Головна » Біологія

Порушення діяльності серцево-судинної системи та запобігання їм

Тема: “Порушення діяльності серцево-судинної системи та запобігання їм.”

Мета: познайомити учнів з найпоширенішими захворюваннями серцево-судинної системи; встановити основні причини хвороб і основні шляхи їх запобігання; переконати учнів в необхідності вести здоровий спосіб життя. Розвивати логічне мислення, вміння робити висновки, сприяти розвитку особистості.

Обладнання: таблиці, реквізит до театралізованих сценок, підручник С.В.Страшко, Л.Г. Горяна, В.Г.Білик, С.А. Ігнатенко. Біологія 9 клас.

Хід уроку:

І. Мотивація навчальної діяльності.

 Підходить до кінця вивчення однієї з найцікавіших тем курсу „Біологія людини”. Ми відмічали декілька назв цієї фізіологічної системи. Нагадайте їх, будь-ласка.

Раз вивчаємо систему, то обов‘язково зазначаємо..... із яких органів вона складається. Назвіть їх.

ІІ. Актуалізація знань:

Ви здобули певні знання, які варто освіжити, виконавши вправи. (Додаток 1)

1)«Обірви пелюстки ромашки»: закресли зайву пелюстку, щоб залишилася та, що відповідає серединці:  І ряд – завд.№1– оболонки серця

2)Підкресли однією лінією складові частини малого кола кровообігу, а двома – великого - ІІ ряд – зав.№2  - мале  і велике кола кровообігу

3) Випиши окремо номери ознак, характерні для артерій, вен, капілярів ІІІ ряд – завд.№3 – артерії, вени, капіляри

В процесі вивчення теми, відповідали на ключові питання: „з чого складається?” та „як працює?”. Однак були б не повними наші знання без розгляду ще одного важливого питання. Поміркуйте, що саме залишилося, на разі, поза нашою увагою?

- Порушення діяльності с-с системи та запобігання їм.

Саме так і звучить тема сьогоднішнього уроку та визначається його мета.

(записують у зошиті)

Які ж хвороби переслідують нашу с.-с. систему? Які причини їхнього виникнення, як їм запобігти?  Усім відомо, що знання – це світло, це - сила, але те, що знання – це ще й захист, усвідомлюєш не відразу. Отже сьогодні ми також   ознайомимося  з прийомами захисту нашого організму від с-с хвороб.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу:

Серед різних хвороб захворювання серцево-судинної системи є найпоширенішими у світі. Смертність від них становить понад 50% загальної смертності. Крім того, переважно серцево-судинні захворювання призводять до тимчасової або стійкої втрати працездатності. Якщо раніше ці хронічні хвороби були притаманні переважно людям похилого віку, то зараз патологічні порушення серцево-судинної системи спостерігаються навіть у шкільному віці.
 Які ж хвороби переслідують нашу с-с систему?

С-с захворювання поділяються на

Хвороби серця

Хвороби артерій

Хвороби вен

Для ознайомлення з найпоширенішими хворобами серцево-судинної системи

скористаємося підручником (С.В.Страшко,Л.Г.Горяна та ін. „Біологія”),§31 с.128

 І вар. читає про інфаркт міокарда(с.81)  та артеріальну гіпотонію(с.82);

 ІІ вар. читає про атеросклероз(с.77) та гіпертонічну хворобу(с.76 і 82);

Деякі учні за  попереднім завданням розповідають про ревматизм та вади серця.

Опитування учнів через 3-5 хвилин.
Більшість с-с хвороб самі по собі не проходять, особливо це стосується вад серця. Ми маємо змогу стиснути час і подивитися розвиток медицини в лікуванні вад серця за часів Древньої Греції і аж до сучасності всього за декілька хвилин. Допоможуть нам в цьому ваші ж однокласники, запропонувавши театралізований епізод „Незвичний консиліум”.

СЦЕНКА

(на основі глав 3-6 книги Г. Шингарьова “Незвичний консиліум”)

ВЕДУЧИЙ: Щорічно на нашій планеті від вад серця гинуть мільйони людей, більшість у віці 30-40 років.

Боротьба з серцево-судинними захворюваннями – одна з основних проблем сучасної медицини.

(На сцені лікарняна палата, в центрі лежить хворий, вкритий простирадлом. Біля нього  два лікарі в халатах і шапочках).

1-й лікар: Випадок дуже складний, хвороба серця хронічна. Адже він хворіє вже 3 роки!

2-й лікар: Так, тут треба добре поміркувати. Знаєте, мені здається, необхідно скликати консиліум. Тільки не дивуйтеся, лікарі будуть не зовсім звичні.( запрошує із куліс).Будь ласка, заходьте.

Заходить людина з бородою, в довгій грецькій хламиді, в сандаліях. Він поклонився лікарям, сів біля ліжка хворого, пощупав його пульс, перевірив серцебиття на шиї, оглянув язик та став оглядати живіт швидкими рухами. Приклав голову до грудей, зробив здивовані очі, погладив хворого по голові і в роздумах швидко вийшов, уклонившись лікарям.

Майже зразу з‘являється 2-й консультант – магістр медицини, з сивим волоссям, в червоному береті та пишній мантії з великим ланцюгом на грудях. Наблизившись до хворого, підняв руки доверху і звів очі до стелі: “В ім‘я  Отца і Сина і Святого Духа!” У хворого перевірив пульс, оглянув язик. Відкинув простирадло, тикнув пальцем в ногу хворого. Встав, потер бороду і повільно вийшов.

  Входить 3-й консультант – лікар ХІХ ст.. в окулярах, з валізкою в руках.

Лікар ХІХ ст.: Добрий день, добродії! Сподіваюсь, я не помилився адресою?

(Підходить до хворого, вийнявши годинник на ланцюжку із кишені жилета, підраховує пульс.)

Картина ясна! У хворого повна аритмія серця! Сподіваюсь, колеги, вам відомо, що це таке? (постукав легені, послухав ріжком серце хворого).

Ну що ж, шановні колеги, давайте підемо, поговоримо.

(Всі відходять в сторону. Кабінет лікаря. Біля вікна стоїть Грек, в кріслі сидить Магістр, біля столу – Лікар ХІХ ст., сучасні  Лікарі.)

1-й лікар: Шановні, друзі! Ми всі медики і, думаю, зрозуміємо один одного. Ви бачили пацієнта, йому всього 15 років. Йому треба допомогти. Ми хочемо почути ваші міркування і поради.

Магістр:(підніс руки догори) Да прибуде з нами сила Господня! (закрив очі і щось забурмотав під ніс)

Грек: Достойне товариство! Хлопчина, про якого йде мова,  потерпає від важкої хвороби. Випадок дуже складний. Відомо, що чотири соки керують життям тіла. Так нас вчив Гіппократ. Головні джерела крові – печінка  та селезінка. Що ми бачимо у пацієнта? Велике втомлене серце, переповнене кров‘ю. Вона заповнила печінку і селезінку, витіснила з тіла інші соки – і в цьому таємниця хвороби хлопчика. Я пропоную хворому дієту:  мед з водою, фрукти і поменше води. Раджу теплий клімат, корисно поселити його в кипарисовому гаю.

Магістр: Абсолютно згоден з моїм античним колегою, але мало сказати, що печінка юного пацієнта переповнена кров‘ю. Доля кожної людини начеркана на небесах. Прочитати  її допоможуть сузір‘я. Як лікувати? Кровопускання! Менше пити води! Не їсти солі. І само собою, безумовно, щиросердна молитва.

2-й лікар: (звертається до 3 гостя). Ну  а ви, що скажете?

Лікар ХІХ ст.(встав, поклонився всім). Шановне товариство! Не стану сперечатися з поважними колегами. Ми належимо  до різних шкіл. Я думаю, що ви звернули увагу на задишку у хлопчика, частий пульс. Серце розширено. Тут я повністю згоден з моїм давньогрецьким колегою (уклін в сторону останнього). В серці шум, у нього не в порядку клапани.

Магістр: А це що таке? У Гіппократа про це нічого не сказано.

Лікар ХІХ ст.: В їх існуванні легко впевнитися.

Магістр: Яким чином, дозвольте спитати?

Лікар ХІХ ст.: Шляхом розтину.

Магістр: Як? Розтинати тіло людини? Це ж богохульство!

Лікар ХІХ ст.: Але я маю на увазі мертве тіло, а не живе. Щоб краще лікувати людей, треба знати анатомію, а щоб вивчати анатомію...

Магістр(перебиває): Облиште! Просто треба читати древні книги. В них істина! А все інше – від диявола! Ти пов‘язаний з нечистою силою! У вогонь його!

Лікар ХІХ ст.: Досить! Ви і ваша інквізиція і так вже “славно” попрацювали в ім‘я науки.

1-й лікар: Колеги, заспокойтеся. Шановний магістр! Друзі! Ми зібралися тут не для того, щоб сваритися. Треба поважати чужу думку і подумати про хворого.

Лікар ХІХ ст.: Будьте ласкаві,(звертається до 1 лікаря) перо і чорнила.(лікар подає йому кулькову ручку). Перепрошую, а де чорнильниця?

1-й лікар: Це перо пише само.

Лікар ХІХ ст.( знизує плечима, дістає з валізки бланк і пише, примовляючи рецепт). Зважити п’ять сотих наперстянки, змішати з водою і пити три рази на день перед їжею. (віддає рецепт, гості вклоняючись виходять).

2-й лікар: Все ясно! Ну що ж, ще раз перевіримо  аналізи, зробимо електрокардіограму та рентген.

1-й лікар: Проведемо лікування в барокамері. А може прийдеться оперувати.                     (Виходять)

Ведучий: Історія науки про “живий насос” пройшла довгий і тернистий шлях. Ви бачили різних консультантів, чотири епохи.

Античний лікар зрозумів головне: у хворого застій крові, порушення кровообігу. Середньовічний магістр дав корисну пораду: робити кровопускання, яке застосовується і в наш час. Третій консультант зробив висновок про нестачу серцевих клапанів і призначив правильне лікування.

Сучасні лікарі озброєнні різними приладами, медикаментами для лікування найскладніших хвороб серця.

З 1628 року, від Вільяма Гарвея бере свій початок кардіологія – наука про хвороби серця та систем органів кровообігу. (записують у зошити)

6.  Як ви гадаєте, чим можна пояснити такі різні але водночас правильні, хоча і недостатні поради та призначення лікарів Древньої Греції, Середньовіччя та лікаря ХІХ століття?

 - Розвитком науки того часу.

 Сучасний рівень медицини дає змогу лікувати деякі вади серця хірургічними методами. Це, насамперед, заміна пошкоджених клапанів серця на штучні. Хто знає прізвище українського кардіохірурга, котрий одним із перших в світі і перший на Україні почав робити такі операції? (Микола Амосов).

Докладніше про досягнення сучасних кардіохірургів в області трансплантації серця на Україні можна ознайомитися в нашому куточку, де представлені повідомлення ЗМІ та мережі Інтернет.

У всі віки серце було в шані у поетів, мислителів, лікарів. Скільки віршів, пісень написано про нього! Хто сильніше, ніж поети, розкрив дивовижні властивості неспокійного, благородного, безстрашного, чистого, хороброго, чуйного, злобного, щирого, ніжного і доброго серця людини?!
Учні читають вірші про серце:

„Что такое сердце?”  Е.Межелайтис

„Тебя я помучил немало...” Р.Гамзатов

„Сердце” М.Кончаловский

                  Леонід Глібов

Що ж губить наше серце? Що робити, щоб не просити у серця пробачення, щоб воно було здоровим? Для цього треба визначити „Що таке ЗДОРОВЕ, НЕТРЕНОВАНЕ,  та ХВОРЕ серце?”
 ЗДОРОВИМ СЕРЦЕМ вважають те серце, яке працює відповідно до потреб організму, викидає стільки крові скільки потрібно організмові залежно від його стану. Тобто, 4-5 л крові/ хву, а при фізичному напруженні – до 20 л.

   (Можна, щоб учні порахували самостійно: 62-72 уд/хв., СО=70 мл.

    Значить: 68 х70=4680мл=4,7 л крові за хв.) Або згадати значення ХО=5-5,5 л

    НЕТРЕНОВАНИМ називають СЕРЦЕ, яке може забезпечити нормальний ви      кид крові тільки у стані спокою, а за будь-якого навантаження не здатне задовольнити потреби організму, збільшуючи серцевий викид. Наприклад у спокої таке серце здатне викинути також 4-4,5 л крові/хв., а при фізичному напруженні замість 20 л всього -6 л/хв.

 Хвилинка рубрики  „Це цікаво знати”  розповідь про марафонця (Додаток 3)

Висновок: НЕТРЕНОВАНЕ СЕРЦЕ – це дуже небезпечно.

     ХВОРЕ СЕРЦЕ внаслідок різних захворювань, частку яких ми сьогодні вже роз

     глянули, не здатне викидати потрібну кількість крові навіть у стані спокою –

     2-3 л/хв.

ЗДОРОВЕ СЕРЦЕ – це те до чого ми всі з вами прагнемо.

Стан ТРЕНОВАНОСТІ серця можна визначити за індексом Руф‘є. Провівши декілька замірів, дослідник визначить, користуючись досить простою методикою Руф‘є, стан серця:

                   Добрий

                   Посередній

                   Слабкий

                   Незадовільний

Цю методику у нас опановував............ В позаурочний час він вибрав, за взаємною згодою, собі декілька піддослідних однокласників, провів заміри і готовий нам доповісти про результати. (слово учню).

„Визначення стану тренованості серця за індексом Руф‘є” А.Г.Козлов „Фізіологія в дослідах”.

Чи можна ще допомогти людям, у яких стан серця медики називають

      НЕТРЕНОВАНЕ? Читають с.81 підручника. За 2-3 хв. обговорення.

     Можна, якщо робити тренувальні заходи постійно, протягом життя, починаючи від простих, поступово переходячи до важчих. Такими тренувальними заходами є ранкова гімнастика, ходьба, біг, заняття фізкультурою на уроках, спортивні ігри – теніс, волейбол, футбол, інші види спорту. Під час тренування потрібно слідкувати за ЧСС (пульс) і робити це на свіжому повітрі або у добре провітрюваному приміщенні.

Давайте з‘ясуємо, що призводить до стану ХВОРЕ СЕРЦЕ? Які ж основні причини виникнення с-с хвороб? Що ж є факторами ризику, яких нам з вами треба уникати?

   -   Гіподинамія, шкідливі звички, емоційні стреси, нераціональне харчування, забруднення довкілля.

  ІV. Узагальнення навчального матеріалу.

        Підходить до завершення наш урок. Сподіваюсь він залишив в душі кожного

        певні враження, збагатив новими знаннями. Підбиваючи підсумки уроку,

        пригадаємо слова російського художника І.Левітана „Серце можна лікувати

        тільки серцями”. Як ви розумієте ці слова?

        Чуйність, доброта з боку людей які спілкуються з хворим, турбота про нього

         завжди сприяють швидкому одужанню, ”загоєнню всіх сердечних ран”.

V. Висновки та домашнє завдання:

         Відносьтесь з повагою до свого серця! І до сердець оточуючих. Це теж важли-

          во. Ваша фізична працездатність  і розумова, залежить від працездатності

          системи кровообігу.

     Д/з: §28  читати,

             Скласти пам‘ятку  про основні заходи профілактики захворювань с-с

              системи.

            Запитайте у батьків про хворих на с-с систему у вашій родині, дотримуйтесь

            рекомендацій пам‘ятки та пам‘ятайте вислів І.Левітана.

Фізична праця і спорт
Уникати негативних емоцій
Дотримування режиму харчування
Дотримуватися здорового способу життя
Дбати про чистоту довкілля.


Теги: хвороби серця, Діденко О.Б.
Навчальний предмет: Біологія
Переглядів/завантажень: 716/169


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar