Головна » 5 клас » Історія України

Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ

Мета:

1. З’ясувати причини виникнення козацтва, Запорозької Січі. Створити в уявленні учнів образ козака-захисника рідної землі. 
2. Розвивати творче уявлення в учнів, уміння працювати з різноманітними джерелами, складати зв’язну оповідь; 
3. Виховувати почуття гордості за свій народ, його героїчне минуле. 
Тип уроку: урок засвоєння нових знань. 
Обладнання: карта-схема «Виникнення українського козацтва», ілюстрації із зображенням українських козаків, їхньої зброї та клейнодів, таблички з поняттями, роздавальний матеріал(картки з джерелами інформації). 
Основні поняття і терміни: Дике Поле, Дніпрові пороги, козак, Запорізька Січ, «фігури», козацькі клейноди. 
Хід уроку. 
І. Організаційний момент. 
У ч и т е л ь. Вже продзвенів дзвінок, і почався урок, урок історії, урок про те, що було. 
ІІ. Актуалізація опорних знань. 
– Згадайте, діти, під владою якої держави опинилась більшість українських земель у XV ст.? 
Гори високі, широкі поля 
Під чиєю владою рідна земля? 
Праворуч – пан, ліворуч – шляхтич, 
Під поляком Україна плаче. 

Як жилось українцям під владою поляків? 
У ч и т е л ь. Багато людей не бажали миритися зі страхітливим життям. Найсміливіші, найвідважніші втікали в необжиті степи півдня України. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. Отже, тема сьогоднішнього уроку: «Виникнення українського козацтва. Запо розька Січ». 
Діти, уявіть широкий, безкрайній степ, ковил, свіжий вільний вітер хилить високі трави до землі. Ми розпочинаємо подорож до південних степів України та дізнаємося, що відбувалося там наприкінці XV ст., як жили, воювали та боролись козаки. 
ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 
Після розпаду Золотої Орди господарями Подніпров’я себе вважали татари. Їхня держава – Кримське ханство – розміщувалось на Кримському півострові (розповідь супроводжується показом на карті). Звідси на українські землі татари здійснювали свої грабіжницькі походи. Тому цей край назвали Диким полем, хоча землі тут були родючими та придатними для землеробства. Але досить небезпечно було тут жити. Про Україну того часу ми дізнаємося з історичних джерел. 
Робота з джерелами: 
1 ряд – працює зі свідченнями мандрівника та археолога: 
1.Свідчення литовського манд рівника Михайла Литвина, що писав про родючі землі та багаті звіром і птицею ліси та степи, про ріки, які «під час поповнення свіжою водою з джерел щорічно з початком березня наповнюються такою силою риби, що кинутий у річку спис стоїть прямо, ніби встромившись у землю, — так густо збивається там риба». 
2. Записки дослідника та археолога Блеза де Віженера. «Українська земля дуже добра, надзвичайно родюча, добре заселена та була б ще багатолюднішою, якщо б не набіги татар...». 
2 ряд – знайомиться з історичними піснями: 
1.За річкою вогні горять. 
Там татари полон ділять. 
Село наше запалили 
І багацтво розграбили. 
Стару неньку зарубали, 
А миленьку в полон взяли. 
А в долині бубни гудуть, 
Бо на заріз людей ведуть. 
Коло шиї аркан в’ється, 
А по ногах ланцюг б’ється. 

2.Зажурилась Україна, 
Бо нічим прожити. 
Витоптала орда кіньми 
Маленькії діти. 
Котрі молодії – 
У полон забрато. 
Як заняли, то й погнали 
До пана, до хана. 
3 ряд – знайомиться з народною піснею про засновника першої Запорозької Січі: 
Народна пісня «Дмитро Байда-Вишневецький». 
А в містечку, славнім Берестечку 
Ей, п’є Байда мед та горілочку. 
Ей, п’є Байда та не день, не два, 
Та не єдну нічку і не годиночку. 
Цар турецький к ньому присилає, 
Байду к собі підмовляє: 
– Ей, ти, Байдо, та славнесенький! 
Будь мені лицар та вірнесенький. 
Візьми в мене царівночку, 
Будеш паном на всю Україночку! 
– Твоя, царю, віра проклятая, 
Твоя царівночка поганая. 
– Ей! – крикнув цар на свої гайдуки, 
– Візьміть Байду добре в руки, 
Візьміть Байду і зв’яжіте, 
На гак ребром зачепіте! 
То за це тебе, наш князю, 
Ввесь народ славить в піснях. 
Хто за рідний народ гине, 
Той живе й по сто віках! 

Питання до першої групи: 
•Як описують мандрівники, археологи українські землі? 
•Чому життя на території Дикого поля було небезпечним? 
•Які люди могли жити за таких умов? 
•Кого називали козаками? 
Питання до другої групи: 
•Що свідчить про трагічне становище українського народу в умовах татарських набігів? 

Завдання: 
Розмістити таблички у логічній послідовності. Розмістивши правильно таблички, ви побачите і зрозумієте, які фактори зумовили виникнення козацтва. 
• Утворення Польсько-Литовської держави; 
• погіршення життя українського народу; 
• втеча українців у південні степи; 
• виникнення козацтва. 
У ч и т е л ь. Отже, ми познайомились з початком історії українського козацтва. Наша подорож триває. Чим же займались козаки? 
Козаки, колишні селяни, прийшовши на південь України та поба- 
чивши родючі землі, почали займатися землеробством. Вони орали землю, вирощували різні зернові культури: пшеницю, ячмінь, просо. Земля була щедрою й давала гарні врожаї. Козаки зводили житло, займались рибальством, полюванням, бджільництвом, ремісництвом, торгівлею. Особливо приваблювали козаків багаті на рибу та дичину родючі землі за порогами Дніпра. Звідси й назва — Запоріжжя. Але постійна боротьба проти татар перетворювала хлібороба на воїна. Виходячи у поле, козак вимушений був брати із собою зброю. 
А наша подорож продовжується, ми — за Дніпровськими порогами. 
Робота з картою-схемою. 
У ч и т е л ь. Поріг — кам’яниста перешкода на річці, де вода, вдаряючись об каміння, кипить, вирує. Місце за порогами Дніпра називали Запорожжям, а козаків — запорожцями. 
За Дніпровськими порогами, 
За степами, за широкими 
Наші прадіди жили. 
Мали Січ козацьку сильную, 
Цінували долю вільную, 
Україну свою рідную, 
Як зіницю берегли. 
Свої поселення, щоби захиститися від ворогів, козаки огороджували посіченими, порубленими дерев’яними колодами. Звідси й назва — Січ. 
Запорозька Січ — фортеця, центральне укріплене поселення козаків, оточене земляним валом, сторожовими баштами. 
У ч и т е л ь. Козаків у Січі не можна було захопити зненацька. Вони розробили чудову систему повідомлення, так звані «фігури». 

Робота з підручником В. Власова, О. Данилевської (С. 106): 
• Що собою являли «фігури»? 
• Кого приймали на Січ? 
Орієнтовна відповідь учнів: 
Ритуал прийняття на Січ був дуже простим. У новачка питали, чи вірує він в Бога. Потім козак мав пройти військову підготовку. Враховуючи певні особливості його зовнішності, мови, поведінки, він отримував прізвисько. Звідси пішли такі дивні прізвища, які й досі носять козацькі нащадки: Перебийніс, Загубиколесо, Панібудьласка тощо. Наявні свідчення, що справжнім козаком вважали того, хто пропливе по Дніпру через всі його пороги. Необхідність тримати Запорозьке військо у постійній бойовій готовності, постійна небезпека були причинами того, що під загрозою смерті на Січ не можна було проводити жінок. 
У ч и т е л ь. А як голосували на Січі? Як вибирали головних? Про це ви дізнаєтеся з фізкультхвилинки: 
Козаки голосували, 
Шапки догори кидали, (руки піднімаємо вгору) 
Кошового вибирали 
Мудрого і сильного, (руки до плеч) 
Козаченька вільного. (Руки на пояс і повороти) 
Шапки високо летять, (руки вгору) 
Хлопці голосно галдять. 
Ну, а ми галдіть не будем, 
Все, що знаєм, не забудем. (Руки опускаємо). 
У ч и т е л ь. Далі наша путь лежить на о. Хортиця. (Карта-схема). 
Тут у 1556 р. була створена перша Січ. А заснував її Дмитро Вишневецький (Байда), проте татари через рік зруйнували Січ. Багато походів здійснив Байда. Під час одного з походів був поранений та захоплений турками. Ту-рецький султан обіцяв зберегти Байді життя й одружити його з дочкою, якщо він прийме мусульманську віру та служитиме туркам. 

Питання до третьої групи: 
• Що свідчать про цю історію джерела? 
• Як народна історична пісня розповідає про Байду? 
• Чи збереглося ім’я Дмитра Вишневецького в пам’яті людей? 
• Що вас привертає в образі народного героя? 
Козаки були прекрасними воїнами. Вони захищали українські землі від набігів татар. Козацька зброя – це шабля та рушниця. Запорозьке військо називалось кіш, воно було пішим та кінним. На чолі коша стояв гетьман, або кошовий отаман. Військо ділилось на полки на чолі з полковниками, сотні очолювали сотники, десятки або курені – куренні отамани. Кожний полк мав окремий прапор зі своїм знаком. На одному був козак з рушницею, шаблею, на інших – хрест, сонце, місяць або стріла. 
Козаки влучно стріляли з пістолів та іншої зброї. Найбільшу майстерність виявляли під час оборони фортець, також добре воювали на морі на швидкісних кораблях, які називалися чайками. Козак міг кілька годин перебувати під водою, дихаючи крізь очеретяну трубочку. 
ІІІ. Закріплення вивченого на уроці. 
У ч и т е л ь. Давайте пригадаємо нові слова й закріпімо їх: 
Кіш, курінь, отаман. 
• Що означають ці поняття? 
• Які нові слова ви ще почули сьогодні? Що вони означають? 
Дике поле; козак; Запорозька Січ; кіш; курінь; отаман; чайка. 
Використовуючи їх, складіть коротке оповідання про козаків. 
IV. Підсумки уроку. 
У ч и т е л ь. Історія козацтва цікава, захоплююча. Про славетних козаків написано багато книг. Козацтво існувало не тільки в Запорожжі на Дніпрі, а й на Дону, Кубані. 
Традиції козацтва зберігаються й дотепер. Історія козацтва – частина нашої великої історії. 
V. Домашнє завдання. 
Вивчити § 22, цікаві факти, поняття. Скласти кросворд за темою «Козацтво». 

Додаток 1. 
1.Свідчення литовського манд рівника Михайла Литвина, що писав про родючі землі та багаті звіром і птицею ліси та степи, про ріки, які «під час поповнення свіжою водою з джерел щорічно з початком березня наповнюються такою силою риби, що кинутий у річку спис стоїть прямо, ніби встромившись у землю, — так густо збивається там риба». 

2. Записки дослідника та археолога Блеза де Віженера. «Українська земля дуже добра, надзвичайно родюча, добре заселена та була б ще багатолюднішою, якщо б не набіги татар...». 

Додаток 2. 
1.За річкою вогні горять. 
Там татари полон ділять. 
Село наше запалили 
І багацтво розграбили. 
Стару неньку зарубали, 
А миленьку в полон взяли. 
А в долині бубни гудуть, 
Бо на заріз людей ведуть. 
Коло шиї аркан в’ється, 
А по ногах ланцюг б’ється. 

2.Зажурилась Україна, 
Бо нічим прожити. 
Витоптала орда кіньми 
Маленькії діти. 
Котрі молодії – 
У полон забрато. 
Як заняли, то й погнали 
До пана, до хана. 

Додаток 3. 
Народна пісня «Дмитро Байда-Вишневецький» 
А в містечку, славнім Берестечку 
Ей, п’є Байда мед та горілочку. 
Ей, п’є Байда та не день, не два, 
Та не єдну нічку і не годиночку. 
Цар турецький к ньому присилає, 
Байду к собі підмовляє: 
– Ей, ти, Байдо, та славнесенький! 
Будь мені лицар та вірнесенький. 
Візьми в мене царівночку, 
Будеш паном на всю Україночку! 
– Твоя, царю, віра проклятая, 
Твоя царівночка поганая. 
– Ей! – крикнув цар на свої гайдуки,– 
Візьміть Байду добре в руки, 
Візьміть Байду і зв’яжіте, 
На гак ребром зачепіте! 
То за це тебе, наш князю, 
Ввесь народ славить в піснях. 
Хто за рідний народ гине, 
Той живе й по сто віках! 


Переглядів: 206 | Теги: козацтво, Запорозька Січ

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar