Головна » 6 клас » Світова література

Чарльз Діккенс. «Різдвяна пісня у прозі». Пе­реродження Скруджа як наслідок осмислення свого життя

Мета:  допомогти учням глибше усвідомити гуманіс­тичний зміст та ідейно-художні особливості твору; розвивати навички образного та логічного мислен­ня, артистичні здібності, естетичні смаки, пам'ять учнів; виховувати на засадах гуманістичних загаль­нолюдських цінностей.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Діккенса, збірки його авторів, ілюстрації до них; елементи костюмів та декорацій, аудіозаписи колядок, щедрівок.

Теорія   літератури: виразне читання, інтонація, пауза, темп, логічний наголос, міміка, жести.

Хід уроку /. Організаційний момент

II. Основний зміст роботи

1. Вистава «Диво Різдва».

Виходить Діккенс (учень у капелюхові-ков­паку, накидці або смокінгу чи просто в білій со­рочці).

Діккенс.   Різдво! Які це радісні дні — дні ми­лосердя, доброти, всепрощення. Це єдині дні в усьому календарі, коли люди, наче з мовчаз­ної згоди, вільно розкривають одне одному сер-ця і бачать у своїх ближніх, — навіть у тих, хто не має ні грошей, ні долі, — таких самих людей, як вони самі!

Увесь християнський світ возвеличує Різдво!

Учень 1.

На Свят-вечір  панує казка,

Та всілякі дива й пригоди...

На Різдво всі погратися прагнуть,

Добрі чари стають в пригоді...

(М. Бойко)

Учень 2.

Під Різдво, коли вечерю возять

Білої зимової пори,

Хоч морози аж печуть, морозять —

Скільки радості для дітвори!

(Д. Білоус)

Учень 3.

Бувають дні, як одкровення

Боже — Благословення зоряних небес,

Коли на себе справжніх ми похожі

І в нас Ісус воістину воскрес.

(О. Ніколенко)

Учень 4.

Столетья таинства полны,

*Й не исчезнет жизнь, покуда

Есть ощущенье новизни, 

И удивления, й чуда.

(Р. Гамзатов)

Учень 5.

Народився Бог на санях

В лемківськім містечку Дуклі.

Прийшли лемки у крисанях

І принесли місяць круглий.

Тешуть теслі з срібла сани,

Стелиться сніжиста путь.

На тихих санях в синь незнану

Дитя Боже повезуть...

(Б.- І. Антонич)

Фольклорна група виконує щедрівку «Добрий вечір» або «Нова радість стала» (можна прослуха­ти аудіозапис).

Діккенс. Так зустрічають Різдво в Україні та ін­ших слов'янських країнах — хто з веселими пригодами, з чортами та відьмами, як у повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом», хто з кутею пошановує хрещення батьків («Збентежена ве­черя» О. Пчілки), а хто лише сподівається на-щедрувати для себе й голодної матері, як Пилипко з оповідання П. Мирного «Морозенко». У нас в Англії люди теж збираються за родин­ним столом, вітають один одного, смакують фар­шированою яблуками гускою, пудингом, нама­гаються допомогти тим, хто цього потребує. Клерк. Які ми щасливі, задоволені один одним,

вдячні долі! Фред.  Я вірю, що Різдво приносить мені добро і буде приносити. Хай живе Різдво! Тім. Добре, що мене бачили у церкві. Я каліка, і, напевне, людям приємно, дивлячись на мене, згадувати в перший день Різдва, хто примусив кульгавих ходити, а сліпих бачити. Скрудж   (теж у шляпі-ковпаку похмуро сидить над тарілкою), — Нісенітниця! Дурниця! Бачать користі від тих святок! Я не балую себе на свят­ках! Була б моя воля, я б такого бевзя, котрий бігає і галасує «Веселі святці!» — зварив би жив­цем укупі з начинкою! Окрім того, це ж даремне витрачання грошей. А що є  миліше за гроші? Гроші. Так, так, ми тут! Ми володіємо усім сві­том, і немає нічого кращого за нас! Дух Марлі (можна обмотати учня-актора прости­радлом). Здоров був, мій колишній компань­йон! Сидиш сам? Прибутки підраховуєш? Ка­жеш, що гроші — все? А я от зрозумів, що це не все щастя в житті, та тільки пізно. Ось послухай, що про тебе люди говорять.

Пані  Кретчитова (дама в капелюшку, з пенс­не, у строгому англійському костюмі). Тільки ради такого великого свята хтось може пити за здоров'я такого поганого, скупого, злого, без­жалісного чоловіка, як Скрудж.

Пан з біржі. Старий скнара!

Боржник Скруджа. Немилосердний!

Дівчина Скруджа. Всі його величні почування потроху пожерла охота наживати гроші, вона зовсім опанувала ним. Він усе важить лише ко­ристю!

Племінник   Фред. Не такий приємний мій дя­дечко, яким міг би бути. Але ж те зло, що він робить, карає його самого!

Дух Марлі (до Скруджа). От бачиш! А поглянь-но ще туди, у майбутнє (вказує на старця з бородою, нещасного, самотнього, що плаче над тарілкою). У кожного чоловіка душа не повинна бути замкнена, — треба, щоб вона за­вжди зустрічалася зі своїми близькими, щоб мала співчуття до інших...

Скрудж   (розчулений, застрашений). Страшно! Так ото таке моє майбутнє? ї гроші, що я дбай­ливо складав, відмовляючи в усьому навіть собі, не допоможуть?

Дух Марлі. Ні, за гроші не купиш ні справжньо­го кохання, ні справжніх друзів, ні поваги та приязні, не відкупишся і від самої смерті!

Гроші. Не слухай його, брехня!

Скрудж.   Веди мене, куди хочеш! Коли ти хо­чеш учити мене, то я хочу скористатися з твоєї науки.

Діккенс.    Принцип   Добра   завжди   перемагає, незважаючи   на   щонайневдячніші   обставини і  важкі перепони!

Скрудж   (веселий, привітний). Я почуваю себе легким, як пушинка; щасливим, як янгол; ве­селим, як школяр; у мене аж голова крутить­ся... Ой, який же я щасливий! Як я не розумів раніше, що добре слово, привітний усміх гро­шей не коштує; але часом добре слово — до­рожче нам за великі кошти! Гроші (ображено). Нас зневажають! Діккенс: Ось так Скрудж став таким добрим дру­гом, добрим господарем і доброю людиною, що навряд чи й знайдеш другого такого у доброму старому Лондоні або в якому іншому доброму старому місті в доброму старому світі. Але все це казка. Проте я вірю і маю намір вселяти людям віру в те, що на світі існує пре­красне.

2. Глядачі-учні, які не були задіяні у виставі, вступають у ролі театральних критиків.

Інтерактивна вправа «Мікрофон». Хто з акторів був найпереконливішим, добре впорався із завданням; у кого найкращий костюм; наскільки вистава передає основну думку твору Ч. Діккенса.

3. Метод «Прес». Міні-дискусія про роль гро­шей у житті людини (можна у вигляді діалогів-   ескпромтів за таким початком:

— Я вважаю, що без великих грошей ніякого успіху в житті не досягнеш).

4.  Інтерактивна вправа  «Займи  позицію».  На дошці написано:

Щастя — це

1.гроші, багатство, влада, слава       

2. золота   середина. 

3.здоров'я, друзі, рідні, любов, можливість займатися улюбленою справою.

Учні стають і займають  відповідну позицію, обґрунтовуючи свій вибір.

ІІІ. Домашнє завдання

Написати твір-роздум «Що 'в житті людини найцінніше?» за повістю Ч. Діккенса «Різдвяна пісня у прозі».

IV. Оцінювання

V. Підсумок уроку

І      Додаток

Добрий вечір

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!

Ой радуйся, земле,

Син Божий народився.

Застеляйте столи та все килимами, радуйся!

Ой радуйся...

Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся!

Ой радуйся...

 Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся!

Ой радуйся...

Ой перший же празник — то Різдво Христове, радуйся!

Ой радуйся...

А другий же "празник — Василя Святого, радуйся!

Ой радуйся...

А третій же празник — Святе Водохреща, радуйся!

Ой радуйся...

А що перший празник зішле тобі віку, радуйся!

Ой радуйся...

А що другий празник зішле тобі щастя,

радуйся!

Ой радуйся...

А що третій празник зішле всім нам долю,

радуйся!

Ой радуйся...

Нова радість стала

Нова радість стала, яка не бувала:

Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.   .

Де Христос родився, з Діви воплотився,

Як чоловік пеленами, убого повився.

Ангели співають, славу й честь звіщають,

На небесі і на землі мир проповідають.

Давид вигравав, в гуслі ударяє,

Чудно, дивно і предивно Бога вихваляє.

І ми теж співаймо, Христа прославляймо,

Із Марії рожденного смиренно благаймо:

— Просим тебе, Царю, небесний Владарю,

Даруй літа щасливії сего дому господарю.

Даруй господарю, даруй господині,

Даруй літа щасливії нашій славній Україні.


Переглядів: 78 | Теги: Діккенс

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar