| Головна » Географія |
Мета: вивчити особливості та галузеву структуру хімічної промисловості України; розвивати уміння опрацьовувати різноманітні джерела знань та робити висновки; виховувати раціональне ставлення до природних ресурсів Завдання: вивчити що таке хімічна промисловість, яка структура цієї галузі; Тип уроку: вивчення нового матеріалу Методи: за характером пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративні, частково-пошукові, проблемного викладу; Обладнання: настінна карта України; атласи; підручник: Географія: Підручн. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Харків: Оберіг, 2009. – 288 с.: іл., карти; умовні знаки корисних копалин, що використовує хімічна промисловість як сировину; «Чорна скринька» з продукцією хімічної промисловості Структура уроку І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань ІІІ. З’ясування теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності ІV. Оволодіння новою інформацією V. Закріплення, корекція, використання знань VІ. Підсумки уроку. Оцінювання VІІ. Домашнє завдання Хід уроку І. Організаційний момент Перевірка присутності учнів, їх підготовки до уроку, організація уваги учнів, психологічний настрій на роботу. ІІ. Актуалізація опорних знань Які галузі господарства України ми вивчили? (Паливна промисловість, електроенергетика, металургійна промисловість, машинобудування.) Чому саме в цій послідовності ми вивчали галузі промисловості? (Кожна попередня галузь є важливою, визначальною для розвитку наступної.) Яку галузь промисловості вивчатимемо сьогодні? Чому? «Коло ідей» ІІІ. З’ясування теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності Отже, тема сьогоднішнього уроку: Поняття про хімічну промисловість, її галузева структура. Природно-сировинна база хімічної промисловості і використання відходів. [Слайд 1] Ми вивчимо особливості та галузеву структуру хімічної промисловості України; розвиватимемо уміння опрацьовувати різноманітні джерела знань та робити висновки; виховуватимемо раціональне ставлення до природних ресурсів. [Слайд 2] Радянський фільм «Москва сльозам не вірить» знятий у 1979 році отримав у 1981 році премію «Оскар» за те, що у ньому було показано як може досягти успіху людина, жінка, яка має сильну волю. Головна героїня фільму неодноразово намагалася вступити на хіміко-технологічний факультет Московського університету. І вступила, і стала згодом директором хімічного комбінату. Чому така впертість: не театральний факультет, не юридичний чи факультет міжнародних відносин популярні на той час а саме хіміко-технологічний? ІV. Оволодіння новою інформацією У 80-ті роки і зараз хімічна промисловість визначає рівень НТП, найбільш швидко впроваджує досягнення НТП в усі сфери економіки й підвищує рівень життя населення кожної країни в якій розвивається на високому рівні. За рівнем розвитку хімічної та електронної промисловості визначають рівень розвитку господарства країни в цілому. Галузь виробляє речовини без яких не можуть обійтися інші галузі господарства, тобто сировину чи необхідну складову виробничого циклу а також масу речей, які ми щоденно бачимо в своєму житті. «Чорна скринька» Розвиватися хімічна промисловість в Україні почала давно. Повідомлення учня про історію розвитку хімічної промисловості України [ Додаток 1] Отже, хімічна промисловість забезпечує всі галузі господарства хімічними технологіями та матеріалами й виробляє товари масового споживання; визначає рівень НТП. [Слайд 3] З чого виробляється продукція хімічної промисловості, тобто, що є сировиною? [Слайд 4] Чому природна сировина розміщена у дві групи? (Перша група – негорючі корисні копалини, друга – горючі, що використовуються паливною промисловістю.) Учні прикріпляють на карту знаки корисних копалин, що можуть бути сировиною для хімічної промисловості. Отже, за частину сировини є конкуренція між двома галузями. Яка галузь, враховуючи раціональне ставлення до невідновлюваних ресурсів повинна мати «більше прав» на використання горючих корисних копалин? Чим замінити паливо у паливній промисловості? «Коло ідей» Великий учений Д.І.Мендєлєєв говорив, що спалювати нафту, все одно, що топити піч асигнаціями. [Слайд 5] Таку ж цінність мають й інші паливні ресурси. [Слайд 6] Унікальність хімічної промисловості ще й у тому, що вона може використовувати відходи інших виробництв як мінеральні так і органічні. Яку проблему це може вирішити? (Проблему забруднення навколишнього середовища відходами виробництва і навіть побуту.) Отже, хімічна промисловість має широкий спектр виробництва, на які підгалузі поділяється вона? [Слайд 7] Якщо призначення продукції хімії органічного синтезу та інших підгалузей зрозуміле, зрозуміле і призначення мінеральних добрив, то для чого кислоти, сода? Повідомлення учнів про сульфатну кислоту, каустичну і кальциновану соду [ Додатки 2, 3] З’ясуємо які фактори розміщення підприємств хімічної промисловості. «Мозковий штурм» У цьому може допомогти таблиця: [Слайд 8] Енергомісткість основних підгалузей хімічної промисловості, % Отже, фактори розміщення підприємств хімічної промисловості: Орієнтація на споживача (кислоти, пластмаси); Орієнтація на сировину (азотні та калійні добрива); Орієнтація на наявність води і енергії (полімерні матеріали: на виробництво 1 т хім. волокна 5 тис м3 води, 5 – 20 тис кВт/год електроенергії) Екологічний фактор (забруднення) [Слайд 9] Спробуємо передбачити де будуть основні райони розвитку хімічної промисловості в Україні. «Мозковий штурм» В Україні виділяють три основні райони розвитку хімічної промисловості: Донецький, Придніпровський, Прикарпатський. Центри розвитку хімічної промисловості в цих районах ми вивчимо на наступному уроці. V. Закріплення, корекція, використання знань Робота у групах над завданням у підручнику Географічна задача 20.1 с.141 [Слайд 10] Географічна задача 20.2 с.141 [Слайд 11] VІ. Підсумки уроку. Оцінювання VІІ. Домашнє завдання Опрацювати текст підручника с.136, 137 Відповісти на запитання: Які підприємства хімічної промисловості у нашій області? Яку продукцію вони виробляють? Які фактори розміщення даних підприємств? Провести міні-дослідження з метою визначення продукції хімічної промисловості, яка використовується вашою родиною та переваг у виборі такої продукції, що надаються вітчизняним виробникам чи закордонним*. [Слайд 12] Додаток 1 Історія хімічної промисловості України Початки хімічної промисловості були покладені в Україні у 18 ст., коли розвинулося виробництво пороху. Правда, 1764 Московський сенат, боячися повстання козаків, наказав розмонтували всі порохові заводи в Україні, але у 1777р. їх відновили, і вже в 1790 — 95 pp. один лише завод у Шостці покривав половину попиту на порох всієї Російської Імперії. До ранніх підприємств хімічної промисловості в Україні належить фабрика мідного купоросу в Путивлі (1743). Однією з старовинних галузей хімічної промисловості в Україні є виробництво лаків і барвників. Фарби й емалі виготовляли в Україні ще за Київ. Русі (11 — 12 ст.); спочатку виробництво базувалося на переробці сирих матеріалів та рослин, пізніше (з 14 ст.) почали вживати природні смоли і бітуми. Першими продуцентами фарб були в Україні ганчарі, а також монастирі (Михайлівський у Києві), у 14 — 18 ст. кустарі. Першими великими фірмами лакофарбової промисловості був завод в Одесі (з 1856), далі завод у Харкові (1857), Києві (1860), Полтаві (завод олов'яних білил, 1870). Як і в інших галузях господарства царської Росії, на початку розвитку хімічної промисловості в Україні велику роль відогравав закордонний капітал. Так, одним з перших промислових закладів хімічної промисловості був завод Шульце в с. Іванівка на Харківщині (з 1843), що почав виробляти сірчану кислоту. До дуже давніх галузей хімічної промисловості України належить соляна промисловість. Лише в 1913 — 16 pp. почалася переробка солі калію в Калуші (Галичина). Цю переробку поширено після першої світової війни на Стебник, який у 1922 — 32-их pp. постачав для сільського господарства західних земель калійні добрива. Виробництво соди почалася в Україні під кінець 19 ст. У 1870-их pp. розвинулася коксохімічна промисловість. На початку 20 ст. почалося в Україні виробництво каучукових виробів; перший завод збудовано в Києві. 1915 наладнано випуск деяких хімічних речовин на заводі «Коксобензоль» у Донбасі, а 1916 побудовано завод синтетичної азотної кислоти в Юзівці (тепер Донецьк) та на содовому заводі в Слов'янську. Хімічні заводи побудовано також в Одесі (суперфосфатна, лакофарбова), Костянтинівці, Маріюполі. Тоді ж вступив у дію завод анілінових барвників у Рубіжному. Всі ці заводи, значно розширені й розбудовані, працюють донині, а деякі з них (Рубіжанський, Донецький) належать до найбільших хімічних заводів в Україні. Додаток 2 Гідроксид натрію (каустична сода NaOH) Гідроксид натрію застосовується в багатьох галузях промисловості та у побуті: Каустик застосовується в целюлозно-паперової промисловості для делігніфікації (сульфатний процес) целюлози, у виробництві паперу, картону, штучних волокон, деревно-волоконних плит. Для омилення жирів при виробництві мила, шампуню та інших миючих засобів. Останнім часом продукти на основі гідроксиду натрію (з додаванням гідроксиду калію, нагріті до 50-60 градусів Цельсія, застосовуються в сфері промислової мийки для очищення виробів з нержавіючої сталі від жиру та інших масляних речовин, а також залишків механічної обробки. В хімічних галузях промисловості — для нейтралізації кислот і кислотних оксидів, як реагент або каталізатор в хімічних реакціях, в хімічному аналізі для титрування, для травлення алюмінію та у виробництві чистих металів, в нафтопереробці — для виробництва масел. Для виготовлення біодизельного палива — яке отримують з рослинних масел і використовують для заміни звичайного дизельного палива. Для отримання біодизелю до дев'яти масових одиниць рослинної олії додають одну масову одиницю спирту (тобто дотримується пропорція 9:1), а також лужний каталізатор (NaOH). Отриманий ефір (головним чином лінолевої кислоти) відрізняється чудовою займистістю, що забезпечується високим цетановим числом. Якщо для мінерального дизпалива характерний показник в 50-52 %, то метиловий ефір відповідно 56-58 % цетана. Сировиною для виробництва біодизеля можуть бути різні рослинні олії: рапсова, соєва та інші, крім тих, у складі яких високий вміст пальмітинової кислоти (пальмове масло). При його виробництві в процесі етерифікації також утворюється гліцерин що використовується в харчовій, косметичній та паперової промисловості, або переробляється в епіхлоргідрин за методом Solvay. Як агент для розчинення засмічень каналізаційних труб, у вигляді сухих гранул або у складі гелів. Гідроксид натрію дезагрегує засмічення і сприяє легкому просуванню його далі по трубі. В цивільній обороні для дегазації та нейтралізації отруйних речовин, у тому числі зарину, в ребрізерах (ізолюючих дихальних апаратах (ІДА), для очищення повітря, що видихається, від вуглекислого газу. Гідроксид натрію також використовується для мийки прес-форм автопокришок. В приготуванні їжі: для миття та очищення фруктів та овочів від шкірки, у виробництві шоколаду і какао, напоїв, морозива, фарбуванні карамелі, для розм'якшення маслин і надання їм чорного забарвлення, при виробництві хлібобулочних виробів. Зареєстровано в якості харчової добавки E524. У косметології для видалення ороговілих ділянок шкіри: бородавок, папілом. Додаток 3 Застосування кальцинованої соди (Na2CO3) Карбонат натрію використовується в скляному виробництві; миловарінні і виробництві пральних та чистящих порошків, емалей, для отримання ультрамарину (неорганічний пігмент білий, зелений, синій, фіолетовий, червоний). Також вона застосовується для пом’якшення води парових котлів і взагалі вилучення жорсткості води, для знежирення металів і десульфітизації доменного чавуну. В харчовій промисловості карбонати натрію зареєстровані як харчові добавки Е500, — регулятора кислотності, розпушувача, що попереджає утворення грудочок і злежанню. Також використовується для приготування і проявки фотоматеріалів.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |