Головна » 6 клас » Українська мова

Іменники — назви істот і неістот. Іменники загальні й власні

Мета: розширити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначати іменники — назви істот і неістот, розрізняти власні та загальні назви; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити власні й загальні назви у текстах; розвивати творчі вміння використовувати різні категорії іменників у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати вміння бачити прекрасне у природі й житті людей.

Правопис: велика буква і лапки у власних назвах.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Настановчо-мотиваційний етап

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Лінгвістична гра «Естафета»

  • Кожен ряд учнів одержує завдання записати на дошці в колонку слова.

Учень, який написав слово, передає крейду іншому зі свого ряду. Переможе той ряд, хто швидше впорається із завданням і не допустить жодної помилки.

(Дошку поділено на стільки частин, скільки рядів у класі, наприклад, чотири ряди. У кожній колонці учні записують слова, що позначають: 1-й ряд — назви квітів, 2-й ряд — назви фруктових дерев, 3-й ряд — назви домашніх тварин, 4-й ряд — назви птахів).

  • Узагальнювальні запитання до класу:

1. На які питання відповідають записані слова?

2. До якої частини мови вони належать?

3. Назвати загальне значення, морфологічні й синтаксичні ознаки іменників.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу

  • Прочитати вірш. Пригадати його автора. Яка основна думка цієї поезії?

Які почуття вона викликає?

 

ОСІНЬ

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом

Синьоока осінь їде навмання,

В’яне все навколо, де пройдуть копита,

Золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні й розкида кругом.

Скрізь якась покора в тишині розлита,

І берізка гола мерзне під вікном.

(В. Сосюра)

  • Виписати іменники. Визначити, які з них відповідають на питання хто?, а які — на питання що?
  • Дібрати синоніми до виділених слів.

Коментар учителя. Іменники, які відповідають на питання хто?, належать до назв істот, а ті, що відповідають на питання що?, — до неістот.

Крім цього, іменники поділяють на власні та загальні. Загальні іменники називають усі предмети певного роду, наприклад, слово місто позначає будь-який великий населений пункт. Власні іменники використовують для того, щоб з ряду предметів певного роду виділити якийсь один предмет.

Наприклад, власна назва Київ виділяє з усіх міст столицю України. До власних іменників належать імена, прізвища, клички тварин, географічні назви, назви книжок, газет, журналів, кінофільмів, кораблів, різних організацій, історичних подій. Власні іменники пишуть з великої літери. Назви книжок, журналів, кораблів, магазинів тощо беруть у лапки. Власні іменники можуть виражатися одним словом: Олена, кількома словами:Організація Об’єднаних Націй. Якщо у складі власного імені, вираженого словосполученням, є загальні назви, то їх пишемо з малої букви: Восьме березня.

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

Вибірковий диктант

  • Слухаючи текст, виписати іменники.

Благословенним і чарівним уважають той край, де барвінок росте. А росте він у Карпатах, Лісостепу, Західному Поліссі. Та якщо до уваги взяти те, що майже на всіх наших сільських квітниках стелиться цей вічнозелений чагарничок, то й усю Україну можна назвати барвінковим краєм.

У народі живе чудова легенда про походження рослини. Діялося це тоді, коли турки і татари нападали на українську землю. Увійшли якось вороги в якесь село і винищили там усіх людей. Лише один парубок і дівчина сховалися в лісі. Але й їх знайшли бусурмани. Парубка зарізали, а дівчину задушили. Ото з парубочої крові виріс барвінок, а з уст дівчини полилася чиста вода (З підручника).

  • Визначити, які з виписаних іменників належать до назв істот і неістот, які — до власних і загальних назв. Пояснити свій вибір.
  • Зробити синтаксичний розбір останнього речення.

Коментоване письмо

  • Записати, розкриваючи дужки. Пояснити правопис іменників.

(К, к)конвалія — багаторічна (Р, р)ослина. Вона поширена в (Є, є)вропі, (С, с)ередземномор’ї, (С, с)хідному (С, с)ибіру, на (Д, д)алекому (С, с)ході, в (К, к)итаї та (П, п)івнічній (А, а)мериці. Трапляється (К, к)конвалія також майже по всій (У, у)країні.

  • Скласти речення з 2–3 власними назвами, ужитими в тексті вправи.
  • Усно побудувати твір-мініатюру про вашу улюблену квітку.

Лінгвістична гра

  • Кожний має запропонувати іменник — власну назву. Наступне слово має починатися кінцевою літерою попереднього слова.

Наприклад: Київ, Вінниця, Ялта, Аркадій, Йосип, Поділля. Хто не може назвати — вибуває з гри.

VІІ. Підсумки уроку

Подумати і дати відповіді:

1. Що нового ви дізналися про іменник?

2. Чим відрізняється категорія істоти від неістоти?

3. Які іменники належать до загальних назв?

VІІІ. Домашнє завдання

1. Скласти монологічне висловлювання в науковому стилі про загальні й власні назви іменників та про істоти і неістоти.

2. Виписати з підручника історії 5–6 речень із власними назвами. Пояснити правопис їх. Зробити синтаксичний розбір одного з виписаних речень.


Переглядів: 264 | Теги: власні назви, іменник

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar