Головна » Зарубіжна література

Опозиція Фауст - Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла. Трагічний конфлікт Фауст - Маргарита

Мета: розглянути основи філософської концепції Ґете про закон єдності і боротьби протилежностей, його втілення в трагедії; довести, що Фауст і Мефістофель — «вічні образи» світової літератури; формувати етичні погляди на світ;  пробуджувати в учнів філософський інтерес до власної особистості; учити висловлювати своє ставлення до запропонованих проблем та аргументувати свою точку зору; розвивати логічне мислення, навички групової роботи; виховувати повагу  до людських почуттів; зацікавлення героями Гете.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

визнати двобій добра і зла як рушійну силу розвитку, змін, динаміки буття;
знайти «здоровий рецепт» існування кожної людини;
зрозуміти сенс свого власного існування;
пробудити  філософський інтерес до власної особистості;
висловлювати особисте ставлення до проблем, порушених Й.В.Гете в трагедії «Фауст»;
аргументувати свою точку зору прикладами  і цитатами з тексту;
виразно читати та аналізувати твір;
творчо опрацьовувати навчальний матеріал.

Обладнання: портрет Й.В.Гете, ілюстрації до твору «Фауст», тексти твору (переклади та мовою оригіналу), таблиця Елвермана, таблиця «ЗХВ», шкала, картки для групової роботи, «Віночок вражень», картки самооцінювання, маркери та аркуші формату А1 та А2, ПК, проектор.

Тип уроку: проблемний урок з елементами дослідницької роботи.

Не лише похмурі, невдоволені шукання

Фауста, а й знущання й гірка іронія

Мефістофеля становлять частину

моєї власної душі.

Й. В. Ґете

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. «Таблиця Елвермана».

Таблиця Елвермана

Методичний коментар

«Таблиця Елвермана». Стратегія спрямована на формування в учнів уміння здійснювати всебічний аналіз запропонованої проблеми, організацію дискусії та формування чіткої позиції щодо обговорюваних проблем, використовуючи дібрані аргументи. Зміст проблеми формулюється таким чином, щоб відповісти як позитивно, так і негативно. Кількість аргументів і контраргументів повинна бути однаковою.

         Прогляньте заповнену вдома «Таблицю Елвермана » і визначіться, чи можуть існувати одне без одного поняття «рай» і «пекло», «добро» і «зло», «світло» і «темрява».

2.  «Кутки».

Після виваженого розмірковування нехай кожен з вас зробить помітку на шкалі. Помітка визначатиме вашу позицію щодо теми, яка обговорюється.

Методичний коментар

«Кутки». На основі зроблених позначок учні об’єднуються в три групи: перша група складається з тих, чиї позначки знаходяться в позиції «Так» від 4 до 9; друга група — позиція «Ні» від 4 до 9; третя група — позиція «середняків» — від 3 у позиції «Так» до 3 у позиції «Ні». Створені групи обмірковують дібрані аргументи, обирають речника і готуються до полеміки. Після виступу речника опоненти з інших груп ставлять йому запитання щодо аргументів, наведених на захист обстоюваних позицій; на запитання може відповісти будь-хто із групи, яку представляє речник. Речники формулюють свою відповідь за методикою «Прес»: «Ми вважаємо, що… оскільки (позаяк)…, наприклад, …. Отже…».

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Твір Ґете, як кожен класичний твір, є багатотемним і багатоідейним. Звісно, ми не можемо торкнутися усіх тем, які є у творі (наприклад проблеми влади, війни і релігії в суспільстві). Однак ми обговоримо тему добра і зла та тему кохання, щоб розкрити найпотаємніші сторони людської душі. Погляньте, будь ласка, на вислів Ґете, який став епіграфом сьогоднішнього уроку: автор частками своєї душі вважає і Фауста, і Мефістофеля. Чому? Це ми спробуємо зрозуміти.

На сьогоднішньому році ви зможете:

визнати двобій добра і зла як рушійну силу розвитку, змін, динаміки буття;
знайти «здоровий рецепт» існування кожної людини;
зрозуміти сенс свого власного існування;
пробудити  філософський інтерес до власної особистості;
висловлювати особисте ставлення до проблем, порушених Й.В.Гете в трагедії «Фауст»;
аргументувати свою точку зору прикладами  і цитатами з тексту;
виразно читати та аналізувати твір;
творчо опрацьовувати навчальний матеріал.

 (Учні записують тему та епіграф у зошити.)

                   Сьогодні ми поповнимо  «Віночок вражень», який  створили на початку вивчення даної теми. За допомогою віночка ми визначимо, чи цікавими були для вас уроки і поданий матеріал. Пригадаємо, що:

червона квіточка – на уроці було цікаво, почував себе комфортно;
жовта – почувався ніяково, невпевнено.

Складання асоціативного куща.

Клас ділиться на 2 групи.

Які слова асоціюються у вашій уяві зі словами:

1-ша група – пізнання, 2-га група – кохання.

 

ІІІ. Робота над темою уроку.

1. Дослідницька робота в 2 групах.

Завдання для групи 1

Порівняйте образи Мефістофеля та Фауста. Чим продиктовано поведінку кожного з них? Яку роль відіграє Мефістофель у житті Фауста?

(Відповідь підкреслювати цитатами з тексту.)

Очікувана відповідь

Фауста та Мефістофеля об’єднує неординарність, а різнить призначення. Фауст і Мефістофель — антиподи, як і Мефістофель з Богом. Місія Мефістофеля в цьому світі — показати ницість людську. Він не змушує людей грішити, торгувати своєю совістю та душею; навпаки, він залишає людям право вибору: «Я тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого». Таким чином, велика роль Мефістофеля не лише в житті Фауста, але й в ідейному змісті трагедії.

Фауст — не просто узагальнений, типовий образ прогрессивного ученого. Під час суперечки на небесах він представляє все людство, хоч і належить до найкращої його частини. Таким чином, він символічно являє собою людську популяцію; його доля та життєвий шлях не просто алегорично відображають усе людство, а начебто вказують на «здоровий рецепт» існування кожної людини: живи спільними інтересами, твори, працюй задля загального добробу- ту — у цьому є щастя.

Мефістофель — дух руйнування, але водночас ворог бездумної нерухомості та сила, що протистоїть застою, бездіяльності. Він — скептик, який зневажає людську природу й упевнений, що знає про неї всю правду: рід людський нікчемний, слабкий, якому притаманні вади та низькі пристрасті, егоїзм і безпомічність. Його роль є двоякою. Як особистість Мефістофель протистоїть Фаусту (та автору) своєю невірою в добро, у гуманістичну сутність людини. Він розкриває людські слабкості, заплутаність та несправедливість людських стосунків; усе низьке та непристойне сприймає як норму буття на землі. І автор, і Мефістофель розуміють та декларують діалектичну творчу роль заперечення.

(Демонстрація ілюстрацій відомих художників до твору).

 

Завдання для групи 2

Проаналізуйте взаємини між Фаустом і Маргаритою. Чим закінчується їхнє кохання? На чиї плечі лягає відповідальність за наслідки їхніх взаємин?

(Відповідь підкреслювати цитатами з тексту.)

Очікувана відповідь

Жодна із земних утіх, якими спокушає Фауста Мефістофель, ученому не до вподоби. Він прагне:

Вмістить в собі всі радощі і муки,

Все те, що людству випало на долю,—

І глиб, і вись…

Мефістофелю вдається переконати Фауста в силі та красі кохання. Омолоджений Фауст бачить Маргариту, і в його серці прокидається жадоба кохання. Для Мефістофеля шлях до жіночого серця один — лестощі, подарунки, підкуп. Та кохання, що заполонило серце Фауста, підказує йому власний шлях до серця дівчини, і він обходиться без допомоги чорта. Фауст і Маргарита проводять теплі вечори разом, дівчина також охоплена пристрастю і сумує за коханим.

Однак Фауст і Маргарита — люди різного соціального становища, інтелектуальної конституції, їхнє призначення різне, тому спільного майбутнього в них бути не може. Фауст, хоча і кохає щиро, не в змозі уявити собі це почуття кінцем шукань; він є егоїстом у своїй палкості ще й тому, що не може встояти перед її спокусами. Він би ніколи не отримав задоволення від такого варіанту можливого людського щастя. Маргарита ніколи б не збагнула мети життя Фауста, тому їхні взаємини не могли мати оптимістичного фіналу. Кохання Маргарити і Фауста не мало перспективи ще й тому, що в ті часи ставлення суспільства до жінки, яка мала позашлюбний зв’язок з чоловіком, було негуманним. Однак Ґете вбачає причину трагічної розв’язки любовних взаємин Фауста і Маргарити не стільки в соціальній сфері, скільки у сфері духовного розвитку героїв. Саме це стало причиною того, що їхня зустріч у в’язниці була останньою.

(Демонстрація ілюстрацій відомих художників до твору).

 

2. Читання трагедії «Фауст» мовою оригіналу.

 

Prolog im Himmel

Der Herr. Die himmlischen Heerscharen.

Nachher Mephistopheles.

Die drei Erzengel treten vor.

RAPHAEL:

Die Sonne t?nt, nach alter Weise,

In Brudersph?ren Wettgesang,

Und ihre vorgeschriebne Reise

Vollendet sie mit Donnergang.

Ihr Anblick gibt den Engeln St?rke,

Wenn keiner sie ergr?nden mag;

Die unbegreiflich hohen Werke

Sind herrlich wie am ersten Tag.

 

GABRIEL:

Und schnell und unbegreiflich schnelle

Dreht sich umher der Erde Pracht;

Es wechselt Paradieseshelle

Mit tiefer, schauervoller Nacht.

Es sch?umt das Meer in breiten Fl?ssen

Am tiefen Grund der Felsen auf,

Und Fels und Meer wird fortgerissen

Im ewig schnellem Sph?renlauf.

 

MICHAEL:

Und St?rme brausen um die Wette

Vom Meer aufs Land, vom Land aufs Meer,

Und bilden w?tend eine Kette

Der tiefsten Wirkung rings umher.

Da flammt ein blitzendes Verheeren

Dem Pfade vor des Donnerschlags;

Doch deine Boten, Herr, verehren

Das sanfte Wandeln deines Tags.

 

ZU DREI (втроем):

Der Anblick gibt den Engeln St?rke,

Da keiner dich ergr?nden mag,

Und alle deine hohen Werke

Sind herrlich wie am ersten Tag.

MEPHISTOPHELES:

Da du, o Herr, dich einmal wieder nahst

Und fragst, wie alles sich bei uns befinde,

Und du mich sonst gew?hnlich gerne sahst,

So siehst du mich auch unter dem Gesinde.

Verzeih, ich kann nicht hohe Worte machen,

Und wenn mich auch der ganze Kreis verh?hnt;

Mein Pathos br?chte dich gewi? zum Lachen,

H?ttst du dir nicht das Lachen abgew?hnt.

Von Sonn’ und Welten wei? ich nichts zu sagen,

Ich sehe nur, wie sich die Menschen plagen.

Der kleine Gott der Welt bleibt stets von gleichem Schlag,

Und ist so wunderlich als wie am ersten Tag.

Ein wenig besser w?rd er leben,

H?ttst du ihm nicht den Schein des Himmelslichts gegeben;

Er nennt’s Vernunft und braucht’s allein,

Nur tierischer als jedes Tier zu sein.

Er scheint mir, mit Verlaub von euer Gnaden,

Wie eine der langbeinigen Zikaden,

Die immer fliegt und fliegend springt

Und gleich im Gras ihr altes Liedchen singt;

Und l?g er nur noch immer in dem Grase!

In jeden Quark begr?bt er seine Nase.

 

3. Робота з «Кубом життя» (у групах).

На сторони цього  символічного «Куба життя» прикріпіть  ті істини, які спізнав Фауст у своїх пошуках.

Ви на минулому уроці отримали випереджувальне завдання -  знайти 6 цитат, у яких Фауст висловлюється про істину. Напишіть  їх і прикріпінь  на гранях куба.

Очікувані відповіді.

Універсальної істини немає, у кожного вона своя.
Найдорожча та істина, що здобута власним досвідом.
Істину мусиш сприйняти не лише розумом, а й серцем.
Істина виявляється у вчинках людини, які іноді суперечать інтересам інших.
Людина не ідеальна, та її помилки виправдовують невтомна праця, активність душі.
Найвищу цінність має реальне буття і діяльне життя людини на благо інших людей.

4. Творче опрацювання навчального матеріалу.

1. Складання сенканів.

 

Маргарита

Романтична і наївна

Віддається повністю чарівному Фаусту

Переконана в щирості її кохання

Закохана Гретхен

 

Фауст

Розумний, передбачливий

Погоджується на вмовляння Мефістофеля

Вболіваю за його подальшу долю

Вчений

 

 

 Мефістофель

Войовничий і жорстокий

Спокушає Фауста безсмертям і величчю

Свідок мізерності людської

Диявол

 

Мефістофель

Підступний, улесливий

Пропонує, зраджує, допомагає

Неслухняний Син Божий

Князь Пітьми

 

Людина

Неспокійна, загадкова

Сумнівається, шукає, бореться

Сенс життя – служіння людям

Борець

         2. «Входження в урок»

                            Характеристика за літерами.

Г - геніальний

Е - енергійний

Т  - талановитий

Е - ерудит

 

Ф - філософ

А - акуратний

У - учений

С - сміливий

Т - творець

 

ІV. Рефлексія

1. Узагальнення. Висновок

У ч и т е л ь. Сенс опозиції Фауст — Мефістофель, з одного боку — спокуса людини таємними знаннями, з іншого — перемога людяності над темними силами, що видно у фіналі трагедії. У творі отримуємо трактування Бога та Божественного. Але Бог Ґете — це Бог природи і кохання. Тож і для Маргарити знаходиться виправдання. Фауст постає перед нами як певна людина, яка має свою долю, і як символ людини взагалі, у якій читач упізнає власні духовні пошуки. Ми разом із Фаустом шукаємо істину, щоб зрозуміти сенс і свого власного існування. Дорожча не та істина, що сприймається на віру, а та, що здобута власним досвідом. Істину людина повинна сприйняти не лише розумом, а й усім серцем; це має бути особистісно сприйнята істина. Істина має носити активний характер і виявлятися у вчинках людини. Істина має бути співвіднесена із загальними законами Всесвіту, з природою. А природа в Ґете — радісна, прекрасна і любляча, інша назва її — Бог. Людина, яка зрозуміла, у чому є вища істина буття, має стати творцем. Людина йде з життя, але після неї залишається її творчість. «Вічними» ж образи Фауста та Мефістофеля стали тому, що Фауст — уособлення нестримного прагнення людського духу вперед, а Мефістофель — уособлення скептичного заперечення.

2. «Таблиця Елвермана»

Робота проводиться в попередніх групах. Групи визначають своє ставлення до запропонованої проблеми.

Група 1. Чи заслуговує Фауст прощення за союз із чортом?

Група 2. Чи заслуговує Маргарита, щоб її було виправдано?

         3. Таблиця «ЗХВ»

         На початку вивчення теми ви почали заповнювати таблицю «ЗХВ». Запишіть сьогоднішні дані в неї. Я хочу зібрати інформацію по доній таблиці для того, щоб на наступному уроці, а це буде заключний урок  вивчення творчості Й.В.Гете, дати можливість вам узнати те, чого ви ще не дізналися.

Примітка. Учні заповнюють перші дві колонки таблиці, за бажанням зачитують записане. До заповнення таблиці учні повертатимуться після вивчення теми.

Методичний коментар

«ЗХВ» («Знаю — Хочу дізнатись — Вивчив»). Таблиця складається із трьох колонок. До першої колонки учні записують те, що їм відомо із запропонованої теми («первинні знання»). Заповнення другої колонки має на меті сформувати мотивацію навчальнихдосягнень (учні записують, яку інформацію очікують отримати). До останньої колонки записують узагальнену щойно отриману інформацію («вторинні знання»). Після того як діти повідомлять, що вони дізнались нового, потрібно виявити, чого вони в опрацьованому тексті не знайшли, на яке запитання не отримали відповіді. У такому разі учитель або вказує, де таку інформацію можна знайти, або сам відповідає на запитання. (Запитання, на які учні не отримали відповіді, можна використати на наступному уроці.)

V. Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроці.

Оцінювання динамічних груп на «Карті самооцінювання».

 

Створення «віночка вражень».   

Повернемося до нашого «Віночка вражень». Прошу прикріпити квіти на нього.

(учитель робить короткий аналіз настрою класу).

 

VІ. Домашнє завдання

 

Підготуватись до уроку додаткового читання — виразно читати та аналізувати поезії Ґете;

для 1–2 учнів: підготувати повідомлення на теми «Ґете і Україна», «Переклади Ґете українською»;

готуватись до написання контрольного твору за творчістю поета.


Теги: Білобровчук Л.А., Гете
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 219/12


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar