| Головна » Всесвітня історія |
Тема: Франція. Криза старого порядку і початок модернізації. Мета: ознайомити учнів з історією Франції в період найвищого розквіту абсолютизму та з’ясувати причини його кризи в 18 столітті; удосконалювати вміння учнів встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки і узагальнення. Працювати з історичними таблицями, картою, формувати вміння характеризувати історичних діячів, визначати їх роль в історії; виховання цікавості до історії, як науки. Основні терміни і поняття: абсолютизм, Фронда, « король сонце», протекціонізм, Ост-Індська, Вест-Індська, Левантійська торгові компанії, третій стан. Очікувані результати: учні зможуть називати час найвищої могутності абсолютизму у Франції, імена найвидатніших представників епохи, характерні риси абсолютизму, пояснювати поняття протекціонізм, описувати двір Людовіка 14, висловлювати думки, щодо причин кризи абсолютизму. Тип уроку: комбінований. Структура уроку. І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Франція в середині 17 століття. ІV. Узагальнення та систематизація знань учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку. І. Організаційний момент. Сьогодні у нас 19 січня, в цей день закінчуються зимові релігійні свята, то ж я вітаю вас із святом Водохрещення. Це свято є числовим. Тобто воно ніколи не виходить із числа. А ще в цей день колись… Щоб дізнатись, що було в цей день колись… ми з допомогою машини часу переносимося в минуле і переглядаємо мікрофільм, по закінченні якого ви скажете, що вам найбільше запам’яталось. Перегляд фільму (1 хв). Отже, які факти з переглянутого вам запам’ятались? ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. А ми знову на нашій машині часу, повертаємось у сьогодення. І перш ніж ми почнемо розгляд нової теми, повторимо домашнє завдання. Перевірку його ми здійснюватимемо методом «Бліц-опитування по ланцюжку», який проходить у формі змагання між рядами. Нагадуємо, що темою минулого уроку була: «Промисловий переворот в Англії». Я запрошую до дошки 3 учнів по 1 з кожного ряду. Сутність методу в тому, що кожен з викликаних учнів-ведучих задає питання із домашнього завдання учневі свого ряду. Учень відповідає і запитує другого, другий третього і т.д. Ведучий фіксує правильність відповідей. Якщо хтось не знає відповіді, відповідає наступний. Останній учень дає питання ведучому, той відповідає. При підбитті підсумків враховуються бали за правильну відповідь, а також швидкість. Першій команді, що справилась із завданням додаємо 2 бали, другій 1, третій 0. Почали… Отже команда переможниця отримує приз – слайд на екрані. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. А ми, з вами, знову сідаємо на машину часу і переносимось в 17 століття. І сьогодні ми вивчаємо тему: «Франція. Криза старого порядку і початок модернізації». Запис учнями теми в зошит. На екрані карта Франції. Питання до класу: Пригадайте, де розташовується Франція На сьогоднішньому уроці ми дізнаємось про розвиток Франції в 17 – на початку 18 століття за часів Людовіка 14, доведемо, що це період розквіту абсолютизму в історії країни, розглянемо основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики і спробуємо розв’язати проблему - як же вплинуло правління Людовіка 14 на розвиток держави і чи можна вважати епоху “короля-сонця» часом процвітання Франції. Допомагатиме нам у вивченні матеріалу перегляд презентації по темі. Отже, Франція тільки, що вийшла з Тридцятилітньої війни. Пригадайте! коли тривала Тридцятилітня війна Отже по смерті Людовіка 13, в 1643 році до влади у Франції приходить Людовік 14, якому лише 5 років із королевою регентшею Анною Австрійською. Фактично влада опинилась в руках першого міністра кардинала Джуліо Мадзіні. Він проводить непопулярну серед французів політику (збільшення податків), що призвела до – Фронди. Що ж таке Фронда? Робота з підручником ст. 132: що таке Фронда (запис в зошиті: Фронда – потужний виступ проти абсолютної влади короля). За матеріалами підручника ст.132 визначаємо: коли відбулась перша Фронда? Отже поразка Фронди у Франції продемонструвала силу абсолютної монархії. Пригадайте, що таке абсолютна монархія? Абсолютна монархія Людовика 14. В 1661 році у Франції помирає міністр кардинал Мазаріні і Людовік 14 оголошує, що віднині він сам буде прем’єр – міністром і зосереджує всю повноту влади в своїх руках. За часів Людовіка 14 абсолютна монархія у Франції досягла розквіту. А зараз пропонуємо вам мікрофільм, про «короля-сонце», та коментар до нього, з якого ви дізнаєтесь цікаві факти з життя Людовіка ІV. Коментар: Прозвище «король-сонце» виникло вперше, коли 15-річний Людовік станцював в одному з придворних балетів партію „Сонця, що розганяє темряву”. Воно швидко і міцно злилося з іменем монарха, який, ставши дорослою людиною, свідомо заохочував живописців та скульпторів зображувати його у вигляді міфічного Аполлона - бога сонця. Французький монарх був переконаний у божественному походженні королівської влади і впевнений в її безмежності. Ще в 17-річному віці він висловив це в знаменитій фразі, адресованій непокірним членам верховного суду: «Ви думали, панове, що держава - це ви? Держава — це я!» Король завжди тримався просто й ввічливо: він кланявся в палаці навіть покоївкам. Разом з тим саме за правління Людовіка XIV виник пишний і строгий придворний церемоніал, покликаний звеличувати особу короля. Кожний його крок - від ранішнього пробудження та вдягання до вечірнього відходу до сну - перетворювався на складне ритуальне дійство, за яким шанобливо спостерігали численні придворні. Людовік створив справжній культ монарха. В Європі не було двору, який би не прагнув копіювати цей стиль придворного життя. Король вникав в усі деталі державного управління і міцно тримав у своїх руках важелі влади. Що б не пропонували його міністри, останнє й остаточне слово завжди залишалося за Людовіком. Отже, чому Людовік ІV отримав прозвище «король-сонце»? Основою влади короля були чиновники та армія, але особлива роль належала дворянству, інтереси якого він постійно охороняв. 1.Французькі дворяни рідко турбувались про покращення свого господарства і їхні доходи знижувались. Тому провінційні дворяни йшли на службу до короля – часті війни давали їм прибутки. 2. Багатьох дворян король влаштовував на різні посади при дворі, що забезпечувало доход. Знайти за підручником – які це були посади ( ст132-133). Питання до класу: Чому дворяни та армія підтримували короля? Отже отримуючи дохід від королівської служби, французьке дворянство опинилося в повній залежності від абсолютної монархії. Символом могутності королівської влади у Франції став новий палац у Версалі. Пропонуємо перегляд мікрофільму про Версальський палац та коментар до нього, з якого ви дізнаєтеся багато цікавого про цей архітектурний ансамбль. Коментар. Ідею власної величі Людовік 14 втілив у Версалі – грандіозному палацовому ансамблі розташованому поблизу Парижа: Побудований в стилі класицизму у 1661-1710 рр. на місці замку Людовика ХІІІ разом з величезними Версальськими садами, Селом королеви складають єдиний палацово-парковий комплекс. Над будівництвом всього комплексу разом із садами працювали найкращі французькі архітектори свого часу. Тільки на будівництві водогону, призначеного для численних каскадів і фонтанів, протягом 3 років було задіяно 22 тис. солдатів і мулярів, роботи коштували 9 млн. ліврів і 10 тисяч людських життів. Спокій і безпеку короля охороняли гвардія в 10 тисяч кавалеристів і піхотинців, кількість слуг різних рангів сягала 4 тисяч осіб, вище дворянство вважало за честь ввійти в їх число. Палацовий комплекс мав символізувати могутність, велич та багатство нової Франції епохи абсолютної монархії. Три проспекти, що ведуть до замку мали бути не тільки завершенням палацової перспективи, але й продемонструвати досягнення у розвитку транспортної системи королівства. Дзеркальна галерея мала втілити не тільки нові художні рішення або підкреслити велич короля, але й показати високі досягнення скляної промисловості королівства. А велика кількість фонтанів Версальського саду мала продемонструвати високі технічні, особливо у важливій для тогочасної економіки гідравліці, досягнення. Всі рахунки, пов'язані з будівництвом палацу, збереглися до нашого часу. Сума, що враховує всі витрати в перерахунок на сучасну вартість практично неможливий. Сучасна сума в 259,56 мільярдів євро. Ці витрати розподілилися на 50 років, протягом яких йшло будівництво Версальського палацу, завершеного в 1710. На сьогодні комплекс Версальського замку включений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Питання до класу: коли тривало будівництво Версальського палацу? Король вникав в усі деталі державного управління і міцно тримав важелі влади.. Що б не пропонували його міністри, останнє слово завжди залишалося за Людовіком. Існувала лише одна людина, без з’ясування думки якої король не приймав жодного рішення – міністр фінансів –Жан Батіст Кольбер. Внутрішню і зовнішню політику Франції в другій половині 17 століття, ми розглядаємо працюючи з підручником методом «Робота в групах» за матеріалами параграфа 19. Завдання 1 групі: «Реформи Жана Батиста Кольбера». Завдання 2 групі: «Заходи Жана Батиста Кольбера в зовнішній торгівлі та культурі» Завдання 3 групі: «Реформи Людовіка 14 після смерті Жана Батиста Кольбера» Завдання 4 групі: «Охарактеризувати життя людей третього стану за часів Людовіка 14» Завдання 5 групі: «Причини кровопролитних війн «короля-сонця». Завдання 6 групі: «Які території завойовані Францією. Причини перемог французької армії» Завдання 7 групі: «Війни Франції кінця 17 початку 18 століття та їх результати та наслідки для країни». Завдання 8 групі: «Визначити позитивний і негативний вплив правління Людовіка 14 на Францію». Ознайомлення учнів з результатами своєї роботи: 1 група: Реформи Жана Батиста Кольбера: зменшені і чітко визначені податки третього стану; Запис в зошит Висновок: сприяли розвитку економіки та торгівлі. Ми вперше зустрічаємо термін протекціонізм, що ж він означає? За словником ст. 221, визначаємо значення цього слова. Проктеціонізм - економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки; сприяння розвитку власної промисловості і торгівлі. Запис в зошиті. 2 група: Заходи Жана Батиста Кольбера в зовнішній торгівлі та культурі розвиток зовнішньої торгівлі (Ост-Індська, Вест-Індська, Левантійська торгові компанії); Запис в зошит Висновок: сприяли розвитку зовнішньої торгівлі та культури 3 група: Реформи Людовіка 14 після смерті Жана Батиста Кольбера: запровадження королем нових податків; Запис в зошит Висновок: зростання абсолютної влади монарха 4 група: Охарактеризувати життя людей третього стану за часів Людовіка 14: основні платники податків – третій стан: городяни та селяни; Запис в зошит Висновок: зниження рівня життя населення третього стану 5 група: Причини кровопролитних війн «короля-сонця»: мета зовнішньої політики Людовіка – стати абсолютним правителем у Європі; Запис в зошит Висновок: зовнішня політика Франції залежала від примх монарха і носила загарбницький характер 6 група: Які території завойовані Францією. Причини перемог французької армії: завоювали: частину Іспанії та Голландії, Канада, Луїзіана ( території по річці Міссісіпі); Причини перемог: Французька армія сильніша від армії противників; 7 група: Війни Франції кінця 17 початку 18 століття та їх результати та наслідки для країни. 1688 по 1697 – перемога французької армії на суходолі, але розбитий флот Франція вперше не збільшила володіння; 1701-1713 війна з країнами Європи. Наслідки Поразка, втрата частини Канади 8 група: Визначити позитивний і негативний вплив правління Людовіка 14 на Францію. Отже спроба Людовіка встановити панування в Європі закінчилися невдачею. Багаторічні війни виснажили Францію й після смерті Людовіка 14 в 1715 році Франція вже не могла боротися за панування в Європі. А зараз давайте спробуємо визначити позитивний і негативний вплив правління Людовіка 14 на Францію. Позитивний: абсолютна монархія створила умови для розвитку країни Негативний: на поч. 18 століття абсолютизм стримує розвиток економіки, яка залежить від примх 1 людини Отже позитивних і негативних рис впливу правління Людовіка ІV на Францію приблизно названо однаково. Отже, як ви вважаєте, чи можна вважати епоху «короля-сонця» часом процвітання Франції? Чому? Висновок: час правління Людовіка XIV є процвітанням абсолютної монархії, а не часом процвітання Франції ІV. Узагальнення та систематизація знань учнів. Висновок. Реформи Кольбера сприяли розвитку економіки, торгівлі та культури V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. За підручником «Всесвітня історія» 8 клас § 19, записи в зошиті.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |