Головна » Українська мова

Лінгвістичний аналіз художнього тексту. Фонетичний рівень. Урок з української мови для 10 класу

     Мета: узагальнити та систематизувати знання про роль фонетичної системи української мови в поетичному мовленні; розвивати навички фонетичної транскрипції, аналітичне мислення, мовне чуття учнів; уміння синтезувати мовні явища та реалії навколишнього світу (слова, кольористика); виховувати пильне ставлення до слова, творчості Т.Шевченка, пов’язавши її з поетичним талантом і художніми здібностями митця.

     Тип уроку: урок узагальнення та систематизації вивченого (О.Бєляєв)

     Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, таблиця „Колір – звук ”, текст поезії і таблиці для заповнення, кольорові олівці.

Перебіг уроку

1. Організація навчальної діяльності. Оголошення теми, завдань уроку.

     З'ясування емоційної готовності до уроку («Колір настрою»: схарактеризуйте свій настрій за допомогою кольорової зірки).

     Учитель. Тема сьогоднішнього уроку – „Лінгвістичний аналіз художнього тексту. Фонетичний рівень. ” Ми ще раз з'ясуємо, яким чином ті чи інші мовні одиниці впливають на стиль тексту; практично здійснимо лінгвістичний аналіз тексту, зокрема його фонетичний рівень, простежимо, як в поетичному творі окреслюються звуко-кольорові відповідності; по-новому подивимося на творчість Т.Г.Шевченка, пов’язавши її з поетичним талантом і художніми здібностями митця.

     Для того, щоб робота мала результат, треба було взяти з собою кольорові олівці.

     Перед вами портрет Т.Шевченка. Детально з його творчістю ви знайомилися в 9 класі.

      − Пригадайте, якими обдаруваннями була наділена ця особистість? (поет, художник; техніки, якими володів)

     Учитель. Справді, Тарас Григорович – талановита людина. Людина, яка поєднувала в собі й талант художника, і талант поета.

2. Мотивація навчальної діяльності.

     Учитель. Ми сьогодні на уроці спробуємо поєднати колір, звук і слово. Як стверджує науковець Воронін, „ідею можна живописати звуками, бо поезія, будучи власне музикою, певною мірою, і є нею, голосні – це свого роду ноти.”

     У французького поета Артюра Рембо є вірш, який має назву „Голосні ” (довільний переклад О.Шапіро).

                        Я вижу красный свет, когда кричат,

                        Я слышу крик, свет яркий созерцая.

                        Все звуки светятся, и все цвета кричат,

                        И нене я их тайны раскрываю.

     Ліричний герой може бачити звуки, і це не безпідставна фантазія автора. Хвороба, коли людина бачить звуки, називається синестезія (переклад. змішування).

     Сьогодні обстоюється думка, що навіть абстрактні ідеї майже завжди асоціюються з уявленням кольору, звуку, стану, сухості, жорсткості, м'якості.

3. Робота над матеріалом, що узагальнюється.

   Завдання «Почуй і побач»

     Учитель. Перед вами прекрасний вірш Тараса Шевченка „Садок вишневий коло хати ”, ви вже знайомі з ним, бо вчили в 9 класі. Сьогодні ми спробуємо сприйняти твір по-новому.

     Я читатиму поезію, а ви „прислухайтесь ” до неї, „придивіться”. Можливо, в процесі читання „почуєте ” якісь звуки природи, „уявите ” якісь образи.

     Робота в групах

     Після декламації вірша, будь ласка, у своїх зошитах запишіть до кожної строфи (а скільки строф? – 3) запишіть

І група – звуки природи −

ІІ група – образи −

ІІІ група – кольори, з якими асоціюється певний образ −

     Читання тексту вчителем (або учнем), робота дітей в зошитах.

     Ви прослухали поезію, то які звуки природи ви „почули ”?(спів солов'я, гудіння хрущів, спів дівчат).

− Які образи з'явилися у вашій уяві? (садок, хата, вечір…)

− Які кольори «побачили»? (зелений, червоний, жовтий, синій…)

     Робота над фонетичним матеріалом поезії

     Пошукова робота

− Розставте наголоси у словах і порахуйте голосні (пам’ятаймо: наголошений голосний рахується двічі).

     Результати записуються на дошці: [а] −55; [е] −30; [о] −28; [і] −28; [и] −19; [у] −16 (учні виконують завдання за шістьма варіантами).

     На дошку вивішується таблиця результатів, за якою учні перевіряють дані.

     Учитель. Підніміть руки, у кого результат збігається із загальними підрахунками. Це завдання виконували не просто так. Нині усталилася думка про те, що голосні виражають наші переживання й настрій вірша. Слова, у яких переважають приголосні, відображають події зовнішнього світу.

     Як стверджує Мельничайко, для відображення сумних, похмурих картин більше використовуються звуки заднього ряду [а], [о], [у], а для відтворення світлих і радісних – переднього [е], [и], [і].

     Є цікава теорія у фоносимволіці, висунута вченим О.Журавльовим, що певним звукам відповідають певні кольори. Звернення до таблиці „Колір – звук ”

А – червоний                                               О – жовтий

Е – зелений                                       У – синій

І – блакитний                                   И – коричневий, чорний

 

     Робота в групах

     Перед вами таблиці порожні, які треба заповнити кольорами (одна клітинка – один голосний звук (наголошений 2) і відповідний йому колір). У зошитах записати строфи фонетичною транскрипцією.

      Ми знову з вами розділимося: І група – 1 строфа, ІІ група – 2 строфа, ІІІ група – 3 строфа.

 Садок вишневий коло хати, 

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

 

Сім'я вечеря коло хати,                                               

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерю подає,

А мати хоче научати,

Та соловейко не дає.

 

Поклала мати коло хати                                                 

Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тілько дівчата

Та соловейко не затих.

  

  Давайте згадаємо той етап уроку, коли ви записували у зошити назви кольорів, із якими асоціюється певний образ поезії. Спробуємо підтвердити ваші відповіді результатами експериментів О.Журавльова. Порівняймо їх із кольорами таблиці.    

Ваша таблиця має такий вигляд.

 

     Бесіда

− Як співвідноситься настрій створеного Шевченком вірша з кольорами, які ви зазначили?

− Якби ви створили ілюстрацію до вірша, то які кольори переважали б? І з чим це пов’язано? Чим це можна пояснити? (сім'я вечеря за столом, але господаря ще нема: працює; кольори: червоний – вечірнє сонце, зелений – весна…).

     Учитель. Усе правильно. Вам складно повірити, що поет, сам того не підозрюючи (на рівні підсвідомості), вибудовує математично точні відношення між частотами звуків, їх кольорами тих явищ і предметів, які подає в творі. Виявляється, що поетичний талант включає в себе і поетичну інтуїцію, яка допомагає йому не тільки створювати потрібні образи, підбирати потрібні слова й рими, а й саму поезію звучати музикою і горіти кольорами-барвами живопису.

     Ми з вами визначили настрій твору (завдяки звукам і кольорам), то давайте виразно прочитаємо вірш відповідно до сказаного.

     Виразне читання вірша учнями.

4. Підсумки уроку. Рефлексія

    Учитель. Я сподіваюсь, що ми ще раз переконалися: мова – це струнка, чітко організована система, витончений організм, де навіть така елементарна частинка як звук – досить вагома (створює певну змістовність, мелодію, вибудовану в певному тоні, який підтримує, підкреслює зміст тексту), звук вимагає, щоб до нього ставилися уважно і вміло, залежно від ситуації спілкування, стилю мовлення.

      Існує чимало тестів, які дозволяють визначити настрій, риси характеру людини за кольоровими вподобаннями. Певною мірою, вони таки відповідають дійсності. Перед вами лежать шість зірочок з кольорами (червоний, жовтий, синій, блакитний, чорний, зелений), визначте ваш рівень інтересу та розуміння матеріалу, обґрунтуйте.

5. Домашнє завдання

     Фоностилістичний аналіз поезії Т.Шевченка „Сонце заходить, гори чорніють ”.


Теги: лінгвістичний аналіз, текст, Буряк Т.І.
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 500/20


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar