Головна » Молодші класи » Природознавство

Урок - пресконференція "Океани Землі"

Підготувала 
Вчитель початкових класів 
Верблюзький НВК 
Клименко Ганна Павлівна 

«Океани Землі» 
(навчально-пізнавальний проект) 
Мета проекту: допомогти дітям визначити головне, розібратися в темі, стимулювати інтерес до дослідницької роботи, вчити їх працювати з науково-пізнавальною літературою, співпрацювати з однолітками, вчити виступати перед аудиторією. 
Тип проекту: ґруповий, середньотривалий. 
Склад учасників проекту: учні, бібліотекар, класний керівник, батьки. 
Етапи роботи над проектом 
І. Підготовчий етап. 
1. Формулювання теми проекту 
2. Визначення мети та завдання проекту. 
3. Розподіл дітей на групи. 
4. Проведення інструктажу, визначення джерела потрібної інформації (бібліотека, Інтернет, консультації з учнями). 
5. Висловлення пропозиції щодо форми представлення результату (виступи на прес-конференції) 
6. Звіт учасників про проведену роботу. 
ІІ. Планування роботи. Розроблення плану реалізації проекту. 
1. Завдання для груп, визначення кола проблемних питань для опрацювання в кожній групі. 
І група – «Історики» 
- Збір інформації про те, що люди знали про океанічні глибини в минулому. 
ІІ група – «Синоптики» 
- Як Світовий океан впливає на погоду? 
ІІІ група «Океанологи» 
- На які океани поділяється Світовий океан. Збір інформації про кожен океан. 
ІV група – «Екологи» 
- Чим люди наносять шкоду Світовому океану? 
- Що потрібно робити людям, щоб зберегти багатства Світового океану? 
V група - «Господарники» 
- Що дає Світовий океан людям? 
VI група – «Кореспонденти» 
- Підготувати запитання до прес-конференції по темі «Океани Землі». 
2. Розподіл обов’язків між членами групи. 
3. Вироблення критеріїв оцінювання. 
4. Форма представлення матеріалу (урок прес-конференція) 
ІІІ. Реалізація проекту. 
Самостійна робота з різними джерелами інформацій. Збирання матеріалу. 
ІV. Аналіз. 
Обробка, аналіз, узагальнення зібраного матеріалу та відбір суттєвого в кожній групі. 
V. Публічний захист проекту. 
Урок прес-конференція «Океани Землі». 

Тема: Океани Землі 
Мета: Ознайомити учнів із поняттям «океани», їх розміщенням на карті півкуль і 
глобусі; продовжити навчати читати карту і працювати з нею; висвітлити 
значення океанів та використання їх багатств людиною; сприяти розвиткові пам’яті, спостережливості, вихованню бережного ставлення до природних багатств. 
Обладнання: Глобус, карта півкуль, контурні карти, малюнки тварин підводних глибин. 
Таблички для «фахівців», «кореспондентів». 
Хід уроку 
І. Підсумок фенологічних спостережень. 
- Який сьогодні день? 
- Яке число і місяць? 
- Яка тривалість дня і ночі? 
- Яким стало небо? Чи змінився його колір7 
- Який дме вітер? 
- Чи випадали опади протягом тижня? 
- Які зміни відбулись в житті рослини? Чому? 
- Що змінилося у поведінці птахів? Тварин? 
- Яку корисну справу ви зробили для природи минулого тижня? 
ІІ. Контроль, коригування і закріплення знань. 
1. Фронтальне опитування. Практична робота з глобусом і картами. 
- Що таке материк? Скільки материків є на Землі? 
- Чим відрізняються острів і півострів? 
Біля дошки один учень працює з глобусом, другий – з фізичною картою півкуль. Усі інші – теж з картами півкуль (форзац 2, підручник) 
- Покажіть, де зображена Північна і Південна Америка, Євразія, Африка, Австралія, Антарктида . 
- З яких частин складається материк Євразія? Покажіть їх. 
- Покажіть у умовну межу між Європою і Азією. 
2. Природничий диктант. 
1) Батьківщина картоплі. (Південна Америка) 
2) Який материк є найтеплішим? (Африка) 
3) Назвіть найменший і найсухіший материк на Землі. (Австралія) 
4) Як називається найбільший острів? (Гренландія) 
5) Який материк є найбільшим? (Євразія) 
6) Який материк називають «Королевою холоду»? (Антарктида) 
7) Третій за розміром материк, на якому є найродючіші в світі ґрунти. (Північна Америка) 
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Мозковий штурм. 
- Який колір переважає на карті півкуль? Що ним позначають? 
- Пригадайте, у яких трьох станах перебуває вода на Землі. 
- За яких умов вода переходить з одного стану в інший? 
- Як відбувається кругообіг води в природі? 
ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів. 
- На Землі дуже багато води. Дві третини всієї поверхні Землі зайнято водою. Планету Земля можна було б назвати планетою Океан, вважають деякі дослідники. Мільйони років тому вся поверхня нашої планети була вкрита водою. Зараз Світовий океан займає близько 71% земної поверхні. 
Світовий океан – це виняткове творіння природи, колиска життя на Земля, комора різноманітних ресурсів. 
Щоб більше дізнатися про Світовий океан, ми проведемо зараз прес-конференцію на тему «Океани Землі». Спробуємо подивитися на проблеми Світового океану по-дорослому. Учні нашого класу побувають у ролі дослідників океану, науковців, істориків міністрів, синоптиків. 
- Я попрошу шановних «фахівців» зайняти місця в залі. (Підготовлені учні сідають за стіл на відведені місця, а учитель перед кожним із них ставить відповідну табличку.) 
- Поки «фахівці» готуються до виступів, ви подумайте, представником якого засобу масової інформації – газети, журналу, радіо чи телеканалу, - будете на прес-конференції. Підготуйте відповідні таблички. (Діти можуть працювати самостійно або об’єднатись у групи.) А також хочу нагадати всім, що успіх сьогоднішньої зустрічі залежить від кожного з вас. Особливо від «фахівців». Адже їм треба найдосконаліше розповісти про океани. А від «журналістів» чекаємо цікавих запитань. 
V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу. 
- Отже, починаємо прес-конференцію. Ставте запитання «науковцям», не забувайте називати себе і звідки ви. 
Кореспондент (історику). Я … (прізвище, ім’я) представляю журнал «Всесвіт». Скажіть, що люди знали про океанічні глибини в минулому? 
Історик. Майже нічого. Бо товща вод надійно ховала дно Світового океану від людського ока. Глибини та будова дна залишалися нерозгаданими для людей впродовж віків. Стародавні греки дійшли висновку, що виміряти глибину океану так само неможливо, як і висота неба. Океан і небо були бездонні й недосяжні. Спроби дістатись дна морів і океанів продовжили голландські моряки. Вони намагались вимірювати глибину з борту корабля лотом – спеціальним приладом, що являє собою гирю, прив’язану до троса, поділеного на метри. 
Кореспондент (історику). Коли почали вивчати Світовий океан? 
Історик. Пройшли віки, перш ніж люди дослідили дно Світового океану. Але навіть у наш час учені більше знають про поверхню Місяця, ніж про поверхню дна Світового Океану. 
Першу в світі наукову експедицію з вивченням океанів здійснила в 1872-1876 роках країна Велика Британія, яка вважалася на той час володаркою морів . Ця експедиція-подорож дала таку кількість нової інформації, що її опрацьовували майже 100 вчених протягом 20 років. Наукові результати були викладені у 50-ти об’ємних томах, до яких увійшли 2279 карт, малюнків і схем. Щоб здобути дані про глибину і рельєф океанічного дна, про айсберги, шторми, урагани, вченим треба було ризикувати своїм життям, потрапляючи у небезпечні пригоди. 
Вчитель. У нас сьогодні присутні відомі океанологи. Вони займаються досить молодою та цікавою наукою – океанологією, яка вивчає різні процеси і явища, що відбуваються в Світовому океані. Ця наука активно розвивається. Якщо люди не вивчатимуть океан, то не зможуть зберегти природу Землі. Один із відомих океанологів висловився так: «Океанологія – це поєднання мистецтва, пригод і науки». Неможливо з ним не погодитися. 
Кореспондент (океанологу). На які океани поділяється Світовий океан? 
Океанолог. Океан – найбільша частина Світового океану, обмежена материками. На землі умовно виділяють чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний-Льодовитий. ( Показує на карті півкуль). 
Кореспондент (океанологу). Що цікавого можете розповісти про кожен з океанів? 
Океанолог. Найбільший – Тихий океан. Він займає майже таку територію, як усі океани разом узяті. Цей океан омиває берегів Європи, але саме європейці дали йому таку назву. Його вперше відкрив мандрівник – португалець Фернан Магеллан у 1520 році та назвав його так тому, що коли його кораблі пливли по ньому, він був тихим-тихим. Він омиває береги більш як 50 країн світу. Через нього пролягають найважливіші транспортні шляхи, що сполучають країни Азії, Австралії та Америки. Переважна частина океану – рівнина з підводними западинами. На дні Тихого океану знаходиться найглибша западина Світового океану - Маріанська , глибина якої сягає 11 022 м. Тваринний світ Тихого океану налічує близько 100 тисяч видів. Лише водоростей тут кілька тисяч видів. Тут росте найдовша у світі водорость, довжина якої становить близько 60 метрів. У водах океану відомо понад 2000 видів риб. Це тунець, скумбрія, акули, тріска, кета, камбала, палтус тощо (показати на малюнках). Налічується більш як 6000 видів молюсків; мідії, устриці, кальмари, восьминоги (показати на малюнках) . Він посідає перше місце у світі за виловом риби (45%) та інших морепродуктів кальмарів, креветок, крабів (показати). На дні Тихого океану виявлено багато родовищ нафти і газу. Катастрофи на морях призвели до значного його забруднення, зокрема нафтопродуктами, які утворюють на його поверхні нафтову плівку. Сонце не проникає на глибину, тому зменшується вилов риби. 


Атлантичний океан – найтепліший і найсолоніший серед океанів. Назва його пов’язана з грецьким міфом про гіганта Атланта. Він другий за розміром, дає 35% світового вилову риби. В океані водяться скумбрія, тріска сардина, меч-риба багато китів (показати малюнки). 
У ньому розташоване море без берегів – Саргасове (показати на карті). Одне з найбрудніших його морів – Балтійське. Як і в Тихому океані, виявлено родовища нафти та газу, пробурено сотні свердловин, прокладено на дні нафто - й газопроводи. Води його теж забруднені. 
Атлантичний океан довгий час був природною науковою лабораторією, де дослідники з різних країн і частин світу зробили багато відкриттів. 



Індійський океан за розмірами посідає третє місце. Він найтепліший. Найбагатший органічний світ – на півночі Індійського океану, де відомі численні види риб: сардинела, тунець, скумбрія, летючі риби, багато акул, скатів (показати малюнки). У прибережних водах багато коралів, зустрічаються морські зірки, черепахи, кити, дельфіни. 
У водах цього океану можна виловити риб, які вважались вимерлими десятки мільйонів років тому. 
Цей океан відомий запасами нафти і газу. У Червоному морі виявлено поклади залізних і мідних руд. Найбільший постачальник нафти – район Перської затоки(показати на карті, діти знаходять іі в атласах). У зв’язку з інтенсивним видобутком нафти і газу на півночі його води забруднюються нафтопродуктами. Це створює серйозну загрозу для узбережних районів. А своєю назвою зобов’язаний Індії, береги якої він омиває. 



Найменший з океанів планети – Північний Льодовитий. Ще наприкінці минулого століття про нього майже нічого не знали. Його довго називали морем. Він називається Льодовитим, тому що більша його частина завжди вкрита кригою. Океан розташований на крайній півночі Землі, тому і названо Північним. Береги його значно порізані, тут є численні моря і затоки (показати на карті). 
В океан впадають багатоводні ріки. Це найхолодніший океан. Через суворі кліматичні умови життя в океані бідне. В ньому налічується тільки 150 видів риб. Тут водяться мойва, палтус, сиг, нельма. Риба – головна пожива для морських ссавців – тюленів, моржів, білух. Полює на тюленів і рибу білий ведмідь. На скелястих берегах птахи (чайки, гаги, топірці, баклани) утворюють масові гніздування – «пташиний базар». Тут трапляється найбільша медуза – ціанея, яка в діаметрі сягає 2 метри, а щупальця її витягуються до 20 метрів. Найхолодніше море на Землі – Східно-Сибірське. 



Кореспондент (синоптику). Як Світовий океан впливає на погоду? 
Синоптик. Україна розташована далеко від океану. Але він все одно впливає на її клімат. Кожен із нас щодня цікавиться погодою. За все це відповідає Світовий океан. Вода, яка випадає на землю у вигляді дощу та снігу, випаровується з його поверхні. Світовий океан ніби паровий котел, що нагрівається сонцем, накопичує і тепло, і вологу на Землі. Цю вологу вітри розносять по всій планеті у вигляді хмар. Отже, виходить, що саме Світовий океан створює погоду. Якби на Землі не було Світового океану, то в Україні був би такий же клімат, як в Арктиці. Не росли б дерева, не цвіли сади, літо було б таке холодне, як зима. 
Кореспондент (господарнику). Що дає людям Світовий океан? 
Господарник. Крім того, що Світовий океан створює погоду, він ще нас і годує. Океани дають нам продукти харчування: рибу, морську капусту, водорості, з яких добувають йод , бром, солі калію, одержують добрива. Вода – основа всіх живих організмів. Понад 2 млн. суден під прапорами різних держав борознять моря і океани у пошуках риби. Щороку її добувають близько 52 млн. тонн. Океани і моря дають чимало кисню, яким ми дихаємо. З дна морів і океанів добувають нафту, газ, олово, залізні й мідні руди (в Індійському океані). Океан давно став зручним водним шляхом, який пов’язує між собою материки та країни. Цим водним шляхом сотні тисяч суден перевозять пасажирів та різноманітні вантажі з материка на материк. 
Кореспондент (екологу). Чим люди наносять шкоду Світовому океану? 
Еколог. Світовий океан дуже багатий скарбами. Проте його багатства людство використовує, на жаль не по-господарському. Так, у ньому зменшилась кількість морського окуня, камбали та іншої риби. 
Тваринний і рослинний світ океану дуже потерпає від забруднення. Щороку численні підприємства зливають в океан води, які містять тисячі тонн свинцю, ртуті, радіоактивних відходів, дуже шкідливих не тільки для риби, а й для ти. Хто її споживає. Та найбільше забруднюється океан нафтою. 
Крім аварій танкерів, щорічно в Світовий океан потрапляє до 10 млн. тонн нафти: з нафтопереробних заводів, під час видобування нафти з морського дна. Нафта вкриває поверхню Світового океану тонкою плівкою. Особливо забруднений Атлантичний океан і його частина – Середземне море. Небезпечна ситуація склалася і в Чорному морі, яке у разі подальшого забруднення може стати мертвим. 
Відомий вчений-мандрівник Тур Хейєрдал зазначав: « Ми перетворюємо океан із всесвітньої фільтрувальної системи у всесвітню стічну яму. А загибель океану – це смерть всієї нашої планети». 
У зв’язку з цим перед людством стоїть важливе завдання: не допускати забруднення морських та океанічних просторів і зберігати їх рибні багатства від хижацького винищення. 
Кореспондент. (екологу). Отже, Світовий океан просить допомоги. Що ж треба робити людям, щоб зберегти багатства Світового океану? 
Еколог 1. 
- По-перше, треба економно використовувати воду. 
- По-друге, не засмічувати морські та океанічні простори, вивозити сміття на 
сміттєсховища. Забруднена вода не придатна для використання. 
Еколог 2. 
- Уникати обробки полів отрутохімікатами 
- Зберігати рибні багатства від хижацького винищення. 
- Забороняти вилив стічних вод із заводів, фабрик, тваринницьких ферм, щоб не забруднювати воду. Забруднена вода – шкідлива для всього живого. 
Еколог 3. 
- Будувати очисні споруди, фільтрувати використану воду. 
- Попереджувати стік нафтопродуктів з танкерів, що потерпіли аварію. 
VІ. Фізкультхвилина. 
VІІ. Осмислення, узагальнення та систематизація знань учнів. 
1. Робота з підручником. 
- Щоб краще запам’ятати прослухану інформацію, з якою виступали «фахівці», прочитайте скорочений її виклад у статті підручника «Океани Землі». 
2. Відповіді на запитання. 
- Що таке Світовий океан? 
- На які океани поділяється Світовий океан? 
- Який із океанів найбільший? Який найменший? 
- Як Світовий океан впливає на погоду? 
- Що дає людям Світовий океан? 
- Як людина впливає на Світовий океан? 
3. Практична робота з контурною картою. 
- А зараз картограф-спеціаліст з науки про географічні карти допоможе вам позначити кожен океан у ваших контурних картах. 
«Картограф» біля дошки на фізичній карті півкуль показує і називає океани, а учні надписують їх на контурній карті. 
4. Робота в зошитах з друкованою основою. 
- Зробіть короткі нотатки з почутого і прочитаного у зошит. 
VІІІ. Підсумок уроку. 
- Про що йшлося на сьогоднішній прес-конференції? 
- Що нового ви дізнались? Що вам сподобалося? Що ні? 
- Що вам найбільше запам’яталося? 
ІX. Домашнє завдання. 
- Прочитайте в підручнику статтю «Океани Землі». Здійснити уявну подорож по одному з океанів, скласти усну розповідь.


Переглядів: 82 | Теги: Клименко Г.П., Світовий океан

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar