| Головна » Історія України |
МЕТА УРОКУ: Навчальна – повторити історичні відомості про період козацтва в історії України, розповісти про ліквідацію української козацької держави, ознайомити учнів із культурною спадщиною козацьких часів, висвітлити з біографії І. Нечуя-Левицького цікаві сторінки його життя і творчості, ознайомити учнів з твором «Запорожці». Виховна – формувати в учнів інтерес до історичної минувшини народу, сприяти вихованню сміливості, відваги, лицарських рис. Розвивальна – розвивати естетичні смаки, вміння висловлювати свої думки щодо вивченого. Тип уроку – урок засвоєння нових знань. Обладнання та наочність: портрети гетьманів Вишневецького, Сагайдачного, Хмельницького, Мазепи, Полуботка, Апостола, Розумовського. Портрет І. Нечуй-Левицького, карта дніпрових порогів, малюнки клейнодів, кросворд, презентація. Хід уроку І. Актуалізація опорних знань ( 10 хв.)
Пролетіли на гарячих конях У свою минулість козаки. Поверта голівку жовтий сонях, В давні задивляючись роки. Розгубились у степу підкови А могили вітер розрівняв. У пітьму гукають марно сови На краю всипаючи заплав. Не почути шабель передзвону. Прапори зтьмяніли й корогви. Простогнали, падаючи, дзвони З тих церков, що боронили ви. Стихлий Дніпр з порогами не б’ється І нікуди чайки відпливли. Сивим запорозьким чубом в’ється Одинокий кущик ковили.
Ви прослухали вірш криворізького поета Леоніда Савонькіна «Пролетіли на гарячих конях». - Чому присвячений цей вірш? (Відповіді учнів:«Козацька доба», зруйнування Запорізької Січі) Так вірш присвячений одній із сумних сторінок історії України – руйнуванню Запорозької Січі. Давайте пригадаємо, що ви знаєте з історії України про козацтво, Запорозьку Січ, побут і звичаї запорожців? XVII століття для українців було часом випробувань. З боку Кримського ханства народ потерпав від постійних грабіжницьких набігів татар. Польські магнати заганяли людей в інше ярмо – панщину. Шукаючи порятунку від поневіряння, відчайдушні втікачі опинялися у так званому Дикому Полі – наддніпрянських степах, де новоприбулі приєднувалися до гурту вільних, отримували волю і зброю, перетворившись із хліборобів чи ремісників на воїнів. Вікторина «Доба вільних людей»: - Як називали цих людей? (відповіді учнів: козаки) - Що означало це слово? (відповіді учнів:«вільна озброєна людина») - Що таке Запорозька Січ? (відповіді учнів: Запорізька тому що за порогами Дніпра, Січ від зрубаної колоди) - Головна фортеця на острові, а згодом так називали козацьку державу з демократичним устроєм. Кому належала влада в цій державі? (відповіді учнів: козацькій раді) - Хто керував Запорозькою Січчю? (відповіді учнів: гетьман) - Що таке клейноди? (відповіді учнів: відзнака, атрибути і символи військової та цивільної влади й окремих військових і цивільних урядів в Україні в 15-18 ст.) - Які клейноди ви знаєте? (відповіді учнів, демонстрація малюнків з клейнодами: корогва – військова відзнака, що знаходиться у хорунжого; бунчук – відзнака гетьмана і кошового, що знаходиться у бунчужного; пернач – відзнака полковника полку і паланки; булава – відзнака гетьманської влади та кошового отамана на Січі; печатка – військова, полкова, січова). - Яких гетьманів ви знаєте? (відповіді учнів, демонстрація портретів: Д.Вишневецький, П.Сагайдачний, Б.Хмельницький, І.Мазепа). - Чим прославилися ці гетьмани? (відповіді учнів: воєнними походами проти турків та поляків). ІІ. Мотивація навчальної діяльності. (2 хв) Повідомлення теми і мети уроку. ІІІ. Засвоєння нових знань. (25 хв) Розповідь вчителя історії. Після Полтавської битви Лівобережна Гетьманщина опинилася під гнітом царської влади. Після смерті гетьмана Івана Скоропадського 1722 р. цар Петро І видав наказ не обирати нового гетьмана. Життям Українців відтепер мала управляти спеціальна установа із 6 російських офіцерів – Малоросійська колегія. Обмеження державних прав Гетьманщини, зубожіння козаків і селян спонукали звернутися з клопотанням до царя Петра І. Одним з тих, хто готував чолобитну з проханням поліпшити становище українців, був наказний гетьман Павло Полуботок. (демонстрація портрета). Дорогу ціну заплатив він за клопотання: за наказом царя його ув’язнили і невдовзі за ґратами він помер. Після смерті московського царя Петра І гетьманство було ненадовго відновлене. Тоді гетьманом обрали Данила Апостола (1727-1734). (демонстрація портрета) Після його смерті гетьмана знову не обирали. Тільки в 1750 році гетьманську булаву востаннє в історії України отримав Кирило Розумовський. (демонстрація портрета) В 1764 р. цариця Катерина ІІ остаточно ліквідувала гетьманство. У своїх наказах цариця вимагала від своїх урядовців: «Коли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все, щоб зітерти з пам’яті їх та їхню добу». В 1775 р. російські війська зруйнували Запорозьку Січ – столицю вільної України. Розповідь вчителя літератури. Але ні руйнування, ні поневолення народу не змогли виконати наказ цариці і зітерти з пам’яті українців минулу козацьку славу. Вона залишилася в усній народній творчості: піснях, легендах, казках. Пізніше тема козацтва знайшла своє відображення у творах письменників. Так Котляревський свою поему «Енеїда» починає так: «Еней був парубок моторний і хлопець хоч куди козак». Одним із тих, хто звернув свою увагу на історію козацтва був письменник Іван Семенович Нечуй-Левицький (1838-1918). (демонстрація портрета) Народився Іван Семенович у мальовничому містечку Стеблеві на Черкащині в родині священика. У родині Левицьких шанували українську історію, культуру, мову, знали фольклор, записували пісні та обряди. Батько письменника був патріотом України, відкрив для сільських дітей школу, де навчав їх грамоті, читав проповіді в церкві українською мовою (у той час, коли її забороняли в офіційному спілкуванні). Дітям більше приділяла уваги мати, яка розповідала їм безліч казок, любила співати українських пісень. Може саме тому у творчості Нечуя-Левицького так багато творів, присвячених історії України: «Перші київські князі Олег, Ігор, Святославі святий Володимир і його потомки», «Унія і Петро Могила, київський митрополит», «Український гетьман Богдан Хмельницький», «Богдан Хмельницький під Збаражем і під Зборовим». Серед цих творів і маловідома твір-казка «Запорожці», яку ми будемо вивчати. Вдома ви вже прочитали цей твір і можете висловити своє враження від прочитаного. Отже, хто головний герой казки? (відповіді учнів) Гра « А чи знаєте ви…!» 1. Як описує автор головного героя? Знайдіть опис у тексті і зачитайте? (відповіді учнів) 2. Як називається опис зовнішності людини? (відповіді учнів) 3. Що трапилося із головним героєм? (відповіді учнів) 4. Що таке пороги? (відповіді учнів). Вчитель демонструє карту дніпровських порогів. Камені та скелі, які перетинають річку 5. З ким зустрівся головний герой після того як його байдак розбився об пороги? (відповіді учнів) 6. Чому, на вашу думку, Запорозьку Січ поглинув Дніпро? Підтвердіть це словами із тексту (відповіді учнів) 7. Чи хотіли б ви побачити Запорозьку Січ? (відповіді учнів) Для цього не обов’язково треба потонути на дніпровських порогах. Тим більше, що зараз на Дніпрі нема порогів, вони були затоплені під час будівництва Запорізької ГЕС. Наші сучасники можуть ознайомитись із побутом і звичаями козаків, побувавши на острові Хортиця у історико – архітектурному комплексі «Запорізька Січ». Зараз я пропоную здійснити заочну мандрівку на цей загадковий острів. (демонстрація фільму 2 хв.). IV. Закріплення вивченого. (5 хв.) Запитання до кросворду: По горизонталі: 3. Головний герой казки І. Нечуй-Левицького «Запорожці». 5. Ім’я російської цариці, яка наказала зруйнувати Запорозьку Січ. 6. Символи козацької відзнаки. 7. Торгове судно. 8. Кам’яні виступи на дні річки. 10. Російський цар, який видав наказ не обирати гетьмана. 11. Споруда із січених дерев’яних колод. 12. Назва порогу, на якому розбився байдак Карпа. По вертикалі: 1. Наказний гетьман, якого ув’язнили за клопотання щодо відновлення козацьких прав. 2. Назва казки І. Нечуя-Левицького про героїчне минуле козаків. 4. Людина, яка мала надприродну силу, володіла гіпнозом. 9. Опис зовнішності людини.
V. Домашнє завдання. (2 хв.) Література. Скласти усну розповідь про життя і творчість Івана Нечуя-Левицького (до 12 речень), використовуючи текст підручника стор. 196-197. Знайти у тексті казки «Запорожці» портрети героїв. Історія. Скласти усну розповідь про руйнування Запорозької Січі (до 12 речень), використовуючи текст підручника «Зруйноване гніздо» стор. 121-124. Скласти хронологічну таблицю «Ліквідація української козацької держави», використовуючи §16 стор. 119-120.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |