Головна » Українська література

Світобачення українців у оповіданні Миколи Гоголя „Вечір проти Івана Купала”

Мета:    опрацювати зміст оповідання « Вечір проти Івана Купала»; дослідити фольклорні джерела твору;  усвідомити ідейно-художні особливості оповідання; розвивати навички порівняльної характеристики персонажів;  виховувати моральні якості школярів, формувати уявлення про сильну особистість.

Обладнання:     портрет письменника, збірки творів, ілюстрації до них, таблиці, індивідуальні картки.

Міжпредметні зв'язки:  художня культура ( картина «Янгол добра і янгол зла» Вільяма Блейка, ілюстрація Сергія Якутовича до оповідання «Вечір проти Івана Купала»),  християнська етика.

Епіграф:   Бог думає про нас. Але не замість нас.

Жан Кокто.

                       

                           Хід  уроку

І. Організаційний момент

- Доброго дня шановні діти та гості. За вікном зима, але я пропоную вам подумки поринути в тепле літо, коли буяє зелень, чарує п'янким ароматом цвіт липи, розквітає таємнича квітка папороті, бо саме такою є природа в оповіданні Миколи Гоголя « Вечір проти Івана Купала », з яким ми сьогодні на уроці познайомимося.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Хто ж він,цей загадковий геній Микола Васильович Гоголь?

Уродженець Полтавщини, після закінчення гімназії подався шукати кращої долі до Санкт-Петербурга. Саме там, на чужині, він багато думає про рідну землю, її історію, збирає понад тисячу українських пісень, що не могло не відобразитися у його творчості. Незважаючи на російськомовність Гоголевих творів, критики відзначають їхню «українськість». Згадаймо лицарський дух українського козацтва у повісті «Тарас Бульба» або казковий, гумористичний, світлий та сонячний світ у збірці «Вечори на хуторі біля Диканьки».

 А ось суть душі українців, їхнє світобачення, корені добра і зла ми побачимо, проаналізувавши сьогодні на уроці оповідання «Вечір проти Івана Купала» із першої частини збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки». Тож прошу вас записати тему уроку у зошити.

ІІІ. Основний зміст уроку

Епіграфом нашого уроку є слова Жана Кокто. Прокоментуйте їх. Ваші очікування від уроку я пропоную висловити, продовживши речення:

Я хочу дізнатись

Я хочу відчути

Я хочу зрозуміти

Бесіда і робота в групах

А зараз згадаємо, що ж таке оповідання?

І група

Вкажіть на ознаки оповідання

Невеликий за обсягом прозовий твір
Одна або декілька подій в житті головного героя

 

ІІ група

З'ясуйте, які герої твору є головними, а які другорядними

Головні                                          Другорядні

Петро Безрідний                            Івась

Пидорка                                             Терентій Корж

Басаврюк                                            відьма-ворожка

 

ІІІ група

Визначте проблему твору

Драматичне кохання Петра та Пидорки, щастю яких перешкоджають соціальні  умови;
Продаж душі людини нечистій силі за гроші;

А зараз я пропоную вам заповнити таблицю «Композиція твору», за нею одна група визначає основні сюжетні вузли оповідання,

друга – позасюжетні елементи, третя – манеру оповіді.

 

Сюжетна лінія

Експозиція – розповідь про дядечка й діда-оповідача;
зав'язка – поява Басаврюка;
розвиток дії – Терентій Корж виганяє Петра Безрідного через залицяння до його дочки, Петро укладає угоду з Басаврюком, іде за скарбом;
кульмінація – убивство Івася;
розв'язка – весілля Петра й Пидорки; духовна та фізична смерть Петра,  Пидорка стала черницею.

 

Позасюжетні елементи:

обрамлення;
опис козацького села;
портрет Пидорки й Петруся;
опис квітки папороті;
опис весілля;
обрамлення

 

Манера оповіді

 

Така манера оповіді нагадує переказ, що передається із уст в уста людьми, які добре знають народне життя.

 

А поки учні працюють біля дошки, ви поставите запитання щодо сюжету оповідання одні одним

І група

Що покладено в основу сюжету?

ІІ група

Хто стоїть на заваді закоханим Петру і Пидорці?

ІІІ група

Про що думала Пидорка, якщо батько таки видасть її заміж за нелюба?

 

А зараз звернемося до наших дослідників, які мали випереджувальне завдання

 

                              Група « Історики»

Учень1. Наша група досліджувала історичне минуле України в оповіданні. Автор показує читачеві село за часів козацтва, адже «козакував мало не кожен», «якого народу тоді не вешталося по всіх усюдах: кримці, ляхи, литвинство»

 Учень2. Козаки завершили косовицю й жнива й вирушають у похід. Петро Безрідний, у якого оселедець уже двічі обмотується за вухо, також збирався йти на Крим і Туреччину «навоювати золота». Йому, сироті, люди приписували батька-запорожця, що побував у турецькій неволі. Батько Пидорки – Терентій Корж- також був козаком.

Учень 3. А старий дідусь-оповідач зимовими вечорами розказує онучатам про славних козацьких гетьманів – Підкову, Півтора-Кожуха, Сагайдачного.

Іван Підкова прославився своїми морськими походами в Очаків і Кафу, а з 1577-по1578рр. був Молдавським господарем.

Карпо Півтора-Кожуха був гетьманом запорізьких козаків з 1639-1642 роки, вів проти польських військ партизанську війну, заманивши їх у безлюдні степи.

Петро Конашевич Сагайдачний – український гетьман, організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, меценат православних братств.

А чому дідусь вечорами розказує внукам саме про гетьманів?

 

                         Група «Народознавці»

Учень1.  Наша група досліджувала звичаї, обряди та інформацію про національний одяг. У творі згадано два свята – язичницьке Івана Купала та християнське свято Великдень.

 Автор докладно описав обряд весілля, зокрема із захопленням і гумором показано як переодягаються на весіллі «по-турецькому та по- татарському, або циганками та москалями. А як почнуть дуріти та викидати штуки … ну тоді, хоч святих винось».

Учень2. Цікавим є той факт, що, згадавши, як виливали переляк, щоб дізнатися, від чого він стався і як запарювали соняшницю від млості і болю в животі, автор сам у примітці пояснив читачеві деталі і тонкощі цих обрядів. Згадується і про те, як макогоном по стіні проганяли кутю.

Учень3. Також письменник дуже детально змалював в оповіданні український костюм, як жіночий, так і чоловічий, наприклад, «парубки були у високих козацьких шапках, у тонких сукняних свитах, попідперізувані шитими сріблом поясами », а «дівчата у пишному головному уборі з жовтих, синіх та рожевих стрічок; у тонких вишитих сорочках, у сап'янових чоботях на високих залізних підковах».

 

                   Компаративне дослідження

А зараз я пропоную вам зіставити дві портретні характеристики та вказати  ім'я героїнь, твори, з яких вони взяті, та авторів.

Які художні засоби тут використано?
Для чого вживає автор слова із суфіксами здрібнілості?

Вчитель. Художній світ оповідання не тільки овіяний багатою лексикою та народнопісенними образами, а й переказом про купальську ніч, про що нам повідомлять учасники  3 групи

                                   Група « Фольклористи »

Учень. Купальська ніч - це чарівна ніч з 6 на 7 липня,коли бог Перун запалює на папороті  квітку щастя. Рівно опівночі в темній глушині лісу зі звуком грому вона спалахує, умить виростає вгору й горить блакитним вогнем,але зараз і осипається.

Учень. Сміливцю ( а це має бути молодий хлопець), який устигне зірвати блискучу,наче полум’ям охоплену квітку,відкриваються всі таємниці світу. Кому пощастить зірвати її, той має підкинути квітку вгору і,як вона упаде на землю, сміливо починати    копати     у тому місці буде скарб.

Учень. Проте без виконання певних умов скарб неможливо дістати: чим завзятіше людина копатиме, тим глибше він ховається в землю. Навіть якщо кому пощастить дістати скарб, усе одно він не зможе ним скористатися,бо, доторкнувшись до нього, відразу ж відчує в усьому тілі слабкість, або, узявши золото, блукатиме з ним навколо ями, доки не покладе на місце.

Учень. Саме ці народні уявлення про купальську ніч використав Микола Гоголь в оповіданні, наприклад, «Петро підійшов до трьох пагорбів: де ж квіти?Нічого не видно. Бур'яни чорніли довкола і глушили усе своєю гущавиною. Та ось блиснула в небі зірниця - і перед ним з'явилися ціла грядка квітів, усе дивовижних, усе небачених; тут-таки й простеньке листя папороті. Коли зирк - червоніє маленький пуп’янок і, мов живий ворушиться і більшає, більшає і червоніє, як жарина. Спалахнула зірочка,щось тихо луснуло - і квітка розпустилася перед його очима, наче полум’ям осяявши й інші кругом себе.»

Учитель. Дякую, отже, як ми бачимо, повір'я тісно переплетене із казковими елементами. А чи є ще фантастичні елементи у творі, ми з'ясуємо, звернувшись до тексту.

Опрацювання учнями трьох частин оповідання

 

Як бачимо, фантастичні елементи прямо пов'язані із українською демонологією.
Чи знаєте ви значення цього терміна?

Демонологія – це система уявлень про злих духів у певних релігіях чи народних світоглядах.

Які представники нечистої сили згадані у оповіданні?
Що їм протиставляє М. Гоголь?

 

Характеристика образів:

Послухайте цитату з твору: « Бісівський чоловік. Гуляє, пиячить і враз пропаде, як у воду, і слуху  немає». Хто це?
Як ви вважаєте, чому його так називали люди?
За яких обставин Басаврюк вирішив допомогти  Петрусеві?
Що повинен був зробити Петрусь за скарб?
Що робили б ви на місці Петра?
Яких змін зазнав герой у внутрішньому стані і зовнішності після укладання «угоди» з Басаврюком?

 

Сходинки гріхопадіння

Перед вами хаотично розкидані  сходинки гріхопадіння. Ваше завдання – записати їх у зошити у логічній послідовності.

кохання

           розпач

                              угода з нечистою силою

                                                   убивство             

                                                                                          духовна смерть

                                                                                                                  фізична смерть                     

 

Яка сходинка гріхопадіння петра є на вашу думку, визначальною?
А як живеться Пидорці з Петрусем після гучного весілля?
Згадаймо, якою була героїня до заміжжя. А після цього?
Як ви вважаєте, чому Пидорка вирішила присвятити своє подальше життя богові, ставши черницею?

 

Аналіз картини англійського художника Вільяма Блейка « Ангел добра і ангел зла»

Чим, на вашу думку, перегукується ця картина із твором Миколи Гоголя?
Який персонаж є спільним для обох творів і чому?

 

Афористичні вислови

Діти,перед вами афористичні вислови відомих людей. Вкажіть за ними образ із оповідання та назвіть ключове слово до його характеристики.
Чому людина не повинна йти на компроміс зі злом?
Отже, проаналізувавши цей твір, чи можна вважати слова Жана Кокто правдивими?
А яким ви побачили світобачення українців в оповіданні?
Чи кардинально відрізняється світобачення колишніх та сучасних українців?

Оцінювання груп

Домашнє завдання

Написати твір-роздум на тему: « Урок, який дало мені оповідання «Вечір проти Івана Купала» М. Гоголя »
Намалювати  ілюстрації до епізодів, які найбільше сподобалися.


Теги: Варга О.І., Гоголь
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 986/157


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar