Головна » Зарубіжна література

Джонатан Свіфт (1667-1745). «Мандри Гуллівера». (І частина - „Гуллівер у ліліпутів”). Ознайомлення зі змістом твору

Мета: познайомити учнів зі змістом твору; вдосконалювати вміння читачів сприймати фантастичні припущення як складову пригодницької літератури; вдосконалювати вміння працювати з текстом; виховувати культуру зв'язного мовлення, культуру відповіді: логічність, послідовність, доказовість, емоційність, наявність власної точки зору

Обладнання:    ілюстрації до твору Віктора та Валерія Шатунових, малюнок «Роза вітрів», портрети Дж. Свіфта.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

Слово вчителя

- Ми сьогодні вирушаємо у мандри, і я нагадую, що мандрувати можна не тільки у просторі, а й у часі, потрапляючи в такий спосіб у невідомі країни...

Наше завдання - не тільки простежити мандрівні шляхи героя, а й відповісти на не зовсім просте запитання: Чому автор привів свого героя у цю невідому країну, якої немає на жодній карті? Яку мету він переслідував? Від чого це, нарешті, залежить?

Щоб відповісти на ці запитання, нам треба простежити путь героя від самого початку, а для цього необхідно вирушити на батьківщину письменника - у добру стару Англію і, перш за все, познайомитися з автором твору

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Доповідь одного із учнів про письменника

(Заздалегідь перевірити, щоб виступ не містив аналогічних міркувань стосовно твору )

2. Проведення гри «Набери бали»

(Кожна знайдена неточність - 1 бал. Змагання команд по 3-6 учнів по рядах. Після кожного туру команда, що набрала найменшу кількість балів, вибуває.)

1) Паровий корабель «Антилопа» у травні 1899 року залишив французький порт Брістоль.

2) Його капітан Гуллівер стояв на палубі і дивився на берег.

3) Після спокійних днів почався страшний шторм.

4) Ніхто не хотів залишати чудовий корабель, лише Гуллівер сів у човен.

5) Гуллівер побачив високий берег і пристав човном до нього.

6) Біля берега було дуже глибоко.

7) Гуллівер вийшов із човна й одразу пішов у розвідку.

8) Мандрівника із захопленням зустріли мешканці цієї держави.

9) Вони були справжніми ліліпутами не зріст, тобто діставали Гулліверові до пояса.

10) Але їхні корови і вівці, м'ясом яких вони годували свого гостя, були

найзвичайнісінькими тваринами.

11) Гостинні ліліпути зовсім безпечно ставилися до прибулого велетня.

12) Гуллівер урочисто ввійшов у столицю.

3. Складання простого плану „Перший день Гуллівера” (письмово)

Під час перевірки врахувати точність і послідовність подій. (Остання команда вибуває.)

4. Робота з розгадування кросворда

 

1) Для якої важливої справи було викликано урядовців з пір'ями і чорнилом?

2) Що записали як: «Срібна скриня з кришкою»?

3) Що назвали „Прямокутний килим білого кольору”?

4) Що з трудом погортали і відклали, не зрозумівши?

5) Що визначили, як «порошок чорного кольору»?

6) Що ввійшло до реєстру під назвою «круглі ядра»?

7) Що їх найбільше здивувало і заслужило на вигук: «Навіщо Людина-Гора носить у кишені огорожу міського парку»?

8) Що описано так: «Білі круглі предмети, можливо, срібні, схожі на

щити наших воїнів, жовті круглі предмети, можливо, золоті, більші

за наші тарілки, але набагато важчі»?

9) Що це: «Круглий предмет. Одна стіна прозора, мов крига. Крізь неї видно дванадцять чорних знаків. Знаки розташовані по колу. По них рухаються дві стріли: одна довга, друга коротша. Усередині предмета постійно хтось стукає. Можливо, зубами...»?

10) Один з предметів, позначених як невідомі.

11) Предмет, який впізнали відразу, хоча він і був колосального розміру.

12) Те, що Гуллівер приховав від обшуку в потайній кишені жакета.

Відповіді: 1. Обшук. 2. Табакерка. 3. Хустка. 4. Записник. 5. Порох. 6. Дріб. 7. Гребінець. 8. Монети. 9. Годинник. 10. Бритва. 11. Шпага. 12. Окуляри.

5. Питання-шанс для команд, що вибули (можливість повернутися до гри)

Про що йдеться в цьому уривку?

«Одного разу до Гуллівера прийшов один з придворних і розповів, що пастухи знайшли на морському березі велетенський чорний предмет з круглим горбом посередині та з широкими плоскими краями; той лежав нерухомо, тому пастухи відважилися підійти ближче. І, подумавши, вирішили, що ця річ належить Людині-Горі».

ІІІ. Формування нових знань, умінь та навичок

1. Бесіда з учнями

1) Як ви вважаєте, якого ефекту досягає автор, описуючи речі Гуллівера крізь призму сприйняття ліліпутами? (Комічного)

2) Але ж комічне може мати різну природу, деколи викликаючи добру посмішку, а іноді гостро висміюючи якесь явище. Що цього разу перед нами? (М'який гумор)

3) Чи можемо ми стверджувати, що перед нами звичайні казкові події? Доведіть свою думку (Ні, у творі змальовано занадто реальні ознаки суспільства: король і армія, урядовці з протоколом та ін.)

4) Чи й справді становище Гуллівера у країні ліліпутів не принизливе?

2. Розвиток мовлення

Охарактеризуйте ілюстрації до твору (міні-екскурсія).

Як ви вважаєте, чи вдалося авторам ілюстрацій передати атмосферу твору, зобразити його героїв?

IV. Підбиття підсумків уроку

Учитель. Джонатан Свіфт звертається до жанру пригодницького роману, вводить у текст елемент казки, змальовуючи, в такий спосіб тогочасне суспільство.

Дещо в зображенні стосунків Гуллівера з ліліпутами зображено комічно, з м'яким гумором, однак окремі епізоди є відверто сатиричними за суттю.

V. Домашнє завдання (по групах)

1 група: підібрати матеріали для порівняння фізичних розмірів, і, відповідно, пов'язаних з ними можливостей Гуллівера і ліліпутів.

2 група: підібрати матеріали, які ілюструють добрі наміри Гуллівера щодо мешканців держави.


Теги: Свіфт, Ярошенко Н.В.
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 746/176


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar