Головна » Зарубіжна література

Провідні мотиви поезії Поля Верлена – „пейзажі душі”, їх своєрідність і насиченість символами (на прикладі вірша „Осіння пісня”)

Мета уроку:  розкрити особливості поезії Верлена, насиченість її символами,  охарактеризувати її провідні мотиви; розвивати вміння  зіставляти переклади; формувати навички аналізу  поетичних творів; виховувати любов до поезії.

Обладнання:  портрет Поля Верлена, його твори, роздатковий матеріал  різних перекладів "Осінньої пісні", портрети перекладачів.

Епіграфи:                     

                            Верлен  належить до поетів того типу, що для них

                             світ  відкривається  переважно через звуки.

                                                                                     Г.Кочур.

                              Поет подібний теж до владаря блакиті,

                              Що серед хмар летить, мов блискавка в імлі,

                              Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій

                             Він крила велетня волочить по землі.

                                                                                     Ш.Бодлер                     

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку.

І. Активізація пізнавальної діяльності.

1. Впізнай письменника з 3 спроб.

1. Він називав себе "проклятим поетом". В одному із сонетів своєї першої збірки він писав: "… моя душа народилася для жахливих катастроф".

2. "Найперше – музика у слові!" – під таким гаслом проходила еволюція поета, котрий утвердив імпресіонізм і водночас був майстром символізму, хоча сам і не визнавав цього.

3. У 1894 році був обраний "королем поетів". У його віршах органічно поєднується природа з людськими переживаннями. Багато своїх віршів він присвятив осені. Ці поезії – водночас і осінні пейзажі, і пейзажі душі.

(Поль Верлен).

2.Бесіда з учнями.

- Що вам відомо про П.Верлена?

Складання схеми.

 

ІІ. Робота над новим матеріалом

1. Тема, мета, епіграф уроку.  

2. Одним з епіграфів до нашого уроку стали рядки з бодлерівського вірша "Альбатрос", котрий був улюбленим твором  П.Верлена, всесвітньо відомого французького поета. Ці слова стали пророцтвом його поетичної долі.

Ш.Бодлер мав великий вплив на Верлена своєю збіркою "Квіти зла".

П.Верлен – талановитий учень Бодлера, він був гідним свого великого вчителя.

3. Слово вчителя. Як відзначалось у літературознавстві, "П.Верлен у своїх віршах умів наслідувати дзвони, відчував запах флори своєї вітчизни, з успіхом передражнював птахів і перебирав у своїй творчості всі переливи тиші зовнішньої та внутрішньої, від зимової безмовності до літнього заціпеніння в спекотливий сонячний день".  ( І.Гарін )

Він один із тих поетів, які приходять не частіше, ніж раз у 100 років.

4. Поль Верлен і українська література. Повідомлення учня-літературознавця.

5. Бесіда з учнями.

- Які настрої,  почуття у вас викликає пізня осінь?

- Який давньогрецький міф пояснює прихід цієї пори року? ( "Деметра і Персефона" ).

( Щороку, коли Персефона покидає свою матір на одну третину року, повертаючись в підземне царство до свого чоловіка Аїда, Деметра, богиня родючості, землі, поринає в сум та вбирається в темний одяг. І вся природа сумує. Жовкне на деревах листя, зриває  його осінній вітер; відцвітають квіти, ллє дощ, що нагадує сльози матері – Деметри) .

6. Слово вчителя.

Ці сумні осінні пейзажі відповідали почуттям, світобаченню і світосприйняттю поета, творчий шлях якого зацікавив нас на попередньому уроці, -  Поля Верлена.

                   Є така поезія Верлена,

                   Де поет себе питає сам

                   У гіркому каятті : "Шалений!

                   Що зробив ти зі своїм життям"

М.Рильський.

7. Читання "Осінньої пісні". Підрядник і переклади М.Лукаша і Г.Кочура.

 

Повідомлення учнів – "літературознавців" про Г.Кочура і М.Лукаша.

Григорій Кочур

         Григорій Кочур – український перекладач, поет, літературознавець. Перші його переклади були опубліковані 1938р. в хрестоматії з античної літератури та у періодичних виданнях. 1943р. він був несправедливо заарештований. У звинувачувальному висновку стверджувалося, що "Кочур під час тимчасової німецько-фашистської окупації належав до організації українських націоналістів, підтримував зв'язки з представниками Центрального проводу ОУН (об'єднання українських націоналістів) , від яких одержував відповідну літературу і розповсюджував її серед знайомих." На закритому судовому засіданні трибуналу військ НКВС Полтавської області 11 березня1944р. Кочур не визнав себе винним, та, попри відсутність будь-яких доказів з боку звинувачення, письменник та його дружина І.Воронович були засуджені кожен на 10 років виправно-трудових таборів і на подальше позбавлення громадських прав протягом 5 років. Відбували вони незаслужене покарання в Комі АРСР. 7 вересня 1956р. подружжя Кочурів звернулося до прокурора Київського військового округу із заявою про реабілітацію . 8 січня 1957р. військовий трибунал Київського військового округу скасував вирок щодо Г.Кочура та його дружини. Серед реабілітаційних матеріалів у справі Кочура є позитивні відгуки про нього О.Білецького, письменника Є.Дроб'язка та інших діячів культури і науки "Після реабілітації Г.Кочур активно працює як перекладач і дослідник літератури. За книгу "Відлуння" (1969) та переклади поезій П.Верлена, "Гамлета" В.Шекспіра  та ін. удостоєний премії імені М.Рильського. У  застійні часи знову зазнав переслідувань, був виключений з СПУ, згодом поновлений .1991 року видав книгу перекладів "Друге відлуння" .2000 року вийшло друком "Третє відлуння" (за участю сина перекладача Андрія Кочура). Переклади французької поезії Кочура відзначаються глибоким знанням тексту оригіналу, філософським змістом і самобутністю поетичної мови перекладача, котрий спирається як на українські традиції, так і на новітні здобутки в галузі поезії.

 

Микола Лукаш.

         Микола Лукаш – український перекладач, літературознавець. Тривалий час завідував відділом у журналі "Всесвіт". Перекладав з 14 мов, відтворюючи з високою художньою майстерністю чимало шедеврів світової літератури Г.Кочур сказав про нього : "Такі, як Лукаш, народжуються, мабуть, раз на кілька століть…" Валерій Шевчук писав про Лукаша :"Микола Олексійович для культурного українця не просто один із найблискучіших перекладачів – він особлива, неповторна ланка нашого літературного процесу, невід'ємна частка нашого спільного творчого буття." М.Лукаш був нагороджений премією імені М.Рильського 1988р. Найвідоміші його переклади – "Пані Боварі" Г.Флобера, поезії П.Верлена, А.Рембо, В.Шекспіра, Р.Бернса, драми Лопе де Веги.

         Про особливості Лукашевої стилістики перекладу Г.Кочур писав так: "Лукаш винятково різносторонній стиліст. Знання української мови на всіх етапах її розвитку, в усіх її тонкощах ц нюансах поєднується в нього з великою сміливістю та ініціативністю і одночасно з тактом і почуттям міри. Він піднімає на поверхню, активізує і запроваджує до вжитку найглибинніші мовні шари, і архаїзм, і неологізм у нього однаково служать справі художньої виразності." Одна з найбільш повних збірок перекладів М.Лукаша "Від Боккаччо до Аполлінера"(1990), де вміщено багато поезій П.Верлена.

Повідомлення учнів – "літературознавців".

"Осіння пісня " Верлена в перекладі М.Лукаша.

          Лукаш заглибив свій переклад в асоціативні особливості українського слова. В оригіналі йдеться про "ридання скрипок", і переклад М.Лукаша справді неначе "схлипує". Але ця асоціативна властивість української лексики (звуконаслідувальне "хлип") спричинила зміну звукового забарвлення алітерації, яка в перекладі звучить значно глухіше, ніж в оригіналі. Втім, переклад викликає в читача ті самі асоціативні відчуття, що й оригінал. Ось це і є найважливіше.

"Осіння пісня " Верлена в перекладі Г.Кочура.

          Г.Кочур намагався донести до українського читача і звукові барви французького вірша. Його переклад дзвенить тими самими приголосними, що й першотвір.

Поряд з альтерованим приголосним збережено навіть одну голосну і, яка несе таке саме стилістичне навантаження, що й звук о в оригіналі. У перекладі Г.Кочура скрипка не "схлипує", а "голосить " сонорними, звучання яких визначається високим, "жалібним" українським підголоском та ритмічною організацією вірша.

 

         Переклади виконані в різній манері, тому неможливо віддати перевагу якомусь із них. Обидва демонструють різні відтінки вірша.

 

Образи – символи в "Осінній пісні " П.Верлена.

Осінь – час переосмислення пройденого життя, журба, втома, туга за втраченим прекрасним.

Вітер – голос осені, відкритий простір, щось вороже людині.

Листя – зів'яле (прожите) людське життя.

Струни – настрій.

Годинник – час як одна із характеристик процесу буття і нагадування людині про минущість усього сущого, зокрема її самої.

Скрипка – душа.

Осіння пісня – журба, плин часу.

Робота з картками.

Порівняйте варіанти підрядника та перекладів. Вкажіть художні особливості кожного з них. Яку картину осені змалював поет?
Яке ще значення має словосполучення "осіння пісня"?
Які ще образи створюють картину близької смерті ліричного героя?
З якими почуттями пов'язане слово "осінь"?
Доведіть, що перед нами не просто осінній пейзаж, а "пейзаж душі".

Виступ  учня - "літературознавця".

Поль Верлен і українська література.

         За висловом Г.Кочура, відомого поета-перекладача і літературознавця,  в українську літературу перший ввів Верлена Павло Грабовський. Г.Кочур вважає, що "в українській літературі Верлена почали перекладати досить рано і перекладали досить охоче."

         Серед перекладачів відомі майстри слова – В.Щурат, М.Вороний, С.Твердохліб, М.Рильський, Михайло Орест, М.Драй-Хмара, Г.Кочур, М.Лукаш та ін.

         Лірика Верлена справила величезний вплив на багатьох вітчизняних письменників. Зокрема прихильником французького поета був Василь Стефаник. Він зазначав, що Верленові поезії допомагають йому в години "сумовитості", а вірш "Осіння пісня" може передати все "журливе й безконечне", що переповнює його душу. Орієнтувався у своїй творчості на Верлена і Микола Вороний. Письменник стверджував: "Очевидно, зближувало нас палке бажання віри для зневіреної і вже, властиво, безвірної душі.

         Як і вірші Верлена, поезії М.Вороного відзначаються бездоганним смаком, глибокою ерудицією, багатством емоційно-виражальних засобів поетичної мови. Вороний говорив, що він, як і Верлен, іде "не так од образу, як од звука". Втім, Вороний не сліпо наслідував Верлена. Його творчість виграє всіма барвами українського слова, відображаючи страждання й поривання української душі. А застосування національних фольклорних форм надає поезії Вороного неповторної самобутності.

         Сильний вплив Верленової лірики відчувається й у віршах І.Франка, Лесі Українки, Олександра Олеся, Михайла Ореста, Л.Костенко та інших українських митців.

 

Слово  вчителя.

         Отже, "Осіння пісня" Верлена  - і пейзаж осені, і "пейзаж душі". "Зжовклий листок " – і природа, і ліричний герой. Все відноситься в безвість "вихоровим виром" . І все у творі підпорядковане вияву цих думок та емоцій – від звукопису до графічного розташування рядків.

Творче завдання.

Усно намалюйте вірш.

(Пропоную учням своє бачення вірша: на голому дереві жодного листочка, годинник, а внизу малюнка 2 самотні пожовклі листки. Навмисне один листок залишаю неприкріпленим до малюнка. А учні самі обирають на малюнку місце для нього. Один із елементів мого "Мальованого вірша" – яскравий метелик як символ творчості, думки поета, його діти також розміщують на картині.)

ІІІ. Рефлексія.

З якими основними ознаками поезії П.Верлена ви ознайомилися на уроках за творчістю поета?

Відповіді учнів оформити за стратегією "Гронування".

 

Вірш Любові Ігнат.

                   Красуня осінь птахою майнула

                   Пора Верлена. Жовтий сум і щем.

                   Що там попереду, мов блискавка, сяйнуло?

                   Що шлях встелило зоряним дощем?

                   То доленька моя – література.

                   То боленько моє і хрест.

                   І сміх, і гріх, і радість, і зажура.

ІV. Завдання додому.

1 . Спробувати "намалювати" вірш Верлена.

2. Індивідуальне повідомлення про А.Рембо.

3. Опрацювати матеріал підручника про поезію Верлена.


Теги: Верлен, Галівець Т.Ю.
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 956/30


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar