| Головна » Зарубіжна література |
Мета: Дати характеристику образу Фауста; Тип уроку: вивчення нової теми. Форми роботи: фронтальна, групова, робота з текстом, гра «Так. Ні.», «Слово, речення,питання, відповідь», сенкан. Методи роботи: відбір навчальної інформації, пояснення, розповідь, проблемне питання, бесіда… Обладнання: мультимедійна установка, презентація матеріалів до уроку, фрагменти опери Вагнера «Фауст». Очікувані результати: учні добре засвоять зміст трагедії, набудуть навички аналізу драматичного твору, вдосконалять логічне монологічне мовлення на задану тему, висловлять своє бачення проблеми, визначать шляхи позитивного рішення проблеми , усвідомлять необхідність планувати своє майбутнє і спробують це зробити, усвідомлять, що життя – це» шліфувальне коло», все, що відбувається з людиною - не випадково , а для її самовдосконалення.
Епіграф уроку: «Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати і зрозуміти». (Й.В.Гете)
Хід уроку.
Вступне слово вчителя Є твори, без яких неможливо уявити розвиток літератури і життя суспільства. Вони визначають прогрес людства, який виявляється перед усім у духовному розвитку. Саме до таких творів належить і трагедія Гете “Фауст”, яка стала підсумком багаторічних шукань письменника. “Фауст” – складний філософський твір, у якому порушуються важливі проблеми буття людини, її місця і призначення у світі. У центрі нашої уваги на уроці постане головний герой твору, бо саме в образі Фауста втілилися вищі духовні поривання людини. Саме аналіз цього образу допомагає знайти відповідь на проблемне питання “Що є людина на землі?”
2. Етап визначення мети.
Інтерактивний прийом „Мікрофон”
Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? /*Більше дізнатися про твір Гете. *Дізнатися, чим закінчилася суперечка між Богом і Дияволом. *Поспілкуватися про проблеми добра і зла. *Детальніше познайомитися з творчістю Гете. *Зрозуміти, у чому була причина невдоволеності Фауста своїм життям. *Проаналізувати, яка боротьба триває в душі такої людини, як Фауст. *Заглибитися у вічні питання людського буття./
Вчитель Сподіваюся, що сьогодні на уроці справдяться ваші очікування, адже його мета – розкрити зміст духовних поривань Фауста; прослідкувати, як в образі головного героя Гете втілилося авторське бачення людини і її призначення на землі.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. (3 хв.)
Ключовим висловлюванням попереднього уроку, як ви пам’ятаєте, було те, що Й.В.Гете все своє життя присвятив пізнанню сутності загального буття, природи, мистецтва й відповідність місця та призначення особистості в житті. Слайд № 2. За словами Гете, «єдине, що нам слід робити, це заглиблюватися в самих себе». Чому? Тому що змінюючись, ми будемо змінювати оточуючий світ. Головного героя трагедії Фауста вважають утіленням динамізму нової європейської цивілізації. Саме це ми повинні сьогодні довести. Тема нашого уроку – Слайди № 1, 2, 3,4.
Індивідуальна робота за запитаннями
- Пригадайте, який епізод є зав’язкою трагедії Гете? / “Пролог на небі ”- зав’язка трагедії “Фауст”. У цій частині твору створюється фантастична ситуація зустрічі Господа та його архангелів із Мефістофелем, яка набуває символічного значення. Основний предмет розмови – людина, хто вона така, яке її місце у світі. У “Пролозі на небі” висловлюються протилежні думки. Господь утверджує силу людської особистості, її здатності до розвитку, пошуку смислу буття. Він поки що у мороці блукає, Та я вкажу йому до правди вхід, Бо знає садівник, як деревце плекає, Який від нього буде цвіт і плід. А Мефістофель, навпаки, говорить, що людина “тварина із тварин”, яка не здатна наблизитися до вершин духу. Смішний божок землі не зміниться ніяк,- Як спервовіку був, так і тепер дивак. Погано він живе! Не треба Було б йому давати і крихти з неба. Тим розумом владає він, Щоб жити, як тварина із тварин./
- Але чому для Гете такою важливою була проблема людини? /Як просвітитель, він замислювався над питаннями світобудови, тому в “Пролозі...” мова йде не тільки про людину, а й про Всесвіт взагалі. Гете говорить про людину в контексті Всесвіту, встановлюючи між цими поняттями (Людина і Всесвіт) прямий зв’язок : від того, який шлях обере особистість – “божественний” чи “тваринний” залежить доля світу. Тому боротьба Добра і Зла, Господа і Диявола, що вічно триває у світі, переноситься письменником у душу людини, що впливає не тільки на теперішнє, а й на майбутнє./
ІІІ. Робота над темою уроку.
Бесіда за змістом(20 хв.) Кого уособлює в своїй особі Фауст? Слайд № 5,
Інтерактивний прийом “Гронування”
Вчитель Отже перед нами парі космічного масштабу, а головний тягар ліг на смертного Фауста. За допомогою прийому “гронування” у групах складіть інформаційне гроно “Фауст”, яке б показало нам героя на початку твору. Знайдіть в тексті цитати для підтвердження своїх думок. Фауст: У філософію я вник, До краю всіх наук дійшов... Не вірю я, що щось я знаю, Не вмію я людей навчать.
Фауст: Як із темрявих воріт Весело висипав люд, мов цвіт. Сонце всіх їх радо віта: Це ж бо день воскресіння Христа. Фауст: Коли б дались мені могутні крила, Летів би я за сонцем повсякчас, Глядів би я на світ просторий У променистім сповитті...
На початку твору Фауст відчуває невдоволеність самим собою, недосконалість набутих знань. Він вивчив філософію, медицину, богослов’я та інші науки, але це не могло дати йому головного – усвідомлення загального зв’язку між усім, «вічного руху природи», сенсу життя. Тому-то й почав я ворожити,- Чи не одкриє духів міць Мені одвічних таємниць, Щоб я дарма не мудрував, чого не знаю, не казав, Щоб я збагнув почин думок І світу внутрішній зв’язок, Щоб я пізнав основ основу, А не кидав слова – полову... Фауст розуміє суперечливість людського пізнання. Інколи людині здається, що вона досягла мети, але все виявляється марним, і вона знову змушена шукати. Фауста гнітить нез’ясованість важливих проблем, тому його кабінет, а разом із ним і весь світ здається йому тюрмою. Йому тісно там, де немає Істини. Його душа прагне простору. Волі, розвитку. На початку твору Фауст переживає трагічний конфлікт, що зосереджений у його свідомості – конфлікт між бажанням пізнати “основу основ” і неможливістю зробити це. Конфлікт у душі призводить героя до важких сумнівів і навіть до спроби самогубства, але його повертають до життя голоси людей і церковний дзвін – це неначе голос Бога, звернений до людини, що кличе до творчого пошуку істини, а не відмови від неї./
Робота в групах. Об*єдную клас в групи.Слайди № 9, 10.( 25 хв.)
Робота в малих групах (учні об’єднуються у 4 групи)
- Прослідкуємо, якими спокусами випробовує Диявол Фауста. Завдання для 1 групи. Проаналізуйте сцену “Авербахів склеп у Лейпцигу”. Чи вдалося у цій сцені Мефістофелю довести свою правоту? Завдання для 2 групи. Проаналізуйте сцену “Відьмина кухня”. Яким виходить із цього випробування Фауст? Завдання для 3 групи. Проаналізуйте сцени з Маргаритою. Чи переміг у цій сцені Мефістофель? Завдання для 4 групи. Проаналізуйте сцени “Вальпуржина ніч”, “Сон у Вальпуржину ніч”. Чи вдалося Фаусту залишитися самим собою і не спинитися у своїх шуканнях? ( У ході роботи на дошці складається схема-сходинки “Випробування Фауста”) / 1 група: У сцені “Авербахів склеп” у супроводі Мефістофеля Фауст потрапляє у товариство п’яниць та гуляк. Людство нерідко піддається тваринному задоволенню, звірячим інстинктам: “Прелюдожерно гарно нам, мов всім на світі кабанам.” Мефістофель прагне показати “нутро скотяче” людей. Але Фауста не задовольняють низькі інстинкти. Пияцтво – це не та воля, про яку він мріяв : “Вони мені уже обридли всі.” Він прагне вгамування духовної, а не тілесної спраги.
2 група: Головна проблема сцени “Відьмина кухня” – як помолодіти. Мефістофель спокушає Фауста земними радощами: У поле йди собі мерщій, Та й ну копати чи сапати: Замкни себе і розум свій Держи в обмеженому колі І їж хоч просто, та доволі; Живи з скотом, як скот, і не погребуй сам Ту ниву, де ти жнеш, порядно угноїти; Оце найкращий спосіб нам Хоч на сто літ помолодіти! Відьма своїм чаклунством намагається звабити душу Фауста вічною молодістю. Та Фауста не задовольняє буденне, бездуховне існування: “Не по мені вузьке життя.” Ворожба відьми його теж не приваблює: А може, годі? Чи не все ще? Вже як не трісне голова! Здається, мов оті слова Ураз сто тисяч дурнів плеще”. Хоча Фауст і випив чарівний еліксир відьми й помолодів, він не втратив своєї людської суті. 3 група: Звучить музика Ш.Гуно з опери “Фауст”
У сценах з Маргаритою відбувається випробування Фауста коханням. Мефістофель намагався довести, що людина не знає справжньої любові, а лише шукає плотських утіх. Він підштовхує Фауста до обману, спричиняє трагедію Маргарити, але, не зважаючи на драматичну розв’язку, кохання виявляється сильнішим за диявольський розрахунок. Фауст покохав по-справжньому. Кохання пробудило в його душі незвідані сили, відкрило йому весь світ: Високий духу, дав мені ти все, Усе, чого просив я. Недаремно Мені явив ти лик свій пломенистий. Природу дивну дав мені в уділ, Дав силу – почувать,- зажить її, Не подивлять споглядачем холодним... Фауст став причиною щастя і страждань Маргарити, він сам глибоко карає себе за горе, яке приніс їй. Юна Маргарита щаслива, адже покохала щиро і самовіддано Аж ось Фауст намагається залишитися на самоті зі своєю коханою, але богобоязлива мати ставиться до цього підозріло і не спить, чатуючи. Та ще й хвороба мучить її. Фауст, за порадою Мефістофеля, пропонує Маргариті краплі, від яких, мовляв, недужа мати засне. Наївна дівчина , нічого не підозрюючи, підливає ті “ліки” до води, яку п’є мати. Від диявольського трунку, підсипаного донькою, мати помирає. Нещасна сирота залишається сама зі своєю бідою: вона чекає дитину. Якраз у цей час повертається з походу брат Маргарити Валентин. Він тяжко переживає ганьбу сестри. Відстоюючи честь сестри, Валентин гине. Отже, на тендітні плечі Маргарити падає ще один гріх – через неї гине її брат. Святі відвертаються від неї, праведним страшно простягнути їй свою руку. Маргарита переконана, що немає виходу із становища, яке склалося. Вона вбиває власну дитину. За вироком суду матері-дітовбивці мають відрубати голову. Фауст у відчаї, він намагається врятувати дівчину, пропонує їй втекти із в’язниці. Але Маргарита відмовляється від цієї пропозиції. Вона щиро розкаюється, і готова понести кару, вірячи, що кров’ю може змити мимовільні тяжкі злочини. Таким чином кохання духовно очистило обох героїв. Тому в кінці 1 частини на слова Мефістофеля: “Вона рокована!” - лунає голос із неба: “Врятована!” Господь дарує духовне спасіння Маргариті й Фаусту за їхнє кохання. Мефістофелю не вдалося довести, що любов – “пусті слова”. Фауст і в щасливу мить, і в розпачі не зупиняється в своїх пошуках істини, залишаючись справжньою людиною, хоч які б пастки не розставляв Мефістофель.
4 група: У сценах “Вальпуржина ніч”, “Сон у Вальпуржину ніч” Фауст проходить випробування розвагами й забуттям. Мефістофель намагається відволікти Фауста від духовних проблем, забрати його в полон до темних сил. Але Фауст відмовляється від солодкого забуття, він не може забути Маргариту й того, що накоїв. Він залишається собою./ Вчитель - Як ви розумієте такий уривок із трагедії Гете? Про що йде мова у цьому епізоді? Як ви гадаєте, яка з «двох душ» перемагає в кожній із наведених ситуацій випробування Фауста? Фауст: А я стою на роздоріжжі... У мене в грудях дві душі живуть, Між себе вкрай несхожі і ворожі. Одна впилась жадливо в світ земний І розкошує з ним в любовній млості, А друга рветься в тузі огневій У неба рідні високості... /Гете підкреслює суперечливість людської натури/ Слайди9
Підсумок роботи груп . Висновок учителя. Слайд №11, 12, 13 (5 хв.)
1. Хто ж таки виявляється правим щодо сутності людини – Господь чи Диявол? Підтвердьте свою думку словами Гете. / Мефістофелю не вдається скинути Фауста у пекельну прірву. Він відступає перед світлими силами. Фауст дістає на небі повне прощення/ 2. Чи знаєте ви тепер відповідь на проблемне питання “Що є людина на землі?” з точки зору Гете? /Гете вірить в силу людини, її розум, творчі можливості, здатність до морального вдосконалення, пізнання й перетворення світу. У “Фаусті” представлені різні персонажі, котрі створюють цілісний образ людства. Усі люди різні. Вони піддаються “мерзенним” інстинктам, недосконалі духовно, але водночас людство має великі можливості до морального перетворення й перетворення світу. Велич людства, як вважає митець, полягає у силі його духу і здатності до дії. Падаючи й помиляючись, людство, на думку Гете, повинно дійти до духовного очищення й оновлення світу./
Вчитель Фауст входить до когорти “вічних образів” як втілення нестримного прагнення людського духу вперед, бажання пізнати своїм розумом усі тайни світу. До речі, вічним образом у літературі є і Мефістофель. Але цей образ стане предметом нашого обговорення на наступному уроці.
Заключне слово вчителя Попереду у вас довге життя, яке не буде рівним і безгрішним. Зазнаєте помилок, злетів і падінь, втрат і відродження. Вічні образи літератури допоможуть вам знайти вихід із складних лабіринтів долі. Не так легко зрозуміти ближнього, якщо не пізнав самого себе. Фауст витратив на це все своє життя. Гете сказав : “Я з тими, хто долає шлях, хто зупинився – той помер”, маючи на увазі духовну смерть. Тільки в русі життя, тільки в русі Істина. Пам’ятайте про це, не зупиняйтеся ніколи у своєму духовному розвитку.
IY. Підсумок уроку. (6 хв.) Робота зі слайдом № 15. Y. Рефлексія.(2 хв.) 1.Робота зі слайдом № 16, 17, 18, 19 .
YI. Домашнє завдання. Слайд №2(2хв.)
1.Охарактеризувати образи Мефістофеля та Маргарити., 2. Підготувати повідомлення про ставлення до жінки за часів Гете в Німеччині та в Україні.
YII.Оцінка роботи класу і окремим учням. Ознайомлення з планом роботи на наступний урок.(3 хв.)
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |