Головна » 5 клас » Світова література

Пролог до поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила». Виразне читання напам’ять

Мета: допомогти учням глибше усвідомити зміст і художню довершеність пушкінської поезії через виразне читання; розвивати пам’ять, навички виразного, вдумливого читання віршів, уміння виявляти емоції, акторські здібності; виховувати любов до художнього слова, естетичний смак.

Обладнання: ілюстрації до поеми «Руслан і Людмила», портрет письменника; саморобні призи для переможців, квітка з висловлюванням Сократа на пелюстках.

Теорія літератури: оригінал, переклад, народна казка, літературна казка; темп, інтонація, пауза, логічний наголос.

Хід уроку

I. Оголошення теми й мети уроку

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

— Краса поезії найбільше відчувається, коли вірші читаються вголос, коли читець уявляє те, про що він говорить, і вміє засобами виразного читання передати почуття автора та свої власні. Доброзичливе, уважне ставлення слухачів підбадьорює того, хто читає вірш напам’ять, допомагає йому зосередитися, краще продемонструвати свої знання та вміння. Отже, будьмо добрими і читцями,

і слухачами, адже прекрасні вірші О. Пушкіна заслуговують на це.

III. Актуалізація опорних знань

Слово вчителя

— Пригадайте складові поняття «виразне читання».

Темп — швидкість читання. Буває швидкий, пришвидшений, середній, повільний.

Інтонація — словесний малюнок, який наголошує на меті висловлювання, його емоційній забарвленості. Існує понад 20 видів інтонацій (розповідна, питальна, спонукальна, оклична, сумна, гнівна, ніжна, зажурена, весела, жартівлива, пафосна, піднесена, підвищена, знижена та ін.).

Пауза — зупинка голосу на певний час із метою виділення, підкреслення певного виразу, відділення однієї думки від іншої.

Паузи бувають короткими (на деяких комах, у довгих висловлюваннях без розділових знаків), середніми (на деяких комах, тире, двокрапках), довгими (крапка, три крапки).

Логічний наголос — виділення голосом найважливішого слова, ключового у висловлюванні.

Не слід забувати також про відповідну міміку та жести, яких не повинно бути занадто.

Отже, пролог до поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила» необхідно читати не поспішаючи, з деякою урочистістю, не забуваючи, що це казка. Необхідно паузами відділяти казкові картини, що змальовані автором.

IV. Проведення конкурсу на кращого читця прологу до поеми

О. Пушкіна «Руслан і Людмила»

1. Обрання журі

Обрати членів журі можна за допомогою лічилки або перерахування учнів

(наприклад, до складу комісії входить кожний 5-й школяр із ряду).

Інструктаж для журі

Оцінювання відбувається за дванадцятибальною системою за такими критеріями: знання тексту, виразність читання, артистизм.

Бали підсумовуються, і перемагає той, у кого їх найбільше.

2. Виступи учнів

3. Підбиття підсумків, нагородження переможців (наприклад,

саморобними медальками «Найкращому читцеві класу» або дипломами)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

— Прочитайте з пелюсток квітки висловлювання Сократа, у якому йдеться

про велике значення мовлення людини для її сприйняття та оцінювання іншими.

(Заговори, щоб я тебе побачив (Сократ).)

VI. Домашнє завдання

Прочитати статтю за підручником Ю. І. Ковбасенка, Л. В. Ковбасенко (с. 48–49), дати відповіді на запитання (підручник Є. Волощук — с. 50–54).

Прочитати одну із казок О. Пушкіна, навчитися стисло її переказувати й висловлювати свої враження від неї (за бажанням).

Підготувати ілюстрації (свої або художника).

VII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Учням пропонується закінчити одне з речень:

«Найкращим читцем, на мою думку, був (була)…»;

«З думкою журі я…»;

«Я по-новому побачив (побачила)…».


Переглядів: 77 | Теги: Пушкін

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar