Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про особливості публіцистичного стилю мовлення, удосконалювати вміння й навички письмово стисло переказувати текст публіцистичного стилю мовлення за самостійно складеним планом; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення, пам’ять; виховувати у школярів за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу почуття відповідальності за своє майбутнє.

Обладнання: схема-опора, роздавальні матеріали, словники.

Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис (текст), лексикологія, стилістика.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвої компетенції (урок навчального переказу).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організація класу

ІІ. Вступна бесіда

ІІІ. Процесуально-діяльнісний етап

Читання тексту

Про що може розповідатися в тексті з такою назвою?

«ПОЕЗІЯ Й ПРОЗА ПРОФЕСІЙ»

Редакція журналу щодня одержує чимало листів. Ці листи щирі й відверті. Відчувається, що їх авторам хочеться висповідатися, спитати поради. Адже розповісти про себе все, навіть найінтимніше, найзавітніше незнайомій людині легше, ніж найближчому другові.

Ці два листи прийшли одночасно. Обидва від дівчат-ровесниць. Одна дівчина, закінчивши школу, пішла працювати до канцелярії, її пригнічує одноманітність хай і нескладної, але такої буденної праці. Вона заздрить тим, хто завжди в дорозі, хто ночує в наметах, бачить над собою не стелю, а зоряне небо. Інша дівчина стала геодезистом. Тижні, а то й місяці вона проводить у полі, тому так сумує за гамірливим містом, так заздрить своїм ровесницям,

які можуть хоч щовечора відвідувати якщо не музеї й театри, то принаймні дискотеки. Професію свою вона ненавидить. «Мені здається, я сіла не в свій потяг. Треба б пересісти, але як же непросто це тепер зробити», — пише вона. Справді, тепер це непросто. Як і непросто, врешті, вибрати той самий «свій» потяг вчасно і правильно.

Які неправдиві, — просто-таки бутафорські уявлення має наша молодь про різні професії! Лікар — це для неї обличчя у марлевій пов’язці, яскрава лампа над хірургічним столом. Родичі очікують біля дверей операційної, уже з квітами, бо наперед переконані, що операція пройде блискуче. Сталевар — це для молодих твердий погляд, рішучий вираз мужнього обличчя, яскраве полум’я мартену… Геолог — це рюкзак, едельвейси, водоспади, ризиковані, проте завжди вдалі переправи через бурхливі гірські річки, гітара біля мальовничого багаття… Звичні штампи. Саме такими «ієрогліфами» протягом десятиліть зображувалися професії у наших кінокартинах, журналах та книжках.

Як же легко зобразити зовнішні атрибути професій! І як нелегко розкрити істинну суть фаху! Тут уже треба збагнути прозу щоденної копіткої праці людей, бо ж без прози не існує поезії.

Життя геолога — це місяці, якщо не роки обробки зібраних матеріалів. Це бездоріжжя, побутова невлаштованість, часто бездомність і безсімейність. Крім краси гірських ущелин та екзотики дрімучих хащів, це люті комарі й набридлива мушва, це безкінечна втома, якнайтяжча фізична праця і, пробачте, антисанітарія.

Життя лікаря-хірурга — це безперервне фізичне й душевне напруження, це гоєння людських ран і виразок (а тут нічим не можна гидувати). Це будні прийому стражденних і, буває, роздратованих хворих, це виснажливі нічні чергування. І знову — втома,  втома, втома. Нерідко — це й найтяжчий моральний обов’язок сказати рідним, що врятувати хворого попри всі зусилля не вдалося…

Життя вчителя — це не лише оберемки квітів у день екзаменів. Це стопи зошитів, які доводиться перевіряти до глибокої ночі, це шум у класі, штовханина на перервах, це сорок учнів із різними, такими непростими характерами… І то в кожному класі по сорок, а скільки усього? А протягом життя?

Як мало ми знаємо про працю людей, що нас оточують! Як часто звичний штамп професії затуляє від нас суть людини, яка цій професії присвятила життя! І не помічаємо ми ні людської відповідальності, ні наполегливості, ні старання, ні терплячості, ні натхнення. Хоч фахівці, як і професії, бувають різні.

Тож придивляйтеся до людей, до їхньої праці, до прози й поезії професій, які вас зацікавили! Щоб не довелося потім пересідати в інший потяг (Із журналу; 490 слів).

Напишіть стислий переказ тексту, доповнивши його власними роздумами про важливість «пізнати себе» (за Г. Сковородою) та вибору «сродної праці».

Бесіда за змістом прочитаного

Через що може з’явитися незадоволення обраною професію?

Чому непросто обрати «свій потяг»?

Чому в молоді часто викривлені уявлення про різні професії?

Які професії згадуються в тексті? Що відомо про зовнішні атрибути і суть кожної з них?

Як ви розумієте вислови: «Фахівці, як і професії, бувають різні», «Без прози не існує поезії»?

Виділення мікротем (абзаців). Складання плану

Орієнтовний план

І. Роздуми над листами до редакції.

II. Як сісти у «свій» потяг?

1. Чим пояснюється викривлене сприйняття професій?

2. Вдивлятися у суть фаху.

III. Запорука правильного вибору.

Мовний аналіз тексту

Словникова робота.

Геодезія — наука про зображення земної поверхні на планах і картах, про методи вимірювання на місцевості.

Геологія — наука про речовинний склад землі, утворення й розміщення корисних копалин. Бутафорський (перен. показний, несправжній).

Атрибут (постійна ознака чогось).

Штамп (перен. шаблон). Ієрогліф (тут: знак, символ).

Екзотичний (тут: незвичний, химерний, дивовижний).

Робота над ознаками публіцистичного стилю (стилістичний аналіз тексту).

З’ясуйте, кому адресовано текст, яка його мета (завдання).

Визначте сферу суспільного життя, для якої створено висловлювання.

Яку стилістично марковану лексику використано?

Повторне читання тексту

Підготовка чорнового варіанта переказу

Редагування роботи і переписування її начисто

V. Контрольно-рефлексивний етап

VІ. Домашнє завдання (на вибір)

Запропонувати поради для однокласників «Як не помилитися у виборі майбутньої професії».

Сформулювати тези або написати висловлювання з теми «Поезія і проза професії, яка мене цікавить».