Віденський конгрес. Політичне становище Європи після Віденського конгресу
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• пояснювати характер, спрямованість і наслідки рішень Віденського конгресу;
• характеризувати політичні розбіжності держав — учасниць Віденського конгресу;
• показувати на карті територіальний перерозподіл Європи за рішеннями Віденського конгресу;
• визначати значення Віденського конгресу та Священного союзу;
• пояснювати причини зростання національно-визвольного руху в Європі;
• називати основні події часу;
• застосовувати та пояснювати терміни та поняття.
Основні поняття: «Віденський конгрес», «Священний союз».
Історичні діячі: Олександр І, Людовік XVIII, Меттерніх.
Основні події:
• Квітень 1814 р. — перша реставрація Бурбонів у Франції;
• Вересень 1814 р. — червень 1815 р. — робота Віденського конгресу;
• 20 березня — 22 червня 1815 р. — «сто днів» Наполеона;
• 26 вереасня 1815 р. — утворення Священного союзу.
Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Актуалізація знань учнів
І. Прочитайте висловлювання Наполеона і на їх основі складіть його характеристику: як людини, політика, полководця.
1. «Коли потрапляєте в незнайоме місто, не сумуйте, а вивчайте це місто: звідки ви знаєте, чи не доведеться вам коли-небудь його захоплювати?»
2. «Англійці хочуть війни, але якщо вони перші дістануть шпагу, то нехай знають, що я вкладу шпагу в піхви останнім...»
3. «Я не боюся визнати, що дуже багато воював; я будував величні плани, намагався забезпечити Франції панування над усім світом».
4. «Є два важелі, якими можна рухати людей, — страх та власний інтерес».
5. «Я буваю то лисицею, то левом. Увесь секрет управління полягає в тому, щоб знати, коли слід бути тим або іншим».
6. «Моїм принципом було тримати двері кар’єри відкритими для талантів, не питаючи в них доказів знатного походження».
7. «Війна повинна годувати себе сама».
8. «У рюкзаку кожного солдата лежить жезл маршала».
9. «Жодне суспільство не здатне існувати без моралі. Немає доброї моралі без релігії, значить, тільки релігія може дати державі тверду міцну опору. Суспільство без релігії — все одно, що корабель без компаса».
10. «Справжні перемоги, єдині, які не залишають місця для щонайменшого жалю, — ті, що досягаються над неуцтвом».
11 . «Що за люди ці скіфи! Яка рішучість! Варвари! Яке страшнее видовище!»
12. «Держави не зі мною ведуть війну, а з революцією. Вони завжди бачили у мені її представника, людину революції».
ІІ. Прочитайте уривки з документів і виконайте завдання до них.
Текст 1. Зі спогадів Чичагова П. В.
Анисимов Е. В., Каменский А. Б. Россия в XVIII — первой половине XIX века: История. Историк. Документ: Экспериментальное учебное пособие для старших классов. — М.: МИРОС, 1994. — С. 288.
«Жахливе видовище постало перед нами, коли ми 17 листопада прийшли на те місце, де напередодні перебував ворог і яке він щойно полишив: земля була вкрита трупами убитих і замерзлих людей... Селянські хати скрізь були переповнені ними, річка була переповнена безліччю піхотинців, жінок і дітей, що потонули; біля мостів валялися цілі ескадрони, які кинулися в річку. Серед цих трупів, що здіймалися над поверхнею води, були видні ті, що стояли, як статуї, — замерзлі кавалеристи на конях у тих позах, в яких
застала їх смерть». (Переправа французької армії через Березіну)
Текст 2. Гонитва за міражем...
Анисимов Е. В., Каменский А. Б. Россия в XVIII — первой половине XIX века: История. Историк. Документ: Экспериментальное учебное пособие для старших классов. — М.: МИРОС, 1994. — С. 268.
«З цієї миті почалася гонитва за міражем, за надією, яка згасала з кожним днем, — примусити основні сили росіян дати генеральну битву. Наполеон вимушений був продовжувати наступ, який щодня ставав дедалі більш ризикованим і, зрештою, обернув-
ся на катастрофу». (Відступ російських військ у 1812 р.)
Текст 3. Олександр I
Анисимов Е. В., Каменский А. Б. Россия в XVIII — первой половине XIX века: История. Историк. Документ: Экспериментальное учебное пособие для старших классов. — М.: МИРОС, 1994. — С. 262.
«Олександр сам ухвалював рішення і не був обдурений Наполеоном, як вважали деякі сучасники... Торгуючись з Наполеоном, Олександр виявився більш упертим та обачним партнером у переговорах, ніж передбачав Наполеон... Угоди брутально розділили
Європу на сфери російських і французьких інтересів, і Росія перетворилася на молодшого партнера Наполеона в його спробах підкорити Великобританію». (Тільзит)
Текст 4. Із заголовків французьких газет
Всесвітня історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щербина. — К.: А.К.С., 2000. — С. 49.
«9 березня 1815 р. Дракон виліз зі свого лігва.
10 березня. Корсиканський людожер висадився на мисі Жуан.
11 березня. Тигр прибув до Канн.
12 березня. Чудовисько ночувало в Греноблі.
13 березня. Тиран пройшов через Ліон». (Повернення Наполеона до Франції 1815 р.)
Текст 5. З промови Наполеона
Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 15.
«Оскільки союзні держави проголосили, що імператор Наполеон є єдиною перешкодою до установлення миру в Європі, то імператор Наполеон, вірний своїй присязі, оголошує, що він відмовляється від свого імені та від імені своїх спадкоємців від трону Франції та від трону Італії, тому що немає такої власної жертви, навіть жертви життям, яку б він не був здатний принести на користь Франції». (Зречення Наполеона 1814 р.)
Завдання
1. Розташуйте документи в хронологічному порядку. (3 — 2 —1 — 5 — 4)
2. Назвіть події, про які в них йдеться.
3. Які з подій відбулися після розгрому наполеонівської армії в Росії?
ІІІ. Прочитайте документ і виконайте завдання.
Текст 6. Французький генерал Жмакай про героїзм захисників Сарагоси
Новая история, 1640–1870: Учеб. для 9 кл. сред. шк. / А. Л. Нарочницкий, А. П. Аверьянов, Л. Е. Кертман. — М.: Просвещение, 1991. — С. 95–96.
«...Жителі міста, селяни були охоплені таким же незбагненним ентузіазмом, що й воїни... Гордість, любов до вітчизни..., народна і військова честь... спонукали іспанців до відчайдушної боротьби.
Сарагоса..., населена шістдесятьма тисячами жителів, побудована частково з цегли, частково з граніту, була обнесена вельми високою стіною... Значна частина будинків боронилися подібно до фортечних бастіонів. На руїнах будівель, напівзнищених вибухами, іспанці билися до останньої краплі крові... Кожен поверх, кожна кімната, льох, тераса захищалися наполегливо... кожен пункт, що піддавався атакам, підтримувався озброєними селянами і городянами...
Після завершення двох місяців міська стіна була частково у нашій владі; понад чверть будівель було захоплено... Жахлива зараза лютувала серед жителів, що тіснилися в льохах і підвалах. 15 тисяч війська і 30 тисяч жителів загинуло від зброї, вогню, епідемії та голоду, коли, врешті, фортеця здалася».
Завдання
• Використовуючи текст документа, поясніть, чому в Іспанії Наполеон зазнав поразки.
ІV. Складіть сенкани-загадки про Наполеона Бонапарта, М. Кутузова, Олександра I.
II. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Нескінченні війни послабляють будь-яку державу. У війнах гинуть мільйони людей, руйнуються звичні зв’язки. Всі спроби розв’язати політичні суперечності шляхом воєнних дій приречені на поразку. Наполеон програв, але, незважаючи на поразку Франції, повністю знищити наполеонівські перетворення в Європі і повернути європейські країни до старого порядку було вже неможливо.
III. Вивчення нового матеріалу
Віденський конгресс
У ч и т е л ь. Після розгрому Франції необхідно було визначити основи післявоєнного облаштування Європи. У жовтні 1814 — червні 1815 року у Відні працював конгрес, на якому були присутні 216 держав.
Росію представляв імператор Олександр I,
Великобританію — міністр закордонних справ лорд Каслрі,
Пруссію — перший міністр фон Гарденберг,
Австрію — міністр закордонних справ фон Меттерніх,
Францію — міністр закордонних справ Талейран.
Незважаючи на те, що Росія, Австрія, Пруссія і Англія боролися разом проти Наполеона, суперечності між урядами цих країн поступово зростали: досить по-різному бачили союзники облаштування післявоєнної Європи.
Метод «Мозковий штурм»
Учитель пропонує учням за допомогою методу «Мозковий штурм» визначити коло питань, які б могли обговорюватися на Віденському конгресі.
• Основи роботи Віденського конгресу;
• доля Франції;
• доля реформ Наполеона у Франції та інших державах;
• доля Священної Римської імперії німецького народу;
Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа «Країни Європи у 1815–1847 рр.» і відповісти на питання:
• Назвіть території, які внаслідок рішень Віденського конгрессу були приєднані:
1) до Росії;
2) Австрії;
3) Пруссії;
4) Швейцарії;
5) Нідерландів.
Групова робота
Учитель пропонує учням утворити чотири групи і на основі матеріалу підручника та додаткових матеріалів підготувати відповіді на запитання.
Текст 7. Віденський конгрес
Книга для чтения по новой истории 1640–1870: Пособие для учащихся 8 кл. сред. шк. / Н. Е. Овчаренко, Н. А. Ерофеев, А. П. Левандовский и др. — М.: Просвещение, 1987. — С. 99.
«На початку вересня 1814 р. до Відня почалося, як говорили сучасники, «переселення всієї Європи». Сюди з’їжджалися імператори і королі, міністри, повноважні спостерігачі і представники, запрошені і ті, хто їхав за власним бажанням. На конгрес з’явилися
представники понад 200 держав — від великих держав до мікроскопічних князівств у декілька квадратних кілометрів, ті, хто збирався вирішувати долю народів, і ті, хто очікував на ці рішення.
Учасники конгресу, принаймні більшість тих, хто «робив політику», були переконані в тому, що їхніми помислами керують турботи про благо народів, про міцний світ та оновлення європейської політичної системи, інші високі цілі. Проте насправді з народними
прагненнями і національними почуттями на конгресі ніхто абсолютно не рахувався. З народами і державами великі держави поводилися так само безцеремонно, як поміщики зі своїми кріпаками. Бельгію, наприклад, приєднали до Нідерландського королівства.
Польське питання обговорювалося без поляків. Представник Генуї прибув на конгрес тільки для того, щоб почути про знищення її вольностей.
Відроджуючи кріпосницькі порядки там, де їх знищила Французька революція, ці лицеміри «піклувалися» про долі рабів в іспанських, португальських і французьких колоніях. Ідея заборонити работоргівлю походила від Англії. Проте, коли це питання порушили на конгресі, то його зустріли вельми прохолодно. Ніхто не поспішав скасовувати работоргівлю».
Запитання
1. Які цілі переслідували країни-учасниці конгресу?
2. Чи збігалася заявлена мета з реальними діями країн-переможниць?
3. Які територіальні зміни сталися в Європі?
Текст 8. Принцип легітимізму
Книга для чтения по новой истории 1640–1870: Пособие для учащихся 8 кл. сред. шк. / Н. Е. Овчаренко, Н. А. Ерофеев, А. П. Левандовский и др. — М.: Просвещение, 1987. — С. 103.
«Талейран запропонував учасникам конгресу покласти в основу його діяльності принцип легітимізму, згідно з яким визнавалася незаконною будь-яка спроба позбавити будь-якого государя його права на престол і суверенні володіння з територіями, які йому належали. Згідно з цим принципом, жодною короною, жодною територією не можна розпоряджатися, поки її законний власник не відмовився від них. Проти такого «божественного права» не міг
заперечити ніхто.
Але, визнавши принцип легітимізму, великі держави постійно його порушували. Конгрес відмовився вислухати шведського короля Густава IV, позбавленого трону рішенням рейхстагу на користь французького маршала Бернадота, що заступив на престол під
ім’ям Карла XIV. У Данії вилучили Норвегію і передали її Швеції (як компенсація за Фінляндію, що відійшла до Росії). Коли датський король Фредерік VI залишав Відень, Олександр I сказав йому: «Ви забрали з собою наші серця», — на що король вигукнув:
«Але, на жаль, жодної душі!» Короля Саксонії, що перебував у полоні за співпрацю з Наполеоном, взагалі не допустили до засідань, де вирішувалася доля його володінь. Коли ж він почав протестувати, то йому прямо заявили, що якщо він не підпише договір, розроб-
лений за його спиною, то його королівством керуватиме Пруссія, а сам він залишатиметься в полоні доти, доки не скаже «так».
Принцип легітимізму викликав роздратування в Олександра I, який терпіти не міг Людовіка XVIII. Він був переконаний, що якщо Людовік XVIII посяде французький престол, то Бурбони неминуче будуть зметені новою революцією, і пропонував як громовідвід
дарувати Франції конституцію».
Запитання
1. Хто став ініціатором запровадження в європейську політику принципу «легітимізму»?
2. Дайте визначення поняттю «легітимізм».
3. Чому Талейран наполягав на дотриманні цього принципу під час повоєнного облаштуваннявивиЄвропи?
4. Як європейські держави дотримували принцип «легітимізму»?
5. Чому Олександр I вважав, що династія Бурбонів у Франції буде зметена новою революцією?
Текст 9. Реставрація у Франції
Загладин Н. В. Всемирная история. История России и мира с древнейших времен до конца XIX века: Учебник для основной школы 10 класса. — М.: Русское слово, 2001. — С. 296.
«Людовік XVIII був вимушений визнати зміни, що сталися в країні, зокрема права нових власників на землю, скасування станових привілеїв. За порадою Олександра I він прийняв конституцію, що започаткувала у Франції конституційну монархію, хоча виборче право обмежувалося високим майновим цензом. Проте емігранти, що поверталися до країни, прагнули реставрації дореволюційних порядків. Їхній вплив при дворі дедалі більше зростав,
що непокоїло багатьох».
Запитання
1. Як змінився державний лад Франції за Людовіка XVIII?
2. Які суперечності в суспільстві спричинили емігранти, що повернулися до Франції?
Текст 10. Територіальні зміни
Загладин Н. В. Всемирная история. История России и мира с древнейших времен до конца XIX века: Учебник для основной школы 10 класса. — М.: Русское слово, 2001. — С. 297.
«Країни коаліції ледве дійшли згоди щодо територіальних питань. Францію повернули до кордонів 1792 р. Бельгія була об’єднана з Голландією. В Італії відновлені королівства (Сардінія і Неаполь) і герцогства, частина її території поверталася Австрії. Замість Свя-
щенної Римської імперії німецької нації Австрія, Пруссія, невеликі німецькі королівства і князівства (їхня кількість скоротилася з декількох сотень до 38) заснували Німецький союз. Велике герцогство Варшавське було розподілене між Пруссією, Австрією і Росією, причому останній перейшла значна частина Польщі. На її території під владою Олександра I було створено Королівство Польське, якому була подарована конституція. Пруссія отримала ком-
пенсацію за рахунок Саксонії та земель уздовж Рейну. Швеції на основі особистої унії дісталася Норвегія».
Запитання
• Які територіальні зміни відбулися в Європі після Віденського конгресу?
Групи презентують результати своєї роботи. Її результати учні оформляють у таблицю «Віденський конгрес».
Можливий варіант заповнення таблиці див.
Створення Священного союзу
У ч и т е л ь. Віденський конгрес створив нову систему міжнародних відносин в Європі, засновану на пануванні чотирьох великих держав — Росії, Англії, Австрії та Пруссії.
Робота з документами
Учитель пропонує учням прочитати документи і відповісти на питання.
Держави
Вимоги країн
Ставлення до реформ Наполеона
Доля Священної
Римської імперії
Німецького народу
Результати Віденського конгресу
Франція
Не допустити розчленовування Франції
Реставрація порядків, що існували до
1789 р.
Держави-учасниці
ухвалили рішення
не відновлювати
Священну Римську
імперію німецького народу.
В її межах була
утворена нова кон-
федерація — Німецький союз,
главою якого був
австрійський імператор
Відновлені колишні кордони, накладена
контрибуція у 700 млн франків
Росія
Підтвердження приєднання Фінляндії й Бессарабії. Приєднання всіх
польських земель, у тому числі і ті, що належали Пруссії. Як компенсацію Пруссії передати
королівство Саксонію
Поширення принципу
конституційного правління.
Царство Польське
і Велике герцогство
Фінляндське
отримали конституції
Росія отримала Велике герцогство Варшавське і права на Фінляндію
та Бессарабію
Англія
Виступала проти надмірного посилення Росії,
хотіла зберегти захоплені колонії Франції
Поширення принципу
конституцій-
ного правління
Англія утримала за собою острів
Мальту і колишні голландські колонії — острів Цейлон поблизу берегів Індії та Капську землю на півдні Африки
Австрія
Прагнула панування
в Німеччині. Виступала
проти приєднання
Саксонії
до Пруссії
Відмова від принципів
конституцій-
ного правління
Колишні володіння в Італії та ряді
інших земель. У П’ємонті була від-
новлена колишня династія, а в невеликих державах Північної Італії
запанували австрійські герцоги. Австрія отримала частину герцогства
Варшавського
Пруссія
Прагнула послабити
австрійський
вплив на німецькі держави
Відмова від принципів
конституційного правління
Багаті та економічно розвинені провінції — Рейнська область і Вестфалія; західні польські землі
Текст 11. З акта Священного союзу, підписаного в Парижі 26 вересня 1815 р.
Всесвітня історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щербина. — К.: А.К.С., 2000. — С. 50.
«Їх величності: імператор австрійський, король прусський та імператор всеросійський внаслідок великих подій, що ознаменували Європу протягом трьох останніх років..., оголошують урочисто, що метою цього акта є відкриття перед обличчям світу їх непохитної рішучості як в управлінні довіреними їм державами, так і в політичних відносинах до всіх інших урядів керуватися не іншими будь-якими правилами, а заповідями цієї святої віри, заповідями любові, правди і миру...
Стаття І
...Три монархи, що домовляються, будуть поєднані узами справжнього і нерозривного братерства, і, вважаючи себе немовби земляками, вони за будь-яких обставин і в будь-якому місці надаватимуть один одному підтримку і допомогу...
Стаття III
Усі держави, які бажають урочисто визнати укладені в цьому акті священні правила і які відчують, наскільки потрібно для щастя царств, які розхитувалися протягом тривалого часу, щоб істини ці надалі сприяли на благо людської долі, охоче і з любов’ю можуть бути прийняті до цього Священного союзу.
Франц Фрідріх-Вільгельм Олександр I»
Запитання та завдання
1. Використовуючи документ, визначте мету Священного союзу.
2. Як ставилися автори документа до монархічної влади?
3. Що, на думку глав держав, які підписали документ, є основою міцного миру?
4. Як ви вважаєте, чому союз трьох європейських монархів дістав назву «Священний»?
Текст 12. Священний союз
Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — 190 с.
«В утворенні Священного союзу не можна не бачити... свого роду реакції проти політики XVIII ст. Справа в тому, що до початку Французької революції європейські уряди дивилися на перевороти, що здійснювалися в окремих країнах, суто з точки зору своїх приватних вигод, незважаючи на той принцип, в ім’я якого здійснювався той або інший переворот. В іноземній політиці держав навіть з особливою силою укорінялося загальне правило — всі-
ляко сприяти смуті у сусідніх або державах-суперницях... Лише Французька революція вперше змусила монархів об’єднатися для захисту принципу легітимізму... Які б не були особисті мотиви Олександра I, ініціатора Священного союзу, його пропозиція прямо випливала з вимоги миру та захисту встановленого міжнародного ладу, що відчувалася всіма урядами, а оскільки загрожувати цьому порядку могли хіба тільки нові революції, то, врешті-решт, союз мав боротися власне проти них».
Запитання
• У чому полягало значення Священного союзу? Національний і революційний рух в Європі у 20-і рр. в Європі
У ч и т е л ь. Для запобігання можливому конфлікту великим державам була необхідна загальна мета, яка б їх об’єднувала. І такою метою стала боротьба проти революцій і визвольного руху в Європі.
Робота з картою історичного атласа
Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа «Країни Європи у 1815–
1847 рр.» і «Карта світу поч. XVIII ст.» і відповісти на запитання.
1. Назвіть держави, де виникли революційні рухи у 20-х рр. XIXст.
2. Назвіть колонії:
а) Португалії.
б) Іспанії.
в) Великобританії.
Робота з документом
Учитель пропонує учням прочитати текст документа і відповісти на питання.
Текст 13. Князь П. Долгоруков про позицію Олександра I під час грецького повстання 1821 р.
«Усе: і обов’язок християнина, і обов’язок російського царя, і честь, і совість — все найсуворішим чином наказувало Олександрові надати допомогу грекам. У дворах французькому і прусському він знайшов би у той час вірну підтримку і міг би звільнити від мусульманського ярма всі християнські племена, що страждають під цим нелюдяним страшним ярмом... Грекам відмовлено було у будь-якій підтримці з тієї ніби причини, що вони порушили обов’язок підданих, повставши проти свого законного (!!!) государя, — султана турецького!!! Християн зрадили на жертву отаманам, і російський цар вчинив, як міг тільки вчинити шах перський чи будь-який інший прихильник Магомета».
Запитання
1. Назвіть регіон, де зіткнулися інтереси Росії та імперії Османа.
2. Чому Олександр І не надав допомоги грекам?
Робота з таблицею
Учитель пропонує ознайомитися з текстом підручника й заповнити таблицю «Революційна Європа».
Країна
Причини
революцій
Протиборчі
сили
Основні
події
Підсумки
революції
Іспанія
П’ємонт
Греція
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Співвіднесіть прізвища глав делегацій і країни-учасниці Віденського конгресу, які вони представляли.
1 Росія
А Лорд Каслрі
2 Великобританія
Б фон Меттерніх
3 Пруссія
В Талейран
4 Австрія
Г фон Гарденберг
5 Франція
Д Олександр I
Відповідь: 1 Д; 2 А; 3 Г; 4 Б; 5 В.
2. Співвіднесіть держави і територіальні надбання, які закріпив Віденський конгрес.
1 Росія
А острів Мальта, острів Цейлон, Капська земля (південь Африки)
2 Великобританія
Б італійські землі, частина польських земель
3 Пруссія
В відновлена в межах 1789 р.
4 Австрія
Г Велике герцогство Варшавське, Фінляндія та Бессарабія
Д Рейнська область, Вестфалія, західні польські землі