| Головна » Біологія |
Презентація на тему “ груша ” Робота учениці 7-б класу СШ №273 м. Києва Ремської Дарини Груша - рослина з родини розових. Це дерево 20-30 м заввишки. Стовбур стрункий, вкритий товстою бурою корою з глибокими поздовжніми тріщинами. Гілки бурувато-сірі, блискучі, часто з укороченими колючими пагонами. Груша Листки чергові, майже округлі або овальні (2-8 см завдовжки, 1,5-3 см завширшки), по краю дрібнопилчасті з загостреною вершиною, на довгих черешках, густоповстистоопушені, пізніше голі. Старі листки темно-зелені, блискучі. Груша Квітки білі або блідо-рожеві до 3 см у діаметрі, зібрані в щиткоподібні суцвіття. Чашечка з п'яти трикутних листочків, пелюсток п'ять, тичинок багато, маточка одна, зав'язь нижня. Груша Плоди мінливі за формою: 1,5-4 см завдовжки та 1,5-2 см завширшки, зелені або жовтуваті. Насіння видовжене, з загостреною основою та заокругленою вершиною. Груша тіньовитривала, солевитривала, зимостійка рослина. Цвіте у квітні-травні, плоди достигають у вересні-жовтні. Груша Груша - харчова, медоносна, лікарська, фітонцидна, фарбувальна та декоративна рослина. Плоди груші містять цукри (9-10% ), яблучну, лимонну кислоти (до 1 %), дубильні й пектинові речовини, ефірні олії, ферменти, мінеральні солі, вітамін С (12 - 22 мг%), каротин і вітамін В1. Груша Груша є сировиною для приготування оцту, грушевої гірчиці. Сухі плоди служать сурогатом чаю й кави. Улежані плоди смачніші. Насіння груші містить до 35% жирної олії, а також білкові речовини. Груша - весняний медонос, її медопродуктивність 15-20 кг з 1 га. Груша Деревина груші міцна, щільна, прекрасно полірується й фарбується, при забарвленні чорним лаком подібна до чорного дерева. Використовують для виготовлення токарних і столярних виробів, меблів, музичних інструментів, креслярських приладів. Груша У корі, листках і в соку плодів груші містяться барвники, за допомогою яких тканини фарбують у коричневий, жовтий, ніжно-рожевий і фіолетовий кольори. Камбіальний шар використовують для фарбування килимів. Груша У садово-парковій культурі грушу застосовують для групових і поодиноких посадок, створення алей, у молодому віці - для високих живоплотів. Це газостійка рослина. Насіння груші використовують як посівний матеріал в плодових розсадниках для створення підщеп для культурних сортів груш. Груша Груша досить високоврожайна, з одного дерева середнього віку в сприятливі роки можна зібрати до тонни плодів. Найчастіше плоди збирають після часткового або повного обсипання, після легкого струшування дерева. За робочий день один працівник може зібрати 120 - 200 кг плодів. Груша Плоди сортують на калібрувальних машинах, після чого відправляють на пункти переробки. Свіжі плоди зберігають протягом двох-трьох місяців у прохолодних приміщеннях. Сушать їх у сушарках, спочатку при температурі 82-84°, пізніше - 70°, зберігають у паперових або матер'яних мішках вагою 20-40 кг. Груша Поширена по всій Україні, крім крайнього Степу. Райони заготівель: Волинська, Житомирська, Рівненська, Сумська, Харківська, Чернігівська області, Прикарпаття, Закарпаття, а також у штучних насадженнях Донбасу, Вінницької, Київської, Черкаської та інших областей. Запаси сировини значні. Груша
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |