Мета: подати учням відомості про непряму мову як засіб передачі чужої мови, навчити знаходити у висловлюваннях речення з непрямою мовою; удосконалювати вміння правильно інтонувати й розставляти розділові знаки в реченнях з непрямою мовою; розвивати творчі вміння замінювати пряму мову на непряму; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів естетичні смаки шляхом змалювання картин куточків рідної держави.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологізмів (у тому числі прислів’їв і приказок), крилатих висловів.

Культура мовлення і стилістика: синоніміка різних способів передачі прямої мови непрямою; інтонація речень з непрямою мовою.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності дев’ятикласників

Повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями.

ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких потрібне на уроці

Робота з текстом з метою зіставлення нових знань із базовими на основі актуалізації мотиваційних резервів учнів

•          Прочитати текст мовчки. Визначити, які типи мовлення поєднано в тексті. Які художні засоби використав письменник для змалювання краси місцевості Псла?

Псло! Якою таїною віє від назви твоєї. Ти весь сповнений загадковості і чар. Хто тільки не милувався твоєю красою, хто не віддавав тобі свого серця! Великий композитор Петро Чайковський на твоїх берегах заслуховувався народними українськими піснями, вбирав їх у розтривожену душу. Тут, у мальовничому запсільському селі Низи, він творив свою чарівну оперу «Черевички» за мотивами повісті Миколи Гоголя. У хвилини творчого злету чародій музики зворушено говорив: «Я дуже люблю це місце! Це долина чудової річки Псьол...».

Мальовничою розлогістю берегів Псла захоплювався Антон Чехов, мандруючи від Лебедина до Гадяча і далі на Сорочинці. І меркла в його очах розкішна краса Криму, відступала перед незрівнянною, незайманою красою Псла... «Що за місця? Я просто

зачарований!» — захоплено говорив великий майстер. І мріяв купити собі хату в запсільському селі, щоб там жити і творити.

Прославлений Ілля Рєпін захоплювався тими неповторними краєвидами і пейзажами. Він зустрічав тут звабну красу в звичаях і обрядах, дивувався з народного одягу, вбирав у свої очі людські обличчя, щоб потім перенести їх на полотно, створити самобутні типи й характери (За І. Цюпою).

•          Виписати речення з прямою мовою і перебудувати на речення з непрямою мовою. Записати їх.
•          Зробити словотвірний розбір виділених слів.

Розвиток мовлення з творчим завданням. Переказати текст, доповнюючи його спогадами (прочитаною, побаченою або почутою інформацією) про красу своєї місцевості. Ужити речення з непрямою мовою.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Робота з таблицею

•          Розглянути таблицю. Розказати про особливості заміни різних за метою висловлювання речень прямої мови непрямою.

•          Скласти речення з прямою мовою, різні за метою висловлювання. Замінити їх на речення з непрямою мовою.

Коментар учителя. Непряма мова — це чуже мовлення, передане тільки із збереженням змісту висловлюваної думки без збереження форми та інтонації висловлювання: «Я буду братии себе в руки»,— обіцяв Рубін (І. Сенченко). Рубін обіцяв, що буде брати себе в руки.

Існує кілька способів заміни прямої мови непрямою:

1. Якщо пряма мова є розповідним реченням, то вона передається підрядною частиною складнопідрядного речення і приєднується сполучниками що, ніби, щоб: Розритрава каже: «Я — відкриваю таємниці»(В. Голобородько). Розрив-трава

каже, що відкриває таємниці (непряма мова).

2. Якщо пряма мова є питальним реченням, то вона передається підрядною частиною і приєднується сполучниками або сполучними словамихто, що, який, чий, котрий, де, коли, як та ін.: «А знаєш ти, братику, де Крим?» — обзивається Петро (А. Чайковський). Петро спитав братика, чи знає він де Крим.

3. Якщо пряма мова є спонукальним реченням, то вона передається підрядною частиною і приєднується сполучником щоб або передається простим реченням: Тося долонями підштов- хувала каченят, благала: «Пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні!..» (За Є. Гуцало). Тося, підштовхуючи каченят долонями, благала, щоб вони пливли.

Отже, пряму мову можна замінити непрямою. Речення з непрямою мовою — здебільшого складнопідрядні речення, у яких є дві частини: головна — слова автора, підрядна — пряма мова, що приєднується до головної частини сполучниками підрядності

або сполучними словами. При заміні прямої мови непрямою займенники і дієслівні форми 1-ї та 2-ї особи замінюються займенниками і дієслівними формами 3-ї особи. У реченні з непрямою мовою займенники і прислівники стають сполучними словами, а питальна частка

чи — сполучником.

У результаті заміни прямої мови непрямою утворюється складнопідрядне речення із з’ясувальною частиною. Якщо пряма мова складається з кількох речень, то при заміні її непрямою утворюється багатокомпонентне складне речення: «Ми вас проведемо,— упевнено сказав білоголовий сміливець першокласного віку.— Ми знаємо, куди вам треба» (О. Гончар).— Білоголовий сміливець першокласного віку упевнено сказав, що вони їх проведуть, що вони знають, куди їм треба.

Запитання, передане прямою мовою — пряме, а непрямою — непряме. У кінці речення з непрямим питанням ставиться крапка.

V. Виконання системи творчих завдань і вправ на основі опрацьованого теоретичного матеріалу

Дослідження-трансформація

•          Прочитати речення. Проаналізувати їх, визначивши слова автора та пряму мову. Пояснити розділові знаки.

1. «Що ж ти, Петре, стоїш, заступаючи півнебокраю?» (О. Забужко). 2. «У справжньому художньому творі не можна вийняти один вірш, одну строфу, одну фігуру, один такт із свого місця і поставити в інше»,— зазначав Лев Толстой. 3. Кажу дітям: «Подивімося в небо...» (В. Сухомлинський). 4. В одній зі своїх статей письменник Сергій Носань гнівно запитує: «Чому ж мисамі часто нехтуємо мовою материнською, цим скарбом, з якоговиростаємо?» 5. «Любіть Україну, всім серцем любіть!» — закликав Володимир Сосюра.

•          Перебудувати подані речення у складні. Записати їх. Що змінилося?
•          Зробити синтаксичний розбір трьох складних речень (на вибір).

Лінгвістичне дослідження з творчим завданням

•          Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Поділити текст на абзаци, скласти план висловлювання.

Був у Романовім садку куток, повитий особливою таємничістю, доступний, мабуть, лише бджолам та сонцю. Там, поблизу ставочка, що його дядько Роман викопав власними руками, росло кілька дерев, чимось йому найдорожчих, і з-поміж них одна яблунька, видно, і зовсім рідкісна, про яку він сам говорив з помітним хвилюванням, що вона повинна вродити... Тож і ми щоразу поглядали від колодязя в той бік і все ждали, доки вона вродить, і аж якимось внутрішнім трепетом були ми пройняті, коли одного літа помітили, як звідти, з-поміж яблуневого листя, починає проглядати щось наче живе, сміється червоною щічкою, ні на які інші плоди не схоже, справді ніби росою та зорею вмите! А що воно там уродило, то таємниця з таємниць!.. І ось настав наш час! І від Романових яблук на стовпцях польова доріжка змінюється на наших очах: сіра, буденна, у пилюці, вона стає зовсім інакшою — лежить між стернями вже весела, святкова, до самої Тернівщини вся просто засвітилася від тих яблук! Увесь степ сьогодні наче повен радості, повен серпневого світла й простору. Лише коли дядько Роман зникне за пагорбом, ми пругко зриваємося разом на ноги, щасливо зшаленілі, вчимося чимдуж від стовпа до стовпа, на льоту, як вершники, хапаючи те, що для нас так розкішно вродило на голих цих стовпчиках придорожніх! (За О. Гончаром).

•          Поміркувати, які речення можна перебудувати на речення з прямою мовою. Записати утворені речення. Пояснити розділові знаки.

Дослідження-відновлення

•          Відновити речення: переставити їхні частини так, щоб вийшли речення з непрямою мовою. Вставити необхідні сполучники і сполучні слова. Аргументувати свій вибір.

1. Молодий Горпищенко, як їхній степ, приїжджаючи до батька у відпустку, ніщо йому так не пахне, льотчик реактивної авіації, говорив (За О. Гончаром). 2. Де поділо житаa поле, ходить вітер і пита з болем (За В. Сосюрою). 3. Весна...ще одна весна, Світлана Кузьмівна, трохи сумно, сказала замріяно й (За В. Стусом). 4. Сповнені безутішного смутку йщемливої ніжності рядки, у грізний час війни, матері забуть не може, Павло Тичина написав (За А. Шевченком). 5. Сказав щиглику спати, подумав хлопчик, так не буде холодно (За О. Донченком). 6. Люди — це завжди діти своїх матерів, Максим Горький якось сказав (За. А. Шевченком).

•          Зробити фонетичний розбір виділених слів.

VІ. Систематизація знань, умінь і навичок учнів

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Що таке непряма мова?

2. У чому різниця між прямою мовою і непрямою?

3. Які частини входять до речень із непрямою мовою?

4. Розказати про способи заміни прямої мови непрямою. Навести приклади.

5. Що відбувається із займенниками та дієслівними формами 1-ї та 2-ї особи при заміні прямої мови на непряму? Проілюструвати прикладами.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

•          Підготувати повідомлення про красу і величність одного з куточків України, використовуючи різноманітні висловлювання. Використати речення з непрямою мовою.