Головна » 7 клас » Українська література

А. Кащенко «Над Кодацьким порогом»

Мета: продовжити знайомити школярів з історичним минулим нашого рідного краю, народу на прикладі твору А. Кащенка «Над Кодацьким порогом»; стисло опрацювати відомості про життєвий і творчий шлях письменника; з’ясувати ідейно-художній зміст повісті, охарактеризувати його героїв; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, логічне мислення, вміння узагальнювати, порівнювати, співставляти, раціонально використовувати навчальний час; формувати кругозір учнів; виховувати почуття пошани, поваги до історичних героїв краю, на їх прикладі прищеплювати школярам любов до Батьківщини, народу. 
Тип уроку: комбінований. 
Обладнання: портрет А. Кащенка, бібліотечка його творів, комплект ілюстрацій «Гетьмани України», додатковий матеріал про козаків та отамана І. Сулиму; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). 
ХІД УРОКУ 
І. Організаційний момент 
ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями 
• Що вам відомо про козаків? 
• У творах яких відомих вам письменників розповідається про козацтво? (І. Нечуй-Левицький «Запорожці», О. Сенатович «Малий Віз», І. Крип’якевич «Малі козаки», Т. Шевченко «Тарасова ніч», «Іван Підкова»). 
• Які риси характеру притаманні козакам? (Мужність, винахідливість, кмітливість, рішучість, загартованість, спритність...) 
• Чи легко було бути козаком? Свої міркування обґрунтуйте. 
• Про що б ви повели розмову, зустрівшись із козаками? 
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. 
Мотивація навчальної діяльності 
ІV. Основний зміст уроку 
Я вірю, що Україна знову буде великою і сильною... 
А. Кащенко 
Де козак, там і слава. 
Народна мудрість 
Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може. 
Д. Байрон 
1. Розповідь про Адріана Кащенка. Матеріал для вчителя 
АДРІАН ФЕОФАНОВИЧ КАЩЕНКО (01.10.1858–16.03.1921) 
Надзвичайно популярний на початку ХХ століття автор повістей та оповідань на теми запорізького козацтва, його життя і подвигів, побуту і звичаїв. 
Не претендуючи на глибокі історичні розвідки, ґрунтовані на конкретних фактах і подіях, його твори приваблюють щирістю, ліризмом, болем, сприяють пробудженню почуття національної єдності. 
Адріан Кащенко народився на хуторі Веселий Олександрійського повіту Катеринославської губернії (нині Вільнянського району Запорізької області) у родині небагатого поміщика. У Адріана було п’ятеро братів і четверо сестер, найбільше дружив з Миколою, старшим братом. 
1865 р. — навчання в гімназії, переходить до юнкерського училища (Катеринослав), яке закінчив у 70-х роках. Декілька років перебував на військовій службі, проте військова служба не припала йому до душі. Вийшовши у відставку, він працює на різних посадах у залізничному відомстві в Катеринославі, Пермі, Петербурзі, Туапсе. У 1913 році знову повертається до роботи контролера на залізниці в Катеринославі. 
Історія рідного краю захоплювала письменника ще з дитинства: «Чому люди ніяк не впорядкуються так, щоб усім було добре жити і всім було вільно, так як вміли жити наші запорожці». А. Кащенко відвідав запорозькі степи, руїни Січі, фортецю; схилявся над могилами славних вільних лицарів. Він є автором кількох історичних оповідань: «Запорозька слава» (1907), «На руїнах Січі (1907), «Мандрівка на пороги» (1916) та історичних повістей «Під Корсунем» (1913), «У запалі боротьби» (1914), «Зруйноване гніздо» (1919), історичного нарису «Великий Луг запорізький» (1917). 
(Звертається увага учнів на виставку книг Адріана Феофановича.) 
У багатьох його творах виведені постаті національних героїв України: «Над Кодацьким порогом» — про гетьмана Івана Сулиму, «Про гетьмана Сагайдачного», «Кость Гордієнко-Головко — останній лицар Запоріжжя», «Про гетьмана козацького Самійла Кішку», «Славні побратими». 
Бере участь у культурно-громадському житті столиці. 
Листується з Оленою Пчілкою. 
У 1917–1918 рр. у Катеринославі організовує Українське видавництво, де друкує свої останні твори. 
Помер письменник 16 березня 1921 року у Катеринославі (нині Дніпропетровськ). 
2. Додатковий матеріал 
2.1. Козацтво. 
Осередком запорожців була Запорозька Січ на Дніпрі, понижче порогів, на островах, серед ріки. Там запорожці жили постійно; там збиралися, вчилися воєнної справи і готувалися до воєнних походів. 
Січ — то була простора площа на Дніпровім острові Хортиці (потім на Базавлуці і Томаківці). Зі всіх боків обливала цей острів глибока вода Дніпра, а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою, та й поставлено високий, гострий частокіл (паркан) з міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа. Не диво, що будь-кому неможливо було дістатися на Січ. І хоча не раз пробували здобувати Січ турки, татари й інші вороги, то це їм не вдавалося. 
Хто хотів стати козаком, мав наперед служити три роки в старого козака за чуру (слугу й помічника). Чура робив усяку роботу й носив за козаком другу рушницю й потрібні йому клунки. Щойно потім, коли вивчився від того козака орудувати зброєю й набрав вправності в битвах, ставав правдивим козаком і діставав зброю: рушницю, шаблю, спис і стріли. 
Козаки вбиралися просто: в грубу сорочку, в кирею (довгий плащ без рукавів). За широким поясом носили пістолі й люльку, через плече носили торбинку з харчами і кулями, а до пояса на ремінець причіпляли ще й порошницю з порохом. 
Їли сушену рибу і печене м’ясо та риб’ячу юшку, бо риби в ріках та всякого звіра та птаства в степу було дуже багато. Пекли сухарі з пшеничної муки. 
Січове військо ділилося на полки по 500 осіб. Полк мав п’ять сотень по сто людей; сотня мала десять десяток (курінів) по десять людей. Полками командували полковники, сотнями сотники, а десятками десятники, так звані курінні отамани. 
Цілою Січчю командував кошовий, що його звали «батьком-кошовим». Його вибирали на спільній раді, на майдані серед Січі. 
Козаки воювали двома способами. Звичайно нападали на ворога кіннотою, а піхота наступала з боків. Ніхто не піддавався, всі билися до останку, кажучи: «Або перемога, або смерть!» 
Отак жило те славне козацьке запорізьке військо, що від 1500-го майже до 1800-го року, близько 300 літ, обороняло Україну від усякої напасті. Відвага й хоробрість козаків були відомі в цілій Європі. 
2.2. Отаман Іван Сулима. 
Після смерті гетьмана Кулаги вождем козаків став кошовий Січі, хоробрий отаман Іван Сулима. Він воював з турками на Чорнім морі, а раз переплив Середземне море й доплив аж до Риму, де подарував тодішньому Папі Римському кораблі — галери, що їх відібрав був від турків. Почувши про цю твердиню, Сулима вернувся з походу, зібрав 6 тисяч козаків, напав на Кодак, переміг німців, що стояли там, а твердиню збурив. Тоді польський коронний гетьман Конецпольський намовив дві тисячі реєстрових козаків, що стояли по містах, щоб підступом узяли Січ. Вони так і зробили. Прийшли під Січі, вдаючи приятелів запорожців, підступно дісталися до середини. Там несподівано вибили запорожців, а Сулиму зв’язали й віддали полякам. Цього лицаря покарали у Варшаві смертю в 1637 році. 
3. Опрацювання твору А. Кащенка «Над Кодацьким порогом» 
3.1. Виразне читання або переказ цікавих епізодів твору. 
3.2. Тема: зображення боротьби запорожців під керівництвом І. Сулими проти турецьких, польських загарбників рідної України. 
3.3. Ідея: уславлення мужності, сміливості, винахідливості, заздрості (Конецпольський, старшина реєстрових козаків). 
3.4. Основна думка: «...розбрат між українцями й зрада минуться і між ними запанує єднання». 
3.5. Жанр: історична, соціально-психологічна повість. Повість — епічний твір середнього розміру, в якому змальовано життя одного чи кількох героїв протягом тривалого або важливого за подіями часу; займає проміжне місце між оповіданням і романом. 
3.6. Композиція. 
Експозиція: поляки вирішують збудувати над Кодацьким порогом фортецю. 
Зав’язка: похід І. Сулими із козацтвом до Азова. 
Розвиток подій: запорожці під керівництвом І. Сулими відвідали Аслан-город, Очаков, пропливли неподалік від кримських гір Бабуган та Чатир-Даг, повз Кафу. І скрізь козацтво намагалося допомогти своїм побратимам, визволяли їх з неволі. 
Кульмінація — зрада козацької старшини І. Сулими; суд над гетьманом у Варшаві. 
Розв’язка: смерть І. Сулими. 
3.7. Сюжет. 
У 1635 році на Січі запорізьким кошовим отаманом був Іван Сулима, який продовжив справу Сагайдачного. 
За сприяння поляків (Конецпольський) була збудована Кодацька фортеця, щоб «одрізнити Запорожжя од України і перешкоджати поневоленому українському людові тікали од панів на Січ». 
І. Сулима хоче зруйнувати Кодак, для цього він вирушає у походи, щоб мати золото для озброєння козацтва. Під час подорожі козаки під керівництвом отамана визволяють бранців, озброюють їх. 
Козаки руйнують Кодак. Конецпольський намагається помститися І. Сулимі. За допомогою зради козацької старшини український гетьман представ перед судом у Варшаві. Вирок — страта. 
Б. Хмельницький продовжив справу І. Сулими. 
Сум Кодака з приводу розбрату поміж дітьми України. 
3.8. Словникова робота. 
Шатці — окопи. 
Реєстр — список козаків, які визнавалися польським урядом законною збройною силою. 
Жовнір — солдат польської армії. 
3.9. Орієнтовний план твору. 
1) Молоді літа Сулими. 
2) І. Сулима — запорізький кошовий отаман. 
3) Поляки будують фортецю під Кодаком. 
4) І. Сулима має бажання зруйнувати Кодак. «Не буду я козаком, якщо не зруйную ту будівлю». 
5) Запорожці йдуть на Чорне море. 
6) Перемога над турками. 
7) Турки прислали І. Сулимі викуп. 
8) Шлях козаків до річки Кальміус. 
9) Бій під Очаковом. 
10) Смертельний бій за Кодак. 
11) Поляки зрозуміли, що змагатися марно, і попросили милосердя у козаків. 
12) Розстріл полковника Маріона. 
13) Руїни Кодака. 
14) Прийшов час визволяти Україну з польської неволі. 
15) Гетьман Конецепольський надумав узяти І. Сулиму зрадою. 
16) Обіцянка польського гетьмана, що з Сулими не впаде жоден волос. 
17) Реєстрові козаки ніби переходять на бік запорожців, їх зрада. 
18) Суд у Варшаві над Сулимою. 
19) Смерть українського гетьмана. 
20) Козаки зрозуміли, що їх обдурено. 
21) Тужили козаки за Сулимою. 
22) Кодацький поріг — живий свідок давніх подій. 
3.10. Обговорення змісту твору за питаннями: 
• Завдяки чому І. Сулима «за своїх молодих літ придбав собі великого войовничого хисту й завзяття»? («...Козакував саме під час славних походів гетьмана Сагайдачного. З Сагайдачним Сулима і Кафу турецьку в Криму здобував, і Трапезонт за Чорним морем аж двічі руйнував, і околиці Царгорода огнем випалював, а нарешті під Хотином, рятуючи Польщу, бився з турками у великому бойовищі; скільки ж менших походів та сутичок з ворогами відбув він, так того й не підлічити») 
• Якою була «вдячність» поляків українцям? («...Вони полякалися козацької сили та й почали після того всякі утиски козакам чинити, а перш за все завели реєстр на шість тисяч душ, а хто не вскочив у той реєстр, за тим вони не визнавали ніяких прав ні на грунти та іншу власність, ні навіть на вільне життя і намагалися всіх козаків «винищиків», себто виписаних з реєстру, повернути у панських хлопів») 
• Для чого була збудована фортеця над Кодацьким порогом? («...Маючи на думці одрізнити Запорожжя од України і перешкоджати поневоленому українському людові тікати од панів на Січ, а запорожцям виходити з Січі на Україну та нагадувати нещасним братам про те, що на світі існує воля») 
• Що зумовило І. Сулиму вирушити у похід до Азова? («Запорозький кошовий знав, що як зруйнувати Кодак, то доведеться воювати з Польщею, бо вона того не подарувала б, а щоб воювати з такою силою, якою була під ті часи Польща, треба було мати велике й добре озброєне військо; щоб здобути ж зброю й коней та прохарчити військо, треба було грошей. От і надумав Сулима, перш ніж воювати з Польщею, йти морем на пишний у ті часи турецький город Азов та здобути у ньому срібла й золота і всяких скарбів»). Як це рішення І. Сулими сприйняло козацтво? («А чого нам справді нидіти у Січі та товариський хліб дурно переводити. Веди нас, батьку...Чи не поможе нам Милосердний хоч небагато бідних невільників до рідної України та до дрібних діточок повернути!») 
• Виразно прочитайте про підготовку козаків до походу. («Застукотіли у Великому Лузі сокири, і запорожці почали лагодити та конопатити великі чайки. Увесь берег Дніпра біля Січі скидався тепер на мурашник, а од вареного дьогтю та конопатки понад усією річкою слався пахучий сивий дим. Минуло тільки два тижні, а вже були готові до походу у море півсотні добрих чайок») 
• Яким у творі зображений отаман І. Сулима перед походом до Азова? («Велична й могутня була постать запорозького ватажка. Засмагле вітрами обличчя з великими блискучими очима і пишними над ними бровами одбивало завзяттям, довгі вуси й трохи посивілий оселедець скрашали те обличчя ознаками досвіду й спокою, а срібна булава, що блищала у його дужій руці, нагадувала всім про велику владу запорозького кошового отамана») 
• Для чого перед тим, як вирушити у похід, І. Сулима і козаки перекрещувалися на схід сонця? 
• Як у творі описана краса українського пейзажу? («Весь день пливли козаки поміж зеленими плавнями, втішаючись веселою красою рідної річки. Обабіч козаків, берегами, верби та явори купали в Дніпрі свої гнучкі та зелені віти; протоками коливалися од вітру та шелестіли очерета; по озерах табуни лебедів ячали та дикі гуси герготали; у гущавині плавні співоче птаство піснями заходилося, горлиці буркотіли та зозулі віщували; незграбні ж білі баби усі коси Дніпрові обсіли, жовтий пісок своїм білим пір’ям, мов снігом, припорошили... Дивляться запорожці на свій рідний Великий Луг — не надивляться, слухають — не наслухуються...») 
• Яким чином козаки одурили турків в Алан-городі? 
• Чому під час походу всі чайки «горнулись до отаманської, мов діти до матері? 
• Яких страждань зазнали козаки, перебуваючи в полоні у турок? («...Поміж невільниками турки походжають і б’ють нещасних терниною та червоною таволгою. Стогнуть невільники з тяжкої муки і тужать, згадуючи свою рідну Україну...Не бути їм уже на волі і не бачити ні рідних осель своїх, ні жінок любих, не діточок дрібненьких») Як вони сприйняли своє визволення? Що про це зазначено у творі? («А невільники, почувши пальбу й відомий гомін січі, вже догадалися, що сталося те, про що вони тільки вві сні мріяли, що прийшла до них бажана воля... Прокинулися тоді їхні замордовані душі і почали вони бити й рвати на собі кайдани») 
• Якого наказу було надано І. Сулимою козакам перед атакою на Азов? («Ну, діти, поділяйтеся тепер на три війська. Першому війську з Бурляєм турецькі галери топити, з другим сам піду бусурманів рубати та у замок всіх яничарів заганяти, третьому з Хвилоном невільників по льохах шукати та на світ Божий випускати») 
• Як І. Сулима з козацтвом захопив місто Азов? 
• Для чого, на думку І. Сулими, необхідно було захопити Очаків? («Як будемо ми, пани брати, на дунайські городи бити, так турецькі галери з-під Очакова ззаду на нас набіжать; ліпше ж ми вчинимо, як зараз їх попалимо, бо тоді безпечно з Дунаю до Дніпра повернемося!») 
• Як польські пани відсвяткували вибудування Кодацької фортеці? 
• Якою ж була ця фортеця? («...Глибокі, як провалля, були круг Кодака рівчаки; мов добрі скирти, були за рівчаками вали, а по тих валах ще була висока, дубова засіка з вікнами й дірками задля гармат та рушниць. Брама у Кодаку була тільки одна, і та дуже міцна, залізом кована, а обабіч брами стояли дві башти, збиті з міцних дубових кряжів. Зі сходу й з півдня фортеця захищалася кручами Дніпра, з півночі — глибоким байраком, з заходу ж був рівний степ, що на ньому можна було далеко бачити ворогів, і з цього боку фортеця мала найглибші рівчаки, найвищі вали і найбільше по стінах гармат») 
• Які незадоволення висловлювали козаки на кошовій раді стосовно їх утисків з боку поляків? («Неправда панує на Україні! Реєстри всіх козаків все зменшують, та й тих пани за гайдуків собі мають і примушують допомагати їм наших братів у ярмо запрягати. Нас, запорожців, не визнають за козаків, і, як тільки хто піде з Січі на Україну, зараз того пани собі в підданці беруть. Церкви православні на уніатські повертають і до унії людей наших утисками примушують. Та ще мало полякам і тієї неправди, так намислили вони винищити нас, запорозьких козаків, і для того збудували на нашій одвічній землі над Кодацьким порогом, велике замчище, і як тільки Дніпром пливуть до нас з України люди, вони перепиняють їх біля порога й калічать, а чайки прямо потоплять човни з людьми, стріляючи з гармат. Чи не час нам, пани брати, нагадати полякам, що козаки вміють не тільки обороняти їх, але й за честь і права свої стати?») 
• Що сталося з Кодаком після перемоги І. Сулими над поляками? («Козаки щиро виконали наказ гетьмана і не лишили у Кодаку жодного будинку й жодного крата з засіки. Зійшло сонце й освітило руїни Кодака та купи трупу, тільки й лишилися од нього вали та рівчаки, такі великі, що їх навіть не знищити століття») 
• Чому Конецпольський вирішив помститися І. Сулимі? («Зруйнування Кодака було йому особисто образою, бо збудування його було ділом його рук, і він завзявся, щоб звести зі світу запеклого козацького гетьмана») 
• До яких хитрощів удався Конецпольський, щоб заволодіти І. Сулимою? («Знаючи, що реєстрові козаки сподівалися собі під час шведського походу, він зібрав до себе старших з реєстрових козаків, почав їх улещувати, вихваляв за вірність королю і нахвалявся, що неодмінно дійде до короля і добуде реєстровим козакам більші права і навіть побільшення козацького реєстру, аби тільки вони зрадою взяли Сулиму і привели до нього») 
• Про що свідчать останні слова І. Сулими перед стратою: «Прощайте, панове та сподівайтеся лиха, бо моя кров вам дурно не минеться!»? 
• Як козаки сприйняли смерть улюбленого ватажка? Про що це свідчить? 
• Хто продовжив справу І. Сулими? 
• Поясніть, що мав на увазі А. Кащенко, зазначаючи: «...Поріг Кодацький... досі тужить за дітьми волі та співає про минуле». 
• Чому говорять, що без минулого немає майбутнього? 
• Чим вас вразив цей твір? Над чим примусив задуматися? 
3.11. Проблематика твору: 
• вірність і зрада; 
• любов і ненависть; 
• дружба і заздрість; 
• щирість і користь. 
3.12. Приказки і прислів’я про козацтво. 
• Козацькому роду нема переводу. 
• Без доброго командира військо — отара. 
• До булави треба голови. 
• Терпи, козаче, отаманом будеш. 
• То не козак, що отаманом не думає бути. 
• Козак живе не тим, що є, а тим, що буде. 
• Хліб та вода — козацька їда. 
• Козаки, як діти: хоч багато поїдять, хоч трохи,— наїдяться. 
• Наш Луг батько, а Січ — мати: од де треба помирати. 
• Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже. 
V. Закріплення опрацьованого матеріалу 
1. Проведення тестового опитування 
1. І. Сулима був на Січі запорозьким кошовим отаманом до: 
а) Івана Богуна; б) Тараса Трясила; в) Богдана Хмельницького. 
2. Із Сагайдачним І. Сулима не ходив у похід до: 
а) Візантії; б) Криму; в) Трапезонту. 
3. Слава про І. Сулиму розійшлася далеко поза межами України і нарешті стала всесвітньою після того, як: 
а) під його керівництвом було засновано морський флот; 
б) він захопив у морі на турецькій галері багато бранців; 
в) надав козакам можливість збагатитися під час військових походів. 
4. Хто збудував над Кодацьким порогом міцну фортецю: 
а) запорожці; б) турки; в) поляки. 
5. І. Сулима вирішив іти з військом «до города Азова», щоб: 
а) укласти мирну угоду з турками; 
б) здобути срібла, золота і всяких скарбів; 
в) допомогти збудувати фортецю над Кодаком. 
6. До Азову разом із І. Сулимою вирушило козацтво у кількості: 
а) три мільйони; б) дві з половиною тисячі; в) до мільйона. 
7. Про кого співали пісні козаки під час походу? 
а) Марусю Богуславку і Северина Наливайка; 
б) Петра Сагайдачного та Самійла Кішку; 
в) Івана Богуна та Богдана Хмельницького. 
8. Яким чином було вирішено проблему з водою для пиття під час походу І. Сулими і козацтва до Азова? 
а) Знайшли на узбережжі джерельце; 
б) пішов дощ і налив у байдаки води; 
в) здійснено напад на турецьку галеру і вилучено п’ять діжок питної води. 
9. Отримавши перемогу над турками, І. Сулима змусив їх: 
а) відремонтувати пошкоджені козацькі галери; 
б) випустити на волю всіх невільників; в) влаштувати веселе свято. 
10. Кому з героїв твору належить висловлювання стосовно Козацької фортеці: «Все, що людина може збудувати, людина може й зруйнувати»? 
а) Сулимі; б) Конецпольському; в) Хмельницькому. 
11. Яким чином можна було козакам потрапити до Кодака непоміченими? Йдучи: 
а) через чагарники і болото; б) попід скелями Дніпра; в) густим лісом. 
12. Біля якої річки часто ходили татари, випасаючи свої табуни й отари: 
а) Кальміусу; б) Самари; в) Каяли. 
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. 
2. Робота на картках 
Картка № 1 
1. Що мав на увазі І. Сулима, говорячи: «...не буду я козаком, коли не зруйную оту паскудну їхню будівлю (фортецю)»? Свої міркування обґрунтуйте. 
2. Чому, на ваш погляд, І. Сулима мав великий авторитет серед козацтва? Що про це свідчить? Відповідаючи, посилайтеся на приклади з твору. 
3. Козаки, вночі підійшовши до стін Кодака, перегукувалися між собою, як: 
а) сови; б) шпаки; в) сичі. 
Картка № 2 
1. Доведіть, що І. Сулима — мужній, розумний козацький ватажок, який турбується про долю кожного українця. 
2. Чому, на ваш погляд, І. Сулима, надаючи наказ, завжди радився з козацтвом? Свої міркування вмотивуйте. 
3. Який художній засіб використав А. Кащенко у фразі: «Кодацький поріг... досі тужить за дітьми волі та співає про минуле»? 
а) Метафору; б) епітет; в) порівняння. 
Картка № 3 
1. Чим, на ваш погляд, пояснити те, що на раді козаки обрали гетьманом України І. Сулиму? Свою думку обґрунтуйте, наведіть приклади з твору. 
2. Дослідіть, чи боявся І. Сулима смерті? Чому йому було боляче перед стратою? Власні спостереження вмотивуйте. 
3. Вертаючись з України човнами повз Козацький поріг, запорожці: 
а) раділи і веселилися; б) плакали і тужили, 
в) згадували Конецпольського — засновника фортеці. 
VІ. Підсумок уроку 
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів 
VІІІ. Домашнє завдання 
Зробити порівняльну характеристику Конецпольського і Сулими, заповнивши таблицю


Переглядів: 369 | Теги: Кащенко

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar