Головна » 6 клас » Українська мова

Групи слів за вживанням: загальновживані, діалектизми, професійні слова і терміни, жаргонізми

Мета: ознайомити учнів із групами слів за сферою вживання: загальновживаними і стилістично забарвленими; виробити вміння й навички знаходити стилістично забарвлену лексику і відрізняти її від загальновживаної; формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати групи слів за значенням, порівнювати їх між собою і робити висновки; навчити правильно і доречно використовувати у мовленні групи слів за сферою вживання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Настановчо-мотиваційний етап

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

V. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів

Робота над текстами

  • Прослухати тексти. Визначити їх стиль, аргументувати свою думку. Виписати незнайомі слова, розтлумачити їх за допомогою словника.

Текст 1

Сумовито рипить дуб, замислився перед зимовим сном ясен, тяжко зітхає клен, і тільки берізка, жовтаво-зелена й «раскудря-кудря-кудрява», — ген там на узліссі білявим станом своїм кокетує, ніби на побачення з Левітаном піде чи, може, Чайковського на симфонію викликає (Остап Вишня «Заєць»).

Текст 2

У розподілі мінеральних вод Криму існують свої закономірності. Учені виділяють тут три гідромінеральні області: рівнинний, гірський Крим, Керченський півострів.

У рівнинному Криму знайденj азотні, метанові, сірководневі води змішаного газового складу. У гірському Криму води сульфатні і хлоридні. А на Керченському півострові знайденj вуглекислі води (За Ю. Шутовим).

Текст 3

Місцями збиралася їх (бджіл) громадка на в’язанках цвіту, і коли ледве помітний подув вітру порушив галуззям, вони, мов у грі, хиталися враз із цвітами й здавалися якоюсь преніжною пустотою природи, особливо ж у тих місцях, де пишалася садовина в розцвіті. Довкола саду й бурдея буяла грубою густою верствою зелені накраплювана білим і рожевим цвітом конюшина; а далі за нею простягалися лани збіжжя, яке легко і ритмічно колихалося під такт подихів леготу (О. Кобилянська «Земля»).

  • Дати відповіді на запитання:

1. Чи всі слова, ужиті в почутих текстах, ми використовуємо в мовленні щодня?

2. Які слова можна зустріти лише в текстах наукового стилю?

VІ. Усвідомлення набутих знань у процесі практичної роботи

Вибірково-розподільний диктант

  • Прочитати подані слова. Визначити групу за сферою вживання. Записати до відповідної колонки таблиці. 

Дзиґа, підмет, метан, телевізор, інновація, тюль, тачка, сніданок, відпочинок, читати, жарничка, боронування, дитсадок, прокаш, новатор, африкат, рівчак, спрощення, ґазда, авто, круто, чувак, талмути, агроном, прикид, сором’язливість, пензель, пейзаж, односельці, звечора, художник, об’ємність, когут, плай, ендокардит, дослідження, плавати, сечокам’яна хвороба, стибрити.

Навчальне редагування

  • Прочитати текст, знайти помилки. Виправити їх, пояснити свій вибір.

Розтлумачити незнайомі слова. До якої групи щодо вживання їх можна віднести?

Це було давно, коли кури несли телят, а вівці — писанки, файніші, ніж у Косові. Тоді був на світі бідний чоловік, що мав три доньки — марійку, ганусю і, Василину. Дівчата вдались дуже вродливі — як три корчики квітучої калини.

Одного дня чоловік узяв своїх доньок у поле сапати мандибурку. Несподівано з лісу виїхала бричка, і стала при дорозі просто їхньої нивки. З брички зліс якийсь панок.

— Добридень ґаздо! Гризешь пістну нивку?

— Гризу паночку (Народна казка).

Творче редагування

  • Відредагувати речення відповідно до норм сучасної літературної мови.

1. Гриць глянув на відділкового, у якого драглисте обличчя вкрилося червоними плямами (С. Добровольський). 2. Вересень заповідається теплий і сухий (І. Вільде). 3. На площах тих лісоруби мчать стихії напролом. Доведуть вони — так буде, крізь запон скелясту рать (ВСосюра). 4. Важка мережа потонула у воді, тільки зверху вискакували бульки та блищав довгий рядок здорових білих дерев’яних ґалаґанів, неначе разок намиста (І. Нечуй Левицький). 5. Перед шинквасом стіл, накритий строкатим обрусом (Леся Українка).

6. У висохлій балці — тоскний плач тигитки (ВМисик). 7. Я випити вип’ю, бо щось в мене в трунку млоїть (І. Франко). 8. Мала Люся намір тепер улітку купити по дешевій ціні зимове футерко для Володка (І. Вільде).

Довідка: обвисле, очікується, перепона, поплавець, скатерка, чайка, шлунок, шуба.

Творче конструювання

  • Прочитати подані слова, з’ясувати, якої професії вони стосуються. Дібрати слова до кожної професії. Увести професійну лексику в діалог на тему «Вибір квітів у магазині "Флора”». Каліграфія — ... . Бинт — ... . Саджанець — ... .

VIІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок Подумати і дати відповіді на запитання:

1. У яких стилях можна зустріти професіоналізми і слова-терміни?

2. Чи можна вважати діалектні слова унормованою літературною лексикою?

3. Чому, на вашу думку, з’являються жаргонізми?

VIІІ. Підсумок уроку

ІX. Домашнє завдання

1. Виписати з творів О. Кобилянської, М. Коцюбинського, М. Черемшини 6–7 речень із діалектизмами. Дібрати до них літературні відповідники.

2. Записати слова, якими користуються у своєму мовленні бібліотекарі (лікарі, програмісти).


Переглядів: 331 | Теги: діалект, жаргон

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar