Мета:  поширити знання школярів про народні думи; ознайомити їх з твором «Самійло Кішка»; проаналізувати його; з’ясувати повчальне та виховне значення думи; розвивати навички виразного і осмисленого читання народних дум; вчити переказувати їх зміст; розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість, вміння робити висновки; виховувати почуття любові до рідного краю, його культурних надбань, повагу до захисників Вітчизни; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку:  засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання:  текст думи; ілюстрації-портрети українських гетьманів; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

-  Як думи пов’язані із піснями?

-  Доведіть, що історична дума утверджує високу патріотичну свідомість народу.

- Що спонукало народних творців до написання дум?

-  Чому кобзарів, лірників, називають Номерами України?

-  Що мала на увазі Леся Українка, зазначаючи, що думи «предивні, єдині на цілий світ пам’ятники творчості нашого народу»? Обґрунтуйте свою відповідь.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Єдині живі свідки всіх подій минулого — це думи та історичні пісні, що складають одну з найвеличніших сторінок духовного життя народу — поетичний епос України. Дума допомагала найкращим синам і дочкам українського народу піднімати маси на боротьбу проти гнобителів.

Героями національного епосу були ті, кого на подвиг вів високий душевний зліт, почуття гідності і честі, що ставилися вище за особисте життя.

Так, у думі «Самійло Кішка» народ показує людину сильного характеру, для нього над усе – свобода і честь, він готовий на муки і смерть за віру, тобто за волю свого рідного краю.

2. Ідейно-художній аналіз тексту

2.1. Виразне читання або переказування цікавих епізодів із творів, можливим є прослуховування думи в аудіозапису.

2.2. Історичний матеріал.

2.2.1. Довідка з УРЕС: «Кішка Самійло (рр. життя і смерті невідомі) — запорізький гетьман поч. XVII ст. У 70-х рр. XVI ст. потрапив у турецький полон. Поблизу Гевлева (нині Євпаторія) у 1599 році очолив повстання українських невільників і повернувся на Україну, де його було обрано запорізьким гетьманом. Запорожці під керівництвом Кішки у складі польського війська брали участь у походах до Молдавії (1600) та Лівонії (1601–1602)».

2.2.2. Дума «Самійло Кішка», вочевидь, створювалася протягом XVI ст., а на початку XVII ст.. вона вже оформилась. Основою для її створення були випадки повстань невільників, які захоплювали турецькі галери і поверталися на них на Батьківщину. Про ці факти свідчать літописи та деякі іноземні джерела, зокрема італійська брошура, видана у Римі в 1643 році.

2.3. Тема: зображення перебування Самійла Кішки з козаками у турецькій неволі, їх звитяжна боротьба з ворогом.

2.4. Ідея: возвеличення мужності, стійкості, віри у перемогу (Самійло Кішка, козаки); засудження зрадництва, підступності, прагнення до ситого життя (Лях Бутурлак).

2.5. Основна думка: віра, християнська любов до рідного народу, наполегливість у досягненні своєї мети – критерій, яким керуються справжні патріоти-українці, зрадництво

–  найстрашніший гріх, який карається смертю.

2.6. Жанр: історична дума про страждання невільників у турецькій неволі.

2.7. Композиція.

Вступ: перебування козаків-невільників на турецькій галері.

Основна частина: визволення козаків із неволі, боротьба з ворогом.

Закінчення: Самійло Кішка і козацтво на рідній землі.

2.8. Ідейний зміст думи та реальні історичні факти.

Пливе по Чорному морю турецька галера. На ній – вельможа (Алкан-паша) з охороною та ще військо чимале (700 турків, 400 яничар), бо можуть перестріти її козацькі чайки – і не з медом тоді буде туркам, не врятують ані високі борти, ані гармати, ані вітрила. Тому сидять високо на щоглах кілька яничарів і зусібіч розглядають водний простір. Щастить галері – багато років ніде не натикалися на козаків.

Не щастить невольникам: знемагають унизу на веслах та все молять Бога, щоб послав на судно чайки. Визволили б їх єдинокровні брати і хоч на старість стали б вони вільними. Більшість галерників ще дрібними дітьми потрапили в неволю. Наскочила татарська орда, захопила ясир і погнала його в Кафу на ринок. А там, мов худобу, попродали в рабство. Хто менший був – у яничари взяли, старших веслярами на галери посадили. Так і виросли в неволі, посивіли. І ще є поміж них колишні козаки, що пораненими в полон потрапили. Над такими особливо збиткувалися турки. Спершу ніби по-доброму пропонували віру перемінити, хрести з ший зривали. Хто відступався від християнства, той уже вважався турком і не був рабом. А хто відстоював проти цієї спокуси, той зазнавав і наруги й знущань, і все його існування ставало пеклом. На галері, звичайно ж,— ті, які не зреклися віри своєї.

Сумно похилив голову на груди й гірку думу думає Самійло Кішка. Двадцять п’ять років у неволі, двадцять п’ять літ гребе на галері й частується канчуками наглядачів, які затяглися вибити з нього козацький дух, та ніяк не виб’ють і від того ще більше навісніють, шматують його тіло канчуками. Мабуть, скоро й заб’ють. «Хай так і буде,— думає Кішка,— краще смерть, аніж життя в неволі».

А потім ввижається йому славне товариство запорозьке, чується гомін Січі. Було все це колись у далекій молодості. Ходив з походами, рубався з ворогами, радів перемогам. Те життя йому згадується як пісня, інколи в снах повертається. А прокинеться — не може на світ білий дивитися, тяжка журба душу точить.

Після чорної безнадії інколи приходять хвилини, коли раптом віриться в те, що настануть ще дні волі. І подумав одного разу Самійло Кішка, що якщо ніхто не може допомогти невольникам, то вони самі собі допомогти мусять. Визрів у нього план. Наглядач за веслярами (Лях Бутурлак) — потурчений слов’янин, що дуже любить випити.

Треба підстерегти мить, коли він набамбуриться горілки по самі очі, й украсти у нього ключі, якими їх замкнено на ланцюгах. Поділився своєю думкою з невольничим товариством, і стали вони гуртом чекати слушного моменту.

В одному порту галера довго стояла на якорі. Майже всі турки зійшли на берег. А наглядач пив горілку та до галерників промовляв, аби вони християнства зрікалися, то стануть такими ж вільними, як і він.

Особливо на Кішку налягав, бо дуже йому хотілося козака в турки переманити. Самійло завів з ним розмову, а наглядач став частувати його горілкою. Наглядач п’є, а Кішка в рукав виливає. Кішка тверезий, а наглядач звалився п’яний і захропів. Отоді й забрали в нього ключі і всіх повідомили. А коли повернулися турки на судно, кинулися галерники на них і всіх перебили.

Так оповідає народна дума про невольничі роки й урятування Самійла кішки. Прилетіла по морю галера до українських берегів, і прийшов на Січ Кішка не зламаним у неволі чоловіком, не колишнім рабом, а вільним і гордим козаком. І знову були походи, люті битви з ворогом. І завжди попереду був хоробрий Самійло Кішка, що відразу велику повагу заслужив на Січі. Бо на козацькому колі обрали його за гетьмана: «Будеш нашим батьком!» — гукали всі братчики, що бували з ним у походах і битвах.

І почав Кішка гетьманувати на Січі. Виявилося, що він — не тільки хоробрий воїн, а й гетьман мудрий. Завжди відстоював права козацькі 110 Усі уроки української літератури у 8 класі 111 Українські народні думи. «Слово про похід Ігорів»через перед польським королем, стежив, щоб усе на Січі було по совісті й по честі. Тому охоче слухалися його і старі. Й молоді козаки.

1600 року Польща почала війну зі Швецією. Польський король Жигмонт ІІІ прислав до Самійла кішки послів, які просили козацької допомоги. Довго вмовляли вони гетьмана, навіть погрожували.

Іван виставив певні умови, аби поляки зобов’язалися шанувати козацькі привілеї. У Варшаві для цього довелося навіть сейм збирати, який прийняв відповідні рішення. І тільки тоді Кішка на чолі чотирьох полків вирушив у похід.

Тяжка то була для козаків війна. Не вистачало провіанту, козаки мерли від ран і хвороб. В одному з боїв наклав головою і славний гетьман Самійло Кішка. Загинув далеко від рідної землі, за чужі інтереси.

У відомій народній думі про Самійла Кішку говориться:

Буде слава славна

Помеж козаками,

Помеж друзями,

Помеж рицарями,

Помеж добрими молодцями!

У пам’яті народній він лишився одним із найдоблесніших з-поміж українських гетьманів.

2.9. Характеристика образів твору.

2.9.1. Самійло Кішка.

2.9.1.1. Орієнтовний план до характеристики образу.

1. Самійло Кішка — запорозький гетьман початку XVII ст.

2. Портрет і зовнішність героя.

3. Риси характеру: а) патріотизм і мужність; б) стійкість і рішучість; в) волелюбність і вірність своїй Батьківщині, народу; г) розсудливість і кмітливість.

3. Самійло Кішка — узагальнений поетичний образ народного героя

3.1. Додатковий матеріал.

Самійло Кішка — історична особистість. Він брав участь у походах запорозьких козаків проти Туреччини. У 70-х рр. XVII ст. потрапив у полон до турків, де перебував багато років, але не покорився ворогам. У думі Самійло Кішка — збірний образ, бо сама дума художньо узагальнює численні випадки повстань невільників на турецьких галерах. Із плином часу стиралася документальна основа думи, герой її набував широкого узагальнення. В цьому випадку Самійло Кішка виступає вірним сином волелюбного народу, художнім втіленням його ненависті до іноземних поневолювачів.

Мужність, стійкість, волелюбність, готовність до боротьби, вірність своїй Батьківщині — такі основні риси Самійла Кішки.

Самійло Кішка – людина незламної моральної сили, високого патріотичного обов’язку, йому не властиві вчинки заради особистої вигоди. Це стійкий, розсудливий і кмітливий воїн, якого ніколи не залишає мужність і відвага: ні тоді, коли він здійснює сміливий

і ризикований план захоплення галери, ні тоді, коли козацька галера зустрічається в морі з турками-яничарами. Дума гіперболізує силу героя, змальовує його як богатиря, який виходить переможцем у боротьбі з ворогами.

Самійло Кішка категорично відмовляється від принад, що їх обіцяє йому Лях Бутурлак, він навіть не може собі уявити, що стане зрадником, відступником.

Бодай же ти того не діждав,

Щоб я віру християнську під нозі топтав!

Хоч буду до смерті біду і неволю приймати,

А буду в землі козацькій голову християнську покладати!

Ваша віра погана,

Земля проклята!

У цих словах — відповіді Самійла Кішки Ляхові Бутурлаку — мужність і стійкість, сміливість і патріотична відданість своєму народові, а також і вірність своїм релігійним віруванням (християнській вірі).

Народний герой — носій високих моральних та естетичних принципів.

Отже, Самійло Кішка — гетьман український, історична особистість, яка любила над усе свою землю. Він мріяв тільки про вільне життя, був непримиренним до будь-якого насильства.

3.2. Бесіда за питаннями.

-  Коли ми вперше знайомимося із Самійлом Кішкою?

-  В яких умовах він перебував у турецькій неволі?

- Що свідчить про його любов до рідного краю, народу, повагу до християнської віри?

-  Як він ставиться до своїх побратимів?

-  У чому виявляється його ненависть до ворогів, зрадника Ляха Бутурлака?

-  Чи можна вважати Самійла Кішку національним героєм? Доведіть свою думку.

3.2.1. Лях Бутурлак.

3.2.1.1. Орієнтовний план до характеристики.

1. Лях Бутурлак — колишній соратник Переяславський.

2. Зовнішність і портрет героя.

3. Риси характеру:а) егоїзм та користолюбство; б) підступність та улесливість; в) хитрість і жадібність; г) зрадник народу і віри християнської

4. Лях Бутурлак — образ, який викликає зневагу і презирство.

4.1. Додатковий матеріал

Лях Бутурлак — зрадник, що перейшов на бік ворога, «потурчився, побусурманився для панства великого, для лакомства нещасного».

Це колишній сотник Переяславський. Зрадивши своїх друзів-козаків і свою Батьківщину, він хоче спонукати до цього і Самійла Кішку, а коли це не вдається, то «у щоку затинає сміливого Самійла кішку».

Образ Ляха Бутурлака змальовано у зневажливому дусі, він викликає зневагу.

4.2. Бесіда за питаннями

-  Хто такий Лях Бутурлак?

-  Яким чином, на ваш погляд, він опинився на турецькій галері?

-  Як він ставиться до козаків, Самійла кішки? Чим це зумовлено?

- Що пропонує Лях Бутурлак Самійлові?

-  Чому зрадник так просто відрікся від своєї віри, забув Батьківщину?

-  Що свідчить про прагнення Ляха Бутурлака свої особисті блага поставмити вище громадських інтересів?

-  Для чого народ зобразив у думі цей негативний образ?

4.3. Словникова робота (пояснення вчителем незрозумілих слів)

Киндяк — смугаста тканина і одежа, у цьому випадку — прапор.

Габа — біла вовняна тканина.

Трембач — трубач.

Штири — чотири.

Барзо — дуже.

Таволга — степова рослина, вид червоної лози.

Опачина — велике весло на галері.

Ячати, ячіти — кричати по-лебедину.

Яриза — служник.

Ясса — слава, салют.

Каюк — козацький човен.

Пищаль — давня вогнепальна рушниця з довгим стволом.

Рештована — споряджена.

Застосування специфічної лексики у творі свідчить про його достовірність.

4.4. Вільний мікрофон. Висловіть своє ставлення до Ляха Бутурлака.

Обговорення питання: Чи повинен він бути покараним як зрадник?

4.5. Обговорення змісту думи за питаннями:

-  Яка історична подія відтворена в думі? Що про це свідчить?

- Опишіть, застосовуючи текст твору, галеру, на якій перебували ув’язнені козаки. («Трьома цвітами процвітала мальована. Ой, первим цвітом процвітана — Злато — синіми киндяками побивана; А другим цвітом процвітана — Гарматами обриштована; Третім цвітом процвітана — Турецького білого габою покровена».) Що означає цей опис?

- Хто із козаків перебував на турецькій галері? («Кішка Самійло, гетьман запорозький, Другий — Марко Рудий, суддя восковий, Третій — Меїсій Граг, військовий трембач».)

- Як у творі характеризується Лях Бутурлак? («…Лях Бутурлак, ключник, Сотник Переяславський, Недовірок християнський, Що був тридцять літ у неволі, Двадцять штири, як став по волі, Потурчився, побусурменив ся Для панства великого, Для лакомства нещасного!»)

- Про що бачив сон Алкан-паша? Чи був він для нього віщим? («Видиться: моя галера цвіт кована мальована, Стала вся ободрана, на пожару спускана. Видиться: мої турки, яничари Стали всі впень порубані; А видиться: мої бідні невольники, Которії були у неволі, То всі стали по волі; Видиться: мене гетьман Кішка На три часті розтяв…»)

-  Яку винагороду пропонував Алкан-паша тому, хто його сон відгадає? («Мог би йому листи визволенії писати, Щоб не мог ніде ніхто зачіпати!»)

-  З якою метою галера пристала до «города Козлова»? («До дівки Санджаковни на зальоти поспішали…»)

-  Як приймає дівка Санджаковна турецького пана? («У світлиці — кам’яниці визивала, За білу скам’ю саджала, Дорогими напитками напувала, А військо серед ринку саджала!»)

-  Чому Алкан-паша не довіряв Ляху Бутурлаку? Як про це зазначено у творі? («Як до галери двох турчинів на підслухи посилає, Щоб не мог Лях Бутурлак Кішку Самійла одмикати, Упоруч себе саджати!»)

-  Про що просив Самійло Кішка ключника галерського? («Добро нам вчини, Хоч нас, старшину одімкни — Хай би і ми у городі побували, Панське весілля добре знали».)

-  Чи погодився Лях Бутурлак допомогти ув’язненим козакам? Чим це пояснити?

-  Як сприйняв Лях Бутурлак критику до себе з боку Самійла Кішки? («Буду тебе наче всіх невольників доглядати, Старії і новії кайдани направляти, Ланцюгами за поперек втроє буду брати!»)

-  Чому, на ваш погляд, Самійло Кішка не вживав дорогого напитку, а «то у рукава, то у пазуху, сквозь третю хустку додолу пускав»?

-  Яким чином герой отримав ключі від кайданів? Чому гетьман запорозький віддавав наказ козацтву не поспішати знімати відразу, а дочекатися до ночі?

-  Як сталося, що турки вночі не помітили, що у в’язнів відкриті замки на кайданах? («Бог помог — за замок руками не приймали…»)

-  Що сприяло швидкій перемозі козаків під керівництвом Самійла Кішки над ворогом? — Чи можна вважати козаків жорстокими стосовно турків?

-  Чому Самійло Кішка наказав не вбивати Ляха Бутурлака? («Всіх у Чорнеє море бросайте, Только Ляха Бутурлака не рубайте: Между військом для порядку За яризу військового заствляйте!»)

-  Як поставився Лях Бутурлак до Самійла Кішки, коли зрадник не побачив поруч себе жодного турка? («Не будь же ти на мене, Як я був на останці віка мойого на тебе! Бог тобі да поміг неприятеля побідити!»)

-  Що порадив Лях Бутурлак гетьманові зробити, коли вони підпливали до Царгорода? Чи дослухався Самійло Кішка до слів зрадника? («Добро ти учини: половину козаків у окови до опачин посади, А половину у турецькоє дорогоє плаття наряди, Бо ще будемо од города Козлова До города Царгорода гуляти, Будуть із города Царгорода двадцять галер вибігати, Будуть Алкана-пашу з дівкою Санджаковною По зальотах поздравляти, То як будеш отвіт оддавати?»)

-  Яким чином Лях Бутурлак зберіг життя козакам, коли ті пропливали вздовж Царгорода? («Каже: «Ви турки, яничари, помаленьку, братія, ячіте, Од галери одверніте, Бо тепера він подгуляв, на упокої почиває, На похмілля знемагає, До вас не встане, голови не зведе…»)

-  За що козакові «Яссу» віддавали, низько уклоняючись Дніпру-Славуті? («Хвалим тя, Господи, і благодарим! Були п’ятдесят штири годи у неволі, А теперя хоч не дасть нам Бог на час по волі!»)

-  Як сприйняв Семен Скалозуб ворожу галеру, на якій перебував Самійло Кішка з козаками? («Пслі турки, яничари, то упень рубайте, Пслі біднії невольники, то помочі дайте!»)

-  Чому Семен Скалозуб дещо завдав пошкодження галері, на якій перебували козаки? Як на це зреагував Самійло Кішка? («Тоді Кішка Самійло, гетьман запорозький, Чогось одгадав, сам на чердак виступав, Червонії, хрещатії давнії корогви із кишені вині мав, Розпустив… До води похилив…»)

-  Чим пояснити те, що козаки, прибувши на рідну землю, спалили турецьку галеру?

-  Яким чином був розподілений скарб турків? («А сребло-злато — на три часті паювали: Первую часть брали, на церкви накладали, На святого Межигорського спаса, На трахтемировський монастир, На святую Січовую покров давали…» «А другу часть помеж собою паювали; А третю часть брали, Очертали сідали, Пили та гуляли!»)

-  Як козаки ставилися до Самійла Кішки? («Гетьман запорозький! Не загинув єси у неволі, Не загинеш і з нами, козаками, по волі!»)

- Чим закінчується дума? Кому оспівується гімн слави? («Слава не умре, не поляже! Буде слава славна Помеж козаками, Помеж друзями, Помеж рицарями, Помеж добрими молодцями!»)

4.6. Релігійні мотиви у творі

Ускладнює розуміння змісту думи наявність релігійної лексики в ній, звернення до Бога, молитвенні вирази тощо. Слід зазначити, що в давнину люди були релігійними, вірили в Бога, зверталися до нього з молитвами-проханнями. Зректися своєї віри, прийняти іншу — означало зрадити свій народ, свою Батьківщину. Отже, коли Лях Бутурлак закликає Самійла Кішку: «Добро ти вчини, віру християнську під нозі підтопчи, хреста на собі поламни!», то останній знає, що це означає стати зрадником, відступником, відректися свого народу (не лише віри), своєї найбільшої святині — рідної землі, Батьківщини.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. З якого міста рухалася галера? а) Кафи; б) Царгорода; в) Константинополя; г) Трапезонта.

2. Яким був кількісний склад (у сотнях) яничар на галері? а) Три; б) чотири; в) дві; г) півтори.

3. Меїсій Граг у творі — : а) ключник галерський; б) суддя військовий; в)  військовий трембач;  г) гетьман запорозький.

4. Про кого з героїв у думі зазначається:  «Недовірок християнський, Потурчився, побусурменився…»? а) Самійла Кішку; б) Марка Рудого; в) Ляха Бутурлака; г) Меїсія Грага.

5. Тому, хто відгадає сон Алкан-паші, він пообіцяв: а) багато грошей; б)  волю надати;  в) Кафу подарувати; г) присвоїти високе військове звання.

6. Про який сон розповів Алкан-паша? а) Бурю на Чорному морі; б) повстання невольників; в) зрадництво Ляха Бутурлака; г) знайдення безлічі скарбів у пустелі.

7. З яким проханням звернувся Лях Бутурлак до Алкана-паші, почувши від нього розповідь про сон? Дозволити йому: а) виїхати на Україну; б) написати про це поезію; в) пильніше доглядати за невольниками;  г) відвідати мечеть.

8. Місто, куди прибув князь трапезонтський в гості до дівки Санджаковни: а) Кафа; б) Акрополь; в) Козлів;  г) Царгород.

9. З яким проханням звернувся Самійло Кішка до Ляха Бутурлака? а) Дати напитися води; б) дозволити змінити брудний одяг на чистий; в) написати листа батькам; г)  відпустити погуляти містом.

10. Про що вмовляв Лях Самійла? а) Відректися від віри християнської; б) заспівати українською; в) допомогти відремонтувати галеру; г) нагострити шаблі.

11. Із приводу чого хотів поговорити Лях Бутурлак із Самійлом Кішкою, розпиваючи «дорогого напитку»? а) Призначення людини на землі; б)  віру християнську; в) відповідальність і обов’язок перед Батьківщиною; г) культуру і звичаї турків.

12. Скільки часу перебував Самійло Кішка з козаками у неволі? а) П’ять років; б) півроку; в) п’ятдесят чотири роки;  г) півстоліття.

Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Висловіть свої міркування стосовно причин перебування у турків Марусі Богуславки, Ляха Бутурлака. Чи можна виправдати цих героїв? Відповідь вмотивуйте.

2. Дослідіть, яких страждань зазнали невільники на турецькій галері. свої спостереження обґрунтуйте, посилаючись на зміст думи.

3. Перша частина турецького срібла-золота призначена для:а) придбання зброї козацької; б) церкви; в) відбудови зруйнованих турками споруд; г) ремонту каюків.

Картка № 2

1. Як ви розумієте зрадництво Ляха Бутурлака? Чи можна його виправдати? Відповідь вмотивуйте.

2. Чому, на ваш погляд, Алкан-паша виявив стурбованість від свого сну? Чи не було це марним? Власні міркування аргументуйте, посилаючись на текст твору.

3. Що вирішили зробити козаки з турецькою галерою після повернення на ній до рідної землі? а) Залишити на пам’ять; б) віддати рибакам; в)  спалити; г) потопити у морі.

Картка № 3

1. Прокоментуйте слова Самійла Кішки, що звернені до Ляха Бутурлака: «Віра ваша погана, Земля проклята…».

2. Про що, на ваш погляд, свідчить закінчення думи? Кого у творі названо «чернею дніпровою»? Свої міркування обґрунтуйте.

3. Гетьман запорозький, який згадується у думі: а) С. Скалозуб; б) Б. Хмельницький; 
в) П. Дорошенко; г) І. Сірко.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VІІІ. Домашнє завдання

Знати ідейно-художній зміст твору «Слово про похід Ігорів», дібрати матеріал про історичні події, що відображені у поемі.