| Головна » Зарубіжна література |
Мета: закріпити знання учнів про Просвітництво як літературну добу та її особливості; на прикладі показати, як суспільно-філософські ідеї Просвітництва знайшли своє відображення у романах Д.Дефо «Пригоди Робінзона Крузо» і «Мандри Гуллівера» Дж. Свіфта; розвивати усне мовлення й мислення; сприяти розширенню читацького світогляду. Обладнання: портрети Д. Дефо та Дж. Свіфта, уривки з романів«Пригоди Робінзона Крузо» і «Мандри Гуллівера», узагальнюючі таблиці, інтерактивна дошка.
Хід уроку
Чим людина розумніша, тим вона вільніша.
І. Вступне слово вчителя.
ІІ. Ооголошення теми уроку та мотивація. Говорячи про добу Просвітництва, відразу пригадуємо два визначні романи, які вступають між собою у філософську дискусію про долю дюдства і шляхи розвитку цивілізації: Д. Дефо «Пригоди Робінзона Крузо» та Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера» (демонстрація портретів письменників, названих романів).
Одна спільна обставина впадає в око: обидва письменники написали свої романи, коли їм було під шістдесят. Обидва прагнуть досягти практичної мети просвітників: вдосконалити та виховати людину. Проте, досягнення цієї мети відбувається різними шляхами. Яким чином романи впливають на людину і суспільство? Як реалізовуються основні ідеї Просвітництва? Про це піде мова на уроці.
ІІІ Актуалізація опорних знань. Перш за все дамо визначення добі Просвітництва та згадаємо основні соціально-філософські ідеї, яким просвітники приділяли значну увагу (ідеї Просвітництва можна оформити у вигляді гронування)
Культ розуму.
ІV Робота учнів за методикою кейсів. Методичний коментар.
Метод кейсів—це метод активного навчання|вчення|, заснований на розгляді конкретних ділових ситуацій, казусів, випадків і направлений|спрямований| на формування необхідних професійних і особових якостей, умінь, навичок. Учні, об’єднані у групи, отримують кейси, що містять уривки з романів, цитати з підручника та літературознавчих статей. Завдання: з’ясувати, які ідеї Просвітництва і як знайшли своє відображення в романах Д. Дефо «Пригоди Робінзона Крузо» та Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера». Учні виступають у ролі критиків, аналізуючи надані матеріали та спираючись на власні знання (домашнім завданням до цього уроку було перечитати, пригадати названі романи).
V. Організація дискусії.
Під час виступів груп на дошці заповнюються таблички, в яких фіксується чи відображаються в романі соціально-філософські ідеї Просвітництва.
Д.Дефо «Пригоди Робінзона Крузо» Дж. Свіфт «Мандри Гуллівера». За Проти
VІ. Підведення підсумків |навичок| У своєму романі Д.Дефо цілком досягає поставленої мети. Герой роману - Робінзон Крузо є універсальним| наочним| взірцем| можливості| перетворення| примітивної істоти на людину для всіх| західноєвропейських| просвітників.| Робінзон був | відрізаній від| цивілізації|, але| починає| життя| немовби| спочатку|, з чистого аркуша|, починає| його| як примітивна| істота, яка перебуває| в цілковитій| залежності| від| природи|. Радісному світобаченню, оптимізму Робінзона Крузо протиставляється скептицизм і сумніви Лемюеля Гуллівера. Згадаймо його сатиричне зображення вчених з Ліпуту. Проте бачимо, що віра в освіченого монарха більш живуча у Дж.Свіфта. Взагалі у «Мандрах Гуллівера» сатира на людство та державний устрій Англії значно гостріша. Обидва письменники стверджують, що труд – засіб зцілення людства. Д.Дефо створив роман – виховання, в якому опоетизовує силу людського розуму та вільний творчий труд. Дж. Свіфт досягає мети просвітників іншими засобами – гострою сатирою на державний устрій Англії ті людство взагалі.
VІІ Рефлексія Що на уроці було для вас новим?
VІІІ Домашнє завдання Підготувати повідомлення про Вольтера.
Додаток до уроку
Блок І Роман Д. Дефо «Життя й незвичайні та дивовижні|дивні| пригоди Робінзона Крузо, моряка з|із| Йорка, що прожив двадцять вісім років на безлюдному острові, описані їм самим» (1719).
Картка 1 Детальний опис всього, що робив Робінзон на острові – ніби практичний посібник.
Перше ніж розкинути намет, я обвів перед заглибиною півколо, ярдів з десять радіусом і з двадцять — діаметром. У це півколо я понабивав двома рядами міцних кілків, загнавши їх глибоко в землю. Верхні кіпці кілків я загострив. Частокіл вийшов щось із п'ять з половиною футів заввишки, а між обома рядами кілків було не більше як шість дюймів. Проміжки між кілками я заповнив до самого верху кусками каната, нарізаними на кораблі, поклавши їх шарами один на один. Зсередини я укріпив огорожу підпорками із кілків на два з половиною фути завдовжки.. Огорожа ця вийшла така міцна, що ні людина, ні звір не могли б ні пролізти крізь неї, ні перелізти її. Ця робота відібрала в мене багато часу та праці; найважче було рубати в лісі кілки, переносити їх на площадку та забивати в землю. Вхід туди я зробив не через двері, а короткою драбиною через частокіл. Увійшовши до себе, я забирав драбину; я гадав, що таким чином укріпився й цілком відгородився від усього світу. Тепер я спокійно спав уночі, чого в інших умовах не міг би робити.
Звичайно, я дбайливо і вчасно зібрав усі колосочки, а це сталось десь наприкінці червня. Я підібрав кожне зернятко й вирішив посіяти їх усі знову, сподіваючись, що в майбутньому буде в мене досить збіжжя, щоб давати мені хліб. Але тільки на четвертий рік я зважився взяти маленьку частину зерна собі на їжу, про що я розповім свого часу.
Картка 2 Філософія життя – сприймай усе, що дається.
ЗЛО ДОБРО
Мене закинуло на жахливий, безлюдний острів, і в мене немає ніякої надії визволитись. Я відділений і відокремлений від усього світу на горе й поневіряння.
Я осторонь від усіх людей; я самітник, вигнанець із людського суспільста.
У мене мало одягу, і скоро мені не буде чим укрити своє тіло. Мені ніде сховатись і немає чим відбити напад людини або звіра.
Мені немає з ким поговорити й розрадити себе.
Але я живий і не потонув, як усі мої товариші з корабля. Зате я відзначений з усього нашого екіпажу тим, що смерть помилувала мене одного, а той, хто так дивно врятував мене від смерті, може визволити мене і з мого безрадісного становища. Але я не вмер з голоду й не загинув у цьому пустинному місці, де людині немає з чого жити. Але я живу в жаркому кліматі, де, коли б я й мав повний одяг, то навряд чи носив би його. Але я потрапив на острів, де не видно таких хижих звірів, як на берегах Африки: що було б зі мною, якби мене викинуло туди? Але викинуло туди? Але бог чудесно пригнав наш корабель так близько до берега, що я не тільки встиг запастись усім необхідним для задоволення моїх повсякденних потреб, а маю змогу й постачати собі все аж до кінця свого життя.
Все це наочно свідчить, що навряд чи на світі було коли-небудь таке лихе становище, де поруч поганого не знайшлося б чогось гарного, за що треба було б дякувати. Гіркий досвід людини, що зазнала найбільшого нещастя на землі, показує, що у нас завжди знайдеться якась утіха, яку в рахунку добра та зла треба записати на прибуток.
Картка 3 Праця і напружена робота думки|гадки| допомагають героєві не тільки|не лише| вижити, але й не здичавіти, не впасти в безумство, зберегти людську зовнішність Саме праця та творча діяльність розуму є основою перетворення світу і духовного піднесення людини. Виховна роль труда. Протягом цього року я вдосконалився в усіх ремеслах, яких вимагали умови мого життя, і гадаю, що з мене був би чудовий тесляр… Крім того, я дійшов несподіваних успіхів у гончарстві… Удосконалився я й у виробництві кошиків… Тоді я задумав розплодити ціле стадо… Близько від моєї садиби … тяглися дві ділянки моїх ланів, які я старанно обробляв і з яких щороку збирав гарні врожаї рису та ячменю… Все це свідчить, що я не лінувався і не шкодував праці…
Картка 4 Релігійність. Звернення до релігії, намагання перетворити П’ятницю на християнина. Я щодня читав слово боже й застосовував його до мого становища. Я почав вчити його пізнавати бога. Я сказав, що великий творець усього сущого живе високо ( я показав рукою на небо) і керує світом з допомогою тієї ж влади і того ж провидіння, якими він утворив його. Я сказав, що він всемогутній, може зробити з нами все, що захоче, все дати і все відібрати. Так поступово відкривав я йому очі. Він слухав з великою увагою.
Картка 5. Релігійна та національна рівність. Щодо дискусій, суперечок, сварок та змагань, що точились у світі навколо релігії, щодо тонкощів її науки, щодо проектів церковного управління, то нам вони були зовсім не потрібні, так само, як, на мою теперішню думку, не потрібні вони були й для решти світу. У нас був надійний провідник до неба — слово боже, і ми мали, дяки богові, надію, що дух божий навчить і напутить нас обох слухняними й покірними його слову.
Цікаво теж, що всі троє були різної віри. П’ятниця був протестант, його батько – язичник і людожер, а іспанець – католик. У моїх володіннях панувала цілковита свобода совісті.
Картка 6. Расова рівність (друг – темношкіра людина). Волосся в нього було довге й чорне, але не кучеряве, як овеча вовна; лоб високий і широкий; очі жваві й блискучі; колір шкіри не чорний, а смуглий, проте не того жовто-рудого гидкого відтінку, як у бразильців …, а скоріше оливковий, дуже приємний для очей. …. Відразу ж я почав говорити з ним і вчити його відповідати. Насамперед я сказав йому. Що його ім’я буде П’ятниця … я навчив його вимовляти слово «господар» і дав йому зрозуміти, що це моє ім’я; навчив вимовляти «так» та «ні» і розтлумачив значення цих слів. Картка 7. Дефо ніколи не сумнівався в перевагах цивілізації над первісним станом|достатком| і був переконаним прихильником|прибічником| матеріального і технічного прогресу. Проте я перевіз ним багато корисних для мене речей, а насамперед усе, що знайшлося із теслярського припасу, а саме: дві чи три торби з цвяхами та костилями, великий домкрат, десятків зо два сокир. Крім того, я взяв найкориснішу річ — точило. Все це я забрав із комори нашого каноніра, а до того ще й багато інших речей: три залізних ломи, два барила з кулями для рушниці, сім мушкетів, е одну мисливську рушницю, трохи пороху, велику торбу з дробом та рулон листового свинцю. Крім перелічених речей, я забрав з корабля весь знайдений мною одяг, запасний парус, гамак та кілька постелей. Все це я навантажив на пліт і, на велике своє задоволення, перевіз на берег непошкодженим.
Картка 8. Національна рівність. Робінзон надає іспанцям рівні права з|із| англійцями в своїй колонії, він сповідає віротерпимість. Картка 9. «Роман Д.Дефо удачнейший трактат о естественном воспитании» (Ж.Ж.Руссо)
Блок І І Роман Дж. Свіфта «Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гуллівера, спочатку лікаря, а потім капітана кількох кораблів» (1726 р.) Частина І Подорож до ліліпутів Частина ІІ Подорож до Бробдінгнегу Частина І ІІ Подорож до Лапути, Бальнібарі, Лаггнегу, Глаббдабдрібу та Японії Частина ІУ Подорож до країни гуїгнгнмів Картка 1 і 2. Розум – рушійна сила на шляху до прогресу, але й він інколи стає на заваді. Я не говоритиму тут багато про освіту ліліпутів – наука в усіх її галузях завжди процвітала в цій країні ….(Подорож до ліліпутів)
… Він уже вісім років працював над проектом добування сонячного світла з огірків. Переховуване в геометрично закритих посудинах, це світло змогло б нагрівати повітря хмарного та дощового літа. Потім я одвідав іншого вченого, що збирався перепалюванням льоду здобути гарматний порох. Був там надзвичайно вигадливий архітектор, що вдосконалював новий метод спорудження будинків. Його метод полягав у тому, що будувати починали з даху і кінчали фундаментом. Свій проект він обґрунтовував спостереженнями над павуками та бджолами, які споруджують собі оселі подібним способом. Працював в Академії і сліпий учений з багатьма сліпими ж таки учнями, робота яких полягала в змішуванні малярських фарб. Вони вчилися відрізняти їх одну від одної на запах та дотик. В суміжній кімнаті мене зустрів винахідник, що знайшов новий спосіб орати землю. Щоб уникнути витрат на плуг, худобу та робітників, він пропонував використати для оранки свиней. За його системою на полі, яке мають обробляти, копають ямки глибиною у вісім дюймів. Туди закопують через кожні шість дюймів жолуді, фініки або каштани, що їх свині дуже люблять. Далі на поле випускають шістсот, а то й більше свиней, і ті, шукаючи їжі, переорюють весь грунт та ще й угноюють його власним своїм гноєм. Щоправда, досвід довів, що витрат і часу така оранка забирає дуже багато, а врожай, якщо він взагалі буває, не можна назвати добрим, А проте ні в кого немає сумніву, що в майбутньому цей метод досягне блискучих результатів. В сусідній кімнаті …. Професор …. Почав говорити про помилку, в яку вдався світ, розводячи шовкопрядів …. замість павуків. … Він був певний, що кольорові мухи, засвоєні при перетравленні, нададуть певного кольору й павутинню. (Подорож до Лапути) Будинки лапутянські побудовано надзвичайно погано. Стіни викривлені й ніколи не сходяться під прямим кутом. Всі ці недоладності пояснюються зневагою до практичної геометрії, що нею вони гребують, як вульгарним, механічним знанням, а також тим, що хитромудрі вказівки, які лапутяни дають будівникам, неприступні для звичайного розуму. (Подорож до Лапути)
Згадати інші приклади: складання словника всіх наук; замінити мову жестами та показом предметів; вивчати теореми, з’їдаючи їх і очікуючи, поки вони перетравившись разом з кров’ю дістануться мозку.(Подорож до Лапути)
Картка 3. Ідея освіченого монаха. Король, хоч і був особою дуже вченою і як ніхто знався на природознавстві, а надто на математиці…. Обдарований усіма прикметами, що забезпечують йому любов і повагу народу, здібний, освічений, талановитий монарх, майже обожнюваний своїми підданцями …. На думку його величності, правителеві потрібні тільки здоровий розум, почуття справедливості, милосердя, прагнення швидко розглядати справи та ще декілька властивостей, настільки ясних для кожного, що за них не варто й згадувати. І він упевнено сказав, що той, хто знайде спосіб зростити два колоски там, де досі родив один, зробить для своєї країни та всього людства куди більше добра, ніж усі політичні діячі разом. (Подорож до Бробдінгнегу)
Картка 4. Ідея природної людини До речі, слово «гуїгнгнм» по-їхньому означає «кінь», а в буквальному перекладі – «вінець природи». Благородні гуїгнгнми мають од природи нахил до всіх чеснот і не уявляють собі, як то розумна істота може робити щось зле. Отже, головне правило в них – це розвивати розум і керуватися тільки ним. Розум для них – не засіб для суперечок, як у нас…. Це засіб збагнути, що розумне, а що ні. (Подорож до країни гуїгнгнмів)
Картка 5. Критика людства на прикладі єху. Неможливо описати, який мене охопив жах, коли, придивившись, я впізнав у тій мерзенній тварині справжню подобу людини. Щоправда, обличчя її було широке і плоске, ніс — приплесканий, губи — товсті, а рот — надто великий. Але ж такі риси притаманні всім диким народам, які нівечать обличчя своїх дітей, кладучи їх ниць на землю і носячи на спинах, де вони притискаються лицем до материних плечей. Передні лапи єгу відрізняються від моїх рук тільки довшими нігтями, шорсткістю й коричневим кольором шкіри на долонях та ще вилохатістю на верхньому боці. Така сама схожість була й між їхніми задніми лапами і моїми ногами … Він сказав, що єгу один одного більше, ніж будь-яку іншу тварину. Коли п’ятьом єгу кинути їжі на п’ятдесят, вони, замість того, щоб спокійно їсти її, видирають шматки один в одного, і кожен намагається захопити все для себе самого.(Подорож до країни гуїгнгнмів)
Картка 6. Труд – засіб зцілення людства. Він розповів мені, як іноді щось находить на єгу, і вони тоді забиваються в куточок, лягають на землю, виють, стогнуть і женуть від себе всіх.Особливо часто це трапляється з молодими здоровими єгу, які мають досхочу істи і пити. Слуги переконалися, що вилікувати від цього х можна тільки важкою роботою, бо після неї єгу завжди приходять до пам'яті. (Подорож до країни гуїгнгнмів)
Картка 7. «Свифт создал необычный для просветителя роман, в котором главная тема не нравственная, а политическая. Это не роман воспитания, а роман о государстве» (И. Душинский).
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |