| Головна » Українська література |
Мета: поглибити та узагальнити знання учнів про жанр байки в літературі, байкарську спадщину видатних байкарів; вчити аналізувати байки, розкривати повчальний та алегоричний зміст байок, розпізнавати риси людського характеру; формувати навички виразного читання та інсценування; розвивати творчі, аналітичні здібності, логічне та образне мислення учнів, виховувати розуміння краси слова, інтерес до світової літератури. Обладнання: Портрети байкарів, ілюстрації до байок, таблиця аналізу байок, пам’ятки, словник літературознавчих термінів Епіграф: «Єдина в байки є мета й призначення – Погані смертних виправляти звичаї І закликати люд до справедливості». Федр «Здається, байка просто бреше, а справді ясну правду чеше...» Л.Глібов Тип уроку: урок-дослідження
Хід уроку Організаційний момент
I. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності Минають століття, приходять нові покоління, а байка стоїть на сторожі загальнолюдських ідеалів – добра, справедливості. честі. Байка – один із найголовніших жанрів дидактичної (повчальної) літератури. Тому не дивно, що в байці втілена народна мудрість, закони життя людей. Байка засуджує людські вади, які заважають жити суспільству. В житті, на жаль, ще зустрічаються грубість, тупість, підступність, лукавство, несправедливість, жорстокість, неробство і дармоїдство… Ось чому найвидатніші байкарі всіх часів і народів, від Езопа до Крилова та Глібова, вірячи в людину та її високе призначення на землі, звернулись до жанру байки. Ми спробуємо зазирнути в історичне минуле, ознайомитися з особливостями байки, та зрозуміти значення цього літературного жанру.
Девіз нашого уроку: Не просто слухати, а чути. Не просто дивитись, а бачити. Не просто відповідати, а міркувати. Дружно й плідно працювати.
II. Актуалізація опорних знань. 1. Бліц-опитування: 1. Що ми знаємо про байку? Що таке байка? 2. До якого роду літератури відноситься байка? 3. Яким жанром була байка спочатку: усним чи писемним? Чому? 4. Про що йдеться в байках? 5. Хто був першим байкарем? 6. Яких відомих байкарів ви знаєте? 7. Які ознаки вирізняють байку з-поміж інших жанрів? 8. Яка будова байки? 9. Що таке «езопова мова»?
2. Словник літературних термінів Байка – від давньоруської баять, баити – говорити, розповідати, невеликий за обсягом твір, алегоричного, повчального, гумористичного та сатиричного характеру. «Літературознавчий словник-довідник» подає таке визначення байки – це «коротке, переважно віршоване, алегоричне оповідання, в якому закладено дидактичний зміст; один з різновидів ліро-епічного жанру» Байка – це коротке оповідання сатиричного і повчального характеру, у якому висміюються людські вади та недоліки суспільного життя. Персоніфікація (або уособлення) – художній прийом перенесення властивостей людей на тварин, рослини, предмети. Алегорія ( з грецької « інакомовлення ») – це відображення одного предмета через інший. Мораль у байці – повчальний висновок у байці. Сатира – художній прийом, заснований на різкому висміюванні негативних явищ суспільства. Езопова мова (за ім’ям давньогрецького байкаря Езопа ) – замаскований спосіб думок із натяками, недомовками задля уникнення будь - яких заборон.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу Сьогодні на уроці працюють дослідницькі групи, які з’ясовували роль байки у світовій літературі. Заслухаємо короткі повідомлення. 1. Родовід байки Народження байки сягає глибини тисячоліть. Витоки її ми знаходимо в античному світі, біля джерел людської цивілізації. Достовірних відомостей про першого байкаря ми не маємо. Більшість дослідників вважає, що першим байкарем світу був Езоп. Він жив у VІ столітті до нашої ери у Стародавній Греції. Езоп був рабом. Хоч зовнішність мав непривабливу, та іскрометний гумор і творчий дар привертали до нього численних прихильників. Послухати його байки збиралися величезні натовпи римлян. Заглиблюючись у природу речей, мудрий Езоп умів розпізнавати першопричину негативних суспільних явищ і викрити людські пороки, наділяючи тварин та рослини у байках людськими рисами та поведінкою. Алегоричну мову на честь родоначальника байки звуть езопівською. Протягом багатьох століть до творів видатного елліна, як до життєдайної криниці, зверталися письменники світу. Твори Езопа – це коріння, з якого пізніше розвивалося гіллясте дерево – жанр байки. «Творче конструювання». До уявного «дерева байки» учні прикріплюють листочки з іменами видатних байкарів, створюючи схему "Історичний шлях байки"
2. Літературний період у розвитку байки Новий літературний період у розвитку байки починається з перших літературних обробок творів Езопа відомими античними письменниками — римським поетом Федром (І ст. н. е.) і грецьким поетом Бабрієм (II ст. н. е.) Байки Федра спрямовані проти рабовласників і носять викривальний характер. Байкар засуджує соціальну нерівність і прославляє мудрість простої людини. Автор головну увагу приділяє повчанню, моралі і менше дбає про цікаву сюжетну фабулу. У центральній Європі цей жанр особливо став популярним у другій половині XVII ст. з приходом у літературу видатного байкаря Франції Жана Лафонтена (1621-1695). Байки принесли Лафонтену всесвітню славу і зробили письменника класиком французької літератури. Його байки — це жива і яскрава картина життя всіх прошарків французького суспільства — від селянина-бідняка до короля. Їм притаманна їдка іронія, високий громадянський пафос. Мораль виражає віру автора в торжество справедливості і людського розуму. «Справжнім своїм торжеством на святій Русі,— з гордістю писав В.Г.Бєлінський, — байка зобов'язана Крилову. Він один у нас справжній і великий байкар». Криловська байка вперше стає гострою, часто політичною сатирою на вельмож. У ній пристрасно звучить протест проти нерівності, несправедливості, проти зла і кривди. Байка в Україні стала популярною із XVIIст., а утвердилася як жанр у творчості мудреця-філософа ХVІІІ ст. Григорія Сковороди. Була вона в його збірці "Байки харківські" ще прозовою, але такою мудро-повчальною, що мораль інколи перевищувала фабулу в кілька разів. Розвинули байку в Україні у ХІХ ст. Петро гулак-Артемовський, Левко Боровиковський, Євген Гребінка. Розквіт байки повязується з творчістю Леоніда Глібова, який написав понад сто байок. У ХХ столітті до байок зверталися Микита Годованець, Анатолій Косматенко, Степан Олійник, Павло Глазовий… Розвивається жанр байки і в сучасній українській літературі. (Презентації учнів про життя та творчість байкарів)
3. Cтруктурa байки. (учень, коментуючи, розкладає заготовлені картинки та терміни) Байка має свою структуру. Складається в основному з двох частин: оповідної та моралі (мораль не завжди міститься наприкінці, може бути також і на початку). Героями байок є звірі, птахи, рослини, люди. У вчинках персонажів байки висміюються людські вади. Байка за своїм обсягом завжди лаконічна. Неодмінною умовою байки є те, що вона містить у собі дію, тобто низку змін. Події, про які йдеться у байці важливі не самі по собі, вони пояснюють певну думку, певне моральне положення і тому мають алегоричний характер. Обов'язковими для байки є алегорія, іронія, сатира. Байка має повчальність. Повчальність байки розкривається через її алегоричність. У байці відсутні метафори, її мова проста, невигадлива.
Гронування: «Якою ми бачимо байку?» ( лаконічна, пізнавальна, динамічна, мудра, повчальна, проста, жартівлива, правдива, сучасна, ідейна, дієва, умовна)
4. Поетична хвилина Перед вами – виставка творів відомих байкарів І.Крилова та Л.Глібова. Різноманітність сюжетів, багатогранність образів зробили байки обох авторів надзвичайно цікавими. Завдання: підготувати виразне читання, інсценізацію байки (на вибір).
Робота над пам`яткою «Особливості виразного читання байок» 1. Байки виконуються з відповідною розповідною інтонацією. 2. Виразно читаючи байку, ви не «виконуєте роль» кожного з її персонажів, а лише інтонаційно підкреслюєте основні риси їхніх характерів. Виконавець — свідок описуваних подій, а не їхній учасник. 3. Для байки характерні інтонації розмовно-побутового мовлення. 4. Мораль байки — відома істина, а не відкриття. Тому виконавець не проголошує її, а ніби нагадує про її існування слухачам.
ІV. Закріплення набутих знань, умінь і навичок. Пошуково-дослідницька робота
1) Порівняйте будову байок Л.Глібова та І.Крилова. Вкажіть їхні спільні та відмінні риси.
2) Робота з таблицею
І.Крилов Л.Глібов 1. Назва твору 2. Тема байки 3. Ідея 4. Герої байки 5. Сюжет 6. Форма розповіді 7. Алегорія 8. Мораль 9. Що засуджує байка? 10. Що вчить? 11. Дібрати прислів’я та приказки до змісту
- Як ви розумієте поняття «мандрівні сюжети» стосовно байки?
3) Складання словесного портрета героїв байки – відгадування персонажа. Сенкан Вовк Ягня Жорстокий, несправедливий Нещасне, перелякане Голодний, повсюди рискав Зайшло води напитися Він бажав з’їсти Ягня Воно хотіло уникнути розправи Розправа Смерть
4) Літературознавча гра « З′єднай пари» ü З’єднати стрілками слова на означення рис людського характеру з назвами тварин, які уособлюють їх у байках. Осел Зажерливість Вовк Вайлуватість Муха Працелюбна Слон Упертість Мавпа Хитрість Заєць Непосидючість Лисиця Боягузтво Ведмідь Хижість Щука Неуважність Ґава Незграбність Бджола Набридлива
ü Завдання: з′єднати назву байки і приказку, яка пояснює алегорію, визначає головну думку твору.
«Дві бочки» Чия сила, того й правда. «Лебідь, Щука і Рак» Зима спитає, де літо було. «Синиця» Голосний, як дзвін, а дурний, як довбня. «Вовк та Ягня» Не слова красять людину, а добрі діла. «Коник – стрибунець» Берись дружно, не буде сутужно.
5) Літературний аукціон «Впізнай героя» Вчитель показує речі, а діти вказують, герою якої байки вони належать: окуляри, шматок сиру, виноград, жмуток сінця.
6) Експрес-інтерв’ю - На місці якого персонажа байки ти можеш уявити себе і чому? - Чого навчають нас байки? - Що нагадують моралі байок? (Моралі байок можна порівняти з основними християнськими законами) - Про які вади характеру йшлося у байках? - Чи є актуальними теми байок в сьогоднішній час? - «Перед сміхом, - писав великий американський гуморист Марк Твен, - ніщо не встоїть». Павло Глазовий стверджував: Сміх людський – чудесна штука. Він – мистецтво і наука. Він – в житті і для життя. Із потворного й дурного Посміятися не гріх. Добрий сміх не б’є, не мучить. Він на світі жити учить. Доведіть, що й сміхом можна «лікувати» людину. Але коли, за яких умов?
V. Підсумок уроку. Рефлексія навчальної діяльності. Слово вчителя Ми з вами, проаналізувавши байки, можемо довести правдивість слів Федра: В Езопа вчіться, добрі люди! Для того байка коле під ребро, щоб виправлять людські заблуди І похвалять красу й добро. Хоч розповідь коротка й жартівлива, Мета її ясна й правдива. Дійсно байка коле під ребро, виправляє людські заблуди, похваляє красу й добро. Мандрують світом байки, переходять від народу до народу, з покоління в покоління, вчать, застерігають, радять, як жити. Через віки, із давнини Прийшла до нас, щоб вчити, Як жити-бути на землі У байці звірі ф птахи Поводяться як люди. Впізнає, може, хто себе Й урок цей не забуде. Черпайте мудрість із байок, Вони ж бо – скарб нетлінний… Живуть і житимуть завжди, Минулого дар цінний. Байка завжди стояла на сторожі загальнолюдських ідеалів – честі, добра, справедливості. Поети - байкарі прославляли людей мужніх, здатних боротись за волю, відстоювали свої права, вірили в людину. Саме в цьому величезна цінність байки.
Висловіть свої враження від уроку, продовживши речення: - Найбільші труднощі я відчув … - Я зрозумів, що … - Я не вмів, а тепер умію … - Я не знав, а тепер знаю … - На наступних уроках мені хотілося б знову …
VІ. Оцінювання учнів.
VІІ. Домашнє завдання: написати твір-мініатюру на одну із обраних тем: 1. "Роль байки в житті людства". 2. "Чому байка не втрачає своєї популярності?" 3. "Яка байка справила на мене найбільше враження і чому?"
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |