| Головна » Всесвітня історія |
Мета: Познайомити учнів з процесом утворення та зміцнення Московської держави. Дати уявлення про політичний, соціально-економічний, культурний розвиток цієї держави. Простежити процес збирання руських земель навколо Москви у ХV ст. та боротьбу проти монгольського іга. Завдання: Навчити учнів називати час утворення Московської держави, об’єднання земель навколо Москви, правління Івана ІІІ, Куликовської битви, скинення монгольського іга. Тип уроку: вивчення нового матеріалу Форма проведення: урок-дослідження з використанням мультимедійного обладнання Очікувані результати: Після уроку учні зможуть: Розповісти про процес утворення та зміцнення Московської держави, культурний розвиток Північно-Східної Русі у ХІІІ-ХV столітті. Обладнання: мультимедійний проектор, папір для складання таблиць. Хід уроку: Етап уроку Час Організаційний момент Привітання. Діти, пригадайте, яку тему ви вивчали на уроках всесвітньої історії? ( Північно-Східна Русь. Утворення Московської держави) Сьогодні ми продовжимо вивчення цієї теми і проведемо історичне дослідження становлення Московської держави у ХІV – ХV столітті, її політичного, соціально-економічного та культурного розвитку. Напередодні уроку я запропонувала об’єднатися в групи, визначити лідера, який буде керувати роботою групи, слідкувати за часом, виступатиме від групи та оцінювати роботу учнів в групі відповідно шкали оцінювання. ( Додаток № 1) № Ім;’я учня Робота над завданням Участь в обговоренні Участь в роботі класу Робота над проблемним питанням Загальний бал - Вам необхідно, також, визначити секретаря, який буде заносити дані в таблицю, експертів, які будуть вибирати необхідну інформацію та надавати її секретарю, лідеру групи для узагальнення. Актуалізація опорних знань 1. Бесіда: - Перед тим, як розпочати роботу над новою темою, давайте пригадаємо та покажемо на карті князівства, що існували на території Північно-Східної Русі у ХІІ-ХІІІ ст... ( Учні працюють за атласами, один демонструє на карті) Які політичні процеси відбувалися в цей період на цих землях? ( Між князями точилася міжусобна боротьба за землю; Руські землі потрапили в залежність від татар. ( 1169 р., 1236 р., 1240 р., 1242 р., 1147 р.) - Що вам відомо про Москву? Покажіть її на карті. ( Учні показують на карті географічне розташування Москви та коментують: Розташована майже в центрі Північно-Східної Русі. Постановка завдань уроку Слово вчителя: - Сьогодні на уроці ми з вами проведемо історичне дослідження і з’ясуємо, як розвивалося Московське князівство у ХІV- ХV столітті. Наприкінці уроку ви будете знати про основні історичні події та познайомитися з історичними постатями цього періоду, будете вміти розповідати про політичний, соціально-економічний, культурний розвиток Московської держави. Ми разом з вами спробуємо дати відповідь на проблемне питання уроку: - Суспільно-політичний устрій Московської держави більше нагадував західно-європейський чи візантійський? Вивчення нового матеріалу 1. Слово вчителя: - Як вам відомо руські землі з ХІІІ століття потрапили в залежність від Золотої Орди та страждали від нападів монголо-татар. Одним з основних завдань руських князів була боротьба з ординцями. З другої половини ХІV століття вони вже спільно виступали проти ворога і московські князі очолили цю боротьбу. Так, у 1378 році об’єднане руське військо під керівництвом московського князя Дмитра завдало поразки татарам, після чого литовці вирішили підтримати ординців і вирушили їм на допомогу. Щоб не дати об’єднатися цим військам, Дмитро Іванович прийняв рішення дати бій в степу. Його підтримали й інші князівства – Рязанське, Ростовське, Ярославське. Ця битва ввійшла в історію як Куликовська битва. Я про пропоную зараз вам послухати повідомлення про цю історичну подію і скласти простий план цієї розповіді. 2. Випереджаюче завдання - Про Куликовську битву історики і донині ведуть багато суперечок, бо цей період не найлегший для вивчення. У першу чергу тому, що письмових свідчень, описів того часу збереглося дуже мало, бо як відомо татари палили, руйнували міста-фортеці, монастирі, де зберігалися бібліотеки. Але все ж таки збереглися перекази, є, також, повість «Задонщина», які розповідають про Куликовську битву. Ця битва відбулася 8 вересня 1380 року у степу між річками Дон та Непрядва між об’єднаним руським військом під приводом князя володимирського та московського Дмитрія Івановича та татарським військом на чолі з Мамаєм. Перед боєм до руських дружин звернувся з грамотою засновник Троїце-Сергієвого монастиря Сергій Родонезький, щоб підняти бойовий дух руським воїнам. Бій розпочався двобоєм між ченцем Олександром Пересвєтом та мурзою Челубеєм. Вершники на повному скаку смертельно вразили один одного списами. 29-річний князь Дмитрій розташував своє військо так, щоб татарська кіннота не змогла вдарити по ньому з флангів, і сховав у засідці полк. Під час бою Дмитрій сміливо та мужньо бився в передніх лавах війська. Коли кіннота атакувала русичів і ті почали відступати, несподівано в бій вступив «засадний полк». Татари почали тікати. Бій закінчився перемогою руського війська, а Дмитра назвали Донським. 3. Перевірка самостійної роботи учнів по складанню простого плану ( Декілька учнів зачитують складений план. Наприклад: Історики про Куликовську битву. - Як ви гадаєте, в чому значення цієї перемоги? ( - Початок боротьби проти монголо-татарського панування. - Авторитет князя Дмитрія як умілого полководця. - Сприяла об’єднанню руських земель навколо Москви.) 4. Розповідь вчителя: - Перемога у цій битві закріпила за Московським князівством вирішальну роль у боротьбі з монголо-татарами та політичну єдність руських земель. Починається «збирання» руських земель навколо Москви. Найбільше земель приєднав до Московського князівства Іван ІІІ та його син ВасильІІІ. Перед вами територія Великого князівства Московського у 1533 році. Іван ІІІ намагався будь-якими методами перетворити Московське князівство на велику централізовану державу. Територіальна експансія відбувалася дуже швидко: 1463 р. – підкорення ярославських князів; 1478 р. – приєднання Новгорода ( «Вечевому колоколу в нашей державе не быть, посаднику не быть, а править нам, как в своей вотчине») та Карелії; 1472 р. - приєднання Пермі та верхів’я Ками; походи на Тобол, Іртиш, Об та підкорення хантів та мансів; 1485 р. – приєднання Твері; 1489 р. – московські війська здобули Хлинов (Вятку) Отже, до кінця ХV століття Московська держава перетворилася на велику державу, до складу якої входили підкорені народи - імперію. Ці завоювання та розгром орди військами середньоазіатського завойовника Тимура (Тамерлана) створили умови для скасування залежності від татар. З 1478 року припинив виплату данини Великій Орді, на що хан Золотой Орди у 1480 р. організував військовий похід на Московію і зупинився на березі річки Угри. Впродовж кілька місяців війська татар та руські війська стояли на різних берегах, не наважуючись розпочати бій. З початком зими татари розбрелися. Це протистояння увійшло в історію як «стояння на Вугрові».Через деякий час Золота Орда розпалася на дрібні володіння і не могла вже поновити контроль над московськими землями. - Яку внутрішню політику впроваджував Іван ІІІ в своїй державі, яким був соціально-економічний та культурний розвиток Московської держави у ХV столітті? Відповіді на ці питання ви знайдете працюючи в групах. У нас сьогодні будуть працювати чотири групи - політики, економісти, соціологи та культурознавці. Я пропоную вам використати матеріал підручника та знайти відповіді на питання. Підсумком роботи групи буде заповнення пропущених місць у тексті, що отримала кожна група. 5. Робота в групах «Політики» - державне управління «Економісти» - розвиток економіки «Соціологи» - руське суспільство у ХV столітті «Культурознавці» - культура Північно-Східної Русі у ХІІІ – ХV столітті. Питання для учнів: «Політики» 1) Хто правив у Московській державі впродовж ХІІІ- ХV століть? 2) Якою була влада князя? Чому? 3) Що запровадив Іван ІІІ при дворі? 4) Який дорадчий орган існував при дворі? 5) Кому належала судова влада над селянами? 6) Що виникло у Московській державі наприкінці ХV століття? Картка 1 Московською державою впродовж ХІІІ- ХV століть правив (князь), влада якого була (сильною), бо він спирався на (військову дружину) та (церкву). Іван ІІІ запровадив при дворі (пишний візантійський ритуал) та (візантійський герб – двоглавий орел). При дворі існував дорадчий орган – (боярська дума). Наприкінці ХV століття у Московській державі виникли («прикази») та («Судебник»). Судова влада над селянами належала (поміщикам). «Економісти» 1) Якими видами господарської діяльності займалося населення Московської держави? 2) Що таке вотчина і хто нею володів? 3) Що таке помістя і хто ним володів? 4) Що таке місництво і як воно впливало при призначенні на посаду? 5) Чи склалася в Московській державі система васалітету? Чому? 6) Хто заселяв руські міста? Картка 2 У ХІІІ–ХV столітті населення Московської держави займалося (землеробством, садівництвом, городництвом, тваринництвом), а також (торгівлею та ремісництвом). Землю обробляли (селяни), які були залежні від (пана) і не мали права полишити його, за винятком (тижня до і тижня після Юрієвого дня). Князі, бояри, монастирі володіли (вотчинами), великими маєтками. «Діти боярські», середні й дрібні служилі люди, за службу у князя отримували у тимчасове володіння (помістя). (Місництво) визначало, хто і на яку посаду може бути призначений князем. Система васалітету у Московській державі ( не склалася), бо всі служилі люди мали єдиного сеньйора – (Великого князя). Руські міста заселяли (ремісники, купці, «чорні люди»). «Соціологи» 1) З яких груп складалося населення Північно-Східної Русі у ХІІІ–ХV столітті? 2) Де жили князі та бояри, городяни, бідняки? 3) З яких тканин був одяг простого люду та заможних? 4) Який одяг носили жінки? 5) Який одяг носили чоловіки? 6) Як харчувалися? Картка 3 Населення Північно-Східної Русі у ХІІІ–ХV столітті складалося з ( селян, великих, середніх, і дрібних землевласників, духовенства, городян). Князі та бояри жили у (хоромах), городяни – (в будинках з дерев’яних колод), бідняки – ( в халупах без вікон). Простий люд носив одяг пошитий з (грубого полотна), одяг знаті та заможних купців – (з дорогих привізних тканин). Чоловіки носили ( довгу свиту, каптан, сіряк, сарафан, довгий безрукавний плащ). Жінки – ( сарафан літник, тілогрійку). Їли (хліб, каші, щі, супи, рибу, коров’яче молоко, сир, масло, мед) тощо. (М'ясними стравами) не зловживали, часто постилися. «Культурознавці» 1) Що використовували для письма в ХІІІ-ХV столітті в Північно-Східній Русі? 2) Що описували руські мандрівники та як називаються їх праці? 3) Про що розповідають руські билини? 4) Які письмові джерела розповідають про історію Північно-Східної Русі? 5) Як розвивалося будівництво? 6) Які види мистецтва розвивалися у ХІV столітті? Картка 4 У ХІІІ столітті для письма використовували (пергамент чи берест), а з ХІV століття – (папір). Руські мандрівники описали ( Константинополь), а тверський купець (Афанасій Нікітін) у своїй праці («Ходіння за три моря») – Індію. Народ склав багато билин про (боротьбу проти золотоординського іга). До письмових джерел ХІV-ХV століття належать (Троїцький літопис, «Сказання про Мамаєве побоїще», «Задонщина»). Активно розвивалося у ХІІІ- ХV століттях будівництво – (білокам’яний Кремль, Троїцький та Успенський собори). В цей час працюють видатні іконописці – (Андрій Рубльов, Феофан Грек). ( Після опрацювання матеріалу підручника, учні відповідають на питання та заповнюють пропуски на картках. Перевірка роботи усна, з використанням слайдів). Підсумок уроку 1. Слово вчителя: - Ми з вами розглянули тему «Утворення та зміцнення Московської держави». Тож, давайте спробуємо дати відповідь на проблемне питання нашого уроку: «Суспільно-політичний устрій Московської держави більше нагадував західно-європейський чи візантійський?» 2. Метод «прес» ( Учні висловлюють свої думки щодо поставленого запитання, аргументуючи їх за такою схемою: Я вважаю _______ тому, що ___________. Наприклад, ________. Отже, _____. 3. Оцінювання роботи учнів на уроці ( Лідери груп коментують роботу членів групи. Учитель аналізує виставлені бали) Домашнє завдання 1. Опрацювати текст на сторінці 217-226, дати визначення понять (завдання 8). 2. За бажанням виконати завдання 10, 11 3. Подумати над питанням 6: «Чи стала Московська держава наприкінці ХV століття централізованою?». Відповідь підготувати за схемою.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |