| Головна » Зарубіжна література |
Мета: виразно читати і емоційно сприймати розділи повісті, дати оцінку моральним якостям, вчинкам персонажів, розвивати творчу увагу. навички зв*язного мовлення учнів, спілкування, уміння висловлювати власні думки; виховувати оптимізм, любов до людей,толерантність Обладнання: презентація,малюнки дітей Тип уроку: комбінований
Радість – всесвіту пружина. Радість – творчосі душа... Ф. Шиллер «Ода да радості»
Мотивація навчальної діяльності Роман «Полліанна» належить до книг, що можуть змінити не тільки нас самих, але й наше ставлення до навколишнього світу. Ця книга обійшла половину земної кулі і навчила людей різних країн « грати в радість», вселила віру у свої сили і змусила замислитися над тим, як ставитися до себе, до труднощів у житті, до людей, які тебе оточують. І от сьогодні ми поговоримо про ідею радості й відкриття світу у творі. Епіграф нашого уроку - строки із гімну Євросоюзу «Оди до радості» Ф. Шиллера -Діти, як ви думаєте, чому навчить вас сьогоднішній урок? (ми навчимося грати в радість) - Так, ви навчитеся грати в радість, а ще висловлювати свої думки. Я сподіваюсь, що цей урок допоможе вам виховувати в собі оптимізм, любов до людей, толерантність. А допоможе нам в ццьому незвичайна дівчинка – Полліанна, котра, незважаячи на життєві випробування, радіє кожному дню і намагається допомогти всім, з ким зустрічається.
- Діти, які ассоціації виникають у вас зі словом «Полліанна»?
-Полліанна має надзвичайний дар – жити «своєю грою в радість». Добротою, щирістю думок вона змінює життя всього міста, навчивши багатьох людей простого шляху до щастя: « завжди радіти» Робота в групах. Скласти правила « гри в радість», користуючись підручником (С. 182, « Літературна кухня») Правила гри в радість»: Кожна людина може грати в цю гру.
Робота з текстом (в групах). «Як « гра врадість» робить світ кращим?» Знайдіть у тексті, як Полліанна намагається радіти навіть за неприємних ситуацій (зачитати цитати) І група Втрата батька «Радіти, що тато пішов на небо, щоб бути там із мамою та іншими дітьми. Він казав, що я маю «радіти за них» (с. 186) 2 група Хотіла ляльку, пислали милиці « Треба радіти з того, що милиці виявились непотрібними» (с.193) 3 група Тітка поселила Полліанну на горищі « та рапто я згадала, що терпіти не можу свого ластовіння, і зраділа, що не маю люстра. А потім побачила цей чудовий краєвид з вікна і зрозуміла. Що мені є з чого радіти.» (с. 192) 4 група Дівчинку залишили без вечері « я люблю хліб з молоком. І буду рада розділити ,Ненсі,з тобою вечерю» ( с. 192)
- Як бачите, в житті Полліанни багато труднощів, але вона не опускає руки. Е. Портер зазначила: « Люди думають, що Полліанна постійно радісно щебече і що вона радіє абсолютно з усього. Однак, я ніколи не поділяла думки, про те, Що ми мусимо заперечувати існування труднощів.,страждань і зла. Я переконана в тому, що ліпше зустічати невідоме бадьоро і радісно. Складання ланцюжка « Кого Полліанна залучила до « гри в радість»? Щоб скласти ланцюжок, потрібно впізнати героя. Впізнай героя 1.Строга жінка з суворим обличчям, котра похмурніла щоразу, коли ніх падав на підлогу чи грюкали двері.(міс Поллі) 2. Чоловік був завжди вбраний у довгий чорний сурдут иа шовковий циліндр, цього інші чоловіки не носили. Ідучи, він тримав спину, а ходив переважно швидко і завжди сам.(містер Пендлтон) 3. До неї ніхто не любить ходити. Як би тільки людям не було її шкода, жодна душа й раз на день не навідалась би до неї, така вона уїдлива.( місіс Сноу) 4.Мені щойно минуло десять років. Торік я жив у сиротинці, Я хотів мати власну домівку. Ну звичайну, щоб була мама, а не доглядачка. (Джиммі) 5. Бадьоро наближався найвищий з гурту чоловік із чисто виголеним обличчям і добрими очима.(лікар Чилтон) 6. Вона засуджувала господиню за безсердечне ставлення до сироти і зустрічала Полліанну на станції. (Ненсі)
Ланцюжок Місс Поллі – Містер Пендлтон- місіс Сноу – Джиммі – лікар Чилтон-- - Ненсі Рольва гра (по групам) Ви будете акторами і від імені персонажів твору розкажете нам, як змінилося ваше життя під впливом Полліанни. 1 група (міс Поллі) Мені 40 років, я живу в великому будинку. У мене було спокійне налагоджене життя.. Я майже не згадувала свою сестру Дженні, вважала її зрадницею. І ось раптом цей страшний лист. Почуття обов*язку змусило мене взяти до себе доньку моєї померлої сестри. Спочатку Полліанна мене дуже дратувала, тому що приносила клопіт, порушувала тишу. Але з часом я дуже прив*язалась до цієї непосидючої, щирої і веселої дівчинки. Я навіть не зрозуміла, коли змінився мій характер, але мені це подобається. Полліанна змусила мене полюбити життя, переступити через гординю. Полліанна не тільки змінила мій характер, вона змінила мою долю. Я шаслива – поряд зі мною улюблена племінниця Полліанна і мій коханий – доктор Чилтон. 2 група містер ( Джон Пендлтон) Я дуже багата людина. У мене великий будинок. Колись, дуже давно, я кохав Дженні, матір Полліанни, але вона поїхала з іншим. З тих пір я живу один, ніщо не радує мене, навіть моє багатство. З появою Полліанни, дівчинки-веселки, моє життя змінилося. Я зрозумів, що скравжня домівка неможлива без руки й серця жінки та присутності дитини. Я дуже хотів, щоб Полліанна переїхала жити до мене, та вона любить свою тітку Поллі і не хоче залишати її. Але саме Полліанна вмовила мене всиновити сироту Джиммі Біна. Я прив’язався до хлопчика, як до рідного сина. У нас справжня сім’я. Дякую, тобі, Полліанно. 3 група (місіс Сноу) Я хвора жінка, у мене параліч ніг. Мені дуже прикро, усі люди можуть ходити. а я немічна, повинна лежати в ліжку. Я дуже сердилась. Не дозволяла відчиняти вікна, щоб не бачити щасливих людей. З появою Полліанни моє життя змінилося. Вона навчила мене «грати в радість». Спочатку це мене дратувало. Але поступово я полюбила цю веселу дівчинку, дозволяла їй розчісувати своє волосся,робити зачіски. Я навіть почала працювати. Зараз я в’яжу одяг для дітей з притулку. Я дуже рада, що у мене здорові умілі руки і що можу бути комусь корисною. Дякую тобі, Полліанно, за віру в життя. 4 група (Джиммі) Мені щойно минуло 10 років. Торік я жив у сиротинці.Але нас таких там було багато і тому їм за мене голова не боліла. І я пішов звідти. Я хотів мати власну домівку, ну звичайну, щоб була мама, а не доглядачка. Як є домівка, то є й родичі, а в мене нікого не було. Завдяки Полліанні у мене з’явився батько, якого я люблю. Тепер ми щаслива сім’я. Спасибі тобі, Полліанно. Отже, Е. Портер стверджує, що людина може сама змінювати своє життя на краще. Тільки для цього вона повинна внутрішньо мінятися, наповнювати своє серце добром і турботою, виявляти любов і милосеодя до ближніх.
Робота в групах Складіть опорну схему «Вплив Полліанни на життя міста»
[Организационная диаграмма]
Висновок Ясним сонечком входить Полліанна в похмурі будинки, і їй вдається пом’якшити, здавалось би, зовсім скам’яніли серця. Люди, переймаючи «гру в радість» стають добрішими, людянішими, починають усвідомлювати мету свого існуввання.
Вирішення проблемних ситуацій То, як, діти, може, повчимося «грати в радість». Це так цікаво і так просто: варто знайти щось радісне навіть у найприкрішій ситуації. Тож спробуємо. Робота в групах 1 ситуація Перед від’їздом до літнього табору я сильно захворів на ангіну. 2 ситуація Мені не дозволяють допізна гуляти з друзями. 3 ситуація Я сподівався отримати 11 балів за контрольну з математики, а отримав 7. 4 ситуація Чому можна радіти, якщо кожного дня задають домашні завдання? Підсумки «Мікрофон» -Чому ви научились сьогодні на уроці? -Чи з’явилось у вас бажання щось змінити у своєму житті? -За що б ви подякували Е. Портер? Домашнє завдання: переказати епізод повісті, який справив на вас найбільше враження; підготувати по 4-5 питань для вікторини.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |