Головна » 6 клас » Всесвітня історія

Перші землероби та скотарі на території України

Мета: сформувати уявлення про трипільську культуру, її розвиток, господарство, побут, релігію і мистецтво; продовжувати роботу з визначенням поняття, узагальнювати фактичний матеріал, розвивати логічне мислення; виховувати почуття поваги до національної історії.

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.

Форма проведення: урок-гра «Навчаючись—вчусь».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель оголошує тему і порядок роботи.

— Сьогодні, в XXI ст., у вишиванках і писанках збереглися візерунки, які використовували наші пращури декілька тисячоліть тому. Український народ зберіг традиції і досвід минулого в мальовничих орнаментах, в будівництві жител, у шануванні землі, в любові до жінки-матері. З найцікавішою культурою енеоліту — трипільскою — ми й познайомимось сьогодні на уроці.

ІІІ. Мотивація вивчення теми

Робота з визначенням поняття

• Що таке археологія? Пам’ятайте, що визначення починається з іменника і містить 2–3 характерні ознаки.

Археологія — наука, яка вивчає минуле людства за матеріальними предметами людської діяльності. Завдяки археологам ми дізнаємось про окремі речі, стоянки, поселення, городища, могильники, майстерні, святилища, скарби тощо.

Чи можна глечики віднести до матеріальної культури? Так. Кераміка належить до матеріальної культури. Під час бесіди пропонується робота біля дошки. Трьом учням як представникам різних народів необхідно намалювати три глечики. За декілька секунд клас побачить три різних малюнки: посуд буде відрізнятися за формою і орнаментом.

Чи можуть різні прошарки населення зі своїми різноманітними культурними особливостями виготовляти кераміку однакової форми з однаковим орнаментом? Ні.

Так, на простому прикладі діти розуміють особливості археологічних культур. Наступне визначення читаємо в підручнику, яке за необхідності записується до зошиту.

Археологічна культура — спільні ознаки матеріальної культури, що виявлені  при  археологічних  розкопках  і  дозволяють  стверджувати  належність первісного населення до єдиного культурного типу й одного етносу.

IV. Отримання й засвоєння інформації

Які особливості мала трипільська археологічна культура, учні дізнаються самостійно.

Учитель пояснює правила проведення гри:

1. Отримавши картку, запам’ятай і запиши в зошит інформацію;

2. Розкажи зміст своєї картки іншому учню;

3. Збери найбільшу кількість матеріалу з теми;

4. Пронумеруй тези в логічній послідовності;

5. Під час роботи поводься спокійно і тактично щодо товаришів;

6. Після сигналу вчителя припини роботу.

Зразки текстів для карток

1. Трипільська культура виникла в ІV–ІІІ тис. до н. е. (енеоліт).

2. Перше селище такого типу було знайдено в XIX ст. біля села Трипілля на Київщині.

3. Поширилися на величезній території: від Дністра до Дніпра й Чорного моря, займаючи близько 200 тис. км2.

4. Трипільці були невисокі, вузьколиці, з чітко профільованими тонкими рисами обличчя.

5. Головне заняття — землеробство. Землю обробляли кістяними й роговими мотиками. Пізніше стали застосовувати дерев’яне рало.

6. Сільськогосподарські культури: пшениця, ячмінь, просо, бобові. Врожай збирали дерев’яними серпами з крем’яними, а згодом мідними чи бронзовими вкладками.

7. В межиріччі Дністра й Пруту займалися садівництвом (яблука, груші, абрикоси), виноградарством.

8. Розводили корів, коней, овець, кіз, свиней. Продукти тваринництва задовольняли потреби у м’ясі, молоці, шкірі. Вівчарство забезпечувало населення вовною.

9. Полювали на оленя, косулю, кабана, лося, різних хижаків, гризунів.

10. У річках на кістяні й мідні гачки ловили щуку, судака, сома (іноді був до 2-х метрів).

11. У лісах збирали ягоди, горіхи, мед, дикі фрукти.

12. Їх культуру називають культурою мальовничої кераміки. Посуд виготовляли тільки фахівці.

13. Посуд робився без допомоги гончарного круга, руками, потім його випалювали в спеціальних печах.

14. Посуд поділявся на кухонний, столовий та культовий. Іноді розміри посуду досягали  1,5 м.

15. Більшість посуду розписано червоною, чорною, білою, жовтою фарбами. В основі орнаменту — спіралі, геометричні фігури, зображення людей, тварин.

16. Одними з перших на території України трипільці почали використовувати мідь, яку привозили з Карпат та Балкан.

17. Вони застосовували мідні шила, рибальські гачки, браслети, кинджали, сокири. Трипільці знали гаряче й холодне кування та зварювання міді.

18. Ускладнилася обробка кременю. Застосовувався перший мезанічний пристрій — ручний дриль для свердління.

19. Трипільські селища розташовувались на високих рівних місцях поблизу річок. В одному населенні нараховувалося від десятка до сотні жител та господарських споруд.

20. Мали чітке планування. Всі будівлі стояли кількома рядами або концентричними колами навколо великого майдану, на якому розміщувались громадські споруди.

21. Підлогу жител настилали на дерев’яному помості з глиняних обпалених вальків, а зверху замазували глиною. Стіни споруджувались на дерев’яному каркасі і теж обмазувалися глиною. Двопохилий дах перекривали очеретом.

22. У трипільців був унікальний звичай періодично спалювати свої поселення. Робилося це через кожних 50 років, коли виснажувалися навколишні поля.

23. Суспільний устрій спирався на матріархальні, а згодом патріархальні родові відносини.

24. Малюнок

 25. Мова кожного племені була діалектом (місцевий різновид мови) загальної міжплемінної мови.

26. Вирішальною умовою виробництва була родючість землі. Саме тому центральне місце в уявленнях трипільців займала богиня родючості — Велика Матір.

27. Ідеї збереження сім’ї, продовження роду підпорядковувався обряд поховання людей під долівкою жител.

28. Гіпотези зникнення трипільців:

1) похолодання клімату;

2) спроба перебудувати землеробське господарство на скотоводське;

3) внутрішнє протистояння племен;

4) агресія степовиків.

29. Вони не зникли безслідно, а розчинилися в масі представників інших культур.

30. Трипільські племена не були прямими пращурами українського народу.

Але за часів їх існування закладалися основи українського родоводу. По закінченні роботи учитель констатує виконання умов, заслуховує бажаючих (враховується обсяг, акуратність записів, логічна послідовність). Інші учні доповнюють конспект.

Під час виготовлення карток не рекомендується ставити номери, бо учні шукатимуть картки по черзі.

Даний метод доцільно використовували при вивченні великого за обсягом матеріалу, до речі, він навчає учнів конспектувати і систематизувати інформацію.

V. Закріплення матеріалу

Закріплення проводиться в письмовій формі. Завдання надруковані заздалегідь і роздаються кожному учню.

1.  Виберіть правильну відповідь.

А.  Наука про речові пам’ятки історії — це:

а) нумізматика;

б) топоніміка;

в) археологія.

Б.  Досягнення людей в їх матеріальному і духовному житті — це:

а) культура;

б) господарство;

в) політика.

В.  В основу орнаменту покладено зображення:

а) людей;

б) квітів;

в) квадратів.

2.  Випишіть зайве слово.

а) Дністер, Дніпро, Волга, Прут.

б) Пшениця, картопля, ячмінь, просо, бобові.

в) Збиральництво, гончарство, ткацтво, ковальство.

3.  Підберіть слово-синонім:

а) Селище — ...

б) Тваринництво — ...

в) Язичництво — ...

4.  Знайдіть аналогію.

а) Єгипет — Амон — Ра = Трипільці — ...

б) Сучасність — цемент = давні часи — ...

в) Риболовство — кістяні й мідні гачки = Землеробство — ...

VІ. Підсумковий етап

Учитель підкреслює, що рівень цивілізації вимірюється ступенем суспільного розвитку і матеріальної культури. Трипільці вже мали політичну організацію, розвинені ремесла, культуру планування поселень, цікаву релігію тощо.

Маємо пам’ятати, що наші досягнення сьогодні базуються на здобутках минулих поколінь.

VІI. Домашнє завдання

1. Опрацювати текст підручника (стислий переказ).

2. Скласти історичний прогноз.

Завдання: трипільська  спільнота  продовжує  існувати  на  нашій  території.

Запитання: припустіть їхній рівень розвитку.


Переглядів: 253 | Теги: первісне суспільство, трипілля

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar