Головна » Українська література

М. Старицький. Життя та творчість, багатогранна діяльність як поета, перекладача, драматурга, організатора театральної справи

Мета: подати відомості про життєвий і творчий шлях митця, розкрити  багатогранність його таланту, познайомити з поетичною спадщиною; розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення, робити висновки, вмотивовуючи власні судження, виховувати інтерес до творчості М. Старицького, естетичні почуття, трепетне ставлення до високого почуття.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет М.Старицького, виставка творів.

                                  

                                    Хід уроку

 

I. Організаційний момент

 

II. Оголошення теми та мети уроку  

 

III. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

 

IV. Вступне слово вчителя   

 

Основні факти біографії М.Старицького

14 грудня 1840 р. у родині дрібного поміщика-дворянина, відставного ротмістра в с. Кліщинці на Полтавщині народився Михайло Петрович Старицький.

З 1851 року навчався в Полтавській гімназії.

У 1858 р. вступив до Харківського університету.

У 1860 р. перейшов до Київського університету, де спочатку навчався на фізико-математичному факультеті, а потім на юридичному. Наступного року повернувся до Кліщинців.

У 1862 р. М. Старицький одружився. Через два роки повертається до Києва на навчання, і у 1865 р. закінчує університет.

1868 р. Старицький купив маєток в с. Карпівці на Поділлі й переїхав туди з родиною.

У 1871 р. повернувся до Києва, разом із М. Лисенком організував Товариство українських акторів, поставив «Різдвяну ніч» за мотивами повісті М. Гоголя. Брав активну участь у роботі Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, який тоді очолював талановитий учений-народознавець автор пісні «Ще не вмерла Україна» Павло Чубинський.

Упродовж 1873–1876 рр. М. Старицький писав вірші, перекладав з Г. Андерсена, І. Крилова, М. Лермонтова, сербські народні думи та пісні.

На початку 80-х рр. він домігся видання літературно-художнього альманаху «Рада». Очолив першу професійну трупу.

У 1886–1887 рр. трупа з успіхом гастролювала в Москві та Петербурзі, потім — у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі.

У 1893 р. за станом здоров’я М. Старицький залишив трупу.

У 1897 р. відбувся Перший Всеросійський з’їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький. У Києві він керував драматичним гуртком Літературно-артистичного товариства, продовжував літературну діяльність.

У 1903 р. готував видання альманаху «Нова рада», але за його життя альманах не вийшов.

27 квітня 1904 р. Михайло Старицький помер. Похований на Байковому кладовищі.

V. Робота з таблицею

Грані таланту М. Старицького

 

VI. Дослідження-відновлення

Доповніть твердження

1.М.Старицький народився в с._______________ в родині________________. 2. Навчався в____________________. 3.Разом із М.Лисенком організував ______________. 4. За мотивами повісті М. Гоголя поставив ____________________.5.На початку 80-х років очолив ______________.6. У 1897 році  виступив  М. Старицький на _____________. 7. У Києві митець керував ___________. 8. Пішов М. Старицький із життя ______________.

 

VII.  Ідейно-художній аналіз поезії “ Виклик” ( 1862)

 

Ніч  яка,  Господи!  Місячна,  зоряна:  
Ясно,  хоч  голки  збирай…  
Вийди,  коханая,  працею  зморена,  
Хоч  на  хвилиночку  в  гай!  

Сядем  укупі  ми  тут  під  калиною  —  
І  над  панами  я  пан…  
Глянь,  моя  рибонько,  —  срібною  хвилею  
Стелеться  полем  туман;  

Гай  чарівний,  ніби  променем  всипаний,  
Чи  загадався,  чи  спить?  
Он  на  стрункій  та  високій  осичині  
Листя  пестливо  тремтить;  

Небо  незміряне  всипано  зорями  —  
Що  то  за  Божа  краса!  
Перлами-зорями  теж  під  тополями  
Грає  перлиста  роса.  

Ти  не  лякайся-но,  що  свої  ніженьки  
Вмочиш  в  холодну  росу:  
Я  тебе,  вірная,  аж  до  хатиноньки  
Сам  на  руках  однесу.  

Ти  не  лякайсь,  а  що  змерзнеш,  лебедонько:  
Тепло  —  ні  вітру,  ні  хмар…  
Я  пригорну  тебе  до  свого  серденька,  
Й  займеться  зразу,  мов  жар;  

Ти  не  лякайсь,  аби  тут  та  підслухали  
Тиху  розмову  твою:  
Нічка  поклала  всіх,  соном  окутала  —  
Ані  шелесне  в  гаю!  

Сплять  вороги  твої,  знуджені  працею,  
Нас  не  сполоха  їх  сміх…  
Чи  ж  нам,  окривдженим  долею  клятою,  
Й  хвиля  кохання  —  за  гріх?  


 

Рід: лірика.

Жанр: інтимна лірика.

Мотив: любов, вірність, щирість почуттів.

Історія написання: вірш був написаний тоді, коли М.Старицькому виповнилося 30 років і він одружився з Софією Лисенко.

 Поезія майже відразу полюбилася читачеві, бо вона близька до високоморальної, рідної, української пісні. Митець зумів поєднати і красу української ночі, і глибокі почуття закоханих. Пейзаж перегукується із настроєм ліричного героя. Лише  місяць та ясні зорі – свідки чистого, потаємного кохання. Такої досконалості вдалося досягти за допомогою художньої досконалості слова. Поезія стала піснею. Музику написав М.Лисенко.

 

Евристичпа бесіда „Я – кінорежисер”

 

Уявіть себе кінорежисером. Вам слід відзняти епізод зустрічі закоханих. Посилаючись на текст вірша, уявно зніміть цей момент і прокоментуйте свій вибір.

 

Заповнення анкети до вірша.

Епітети:

Пестливі слова:

Звертання:

Вигуки:

Порівняння:

 

Інтерактивна вправа “ Мікрофон”

Ця поезія викликала в мене …

 

VIII.  Ідейно-художній аналіз поезії “До молоді”

 

На вас, завзяті-юнаки,
Що полюбили Україну,
Кладу найкращії гадки,
Мою сподіванку єдину.

В вас молода ще грає кров,
У вас в думках немає бруду.
І в серці гріється любов
До обездоленного люду…

Не занехайте ж ви її,
Не розпустіть по вітру всує,
Нехай ваш дух вона гарує
В культурній, чесній боротьбі…

Бо зло буя, бо ґвалт кругом,
А між слов’ян немає згоди…
Так заспіваймо ж ми псалом
Братерства, рівності, свободи.

Забудьмо чвари вікові,
Подаймо руки, як братове,
І на пролитій в нас крові
Збудуймо щастя народове.

Сліпому люду понесім
В хатину сяєво просвіти,
І в серце, тугою сповите,
Живу надію закропім!

Угору ж стяг, а світоч — в руки,
І, що б не сталося, — вперед!
Під гаслом правди і науки,
Під гартом вражих приверед

Ми насталим і серце й волю,
І чересло на переліг,
Та нашу знищеную долю
Поведемо через поріг…

І не поклонимось кумиру,
Як не вклонивсь і наш співець,
Що за любов, за правду щиру
Прияв стражденницький вінець!

 

Цей вірш звернений до молоді як надії на майбутнє України.

Рід: лірика.

Жанр: вірш – алегорія.

Ідея: заклик єднатися, щирою працею відродити матір – вітчизну.

Віршований  розмір: ямб.

 

IХ. Робота з текстом поезії 

 

Бесіда з учнями за поезією „До молоді”.

Х. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

- Я думаю, що ідея вірша “До молоді”є особливо актуальною у наш час, тому що…

 

ХI. Оцінювання. Домашнє завдання: 1) опрацювати теоретичний матеріал підручника; 2) підготувати усне  висловлювання на тему “ Майбутнє за молоддю”.


Теги: Старицький, Лауш Т.Б.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 607/192


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar