Головна » 6 клас » Українська література

Є. Гуцало «Олень Август». Ідея неординарного власного погляду на світ

Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Є. Гуцала; проаналізувати його твір «Олень Август», звертаючи увагу на поєднання в оповіданні реального і уявного; охарактеризувати образ хлопчика Жені і режисера Альтова; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, спостережливість, увагу, вміння грамотно висловлювати думки; порівнювати, узагальнювати, робити висновки; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття поваги до творчості Є. Гуцала, любові до краси рідного краю, природи; справжнього мистецтва, прищеплювати пунктуальність, раціональність у використанні навчального часу. 
Тип уроку: засвоєння нових знань. 
Обладнання: портрет Є. Гуцала, бібліотечка його творів, учнівські малюнки до твору письменника «Олень Август», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). 
ПЕРЕБІГ УРОКУ 
I. Організаційний момент 
II. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями 
Що вам відомо про творчість Є. Гуцала? 
Назвіть відомі вам твори письменника. («Лелеки», «Жайворонкові пісні», «Лось») 
Яка тематика його творів? З чим це пов’язано? 
Чи полюбляєте ви природу? Яка пора року вам імпонує? Власні міркування обґрунтуйте. 
Як природне середовище сприяє зміцненню здоров’я людини, підносить її настрій? 
Чому, на ваш погляд, проблема взаємозв’язку людини і природи є, була і буде актуальною? 
Чим кожний із вас може бути корисним для матінки природи? 
III. Оголошення теми, мети уроку. 
Мотивація навчальної діяльності учнів 
IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу 
Слово Є. Гуцала бринить новими акордами — звучними і могутніми, 
бо стільки в ньому ще невитраченого, нерозкритого, 
до часу прихованого, котре неодмінно має вихлюпнутися 
і заполонити його читачів образами та музикою. 
Р. Самбук 
1. Життєвий і творчий шлях Є. Гуцала 
ЄВГЕН ПИЛИПОВИЧ ГУЦАЛО (1937–1995) 

Стрімка, летюча постать. Задумливі каро-зелені очі, у руках дипломат і газета або журнал. 
Народився Євген Гуцало в селі Старому Животові на Вінниччині у сім’ї вчителів. Батькам доводилось переїжджати з однієї сільської школи в іншу, й малий Женя вдосталь надивився розмаїтої подільської природи, наслухався щирих і співучих подолян. Батько викладав українську мову і літературу, а мама — хімію і біологію. Мабуть, тому в Гуцала така рівновелика любов до рідного слова й рідної природи, до ледь вловимих відтінків барвистої мови і до шовкових трав. 
Коли хлопчикові було чотири роки, почалася війна. Ця тема згодом знайшла своє відображення в багатьох творах письменника. Та й у дитячих іграх тодішніх дітей війна ще довго нагадувала про себе. Пам’ятає Дмитро Лабунець, товариш дитинства, як вони разом із Женею розстрілювали опудало, одягнене в німецький мундир, що його на городі поставила баба Ликера. 
А потім була школа, та сама, яку спалили фашисти і яку першою люди взялися відбудовувати. 

Хлопець змалку тягнувся до слова. Одного разу треба було написати твір на вільну тему. Прочитавши його творіння, батько підозріло глянув на сина і на весь клас, запитав: «Ти оце звідки списав?» Пробувати себе в літературі Євген почав рано, ще десь у третьому-четвертому класі. За хатою, в кущах бузку, сам змайстрував собі столика з грабових жердин і спекотними днями ховався і писав вірші, оповіданнячка. Але відповіді чомусь приходили завжди негативні. Дитячі журнал і дитяча газета не надрукували жодного його рядочка. Та хлопець твердо вирішив стати журналістом. А ще багато читав. Читав усе, що потрапляло до рук. Випасаючи череду, читав «Кобзар» Шевченка і стару обдерту Біблію без початку й кінця, що знайшов у скрині померлої баби Ликери. Читав Вальтера Скотта, Джека Лондона і брошуру про силосування, яка була в колгоспній бібліотеці. Пристрасть до читання не покидала Євгена Пилиповича все життя. Коли треба було визначитися в житті, він без вагань подався на факультет журналістики Київського університету. Усі екзамени склав на «5», а останній — географію — на «4». А було п’ятнадцять вступників на одне місце. 
І одержав відповідь: «Вас не зараховано з причин конкурсу». Та через рік став студентом Ніжинського педінституту. І знову писав. Стіннівка філологічного факультету помістила його віршовані імпровізації на тему «Слово о полку Ігоревім». Тут Гуцало зазнав чи не найдошкульнішої критики з боку студента фізмату Кучми, з яким жив в одному гуртожитку і який весело кричав під вікном: «Ума нема — так шапку на!» Та ніщо не зупиняло Євгена. 
Свої літературні спроби він вирішив надіслати Сосюрі. І одержав відповідь, писану від руки, де відомий поет стверджував, що вони пишуть у несхожих ключах, і радив звернутися до Тичини. Хлопець надіслав свої твори Тичині, Рильському, але відповіді не одержав. І вперто шукав себе, свою тему. Таки знайшов і став в один ряд із класиками відомої літератури. З-під його пера вийшло понад сто книг. Друзі жартома розказували, що коли Євген Пилипович 
проходив вранішніми вулицями Києва, то пташки переставали співати і спурхували йому на плече — природа тонко відчувала справжнього митця. 

Взагалі, творчості письменника притаманна віра в доброту людини й чистоту її душевних порухів. Написано Євгеном Гуцалом багато. Він належить до письменників плідних і непосидючих (не в тому розумінні, що їздять по світах та своїй рідній землі, я маю на увазі рухливість думки та почуттів). Їздити йому доводилось чимало, Євген Пилипович у складі української делегації побував навіть у Нью-Йорку на сесії Генеральної Асамблеї Об’єднаних Націй. Світ письменника поширювався, з’явилися якісь нові емоції та думки, а нові бажання — позитивні чи негативні — тільки збагачують людину. 

Книжки Є. Гуцала різні за змістом: про радість і про нещастя, про світло й пітьму, — що вдієш, є в житті контрасти, — про добро і зло. Не знаючи зла, ми не можемо повністю оцінити й усвідомити безмежжя і велич доброти людської. 
Письменник — знавець дитячої психології, вміє побачити важливе й вагоме в найдрібнішому, зупинити погляд на миті й висвітлити її якось зсередини чарівним світлом, побачити незвичайне в звичайному. Є. Гуцало пережив війну дитиною. Це не могло не відбитися на його світогляді, концептуальності, тому й добро та зло постають у його повістях і оповіданнях так виразно. 
Читаючи твори Є. Гуцала, ми відчуваємо справжню музику мистецтва слова, притаманну цьому письменникові. 

За плідну творчу діяльність Євген Пилипович Гуцало удостоєний високого звання лауреата Державної премії ім. Т. Г. Шевченка. 
Не стало Євгена Гуцала — і земля осиротіла ще на одне соковите і влучне слово. 
2. Вступне слово вчителя 
Шановні школярі! Оповідання «Олесь Август» Є. Гуцало написав саме для вас, любі мої допитливі читачі. Воно схвилює й порадує вас, допоможе усвідомити і красу навколишнього життя, і величезну радість самого існування на нашій чудовій планеті, глибше зрозуміли втіхи дитинства, по-новому глянути на природу, побачити, скільки глибокого змісту таїться у звичайній березі посеред укритої квітами лісової галявини, в озерному плесі під бездонним небом і в саме цій небесній блакиті з білими хмарками, по якій ми так часто ковзаємо байдужим поглядом. 
3. Робота над твором Є. Гуцала «Олень Август» 

3.1. Вибіркове виразне читання твору та переказування улюблених епізодів. 
3.2. Тема: зображення хлопця Жені, який мав велике прагнення і бажання стати актором. 
3.3. Ідея: возвеличення цілеспрямованості хлопця, який намагався самоствердитися, присвятити самого себе благородній справі — стати справжнім актором; засудження на прикладі Альтова тих дорослих, які не завжди вміють розуміти дитину, її потяг до мистецтва. 
3.4. Основна думка: «..оцей школяр із порваним портфелем обдарований тим, чим наділені справжні майстри. Уже і зараз бачить світ інакше, ніж інші..». 
3.5. Жанр: оповідання. 
3.6. Композиція. 
Події у творі відбуваються протягом одного дня — знайомство Жені з режисером Альтовим, у результаті чого хлопець відчув душевний біль, але не втратив віри, сподівання на здійснення власної мрії — стати відомим актором благородних ролей. 
Експозиція: знайомство з Женею, який, повертаючись зі школи, побачив натовп, що брав участь у зйомці фільму. 
Зав’язка: зустріч Жені і Альтова, їх розмова про можливості хлопця знятися в кінофільмі «Олень Август». 
Кульмінація: розчарування Жені, оскільки Альтов не виявив у нього акторського таланту. 
Розв’язка: сподівання хлопця, що він поставить таке кіно, що всі ахнуть від здивування. 
3.7. Проблематика оповідання: 
талант і бездарність; 
мрія і реальність (реальне і уявне); 
сосунки дорослих і дітей. 
3.8. Обговорення змісту твору за питаннями: 

Чи полюбляєте ви дивитися кіно? А чи траплялось вам бачити, як відбуваються зйомки кінофільму? 
Який настрій був у Жені, коли він повертався зі школи? Що про це свідчить? 
Як у творі описано натовп, що утворився через зйомки кіно? 
Чим Женя виявив перше враження незадоволення у Альтова? 
Що саме сподобалося хлопцю у роботі знімальної групи? 

Чому Альтов вирішив зробити приємне хлопцю і прокотити його в автобусі? 
Що запропонував Альтов Жені? Це була серйозна пропозиція? 
Де збирався знімати новий фільм Альтов? 
Що у творі є уявним? (Бачення хлопцем «безкрайньої, зеленоверхої тайги», «привиділось багато-багато оленів», «очі в оленей, як у людей»…) 
Прокоментуйте думку Альтова стосовно наступного: «…оцей школяр із порваним портфелем, обдарований тим, чим наділені справжні майстри»? 
У чому виявилась благородність Жені у прагненні знятися у фільмі в ролі хлопця Августа? 
Що роздратувало Альтова в хлопці? 
У чому сенс міркувань Альтова щодо неординарності кожної людини? («Можливо, цей дар пропаде даремно, бо людина не завжди здогадується, що вона — трохи не така, як інші…») 
Про що свідчить розмова режисера з жінкою? 

Чому Женя вважав себе Оленем Августом? 
Що мав на увазі Є. Гуцало, пишучи наприкінці твору, що Альтов у думках Жені «був зайвий…»? 
Що символізують весняні олені у творі? 
Чим вразило вас це оповідання? Над чим примусило замислитися? 
3.9. Характеристика образів твору. 
3.9.1. Женя. 
1) Женя — звичайний школяр (першокласник чи другокласник), його ставлення до навчання («…він у душі дав собі слово, що завжди буде старанним і працьовитим»). 
2) Портрет Жені («…невиразні, ще не сформовані риси обличчя, припухлий рот… »; «благеньке пальтечко»). 
3) Риси характеру героя: 
добрий, щирий у власних почуттях; 
цілеспрямований; 
великий мрійник і фантазер; 
наполегливий, готовий до подолання будь-яких труднощів; 
спостережливий; 
наївний; 
неохайний («…зошит з брудною обкладинкою», «зошити впали у воду, обкладинки посіріли, стали брудні»); 
прагнення до самоствердження. 
4) Женя — майбутній відомий актор. 
3.9.2. Альтов. 
1) Альтов — митець кіно. 
2) Портрет і зовнішність кінорежисера («Гримаса незадоволення… на стомленому обличчі»; «долоня з довгими сухими пальцями. Ті пальці були жовті — від куріння», «сміявся голосно, широко, показуючи багато білих зубів»; «звичайний, буденний, як і всі інші»). 
3) Риси характеру героя: 
а) імпровізер; б) брехун; в) черствий душею; 
г) зверхньо ставиться до оточуючих; д) іноді нервовий. 
4) Неординарність у поведінці Альтова у ставленні до Жені. 
3.10. Особливості назви оповідання Є. Гуцала. 

«Фільм «Олень Август» … про золотошукачів, які заблудили в тайзі… Їх має врятувати маленький хлопчик, син одного шукача. Його не хотіли брати в експедицію, але він домігся свого хитрістю, його ім’я — Август, а тому, що він марив оленями, шукачі назвали його Олень Август…» Альтов запропонував Жені зіграти у цьому фільмі роль Оленя Августа, 
але це для хлопця залишилося тільки обіцянкою. Тому Жені залишилося тільки марити красенями оленями. 
3.11. Орієнтовний план оповідання. 
1. Повернення Жені зі школи. 
2. Увага хлопця до натовпу. 
3. Женя — свідок зйомок. 
4. Знайомство з Альтовим. 
5. Женя в машині кінорежисера. 
6. Розмова про навчання Жені в школі. 
7. Пропозиція Альтова хлопцю зніматися у фільмі. 
8. Розповідь Альтова про зміст майбутньої кінокартини «Олень Август». 
9. Уява хлопця про оленів. 
10. Негативне оцінювання Альтовим акторських здібностей Жені. 
11. Женя — Олень Август у мріях. 
V. Розв’язування тестових завдань та робота за картками 
VI. Підсумок урок 
Мікрофон: «Я б зняв фільм про.., тому що…». 
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів 
VIII. Домашнє завдання 

Прочитати поезії І. Жиленко, підготувати малюнки до змісту цих творів.


Переглядів: 107 | Теги: Гуцало

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar