Головна » 5 клас » Історія України

Імена та назви. Легенди про походження географічних назв (на матеріалі історії рідного краю)

Мета: показати роль імен та назв в історії, опрацювати легенди про походження географічних назв, визначити поняття «топоніміка», «слов’яни», «сіверяни»; визначити джерела походження українського народу, назви «Україна», розвивати просторові вміння, відрізняти художній та науково-популярний історичний текст, складати простий план, робити елементарні узагальнення, виховувати повагу до історії рідного краю.

Обладнання: Власов В., Д анилевська О . Вступ до історії У країни. — К .: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії У країни. — К .: Ґенеза, 2005; роздавальний матеріал, атласи «Історія України. 5 клас».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь.

Поняття: «топоніміка», «етноніміка», «слов’яни», «племена».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація знань учнів

Робота біля дошки

Скласти таблицю «Нумізматика. Геральдика. Сфрагістика» з допоміжними словами: сургуч, монета, тризуб, монетарня, схематичні зображення, печатка, герб.

Нумізматика

Геральдика

Сфрагістика

 

 

 

Робота в парах

Учні перевіряють одне в одного знання понять минулого уроку.

Скласти розповідь за опорними словами: скіфи, Північне Причорномор’я, кочівники, войовничий народ, житла на колесах, володарі степу, могили-кургани, Борис Мозолевський.

Орієнтовна відповідь

У ч и т е л ь.

Скіфи мешкали в Північному Причорномор’ї. Вони були кочівниками: шукаючи нових пасовиськ для своєї худоби, вони постійно переходили з місця на місце. Це був мудрий, волелюбний, але водночас войовничий народ.

Свої житла вони будували на колесах, оскільки постійно переїжджали. Витривалі й сміливі, вони кілька століть володарювали в степу. Упродовж століть сусідні народи визнавали їх непереможними.

Коли ж від ворожого меча гинув воїн-скіф, за ним тужила вся Скіфія. Над небіжчиком, розкішно спорядженим у потойбічний світ, насипали високу могилу.

Борис Мозолевський — археолог, який відкрив людству найдивовижнішу скіфську пам’ятку, нагрудну прикрасу — золоту пектораль.

Цей витвір давніх майстрів розповів нам про життя скіфів, допоміг уявити, як вони сприймали світ.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми і цілей уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Працюємо з поняттями

У ч и т е л ь.

Досліджуючи минулі часи, історики раз у раз натрапляють на всілякі назви. Одні з них стосуються міст, містечок, сіл, річок, озер тощо, є географічними назвами — топонімами.

Назви народів — етноніми.

Учитель наводить приклади.

На закріплення учні виконують завдання.

Розділити наведені слова відповідно до понять по стовпчиках.

Топоніми

Етноніми

 

 

Чернігів, українці, Десна, Галичина, поляни, білоруси, Дніпро.

Формуємо просторові уміння

У ч и т е л ь.

Наші предки — найдавніші слов’яни. Вони ділились на 3 гілки. Свою землю та себе самих вони називали Русь та русичі. Разом з учнями заповнюємо схему.

 

Працюємо з історичною картою

Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 31; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 35.

1. Визначити, які племінні об’єднання мешкали на території України.

(Поляни, деревляни, волиняни, хорвати, уличі, тиверці, сіверяни)

2. Для назви різних частин нашої країни з давніх часів використовують такі назви, як Волинь, Полісся, Поділля, Галичина, Лівобережжя, Чернігово-Сіверщина та ін.

3. Знайдіть на карті міста, які розташовані в межах кожної з історико-етнографічних земель.

4. Якими історико-етнографічними землями протікають найбільші річки України?

5. Які племена проживали на території Чернігово-Сіверщини, Київщини?

6. Звідки ж походить назва міста Київ?

Працюємо з текстом підручника

За текстом підручника В. Власова, О. Данилевської «Вступ до історії України» (К.: Ґенеза, 2005. — С. 34–35) дати відповідь на запитання й виконати завдання на С. 34 після тексту.

V. Узагальнення нових знань

Поставте у правильному порядку букви та отримайте імена засновників Києва.

КЩЕ, ВИХОР, ИЙК, ІЛБИДЬ.

VІ. Домашнє завдання

Прочитати текст підручника, переповісти, дати відповіді на запитання (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 5, С. 29–32; запитання на С. 36.; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 6, С. 34–37; запитання 3–6 на С. 38).


Переглядів: 168 | Теги: історичні джерела, історія України

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar