| Головна » Українська мова |
Мета: навчити учнів застосовувати самостійно в комплексі знання, уміння й навички про іменник (граматичні ознаки, синтаксичну роль); розвивати уміння й навички відмінювати іменники ІІІ відміни, використовувати ці знання в нових умовах; самостійне логічне й аналітичне мислення, увагу, удосконалювати вміння висловлювати власні думки й почуття; виховувати самостійність, взаємоповагу, співчуття, любов до близьких людей. Учні повинні знати: відміни іменника, особливості відмінювання іменників ІІІ відміни, правопис іменників. Учні повинні вміти: визначати граматичні ознаки іменника, відмінювати іменники ІІІ відміни, відновлювати речення, пояснювати за допомогою правил орфограми, працювати з підручником, висловлювати та обґрунтовувати власну думку, робити узагальнення.
Тип уроку – урок комплексного застосування знань, умінь, навичок учнів (за О.Бєляєвим )
Перебіг уроку
1. Організаційний момент. Формування позитивної установки на діяльність. Вправа „Долоньки”. − Простягніть долоню. Подаруйте для роботи на уроці старанність, наполегливість, увагу. Простягніть іншу долоню. На неї я вам подарую вам свою любов, терпіння, повагу, знання. А тепер обміняймося дарунками. Доторкніться долонькою до долоньки. 2. Актуалізація знань, умінь, навичок, необхідних для творчого застосування знань. − За вікном панує зима. Сніг уже вкрив білою ковдрою землю, дерева, будівлю. Ви скоро будете готуватися до Нового року. По-святковому буде вбрана ваша класна кімната. І ось чим ви можете її прикрасити (учитель показує вирізану сніжинку). Як ви думаєте, чому саме сніжинку я вам пропоную? (розглядаємо тему „Іменник” у схемі-малюнку „Сніжинка”). − Давайте пригадаємо із яких частин складається наша сніжинка-іменник (учні називають граматичні ознаки і визначення іменника). 3. Узагальнення й систематизація знань і способів діяльності. − Погрупуйте іменники за відмінами. Учні виконують завдання за варіантами: І варіант – І відміна; ІІ варіант – ІІ відміна.; ІІІ варіант – ІІІ відміна; ІV варіант – ІV відміна. День, син, правда, кошеня, доля, любов, сіль,мишеня, борщ, мати, душа, ім'я (слова на дошці). − Розминка. Учні визначають групу іменника: тверда – сидять за партою, м'яка – стоять, мішана – присідають. Пліт, згарище, східець, вантаж, яблуко, кухоль, льон, тиша, вітер. − Вправа „Я перекладач”. Перекласти українською мовою слова. Визначити, що спільне й відмінне між ними. Ночь, любовь, радость, соль (слова записуються під диктовку). 4. Оголошення теми і завдань уроку. − Подані іменники належать до ІІІ відміни. Отже, що нового сьогодні ви дізнаєтеся? особливості відмінювання іменників ІІІ відміни; 5. Засвоєння зразка комплексного застосування знань, умінь, навичок. − Робота з підручником. Читання з коментарем таблиці „Відмінювання іменників ІІІ відміни” (стор. 160) − Робота біля дошки. Два учні на дошці записують відмінювання слів і пояснюють правопис. Н.в. Ніч, ночі Р.в. ночі, ночей Д.в. ночі, ночам З.в. ніч, ночі Ор.в. ніччю, ночами М.в. у ночі, у ночах Кл.в. ноче, ночі 6. Застосування узагальнених знань, умінь, навичок у нових умовах. − Вправа „Поясни правилом”. Утворити форму орудного відмінка, правопис пояснити правилом. Тінь – тінню, зустріч – зустріччю, область – областю, радість – радістю, любов – любов'ю, Об – Об’ю (м’які н, ч стоять між двома голосними і подовжуються; м’які т, д стоять не між двома голосними і не подовжуються; після в, б перед ю ставиться апостроф ). − Вправа „Віднови речення”. Виконати синтаксичний розбір речень. Вправу учні виконують за варіантами. І варіант – сонцем, світ, і, блакиттю, переповнений, ніжною. Світ переповнений сонцем і ніжною блакиттю. ІІ варіант – відбилася, Дніпрі, висока, у, гора, тінню. Висока гора відбилася тінню у Дніпрі. − Вправа „Знайдіть зайве”. У підручнику в тлумачному словнику знайдіть пояснення слів нехворощ, кіновар. чесність, великодушність, гуманізм, шерсть; Нехворощ – чорнобиль, полин. Кіновар – мінерал червоного кольору; червона фарба. 7. Контроль і самоконтроль знань, умінь, навичок. − Робота з текстом колективна. Скоро канікули, Новий рік… Які відчуття охоплять вас? (щастя, радості) Пояснити, що це таке завжди складно. Яке щастя? На це питання письменник і педагог Василь Сухомлинський спробував дати відповідь у творі, який так і називається „Яке щастя?” (перед учнями твір, вони читають ) Мама запитала мене - Яке щастя? Я сказала: - Щастя, це коли ніхто з дітей не плаче. І ще тоді щастя, коли маленьких співочих пташок ніхто в клітку не саджає. Бо в клітці не може бути щастя. І щоб мама ніколи не плакала й не журилася, то щастя. Бо коли мама журиться, то й у мене сльози тоді на очах. − А ви як думаєте, яке щастя? − Визначте іменники в тексті, відмінки їх. 8. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія. − Вправа „Зав’яжи вузлик напам'ять ” Які іменники належать до ІІІ відміни Подовження приголосних Апостроф − Підніміть руку ті, хто встигав на уроці, кому все було зрозуміло. Підніміть руку ті, хто встигав, але не все зрозумів, потрібно звернутися до загального зошита з правилами. Підніміть руку ті, хто не зрозумів тему уроку, кому потрібно прочитати підручник. 9. Інформація про домашнє завдання. Написати свій варіант „Яке щастя?” (твір-мініатюра). У ньому визначити іменники, їх граматичні ознаки, орфограми підкреслити.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |