Головна » 6 клас » Українська мова

Стилістична роль діалектизмів, професійних слів, термінів, просторічних слів і жаргонізмів

Мета: ознайомити шестикласників зі стилістичною роллю діалектизмів, професійних слів, термінів, просторічних слів і жаргонізмів; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити групи слів за вживанням і визначати їх стилістичну роль у текстах; удосконалювати вміння правильно й доцільно використовувати слова різних груп у текстах різних стилів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу прищеплювати любов до народної культури.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Настановчо-мотиваційний етап

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Оголошення епіграфа уроку

Сьогоднішнє і давнє — без вузла,

І час наспів цей вузол зав’язати,

Аби полуда з пращура сповзла

І вийшов родовід з курної хати.

Л. Шевело

V. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласників

Пошуково-дослідницька робота

  • Прочитати тексти, визначити їх стиль, аргументувати свою думку. Знайти і виписати приклади слів, різних за сферою вживання. З’ясувати, яку стилістичну роль вони виконують у мовленні.

Текст 1

Хата — загальнопоширена на території України назва житлової споруди.

Поряд із цим терміном у західних районах побутували назви хижа, халупа, на Лівобережжі — хатина. У південних степових районах частково заглиблене в землю житло називалося бурдей, землянка, а підвищене — верхова хата, горішня хата, горішник (З етнографічного довідника).

Текст 2

Для обробітку ґрунту українці здавна користувалися плугом, ралом і сохою. Збирали зернові серпом та косою, а головним і найдавнішим знаряддям молотьби був ціп. У лісостеповій і степовій зонах, починаючи з ХVІІ сторіччя, поряд із ним використовували молотильний которок-гарман (З етнографічного довідника).

Текст 3

Не було нічого кращого для Василька, як ходити по полонині весною.

Гори навколо в рожевих туманах виглядають, як дівчата у свято. Синів цвітом зацвітають бриндуші, зірчасто ясніє між травами пахуча тоя. Та нема квітів найбажаніших для легенів, як на крисані в нього нема звіздочки! (А. Турчинська).

Текст 4

— А за цю «мадаму» скільки б ви хотіли?

— Вісімдесят.

— Небагато й хочете…

— Та ви ж подивіться: картина — не корова!

— Та то так! Тільки інша дівка як на пику, так така ловка, що хоч воду

з лиця пий, а там погляди — вона й твердувата! (Остап Вишня «Ярмарок»).    

VІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної діяльності, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Творче спостереження з елементами аналізу

  • Записати текст під диктовку. Пояснити написання слів з вивченими орфограмами, розстановку розділових знаків. Визначити стиль мовлення. Лексику яких груп за сферою вживання використано в тексті?

В українському традиційному вбранні кінця ХІХ — початку ХХ ст. поряд із збереженням давніх місцевих ознак простежуються й пізніші нашарування, пов’язані насамперед з історичною долею різних земель України. Наприклад, одяг населення Правобережжя зазнав помітного впливу польсько-литовської, Лівобережжя — російської культури. Велике значення мало й те, що через Україну йшло інтенсивне та постійне торговельне й культурне спілкування країн Заходу і Сходу. Виникнення Запорозької Січі, специфічні політичні умови, у яких опинилася Україна у ХVІ–ХVІІІ ст., взаємні контакти з сусідніми народами — усе це зумовило своєрідність формування української національної культури, і зокрема культури вбрання (А. Пономарьов).

Пошуково-вибіркова робота

  • Прочитати речення. Знайти й виписати діалектні слова. За тлумачним словником з’ясувати їхнє лексичне значення.

У неділю вранці Мотря Довбишівна прибиралась до церкви. Вона принесла з хижки зав’язані в хустці квіти та стрічки і розсипала їх по столі, принесла й поставила на лаві червоні сап’янці. Довбишівна сіла на круглому дзиґликові коло стола, а подруга — сусідка наділа Мотрі на голову кибалку, на яку над самим лобом поклала вузеньку стрічечку з золотої парчі (За І. Нечуєм-Левицьким).

  • Прослухати прочитаний учителем текст. З’ясувати, яким стилем він написаний. Знайти й записати в зошит просторічні слова. З якою метою вжив їх Остап Вишня?

Дика качка любить убиватися тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечірнього круга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останній золотий привіт і пішло спать… Це ввечері… А вранці дика качка зривається шукати вашого пострілу рано-рано, тільки-но починає на світ благословлятись (Остап Вишня).

Дослідження-зіставлення

  • До поданих діалектних слів дібрати літературні відповідники з довідки.

Вапча, кукуля, подра, розшибалися, розропляти, бутний, зимарка, качула, лельо, бербениця, буриус, дудяну, хосен, кочут, мелай, глива, блават, кокошка, кибель, линва, фаска, кабиця, шарівниця, плова, ляскавиця.

Довідка: губа, зозуля, голосно лунали, солити воду, пихатий, зимівля, шапка, батько, дерев’яний посуд, пальто, місто, користь, півень, кукурудза, груша, волошка, курка, відро, вірьовка, діжечка, літня ніч на-дворі, сапа, дощ, грім.

VIІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Яку стилістичну функцію виконують терміни і професійні слова в різних стилях мовлення?

2. Яку стилістичну функцію в мовленні виконують діалектизми в різних стилях мовлення?

3. Яку стилістичну функцію в мовленні виконують жаргонізми і просторічні слова?

VIІІ. Підсумок уроку

ІX. Домашнє завдання

Скласти словничок жаргонізмів, якими користуються ваші однолітки, дібрати до них літературні відповідники.


Переглядів: 135 | Теги: діалект, жаргон

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar