Головна » Українська література

Юрій Яновський. Роман „Вершники”

Мета: ознайомити учнів із жанровою своєрідністю твору, простежити на прикладі твору руйнівну силу колективного підсвідомого некритичного сприйняття чужих ідей, вчити аналізувати позиції і погляди героїв; розвивати вміння робити аналіз новелістичного роману; працювати з різними джерелами науково – популярної літератури; розвивати навички проведення публічних дискусій; сприяти удосконаленню усного зв’язного мовлення. 

Обладнання: портрет письменника відповідного періоду, слайди, цитати відомих людей про письменника, ілюстративний матеріал, аудіо записи, різні видання твору.

Теорія література:  ідеологія, романтизм, роман, новела, роман у віршах    

Тип уроку:   бінарний інтегрований урок вивчення нового матеріалу з використанням інформаційних комп’ютерних технологій.

 

ХІД  УРОКУ

На  мультимедійному екрані портрет письменника, тема уроку

Летючі «Вершники» Юрія Яновського.

Ідеологія громадянської війни очима письменника

                                              

 

                     Я вклав у цей твір всі свої сили

Ю. Яновський

 

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

 

Рік за роком поволі спливає,

Кожен з них історію складає…

         Цими рядками я хочу розпочати сьогоднішній урок – урок літературно – історичної правди.

Спиніться, затамуйте подих. Чуєте, як дихає історія. Варто лише підняти завісу, і нам відкриється…

Ні! не бунт і повстання, не революції, а Людина.

Ми повинні бачити в історії – Людину.

Багатостраждальна історія в українського народу. Як же міг він вижити, які духовні сили живили його?

 

Лунає мелодія. Демонстрація кадрів історичних подій 1919 року.

 

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

 На фоні музики учитель починає із вступного слова.

 

Вступне слово учителя

         Південь України, Єлисаветград (нині Кіровоград) був ареною особливо жорстоких боїв, які вели між собою різні політичні сили: білі, червоні, напади Махно, банда Марусі, загони Григор’єва. Такими запам’ятав ті буремні роки юнак майбутній письменник Юрій Яновський. Озвірілі люди, які полишали після себе кров, ненависть, голосіння. Пекучою раною лягли вони на душу хлопця, щоб пізніше стати безсмертними рядками роману «Вершники».

 

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Запис теми в зошиті

Щоб робота була плідною і послідовною відновимо раніше отримані знання.

 

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (Завдання висвітлюються на екрані мультимедійної дошки).

1.«Хвилинка міцних знань»:

I варіант: назвіть події з життя Яновського, що відповідають цим датам:

1902 –  (народився в Єлисаветграді)

Освіта –  ( сільська школа;

                   реальне училище;

                   Київський політехнічний інститут)

1919 –  (інспектор повітових організацій)

1925 – 1927 –  (головний редактор Одеської кіностудії)

1943 – (редактор журналу в Уфі)

1946 – (участь у Нюрнберзькому процесі)

Участь у літературних угрупуваннях, організаціях –  («Комун

                                                 культ», «Жовтень», «ВАПЛІТЕ»).

II варіант:  згадайте, кому належать дані слова (встановити відповідність):

Яновський у прозі був поетом (Юрій Смолич)
Хай зі сталі буде рима (Юрій Яновський)
Поет людської чистоти (Олесь Гончар)
Усе життя прагнув до максимальної стрункості, граничної економності й виняткової точності (І. Семенчук)
В сім’ї європейських літератур Яновський – письменник першого плану. (Луї Арагон, французький письменник)
Він одразу спромігся бути самим собою…, відрізнявся своїм романтизмом високим. (М.Бажан)

 

А. Яновський                        

Б. Смолич

В. Семенчук 

Г.  Гончар

Д. Бажан

Е. Луї Арагон

 

БЛІЦ – ОПИТУВАННЯ (продовжити речення)

Органічна риса характеру письменника, бачення дійсності  (романтизм)
Починає свій творчий шлях як (поет)
Літературні жанри, в яких проявив себе Яновський це (вірші, фейлетони, оповідання, романи, кіносценарії, п’єси)
Світогляд письменника в дитинстві формувався під впливом (картин сільського життя, подій громадянської війни, ідей революційного оновлення світу)
На визначення Яновського як прозаїка вплинули (традиції вітчизняної і світової романтичної літератури, народні пісні та думи, схильність до мрійливості)
Чим характеризується період становлення Яновського – художника (новаторські пошуки, романтичне відтворення ще не знаних в історії форм життя)
Ознаки мистецького слова (глибокий ліризм, поєднання реалістичного з романтичним)
Сфери діяльності (інспектор, редактор, письменник)
Його кредо – новаторство.
Дві основні домінуючі теми у творчості митця (море і громадянська війна)
 Доведіть попередню думку ( 1. У дитинстві Юрко часто хворів. Одну з трьох перенесених операцій робили хлопцю в Одесі. І коли він вийшов із лікарні, побачив море, яке його зачарувало.  2. Див початок уроку).

 

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Слово вчителя

          «О, дев’ятнадцятий рік месників і платі їв, достойний рік розрахунків і записів у бухгалтерську книгу Революції, далекий рік живих жандармських генералів… Рік незнайдених образів і трагедійних метафор, рік любові й смерті, трепету повсталих сердець, простоти жертв, солодкості ран і висоти класових почувань, о милий піднесений рік!»

         Таку печать високої патетики і піднесеної емоційності має роман у віршах «Вершники».

 

2.Відновлення візитної картки твору

Попарне опитування (за варіантами):

Рік написання – 1935
Жанр – роман у новелах
Роман у новелах – це (різновид роману, твір, що складається з кількох сюжетно завершених новел, пов’язаних спільною темою).
Тема – (події громадянської війни)
Новаторство – (поєднання рис УНТ: думи, пісні та новели).
Назвіть, які ознаки народної думи є в романі (єдність часу, місця, обставин, присутність героїв; епічні повтори)
Ознаки новели ( напружена дія, гострий конфлікт, лаконізм, незвичайність події, що стала поворотною в долі героїв).

 

3. Проблемно – ситуативне завдання

Завдання на екрані

Кожен художній твір побудований на певному конфлікті. Конфлікти поділяють на дві групи:

Групи конфліктів:

Соціальні:

Національно – державні
Класові
Моральні

Загальнолюдські:

Боротьба добра і зла
Протистояння любові та ненависті
Проблема вибору тощо

 

Спробуйте визначити, до якого конфлікту належать події, що розгортаються в поемі. Аргументуйте свою відповідь.

 

            Саме це завдання – який конфлікт покладено в основу твору і в чому полягає трагізм долі родини Половців – ми і спробуємо розв’язати.

 

V. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

 

Виклад матеріалу вчителем

Запитання за змістом:

Які почуття виникли у вас під час читання твору?
Який історичний період відображено в романі?

 

Повідомлення учнів про історичні події в Україні в 1919 році

 

Який шлях пройшла родина Половців?
Як піднімається проблема революційного романтизму в українській літературі? (М. Хвильовий «Я (Романтика)»)
Що об’єднує ці два твори? (Проблема вибору, фанатичне захоплення ідеєю).

 

Сьогодні ми продовжимо заглиблення у зміст роману з метою подальшого дослідження проблем, піднятих у «Вершниках». Вони стосуються не тільки літератури, а й історії політичної думки на Україні. Уміння аналізувати їх - дуже важливе, бо письменниками - літераторами будуть із вас не всі, а ось громадянином буде кожний. І якщо не активно, то принаймні пасивно з політикою стикатиметься майже щодня.

 

Заглиблення у зміст твору новел «Подвійне коло» та «Шаланда в морі».

 

Аналіз образів родини Половців. Робота за групами:

1 група – образ Половчихи

2 група – образ Мусія Половця

3 група – образ Андрія

4 група – образ Оверка

5 група – образ Панаса

6 група – образ Івана та Сашка.

 

Образ Половчихи

            «Половчиха подумала про своє дівоцтво, дівування в Очакові, хазяї трамбаків сватались до неї, а що вже шаланд, баркасів, моторок, яхт! Вона була доброго рибальського роду, доброї степової крові, її взяв за себе Мусій Половець – дофінівський рибалка, непоказний хлопець, нижчий за неї не цілу голову. Та така вже любов і так вона парує. Половчиха стала до бою за життя, за рибу, стала поруч Мусія, і наплодили вони хлопців повну хату. Хлопці виростали коло моря, тісно стало в хаті од їхніх дужих плечей, а Половчиха тримала хату в залізному кулаці, мати стояла на чолі родини, стояла, мов скеля в шторм. Сини виросли й розійшлися »

            «На березі стояла стара Половчиха одежа на ній віялась, мов на кам’яній, вона була висока та сувора, як у пісні…   Половчиха стояла нерухомо…»

            «Половчиха, вирядивши в море чоловіка, виглядала його шаланду, її серце обдував трамонтан, її серце ладне було вискочити з грудей, а з моря йшли холод та гуркіт, море зажерливо ревло, схопивши її Мусія. Вона не показувала перед морем страху, вона мовчки стояла на березі – висока й сувора, їй здавалося, що вона – маяк невгасимої сили».

            «Не зводила …очей, її серце було з шаландою, на березі гомоніли рибалки… Осторонь стояла стара степовичка Половчиха, вона мужньо дивилась на боротьбу її чоловіка…»

            «І всі пішли від моря, а стара Половчиха залишилася стояти на березі, висока та сувора,як у пісні»

            «Берег спорожнів, рибалки пішли геть, і нікому не було дивно, що стара Половчиха не рухається з місця. Вона справжня жалоба, трамонтан обдував її, мов кам’яну».

            «Серце Половчихи захолонуло, за шаландою щось волочилося по воді, видувалося на воді лахміття». «Половчиха дивилася та боялася роздивитися, їй хотілося крикнути й покликати свого Мусієчка… Половчиха хотіла витягти посуду, а потім тужити коло чоловіка, вона вже бачила його тіло у мутній воді, серце їй щемило і руки не почували ваги шаланди, і тоді до неї озвався голос. Вона скрикнула, бо той голос був її чоловіка, голос стомлений і рідний»

            «Половчиха заходилася йому допомагати… Ї подружжя Половців пішло до домівки. Вони йшли, ніжно обнявшись, їм у вічі дмухав трамонтан, позаду калатало море, вони йшли впевнено й дружно, як ходили ціле життя»  

 

Учитель зачитує уривок з поезії Т.Г.Шевченка «Плач Ярославни». Чому продекламований цей уривок?

 

(Нагадує образ Ярославни. Порівняйте: «Ой, пішов ти в море, Мусієчку, та й слід твій солона вода змила. Та коли б я знала та бачила, я б той слідок долонями прогортала та до берега тебе покликала. Ой, подми, вітре – трамонтане, оджени в море негоду й тумани, а я стоятиму тут самотня до краю, і хоч би з мене дерево стало, то я б усіма вітами над морем махала й листям би шуміла»

Образ Мусія Половця

«Мусій Половець – дофінівський рибалка, непоказний хлопець, нижчий за неї не цілу голову».

«Мусій Половець, він чимало пожив на світі, од нього зла не бачила(дружина).

«Голова артілі Мусій Половець, він нам за шаланди голови поодриває, коли живий випливе».

«Наша артіль бідна, - сказав старий, - і кидати шаланди в морі не голиться. Я – голова артілі, то мусив і рятувати».

Образ Андрія - денікінця

«Андрій вдався у дядька Сидора, таке ж ледащо й не знати що.»

Над морем уставав силует підпрапорщика російської армії, поверхстрокового вояки за вєру, царя і отечество…

Загоном добровольчої армії генерала Антона Денікіна командував Половець Андрій.

Високий Андрій став іще вищий. Був високий і широкоплечий, з хижим дзьобом й сірими очима.

Останні слова Андрія: « Роде, мій роде, прости мені, роде, що я не милую згоди. Рід переведеться, держава стоятиме. Навіки амінь».

Андрій Оверкові: «Проклинаю тебе моїм руським серцем, ім’ям великої Росії – матінки, од Варшави до Японії, од Білого моря до Чорного, проклинаю ім’ям брата і згодою роду»

 

Образ Оверка – петлюрівця

Купу кінного козацтва головного отамана Симона Петлюри вів Половець Андрій.

«А Оверко – той артист і грав з греками у «Просвіті» та читав книжки, написані по- нашому. На дядькові гроші в семінарії вчився, рибалка з нього був ніякий, а й його жалко, не чути за нього давно…»

Андрій Оверкові: «Мазепо, проклятий!».

Оверко бавився шликом, мов дівчина чорною косою. Був високий й широкоплечий, з хижим дзьобом й сірими очима.

Андрій Оверкові: « Петлюрівське стерво, мать Росію продаєш галичанам! Ми їх у Карпатах били до смерті, ми не хочемо австрійського ярма».

Оверко Андрієві: «Рід наш великий, голови не щитані, крім нас двох, іще троє рід носять. Рід – це основа, а найперше – держава, а коли ти на державу важиш, тоді рід хай плаче, тоді брат брата зарубає, он як».

(Поранений у бою з загоном Панаса) він ще вмирав, крізь рану (розкраяна) не пролазило його могутнє життя.

Оверко Панасу і Сашку: «Махновський душогубе, неньку Україна кривавими сльозами плаче, а ти гайдамачиш по степах із ножем за халявою».

Душогубе махновський, злодюго каторжний.

 

Образ Панаса - махновця

«Панас привозив матері контрабандні хустки й серги, шовк і коньяк, Половчиха складала все до скрині та боялася за Панаса. Вона його важко народжувала, і він їй став дорожчий, виходила вночі до моря, їй все здавалося, що чує плесків весел і треба рятувати від погоні»

Старому Половцю згадалися контрабандистські справи сина Панаса.

З-за ліска вискочили вершники з чорним прапором.

Я вільний моряк батька Махна.

Панас труснув волоссям, що спадало аж на плечі.

Панас (після слів Оверка «Махновський душогубе) стояв кремезний, мов дуб, реготав.

Іменем батька Нестора Махна призначаю тобі суд і слідство (анархія). За вбивство рідного брата Андрія – утопити в морі, за підтримку української держави та території матері порядку анархії – одрубати голову.

(Оверкові) Рід наш рибальський, на морі бувальський, рід у державу вростає, в закон та обмеження, а ми анархію несемо на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття?

І похорон відбувся. Дощ напинав свої вітрила, над степом зрідка пробігав вітер, добрячий дощ пронизував землю. По обличчю Половця бігли дощові краплі, збоку здавалося, що він слізно плаче коло готової могили, у всього загону текли дощові сльози, це була страшна річ, щоб отак плакав гірко цілий військовий загін, а дощ не вгавав.

 

(Зустріч Панаса з Іваном).  Панас заплакав од безсилою люті. Панас стояв перед братом Іваном та його комісаром Гертом, усі кулі поминали Панаса, він стояв геть увесь заболочений, розхристаний, без шапки, довге волосся спадало на шию, високий і дебелий, стояв перед сухорлявим Іваном.

  (Панас Іванові) Проклятий байстрюче, підземно гнидо, вугляна душе! Наймит Леніна й комуни, кому ти служиш, комісарська твоя морда?!

Панас не чекав собі милості. У нього промайну в голові дитинство й дитячі роки на шаланді, і нічні влови, і запах материної одежі, неосяжний простір моря. …Панас в агонії вихопив з – під френча маленький браунінг і пустив собі в рот кулю, трохи постояв нерухомо, став гойдатися й розхитуватися, скрутився, як сухий лист, гримнув об землю, і розлетілася з – під нього мокра земля.

Образ Івана - більшовик

Сухорлявий Іван.

«Тільки Іван працює на заводі і робить революцію…»

Розгорнувся здалеку червоний прапор кінного загону інтернаціонального полку на чолі з Іваном Половцем.

(Іван Панасу). От і скінчилась ваша служба в зрадника й бандита батька Махна. І з вами говорить брат вашого Половця, а обоє ми з ним рибалки, батьки наші й увесь рід. Слова мої прості й некрасиві, та ви зрозумієте мене й так, бо скрізь по степах судяться зараз дві правди: правда багатих і правда бідних.

(Коли Сашко після самогубства Панаса, закричав) : Стріляй і мене, стріляй, байстрюче. «Бісової душі вилупок»,- промимрив Іван та взяв Сашка за чуба, що виглядав з – під шапки по махновському звичаю, став скубти, як траву.

 

Образ Сашка (був з махновцями)

На коні чорний від пороху під’їхав чотирнадцятирічний Сашко Половець

(Коли побачив брата Оверка). Сашко зблід, зіскочив з коня, підійшов до брата, взяв його рукою за підборіддя і підвів йому голову. «Оверко, - горе моє,» - сказав він голосом старої Половчихи.  …

(Сашко підійшов до Панаса). сів коло нього на землю, обличчя в нього було біле й ввесь час смикалось.

 

Висновок:

Якою є родина Половців?
На яких життєвих принципах трималася основа родини?
Яку роль відігравало родинне виховання?
Які протиріччя роздирали родину? (З одного боку батьківський заповіт, з іншого – фанатичне служіння обраним ідеалам)

 

Отже, таке подвійне протиріччя, де виходу немає, нагадує біг по колу, і лягло в ідейну назву новели «Подвійне коло»

 

Самостійна робота, створення міні проектів «Представлення політичної платформи різних політичних сил».

 

У чому, на вашу думку, полягає трагізм долі родини Половців?

 

Отже, брати розійшлися різними політичними шляхами, підтримуючи певні політичні сили. Працюючи зараз у групах, вам надається можливість представити ту політичну платформу, відповідно до тези одного з братів Половців.

Тези  – цитати з роману

 

Петлюревське стерво, … мать Росію продаєш галичанам! Ми їх у Карпатах били до смерті, ми не хочемо австрійського ярма… Проклинаю тебе моїм руським серцем, ім’ям великої Росії Матінки, од Варшави до Японії, од Білого моря до Чорного…
Махновський душогубе..., ненька Україна кривавими сльозами плаче, а ти гайдамачиш по степах із ножем за халявою…
Іменем батька  Махна… призначаю тобі суд і слідство. За вбивство рідного брата…- утопити в морі, за підтримку української держави на території матері порядку анархії – одрубати голову… Проклятий байстрюче, підземна гнидо, вугляна душе! Наймит Леніна й комуни, кому ти служиш, комісарська твоя морда?!
…Я служу революції, інтернаціоналу… Бідняки й трудящі будуть з нами, і всі, як один, до перемоги, хай живе Радянська влада, Червона армія! Рід наш роботящий, та не всі в роді путящі. Є горем горьовані, свідомістю підкуті, а є злодюги й наймити ворогів. От і сам бачиш, що рід розпадається, а клас стоїть, і весь світ за нас, і Карл Маркс. 

 

5.Представлення учнями політичних портретів лідерів політичних сил, 

   політичних платформ.

 

Висновок:

Якою вона ж вона була насправді, ця громадянська війна, фронти котрої проходили не лише по територіях, а й по долях людських?

(В ім’я «революційних ідеалів» під час цієї війни від воєнних дій,терору, голоду, епідемій загинуло 8 мільйонів чоловік, були зруйновані промисловість, сільське господарство, транспорт, а суспільство на довгі десятиліття втратило загальнолюдські моральні та світові орієнтири?..)

 

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

 

Чи варто фанатично захоплюватися якоюсь ідеєю?
У чому небезпека таких захоплень?
Чи легко було Яновському об’єктивно відтворити ці події, враховуючи об’єктивні фактори? Чому?

 

VII. РЕФЛЕКСІЯ

 

Перевірка вивченого матеріалу:

 

ЛЕГЕНДА

З якої ти країни? – запитала птаха іншу пташку.
Я з країни людської мрії… Там тепло і любов, там більше сонця, аніж ночі, - відповідала та.

Казкова птаха не обмовилася.  Може, країна казкова мрії існує насправді. Там, у країні мрій, міцніє душа, для великих справ загострюється розум і талант.

     Як стверджує легенда,  місця під сонцем у тій землі не знайшлося для України. І тоді люди – одчайдухи, ім’я яким українське письменство, розібрали всі болі і скорботи України у свої серця, твори і по краплині виносили її з пітьми на світло.

 

Чи актуальна проблема, яку ми сьогодні розглядали, для нашого часу?

 

Самоперевірка:

 

I. Робота за тестами «Шкільна бібліотека» Регіональне видавництво «Росток», 2002 рік: тест № 5

 

Встановіть відповідність:

 

Сповідування монархічної системи управління.
Створення директорії
Анархізм.
Ануляція Брестського миру і політики щодо України.

 

А.Більшовики                                           Відповідь:

Б. Денікінці                                                   1 Б

В. Махно                                                       2 Г

Г. Петлюрівці                                               3 В

                                                                       4 А

Впізнати історичного лідера:

 

1.       2.     3.       4.

 

А.Ленін                                       1Г

Б. Денікін                                   2А       

В. Петлюра                                3Б             

Г. Махно                                    4 В

 

VII. Домашнє завдання:

 

Зробити колаж до роману.
Написати твір «Трагедія роду Половців _ трагедія України»

Тези  – цитати з роману

Петлюревське стерво, … мать Росію продаєш галичанам! Ми їх у Карпатах били до смерті, ми не хочемо австрійського ярма… Проклинаю тебе моїм руським серцем, ім’ям великої Росії Матінки, од Варшави до Японії, од Білого моря до Чорного…

Махновський душогубе..., ненька Україна кривавими сльозами плаче, а ти гайдамачиш по степах із ножем за халявою…

Іменем батька  Махна… призначаю тобі суд і слідство. За вбивство рідного брата…- утопити в морі, за підтримку української держави на території матері порядку анархії – одрубати голову… Проклятий байстрюче, підземна гнидо, вугляна душе! Наймит Леніна й комуни, кому ти служиш, комісарська твоя морда?!

…Я служу революції, інтернаціоналу… Бідняки й трудящі будуть з нами, і всі, як один, до перемоги, хай живе Радянська влада, Червона армія! Рід наш роботящий, та не всі в роді путящі. Є горем горьовані, свідомістю підкуті, а є злодюги й наймити ворогів. От і сам бачиш, що рід розпадається, а клас стоїть, і весь світ за нас, і Карл Маркс.


Теги: Яновський, Охріменко О.М.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 562/24


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar