| Головна » Українська мова |
Мета: узагальнити та систематизувати знання про роль фонетичної системи української мови в поетичному мовленні; розвивати навички фонетичної транскрипції, аналітичне мислення, мовне чуття учнів; уміння синтезувати мовні явища та реалії навколишнього світу (слова, кольористика); виховувати пильне ставлення до слова, творчості Т.Шевченка, пов’язавши її з поетичним талантом і художніми здібностями митця. Тип уроку: урок узагальнення та систематизації вивченого (О.Бєляєв) Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, таблиця „Колір – звук ”, текст поезії і таблиці для заповнення, кольорові олівці. Перебіг уроку 1. Організація навчальної діяльності. Оголошення теми, завдань уроку. З'ясування емоційної готовності до уроку («Колір настрою»: схарактеризуйте свій настрій за допомогою кольорової зірки). Учитель. Тема сьогоднішнього уроку – „Лінгвістичний аналіз художнього тексту. Фонетичний рівень. ” Ми ще раз з'ясуємо, яким чином ті чи інші мовні одиниці впливають на стиль тексту; практично здійснимо лінгвістичний аналіз тексту, зокрема його фонетичний рівень, простежимо, як в поетичному творі окреслюються звуко-кольорові відповідності; по-новому подивимося на творчість Т.Г.Шевченка, пов’язавши її з поетичним талантом і художніми здібностями митця. Для того, щоб робота мала результат, треба було взяти з собою кольорові олівці. Перед вами портрет Т.Шевченка. Детально з його творчістю ви знайомилися в 9 класі. − Пригадайте, якими обдаруваннями була наділена ця особистість? (поет, художник; техніки, якими володів) Учитель. Справді, Тарас Григорович – талановита людина. Людина, яка поєднувала в собі й талант художника, і талант поета. 2. Мотивація навчальної діяльності. Учитель. Ми сьогодні на уроці спробуємо поєднати колір, звук і слово. Як стверджує науковець Воронін, „ідею можна живописати звуками, бо поезія, будучи власне музикою, певною мірою, і є нею, голосні – це свого роду ноти.” У французького поета Артюра Рембо є вірш, який має назву „Голосні ” (довільний переклад О.Шапіро). Я вижу красный свет, когда кричат, Я слышу крик, свет яркий созерцая. Все звуки светятся, и все цвета кричат, И нене я их тайны раскрываю. Ліричний герой може бачити звуки, і це не безпідставна фантазія автора. Хвороба, коли людина бачить звуки, називається синестезія (переклад. змішування). Сьогодні обстоюється думка, що навіть абстрактні ідеї майже завжди асоціюються з уявленням кольору, звуку, стану, сухості, жорсткості, м'якості. 3. Робота над матеріалом, що узагальнюється. Завдання «Почуй і побач» Учитель. Перед вами прекрасний вірш Тараса Шевченка „Садок вишневий коло хати ”, ви вже знайомі з ним, бо вчили в 9 класі. Сьогодні ми спробуємо сприйняти твір по-новому. Я читатиму поезію, а ви „прислухайтесь ” до неї, „придивіться”. Можливо, в процесі читання „почуєте ” якісь звуки природи, „уявите ” якісь образи. Робота в групах Після декламації вірша, будь ласка, у своїх зошитах запишіть до кожної строфи (а скільки строф? – 3) запишіть І група – звуки природи − ІІ група – образи − ІІІ група – кольори, з якими асоціюється певний образ − Читання тексту вчителем (або учнем), робота дітей в зошитах. Ви прослухали поезію, то які звуки природи ви „почули ”?(спів солов'я, гудіння хрущів, спів дівчат). − Які образи з'явилися у вашій уяві? (садок, хата, вечір…) − Які кольори «побачили»? (зелений, червоний, жовтий, синій…) Робота над фонетичним матеріалом поезії Пошукова робота − Розставте наголоси у словах і порахуйте голосні (пам’ятаймо: наголошений голосний рахується двічі). Результати записуються на дошці: [а] −55; [е] −30; [о] −28; [і] −28; [и] −19; [у] −16 (учні виконують завдання за шістьма варіантами). На дошку вивішується таблиця результатів, за якою учні перевіряють дані. Учитель. Підніміть руки, у кого результат збігається із загальними підрахунками. Це завдання виконували не просто так. Нині усталилася думка про те, що голосні виражають наші переживання й настрій вірша. Слова, у яких переважають приголосні, відображають події зовнішнього світу. Як стверджує Мельничайко, для відображення сумних, похмурих картин більше використовуються звуки заднього ряду [а], [о], [у], а для відтворення світлих і радісних – переднього [е], [и], [і]. Є цікава теорія у фоносимволіці, висунута вченим О.Журавльовим, що певним звукам відповідають певні кольори. Звернення до таблиці „Колір – звук ” А – червоний О – жовтий Е – зелений У – синій І – блакитний И – коричневий, чорний
Робота в групах Перед вами таблиці порожні, які треба заповнити кольорами (одна клітинка – один голосний звук (наголошений 2) і відповідний йому колір). У зошитах записати строфи фонетичною транскрипцією. Ми знову з вами розділимося: І група – 1 строфа, ІІ група – 2 строфа, ІІІ група – 3 строфа. Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть.
Сім'я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерю подає, А мати хоче научати, Та соловейко не дає.
Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько дівчата Та соловейко не затих.
Давайте згадаємо той етап уроку, коли ви записували у зошити назви кольорів, із якими асоціюється певний образ поезії. Спробуємо підтвердити ваші відповіді результатами експериментів О.Журавльова. Порівняймо їх із кольорами таблиці. Ваша таблиця має такий вигляд.
Бесіда − Як співвідноситься настрій створеного Шевченком вірша з кольорами, які ви зазначили? − Якби ви створили ілюстрацію до вірша, то які кольори переважали б? І з чим це пов’язано? Чим це можна пояснити? (сім'я вечеря за столом, але господаря ще нема: працює; кольори: червоний – вечірнє сонце, зелений – весна…). Учитель. Усе правильно. Вам складно повірити, що поет, сам того не підозрюючи (на рівні підсвідомості), вибудовує математично точні відношення між частотами звуків, їх кольорами тих явищ і предметів, які подає в творі. Виявляється, що поетичний талант включає в себе і поетичну інтуїцію, яка допомагає йому не тільки створювати потрібні образи, підбирати потрібні слова й рими, а й саму поезію звучати музикою і горіти кольорами-барвами живопису. Ми з вами визначили настрій твору (завдяки звукам і кольорам), то давайте виразно прочитаємо вірш відповідно до сказаного. Виразне читання вірша учнями. 4. Підсумки уроку. Рефлексія Учитель. Я сподіваюсь, що ми ще раз переконалися: мова – це струнка, чітко організована система, витончений організм, де навіть така елементарна частинка як звук – досить вагома (створює певну змістовність, мелодію, вибудовану в певному тоні, який підтримує, підкреслює зміст тексту), звук вимагає, щоб до нього ставилися уважно і вміло, залежно від ситуації спілкування, стилю мовлення. Існує чимало тестів, які дозволяють визначити настрій, риси характеру людини за кольоровими вподобаннями. Певною мірою, вони таки відповідають дійсності. Перед вами лежать шість зірочок з кольорами (червоний, жовтий, синій, блакитний, чорний, зелений), визначте ваш рівень інтересу та розуміння матеріалу, обґрунтуйте. 5. Домашнє завдання Фоностилістичний аналіз поезії Т.Шевченка „Сонце заходить, гори чорніють ”.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |