Головна » Молодші класи » Українська мова

Загальне поняття про прикметник

Мета: розширювати знання учнів про прикметник; вчити визначати прикметники за запитаннями, значенням і роллю в реченні; розвивати спостережливість, мимовільну та зорову пам'ять, увагу,зв’язне  мовлення і логічне та творче мислення дітей; виховувати бережливе ставлення до природи та рідної мови.

Обладнання: підручник «Українська мова», 3 клас (М.С.Вашуленко, О.І. Мельничайко),засоби ІКТ, план уроку, роздатковий матеріал.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

Слайд 1

І. Організація учнів до початку уроку

Дзвоник дав усім наказ.

Запросив гостей у клас.

Щоб урок пройшов не марно.

Працювати працювати будем гарно!

 

- Сьогодні у нас не просто урок української мови. Ми на сьогоднішньому уроці будемо працювати у дослідницько – творчій лабораторії. Ви спробуєте себе у ролі юних творців та дослідників української мови. Але наша лабораторія незвичайна, бо досліди в ній ви будете проводити над частинами мови, аналізи виконувати мовні. А піддослідним об’єктом у вас буде одна із частин мови.

Отже, у нас сьогодні урок – дослідження.

Слайд 2

- При виконанні досліджень ми зустрічатимемося з новими словами і, можливо, значення деяких із них вам буде незрозуміле. До вирішенням таких ситуацій у нас будуть займатися  мої помічники - дослідники словників.

Ану дослідники скажіть, що означає слово Досліджувати

- Досліджувати означає виясняти, пізнавати, розглядати, знайомитись.

- Сьогодні на уроці я бажаю вам бути впевненими, творчими, активними, спостережливими.

- Девіз нашого уроку  такий: Слайд 3

         Думати швидко!

         Виконувати чітко!

         Творчо працювати!

         Каліграфічно писати!

- Працювати ми будемо за таким планом (на дошці розміщений план уроку):

1. Мозкова атака «Запитання-відповідь».

2. Каліграфічна хвилинка.

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Творчі завдання.

5. Відпочинок.

6. Робота в парі.

7. Самостійна робота.

8. Підведення підсумків.

 

- Для гарної роботи потрібно дещо пригадати.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Мозкова атака «Запитання-відповідь»

Орієнтовані запитання: 

- З чого складається наше мовлення? (речень)

- З чого складаються речення? (зі слів)

- Скільки   частин мови ви знаєте? (5: імен., прикм., дієсл., прийм., спол.)

- Слів якої частини мови найбільше? (іменник)

- Що таке іменник?

- Які іменники називаються власними?

- Яка орфограма написання власних іменників?

- На яке питання відповідають іменники, що є назвами  істот?

- На яке питання відповідають іменники, що є назвами  неістот?

- За чим змінюються іменники?

- Які слова можна додати  до іменників чоловічого роду?

- Які слова можна додати до іменників жіночого роду?

- Які слова можна додати до іменників середнього роду?

- За допомогою чого встановлюється зв'язок іменника з іншими словами?

- За допомогою чого зв'язуються іменники з іншими словами?

 (за допомогою закінчень і прийменників)

- Якими членами речення можуть виступати іменники?

 

- Ось ми і з’ясували, що вже знаємо про одну з частин мови. Сьогодні ми продовжимо здобувати нові знання в лабораторії знань.

-  Наш урок – дослідження ми продовжимо із каліграфічної хвилинки.

  1. Каліграфічна хвилинка:   ( на дошці)

м мо в ва   мо  ва

Мова – неоціненний скарб кожного народу.

- Як ви розумієте дане висловлення?

Запишіть слова:

 Мова (яка?)

- А яка наша мова, ви дізнаєтесь із вірша (читає вчитель). Слухайте і досліджуйте, скільки знайомих вам частин мови вжито у вірші. Слайд 4

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна, співуча,

Лагідна, жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова.

Найдорожча, добра, власна.

Мудра, сонячна, прекрасна,

Солов’їна, барвінкова

Українська мова!

 

- Скільки частин мови вжито в даному вірші? (дві)

- Запишіть прикметники, які ви запам’ятали. 1 дитина біля дошки

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

- На які питання відповідають записані слова?

- До якої частини мови відносяться? 

- Як ви вважаєте, якою може бути тема нашого уроку?

Тема уроку … Слайд 5  

Загальне поняття про прикметник

- А що ми знаємо про прикметник прикметник?

 (відповіді учнів) Правило

- Так, знаємо доволі мало і тому сьогодні ми продовжуємо знайомство із прикметником.

Отож, ви на сьогоднішньому уроці повинні удосконалити уміння визначати прикметники, а дослідити те, яку важливу роль відіграють прикметники у мовленні.

- Давайте поглянемо, який вірш про прикметник написав Борис Чалий.

Послухайте його уважно, бо отримаєте завдання. Впр.82 ст. 38 (усно)

 

Слухання.

  • Ми уже записали ознаки до слова мова , тепер пригадайте  які ознаки слів море, народ, серце, руки ви почули у вірші.

         - Які ознаки моря ви почули і запам’ятали.

(неосяжне, ласкаве, ясне, неспокійне, грізне)

  • Ознаки народу.(працьовитий, мудрий, невтомний, мудрий)
  • Ознаки серця. (гаряче)
  • Ознаки рук. (робочі, тверді)

 

- Діти, а чи потрібні у нашому мовленні прикметники? Можливо, без них можна обійтися?

 (відповіді учнів)

- Спробуємо це дослідити.

 

ІV. Опрацювання нового матеріалу.

- Довести, що прикметники все-таки потрібні у нашому мовленні нам допоможуть наступні вправи   

1.  Порівння текстів.  (Усно)

Впр. 83

- Прочитайте текст.

- Чи зрозуміли ви, у яку пору року Івась прогулювався? Чому?

 (відсутні слова-ознаки, які б описали усе довкола)

- Давайте уявимо, що події відбувалися навесні . Вставимо пропущені прикметники так, щоб усі це зрозуміли.

Щоб завдання виконати швидше і легше, скористайтеся довідкою , а для економії часу, скористайтеся роздрукованими шаблонами, що перед вами і замість крапок впишіть прикметники.

Слайд 6   Довідка:

ясного, весняним, сонні, простора, молоденька, зелену, вузенька,  блакитного.

 

- Який заголовок можемо дібрати до розповіді?

 

Одного ясного  ранку Івась пішов на прогулянку. Іде весняним лісом. Навколо про щось стиха шумлять сонні  дерева. А он простора галявина. На ній – молоденькатрава. Через зелену  галявину простелилась вузенька доріжка. Куди вона веде? Мабуть, до блакитного озера. Саме його й шукає Івась.

  • Про що розповідає перший текст? А другий?
  • А чим відрізняються ці два тексти?
  • Який текст вам сподобався більше і чому?

2. Розвиток уяви

- Як ви думаєте, чому Івась шукав озеро?

- А можливо, хотів подивитись чи розпустились вербові котики?

Давайте і ми на них поглянемо і трішки відпочинемо.

 

Фіз. хвилинка

Під музичний супровід Котики

 

  1. Робота в парі.
  2. Про вербові котики складено пісні, зображають на картинах , пишуть вірші. Ми не усі уміємо писати вірші, а спробуємо відновити вірш Котики, у якому сплутались місцями рядки.

КОТИКИ
На вербі з’явився котик – 
Сірі очі, жовтий ротик.

Під вербою Мурчик грівся
І на котика дивився:

Ти ж такий, як я, м’якенький,
І пухнастий, і гладенький…

То чому ж не любиш сала
І не кажеш мені: «Ма-ло!»?
Л. Новикова

  • Зачитайте отриманий вірш.
  • Які   прикметники допомогли описати цю весняну красу? ( учні)

 

4.Редагування тексту. Вправа 84 (письмово)

- Котики розпускаються ранньою весною. А яка вона, весна? (відповіді учнів)

- Спробуємо створити іще одну весняну розповідь. І для цього ми звернемося до вправи 84.

- Прочитайте текст. (читає 1 учень вголос)

- Які слова виділено?

Помічники,  як словник пояснює значення слова гай”?

 

Гай — лісовий масив, який складається частіше з одного виду дерев; наприклад, Березовий гай

 

- Це слова якої частини мови?

- Спробуємо дібрати до них прикметники. ( підбір учнями)

 

 Слайд 7

 Весна (яка?) тепла, ніжна, прекрасна.

Землю (яку?) сонну, змерзлу.

Дерева (які?) голі, безлисті.

Струмки (які?) замерзлі, сковані.

Спів (який?) дзвінкий, веселий, щасливий.

Гаї (які?) зелені, березові.

Сади (які?) квітучі, вишневі.

Радість (яку?) велику, довгоочікувану.

 

  • Запишіть текст, який у нас утворився.

 

5.Зачитування виконаної роботи ( 2-3 учня)

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Самостійна робота. Вправа 85 (письмово)

- Ми уже гарно попрацювали з прикметниками і я впевнена, що ви  зумієте відшукати його у тексті. А щоб це перевірити, виконайте самостійно вправу 85.

1) Слухання вірша. (читає вчитель)

2) Списування вірша . Виділення прикметників.

3) Зачитування виділених слів.

 

- У яких рядках вірша висловлено його головну думку?

( Та тільки тому, хто цурається рідної мови, не промовляють вони ані слова.)

- Чому усе довкола цурається тих хто зневажає рідну мову? (відповіді учнів)

 

VI. Підсумок уроку.

  • Що нового дізналися на уроці?
  • То яке значення прикметника у мові та мовленні.

(Прикмет­ники допомагають описувати кар­тини, впізнавати предмети, зма­льовувати зовнішність, портрети,складати тексти-описи.)

 

  • Які завдання були найцікавішими?
  • Який етап уроку сподобався найбільше?
  • Про що б хотіли дізнатися більше?

 

- Бажаю вам бути  мудрими, розумними,  досягати гарних успіхів у навчанні. 

Пам’ятайте, що слова – це кольорове каміння.

Мало їх назбирати – треба ще навчитися з них візерунки викладати.

Отож, діти, вчіться створювати візерунки із слів. Збагачуйте своє мовлення.

- А щоб закріпити ваші уміння творити та фантазувати, а також використовувати прикметники у вашому письмовому мовленні, у вас творче домашнє завдання.

 

VII. Домашнє завдання. Слайд 8

  1. Вправа 86. (продовжити казку)
  2. Малюнок до створеної казки.

Слайд 7. До побачення !


Переглядів: 175 | Теги: Прикметник

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar