Головна » Зарубіжна література

Від Езопа до сучасності

Мета: систематизувати  знання, набуті учнями під час вивчення теми «Байка у світовій літературі», поповнити новою інформацією про світове байкарське мистецтво;  вдосконалювати навички виразного читання, розвивати мовленнєві навички, творчі здібності школярів, логічне мислення, їхню кмітливість, спостережливість; сприяти вихованню морально-етичних норм поведінки.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань у формі гри-ярмарку

Обладнання: мультимедійна дошка

Підготовка учнів до уроку: лялькова інсценізація байки І.А.Крилова, підготовка невеличких повідомлень про найвідоміших байкарів, виразне читання та аналіз самостійно підібраних байок.

 

                                        В Езопа вчіться, добрі люди!

                                        Для того байка коле під ребро,

                                        Щоб виправлять людські заблуди

                                        І похвалять красу й добро.

                                                                      Федр

                                                  Хід уроку

 I.Мотивація навчальної діяльності

Протягом майже 30 століть свого існування байка завжди стояла на сторожі загальнолюдських ідеалів – добра, честі, справедливості, гостро засуджуючи такі людські вади, як грубість, тупість, пихатість, лицемірство, скупість і неуцтво, підступність і лукавство, несправедливість і жорстокість, неробство й дармоїдство.

Найвідоміші байкарі Езоп, Федр, Лафонтен, Крилов, Гребінка, Глібов та інші, вірячи в людину, в її високе призначення на землі, мріяли бачити людство кращим, цивілізованішим. До цього ми прагнемо з вами і сьогодні: бути порядними, добрими, освіченими, культурними людьми. Тому на уроці актуальні слова видатного римського поета  -байкаря Федра, які ми візьмемо епіграфом до сьогоднішнього уроку. (звернення до епіграфу, запис теми уроку, постановка мети) .   

ІІ. Актуалізація опорних знань .  

(У фурмі інтерактивного прийому «Закінчи речення».)

     Запитання:

       –   Невелике, частіше віршоване алегоричне оповідання повчального змісту  – це…(байка)

Перший у світі байкар…(Езоп).
Перші поетичні байки належать перу…(Федра).
Дві частини, з яких складається байка – це…(розповідь, мораль).
Головний принцип творення байки – це (алегорія).
Повчальна частина байки називається…(мораль).
Прозою байки писав …(Езоп).
Творчий доробок Езопа – …(400 байок, за іншою версією – 650 байок).
Найвідоміший російський байкар – …(І.А.Крилов).
Найвідоміший український байкар – …(Леонід Глібов).
Художнє мовлення, насичене недомовками, називається …( «езоповою мовою»)

III.Ярмарок   цікавинок.

Сьогодні ми з вами ще раз завітали на гостину до бабусі-байки.  Чому назвала я її «бабусею», як ви думаєте? 

Та це не просто ще одна зустріч  з байкою, а ярмарок цікавинок, які ви підготували самостійно для продажу на ярмарку. Ось вам мій товар, а ви можете його купити, якщо він вам знадобиться. Відомий вам французький байкар Жан де Лафонтен писав:

                    Оспівую в байках героїв я буденних,

                    Яких не знав Езоп в своїх краях священних,

                    Дають уроки нам правдиві ці пісні.

                    Тут розмовляють всі, і риби мовчазні, –

                    Стосуються й людей повчальні ці поради, –

                     У образах тварин людські видніші вади!

Я купую цей вислів, бо це, можна сказати, поетичне визначення жанру байки, – невеличкого, частіше віршованого алегоричного оповідання повчального змісту.
А ще тут Лафонтен згадує ім’я Езопа, родоначальника жанру байки, який подарував світу сотні сюжетів і про якого продовжувач справ видатного давньогрецького байкаря давньоримський поет-байкар Бабрій писав: «Він раб, але мудріший за інших, некрасивий, але перевершує красенів».(слайд – картина Дієго Веласкеса «Езоп».)
Ми згадали ім’я Езопа. Про  його мудрість існує багато легенд. На попередніх уроках ми дізналися легенду і про частування Езопом гостей Ксанфа свинячим язиком як і найдорожчою, і як найдешевшою їжею, і про випите море, і про в’язницю, і про легку ношу. А я віднайшла ще одну надзвичайно цікаву легенду, яка є підтвердженням того , що Езоп був дуже мудрою людиною. Ось послухайте. Якось байкар прибув у місто Дельфи, щоб виступити перед місцевими жителями. Тим не сподобалися його байки, і вони вирішили покарати автора. Байкаря звинуватили у крадіжці золотої чаші з храму Аполлона, де він ночував, і вирішили скинути зі скелі в море. Езоп попросив дозволу розказати ще одну байку, яка звучала так: «Один селянин прожив усе життя в селі і жодного разу не був у місті. Він попросив дітей відпустити його, щоб подивитися на старості літ місто. Запрягли йому у віз віслюків і сказали: «Ти їх тільки підганяй, вони дорогу знають і довезуть тебе до міста.» Але в дорозі їх застала негода і ніч. Віслюки заблукали і завезли селянина на самісінький край якоїсь скелі. «Владико Зевсе, – вигукнув селянин. – За що мені така зла загибель? Добре ще б від коней, а то від негідних віслюків!». Думаю, ви зрозуміли, кого мудрий Езоп назвав віслюками!
Я купую цю легенду, бо вона свідчит, що Езоп дійсно був розумніший за своїх сучасників. А щоб вони могли скористатися його розумом, він повчав їх своїми мудрими короткими розповідями.
І я би купив це повідомлення, бо ця легенда дає уявлення про художнє мовлення, насичене недомовками. І не випадково таке мовлення назвали езоповою мовою, бо Езоп перший почав використовувати його у жанрі байки.
А мій «товар» – це розповідь про римського байкаря Федра, слова якого ми взяли епіграфом до нашого уроку. Я пропоную перенестися до Риму. Федр за походженням напівгрек, але в дитинстві потрапив до Риму, де здобув волю. Греків він зневажав. А байки почав писати для того, щоб Рим у жанрі байки міг бути суперником Греції. Спочатку він випустив п’ять збірок «Езопових байок», а згодом пробує перейти до оригінальної творчості. Саме він у I ст..н.е.уперше надав байкам віршованої форми і видав їх окремими збірками.
Я б купив цей товар. Матеріал цікавий. А я знайшов такий вислів Федра, котрий говорив: «Езоп для байки підібрав предмет, а я відполірував віршами шестистопними». Ось послухайте його байку «Шуліка і Голуби» А продам її тому, хто визначить її мораль.

                     Хто в лиходія захисту шукатиме,

                     Той замість допомоги знайде смерть свою.

                     Втікали часто від шуліки голуби,

                     На бистрих крилах смерті уникаючи.

                     Тоді грабіжник план підступний видумав

                     І так ось обдурив народ беззахисний:

                     – Ніж вік в страху й тривозі вікувати вам,

                     Мене зробіть царем, уклавши договір,

                     Щоб я вас захищав од беззаконня й кривд!

                     Ті вірять і царем шуліку визнають.

                    Хижак, при владі ставши, пожирає всіх,

                    Жорстоким кігтем люто владарюючи.

                    І хтось тоді сказав: « Це по заслузі нам!».

 

–У цій байці мораль винесено на початок твору: « Хто в лиходія захисту шукатиме,

                     той замість допомоги знайде смерть свою». За пташиним світом ховається людське суспільство, де є і самовпевнені хитрі люди, і надто пасивні, що намагаються знайти прихисток під крилом «ворога», а це часто призводить до їх же загибелі.

А я хочу запропонувати вам свій «товар». Це коротенька розповідь про Ігнація Красицького. Польський поет Ігнацій Красицький дуже любив писати байки. Людина великих знань, він добре знав байкарську світову спадщину, використовував у своїй творчості сюжети індійського байкаря Пільпая, старогрецького мудреця Езопа, французького письменника Жана де Лафонтена. Та він не тільки запозичував, а й творив нове, самобутнє. Вершиною його майстерності стали байки-мініатюри. Послухайте одну із найвідоміших, яка називається «Пан і Пес»

            

           На злодія ждав Пес і цілу ніч не спав.

           На ранок били Пса, бо пана турбував.

           На другу ніч хропів, щоб пану спокій дати.

           Уранці били пса, бо злодій вліз до хати.

 

Учитель: Ми купимо цей товар, але спершу декілька запитань:

–  Хто є героями цієї байки? ( Пес, Пан і ті, що били пса)

– А як побудована вона? (Є тільки розповідь, а мораль як така відсутня).Але, на мою думку, байка побудована так майстерно, що окремого висновку і не потребує. Автор засуджує панство, він на боці прости людей, співчуває їм, обстоює їхнє право на достойне життя.

–Діти, купуємо цей товар?

Так. Про цього байкаря ми ще не чули. Запам’ятаємо його ім’я.  І його байку, сповнену житейської мудрості, спостережливості.

Учитель: Я думаю, до цієї байки ви ще повернетесь, коли на уроках української літератури будете вивчати байку  Гулака-Артемовського «Пан і Собака», бо український байкар позичив сюжет для неї саме у Ігнація Красицького.

А мій «товар» ось такий! Прошу вас поглянути на екран і завітати до картинної галереї. Як ви вважаєте, кому належать ці роботи? Правильно, це картини видатного художника епохи Відродження Леонардо да Вінчі. Більшість людей знають його саме як художника. А я дізнався, що він писав ще і байки. Ось послухайте одну із них. А купити мій «товар» зможе той, хто вгадає, на яку із вивчених нами байок вона схожа і хто її автор.( Байку «Лев і Ягня» читає учень)
Ця байка нагадує сюжет байки Езопа «Вовк і Ягня».
На цей же сюжет написав свою байку «Волк и Ягненок» російський байкар І.А.Крилов. Мені дуже подобаються його байки. До сьогоднішнього «ярмарку» я прочитала багато байок ось із цієї збірки ( показує збірочку) і зрозуміла, як багато повчальних думок вони містять. Недарма ж його вислови і сьогодні використовуються як прислів’я та приказки: «Недаром говорится, что дело мастера боится», «А воз и ныне там», «Ах, моська, знать она сильна, что лает на слона».
А я підготувала на «продаж» лялькову інсценізацію байки І.А.Крилова «Зеркало и обезьяна». Та продам її тому, хто вірно визначить мораль цієї байки.(інсценізація)
Всі ви добре знаєте, як ми любимо малювати. Тому наш «товар», як ви уже ,мабуть, здогадалися – це малюнки. Вам лише залищається відгадати до яких вони байок, – і «товар» ваш! А ще попереджаємо, що на одному із малюнків є неточність. Та хто добре знає вивчені нами байки, відразу це помітить.(застосовується прийом какографії). 

 

А я відшукала чудовий вірш про Івана Андрійовича Крилова. Написав його відомий російський поет М.В.Ісаковський. Ось послухайте.

 

                                       Кто не слыхал его живого слова?

                                       Кто в жизни с ним не встретился своей?

                                       Бессмертные творения Крылова

                                       Мы с каждым годом любим все сильней.

                                       Со школьной парты с ними мы сживались,

                                       В те дни букварь постигшие  едва,

                                       И в памяти навеки оставались

                                       Крылатые крыловские слова.

                                       Сокровищница мудрости народной

                                       В них людям открывалась до конца,

                                       И голос их прямой и благородный

                                       К добру и правде призывал сердца.

                                      Все знал и видел ум певца пытливый,

                                      Всего сильней желая одного,

                                      Чтоб жили жизнью вольной и счастливой,

                                 Народ его и Родина его.

Учитель: Чудовий вірш. Ми всі його із задоволенням придбаємо, бо в ньому поет Ісаковський ще раз нагадав нам про особливості жанру байки. Отже підсумуємо.

Запитання:

Що таке байка?
Виведемо формулу байки і запишемо її до зошитів:

Байка = (розповідь + мораль) х алегорію х сатиру, іронію.

Що таке мораль?
Що таке алегорія?
Що таке сатира?
Що таке іронія?                                                                                                                           

Молодці, діти. Наш ярмарок вдався на славу. І « продали» багато чого цікавого. Та й «прикупили» немало. Я ж хочу додати ще й свій «товар». Ніщо в світі не вічне: десь з’являється щось нове, а щось відмирає. Але байка, як  ми бачимо, продовжує жити. Ще в V ст.. до н.е. Езоп подарував світові цей жанр літератури. Сюжети ж його творів, як ви самі вже зрозуміли, стали надбанням багатьох європейських літератур. А національні літератури збагатили скарбничку світового байкарського мистецтва своїми іменами. Україна подарувала світові байки Г.Сковороди, Є.Гребінки, Гулака-Артемовського і звичайно ж, неперевершеного майстра цього жанру – Леоніда Глібова і сучасного нашого байкаря Павла Глазового. Ви матимете змогу досконаліше вивчити байкарське мистецтво України на уроках української літератури. А зараз давайте  спробуємо узагальнити шляхи розвитку світового байкарського мистецтва. Перед нами – дерево мудрості (малюнок).

Як ви думаєте, чому ми його так назвали? Ми його назвали саме так, тому  що байка – то справжнє джерело мудрості. Як ви думаєте, хто з байкарів є корінням цього дерева?
А кого ми розмістимо на кроні дерева, що виросло з Езопової байки?

(Учні називають імена байкарів, з’являються підписи на гілках) – слайд на мультимедійній дошці і слова Микити Годованця:

                 Сократ і Бабрій, Федр і Лафонтен,

                 Сковорода і Крилов – всім вистачило тем:

                  Всім шлях премудрий розкривався,

                  Хто до Езопа добувався,

                  Хто позичав сюжетів так ідей,

                  Щоб байкою збагачувать людей!

Учитель: До дерева мудрості нам треба додати імена ще й тих, хто допомагав нам протягом усіх уроків знайомитись зі світовим байкарським мистецтвом. Це перекладачі. Одного з них ми вже згадали –це  Микита Годованець. Ось як він говорив про свої переклади байок:

            Я їх вдруге народив

             І духом рідним збагатив,

             Подарував коханому народу,

             Щоб він у праці, в боротьбі

             За людське щастя, за свободу

             Мав на озброєнні собі.

Імена ще яких перекладачів ви запам’ятали? (Юрій Мушак, Андрій Білецький, Григорій Кочур, Михайло Литвинець, Микола Терещенко, Іван Світличний)

IV.Самостійна робота

завдання: прочитати тексти, вказати , який із двох текстів є байкою.

                     Лисиця та глечик

     Вийшла баба у поле і сховала у кущах глечик з молоком. Продерлася до глечика лисиця, всунула в нього голову, вихлебтала молоко. Час уже йти додому, але трапилась біда – голову з глечика не може витягти. Бігає лисиця, головою метеляє, а тоді й промовляє лагідно до глечика:

Ну пожартував, то й досить. Відпусти мене, глеченятко! Годі тобі, голубчику, розважатися – погрався тай годі.

Одначе не відпускає голову лисиці глечик, хоч що роби. І тоді вона розсердилася:

Стривай же ти, проклятий! Не відпустиш добром, то я тебе втоплю.

Побігла лисиця до річки та й давай глечика топити. Глечик утонути утонув, та й лисицю за собою потягнув.

                     

                       Селянин та його сини

У передсмертний час покликав селянин своїх синів і, бажаючи заохотити їх до землеробства, каже: «Діти мої, я помираю. Обшукайте наш виноградник, у ньому ви знайдете схованим те, що я мав».

«Мабуть, там зарито скарб», – подумали сини і після смерті батька перерили геть увесь виноградник. Скарб вони, щоправда, не знайшли, проте гарно скопаний грунт дав рясний урожай винограду.

Справжній скарб для людей –– уміння трудитися.

Висновок. У другому тексті останнє речення –– це відкрите повчання (мораль), що притаманне байкам.

V.Підсумок уроку.

       Заключне слово учителя

Завершити розмову про байку мені б хотілося б словами:

                   Базікають, що байка «вік свій одробила»

                    І час її списать в архів.

                    Не тратьте, друзі, марно слів,

                    Потрібно, щоб вона влучніше била.

 

Як ви думаєте, чому байка популярна і сьогодні? Спробуйте дати відповідь на запитання, прочитавши висловлювання самих байкарів.(слайд із висловами)

 

   Здається, байка просто бреше,

     А справді – мудру правду чеше.

                         Леонід Глібов

 

   Для того байка коле під ребро,

   Щоб виправлять людські заблуди

    І похвалять красу й добро.

                              Федр

 

     Геть байку роздягли, клятущі, догола.

     Тоді побачили, що Правда то була.

                               Ігнацій Красицький

 

І скільки не беруть живлючої водиці,

Не висиха Езопова криниця.

                         Микита Годованець

 

Ми черпаємо з байок життєву мудрість.
Байка збагачує нас духовно, навчає добру, справедливості, порядності, показує негативні прояви в житті людей і підштовхує до їх виправлення.

Нехай же з роками не губиться ваш інтерес до байки, вона буде вашою приятелькою, подругою, наставницею на гідні вчинки. думки усе життя.

 

VI. Домашнє завдання.

    Підготуватися до контрольної роботи; Скласти кросворд до теми «Байка»; спробувати себе у байкарському мистецтві


Теги: Вініченко Т.Г., байки, Езоп
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 983/144


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar