Головна » Українська література

Ю. Яновський. Новела „Подвійне коло” з роману ”Вершники”. Ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим

Мета:

допомогти учням усвідомити порушені в тексті проблеми в проекції на сучасність, ідейно-художні особливості твору;
розвивати навички аналізу прозових творів малих форм, висловлювати власні думки щодо прочитаного;
виховувати пошану до загальнолюдських цінностей, роду, гуманізму.

Обладнання: портрет письменника, текст твору, мультимедійний додаток, ілюстративний матеріал, технологічні картки, картки само оцінювання, схеми «Уроки історії»; хліб на вишитому рушнику, букет соняшників, свічка.

Тип уроку. Урок історичної правди з використанням ІКТ

Епіграф.

Важка історія й кривава,

Там кожна буковка жива,

Про жодну з них не маєм права

Ані на хвильку забувать.

Микола Адаменко

 

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

Рік за роком поволі спливає,

Кожен з них історію складає…

Цими рядками я хочу розпочати сьогоднішній урок – урок історичної правди.

Затамуймо подих. Послухаймо, як дихає історія. Варто лише підняти завісу, і нам відкриється…

Ні! Не бунт і повстання, не революція, а Людина.

Ми повинні бачити в історії – Людину.

(Лунає мелодія. Демонстрація кадрів історичних подій 1919 року.)

Важка історія й кривава,

Там кожна буковка жива,

Про жодну з них не маєм права

Ані на хвильку забувать.

« О, дев’ятнадцятий рік… Рік незнайдених образів і трагедій, рік любові й смерті, трепету повсталих сердець, простоти жертв, солодкості ран і висоти класових почувань, о милий піднесений рік!»

Таку печать високої патетики і піднесеної емоційності має роман у новелах «Вершники», над яким будемо сьогодні працювати. Отже, тема уроку… (Слайд)

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

На уроці ми повинні … (Слайд)

У вас на столах технологічні картки. (Слайд) На них записані ціле-покладання. Виберіть собі, будь ласка, те, про що б хотіли дізнатися на уроці.

Технологічна картка

Цілевизначення

На цьому уроці я хочу:

Глибше зрозуміти зміст твору.
Обмінятися думками з приводу зображених у новелі подій.
Брати участь в обговоренні проблемних питань, у літературних дискусіях.
Давати власну оцінку подіям.
Спробувати себе в ролі історика.
Спробувати себе в ролі літературознавця.
Зрозуміти уроки історії.
Усвідомити цінність твору для сучасності.

( Слайд) Роздані вам картки самооцінювання, для того щоб ви оцінювали свою роботу протягом уроку. Підказки там є.

На уроці працюють:

Історики, які створювали міні-проект «Представлення платформ різних політичних сил».
Моїми помічниками на уроці будуть експерти (2), вони фіксуватимуть оригінальні відповіді, ідеї, допомагатимуть в об’єктивному оцінюванні.

( Слайд) Слово вчителя. «Вершники» - перлина творчості

Ю. Яновського. «Я вклав у цей твір всі свої сили!» - зізнався митець. Павло Тичина сказав, що саме цим романом новітня українська література склала екзамен на атестат зрілості. Тема громадянської війни постає у творі по-справжньому героїчною і романтичною. Автор правдиво показує трагедію цілої родини Половців, яких революція розкидала по різних ідеологічних фронтах.

За жанром «Вершники» - роман у новелах.

Пригадайте, який твір називається новелою.

(Новела – малий епічний прозовий художній твір, у якому стислий виклад, напружений сюжет, несподівана розв’язка).

Звернемося до словника літературознавчих термінів. (Слайд) (Роман у новелах – це твір, що складається з кількох сюжетно завершених новел, пов’язаних спільною темою). «Вершники» складаються з восьми сюжетно завершених новел, які в сукупності передають панораму періоду громадянської війни, показують розшарування українського суспільства. Роман починається новелою «Подвійне коло», яка, як бачите, є темою нашого уроку. Ви мали випереджувальне завдання: створити портфоліо цього твору. (Слайд)

Портфоліо

Жанр: новела
Тема: зображення родини Половців у кривавих подіях громадянської війни 1919 року.
Ідея новели: засудження братовбивства й недотримання закону народної моралі «тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду», протиставлення загальнолюдських вартостей класовим.
Головні герої: брати Половці: денікінець Андрій, петлюрівець Оверко, махновець Панас і 14-річний Сашко, командир інтернаціонального загону Іван; батько Мусій Половець, червоний комісар Герт.
Порушені в творі проблеми: платформи різних політичних сил, проблема братовбивчої громадянської війни, розпад родини заради ідеї.

(Слайд) Гляньте, яке проблемне питання нашого уроку: у чому причини трагедії родини Половців.

Слово вчителя. «Лютували шаблі, і коні бігали без вершників. …Дехто простягав руки – і йому рубали руки, підіймав до неба, вкрите пилом і потом обличчя – і йому рубали шаблею обличчя, падав до землі – і їв землю, захлинаючись передсмертною тугою, - і його рубали по чім попало і топтали конем… Висвистували шаблі, хряскотіли кістки… «. Так звучить перша фраза роману, фраза, що несла в собі справді вражаючу динамічність.

Але найстрашніше, найтрагічніше було попереду… На полі брані зустрілися рідні брати «одного роду, та не одного класу».

Народила мати, випестила і виростила своїх синів не для кровопролиття, не для вбивств, а для підтримки в старості, для продовження свого роду і народу. Та вийшло навпаки. Сила родових інтересів зіткнулася із силою інтересів класових. Під ударами шабель брати падають один за одними, і кожна нова смерть перекреслює батькове повчання: «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду». То аксіома.

А що натомість? Чи дотримались брати заповіді батька? Перегорнімо сторінки новели «Подвійне коло», і ми дізнаємось про поведінку і вчинки братів Половців того гарячого серпневого дня 1919 року.

План уроку

«Сюжетний ланцюжок» твору; ключові епізоди.
« Я думаю так…»
Уроки історії

Вчитель. Перша зустріч у степу під Компаніївкою братів денікінця Андрія і петлюрівця Оверка. (Слайд)

Хто такі денікінці, петлюрівці? За що боролись?

( Повідомлення учнів-істориків про денікінців і петлюрівців)

Зачитайте діалог Андрія і Оверка.
Дайте оцінку розмові, якщо це можна так назвати
Зверніть увагу на художні засоби у словесних поєдинках братів (риторичні оклики, питальні й окличні речення, згрубілі вирази, звинувачення, навішування «ярликів»).

Вчитель. Я впевнена, що новелу ви прочитали всі. Пригадайте композиційні особливості ( Діалоги, монологи, періодична зміна сцен: Мусій Половець – сини, наявність пейзажів, динамічне розгортання подій).

На вашу думку, яка роль пейзажу на початку твору?

(Він співзвучний зображеним подіям)

Назвіть, будь ласка, метафоричні образи пейзажу?

(Палило сонце, пил уставав, як за чередою, кружляв задушливий шторм степу, а на цьому фоні лютували шаблі, захлинались передсмертною тугою, висвистували шаблі, хряскотіли кістки…)

Вчитель. А в степу, біля моря, походжає батько і з теплотою згадує синів, не знає він, що недалеко вже лежить мертвий син Андрій. А в смертельному двобої сходяться Оверко і махновець Панас з молодшим братом Сашком.

- Чиї інтереси захищав Панас?

(Повідомлення учнів-істориків про махновців)

Панас Оверкові при зустрічі сказав… (Слайд)
Далі прочитайте з тексу, як Яновський висвітлює ідею протиставлення загальнолюдських вартостей класовим.

(С. 267)

В чому проявляється жорстокість Панаса? Зверніть увагу на художні деталі.

(… «Стояв кремезний, мов дуб, і реготав», а тяжко поранений Оверко валявся у його ніг; випускає кулю з свого маузера, яка «вибила Оверкові мозок на колесо»).

Вчитель. Блискавка розколола хмару, слідом ударив грім, степ потемнів, дощем запахло. Страшно, моторошно, та письменник не малює братів лише чорними фарбами, у Панаса ще збереглися деякі родинні почуття. Ваші міркування з цього приводу.

( Панас викопав яму – притулок братам, у яку покладе Андрія і Оверка, віддасть їм останню посмертну шану. І похорон відбувся. По обличчі Панаса бігли дощові краплі, збоку видавалося, що він слізно плаче. Ніхто за братами не плакав - у всього загону текли дощові сльози).

Вчитель. Як символічно, що природа, сам Бог, пославши дощ, плакали за всіма замордованими, вбитими, очищали землю від крові, бруду, ненависті, неправди і зла. А ми запалимо свічу пам’яті тим, хто поліг у цій братовбивчій війні. Політичні переконання братів Половців настільки визначились, що при першій зустрічі вони ставали смертельними ворогами. В останньому герці зустрілися Панас, Сашко й червоногвардієць Іван.

Хто такі більшовики? В чому полягала їхня ідеологічна «правда»?

Слово історикам

Вчитель. Промовисто виглядають брати у час останнього словесного двобою. Продовжте мою думку …

(Переказ: «Високому і дебелому» Панасу… ст.. 109)

Вчитель. У Івана вже інша логіка – марксистська. І вона теж страшна.

То чи викликає здивування, що Панас закінчує життя самогубством?

Вчитель. Поміркуймо ще про п’ятого брата – 14-річного Сашка. Схвально те, що Іван старається врятувати молодшого брата від розстрілу, пояснюючи комісару Герту, що він ще дитина.

Як зреагував на це чужинець комісар Герт? (Слайд)

(Скептично усміхнувся і обмовився, що підлітку перед смертю доведеться пройти катівню революційного трибуналу).

Вчитель. «Іван взяв Сашка за чуба, що виглядав з-під шапки по махновському звичаю, став скубти, як траву, а Герт осміхнувся…». Прокоментуйте цю художню деталь.

( Іван усе зрозумів і пожалів Сашка, бо він теж стане жертвою)

Вчитель. І це правда, бо на червоних прапорах кров, кров і кров. Така наша історія, пам’ятаймо її. (Читаю епіграф)

Я близько до серця все взяла, трагедію кожного з братів, але не можу заспокоїтись, думаючи про Половчиху. Це ж мати – святая святих. Це життя наше, але чому її немає на сторінках новели «Подвійне коло»? Є вся родина, крім матері. Чому?

Будь ласка, ваші міркування.

(Якби вона з’явилася, то плакала б над кожною дитиною не класовими, а однаковими солоними сльозами; можливо, це порушило б задум Яновського показати трагедію братів)

Вчитель. І плаче Половчиха, до останнього подиху не заспокоїться її душа. Немає таких ліків. А плаче мати – стогне земля. Запам’ятайте це, щоб не мучила совість колись біля материнської могили, щоб не було пізно.

Вчитель. Звернемося до нашого проблемного питання: у чому трагізм родини Половців? Висловлюйте свої думки.

Використаємо інтерактивну вправу «Мікрофон»

( У різних політичних переконаннях, нетерпимості, сваволі і жорстокості, а також в обставинах часу, що цьому сприяли).

Вчитель. Пропоную вам хвилинку вільнодумства

«Я думаю так»

[*]               Чому новела має назву «Подвійне коло»?

(Клас і рід – це те подвійне коло, у якому замкнуте життя 5-ох братів; це боротьба правди й кривди, добра і зла, правди багатих і правди бідних. Подвійне коло подій – на фронті і в тилу, у степу й підпіллі).

[*]               А ви сьогодні сидите в одному колі. Як це пояснити?

[*]               Чи є зв'язок між діями братів та їх прізвищем?

( Натяк на дикі кочові войовничі племена, які нападали, вбивали, палили, нищили К.Р.)

[*]               Чи можна братовбивство виправдати якоюсь високою і благородною ідеєю?

[*]               Чим небезпечна втрата людьми, народом своїх коренів, родинних зв’язків?

Що споріднює героя новели Хвильового «Я (Романтика)» і братів Половців?

Вчитель. Власне, всі герої цих творів уже втратили себе. Вбивства, жорстокість вже перепинили їм шлях у завтрашній день. Перед ними мертва дорога, дорога в нікуди, бо знищені одвічні загальнолюдські цінності. Не забуваймо, що суспільство, побудоване на численних людських жертвах, замішане на невинній крові, не має майбутнього, не може жити.

Вчитель. На початку уроку кожен із вас отримав технологічну картку. Чи справдилися ваші очікування? (2-3)

[Выноска-облако: Засуджую] [Солнце: Візьму в життя]  Підсумок уроку «Уроки історії». Перед вами два символи: світле сонечко і темна безвихідь. Сонечко символізує світлу життєву дорогу, а темне хмара – дорогу в нікуди. Поділіться своїми враженнями від прочитаної новели: «візьму в життя», «засуджую» і приклейте тут.

 

Слово експертам.

Домашнє завдання.

Високий рівень – творча робота: на основі тексту скласти психологічний портрет одного з братів Половців.

Достатній рівень – письмове висловлювання: доведіть або спростуйте одну з тез (підручник, 113 с., завдання ІІІ ).

Вчитель. Шановні одинадцятикласники! Незабаром ви підете у світ дорослих. То не райський сад, то ринг, де вирішується людська доля. Без родини ми сироти, відламані гілочки від дерева. І так хочеться, щоб сьогодні, у вік Інтернету, ми черговий раз не констатували: «Лютували шаблі, і коні бігали без вершників».

Час невмолимий, його зупинити не можна. І ніхто не вгадає, куди кожного з вас понесуть життєві вітри, та дім своїх перших весен пам’ятайте. Не забудьте і тривогу матері, і поради батька, теплі очі брата і сестри, пташині зграйки в повітрі, кучеряву кульбабку на ріднім подвір’ї і оцю родинну благодать: вишитий рушник, соняшник біля хати, хліб на столі. вогник тепла й любові. Хай це ніколи не згасає у вашому серці, хай гріє у будні і свята. Ідіть у життя зі світлим розумом і чистою совістю, бо вона – наш внутрішній суддя і не дозволить зійти на криву стежку. Я вірю вам.

Щиро дякую всім за співпрацю, за вашу активність, творчість, за вміння висловлювати свої думки.

На згадку про нашу зустріч я подарую вам вірш, з якого ви зрозумієте мою позицію щодо сказаного на уроці.

Нема ніде так добре, як удома,

Усі стежки ведуть нас до рідні, -

Засяє вогник в рідному вікні –

Зникають вмить і темрява, і втома.

Мені тут кожна шпарочка відома,

Тут рідна й тінь, відбита на стіні, -

Люблю, коли збираються всі рідні

В сімейнім колі, у родинному теплі.

З повагою до одинадцятикласників,

з любов’ю до родини Н. Я. Лисак


Теги: Яновський, Лисак Н.Я.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 1091/29


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar