| Головна » Всесвітня історія |
Мета уроку: з’ясувати причини і наслідки Лютневої революції та Громадянської війни в Росії, висвітити їх перебіг; схарактеризувати політичні підсумки революції і громадянської війни; схарактеризувати політику «воєнного комунізму»; формувати вміння аналізувати, узагальнювати історичний матеріал, працювати з історичними документами та іншими джерелами; виховувати в учнів толерантність та нейсприйняття насилля, як методу досягнення мети. Очікувані результати Вміти аналізувати історичні документи; складати таблиці Визначати роль особи в історії Вміти працювати з історичним атласом Розуміти згубні наслідки громадянської війни в історії країни Визначати складові частини політики «воєнного комунізму» Основні дати: 23 лютого 1917 р. – початок російської революції; 26 жовтня – падіння Тимчасового уряду; перемога більшовицького збройного виступу. 1918 – 1922 рр. – громадянська війна; 4 березня 1919 р.- заснування «Комінтерну». 1919 р. – запровадження більшовиками політики «воєнного комунізму» Основні поняття: «більшовизм», «громадянська війна», «воєнний комунізм», «комінтери», «світова пролетарська революція»??? Особистості в історії: Микола ІІ, О.Керенський, В.Ленін, Зінов’єв, Каменів, А.Денікін, Н.Махно. Обладнання уроку: мультимедійна установка, або комп’ютер, презентація до уроку (фото матеріали), політична карта світу, атласи, роздавальний матеріал. Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь. Структура уроку І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань ІІІ. Мотивація навчальної діяльності ІV. Вивчення нового матеріалу Причини й основні події Лютневої революції 1917 в Росії. а) жовтневий переворот і перехід до влади більшовиків. 2. Громадянська війна: причини, учасники, головні події, наслідки. 3. Політика «воєнного комунізму» 4. Діяльність Комінтерну. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент Учні розгадують шифрограму – «волюреція». (Слайд № 1) Вчитель повідомляє тему, мету та очікувані результати уроку. ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда. Якими були наслідки Першої світової війни для економічного і політичного розвитку Росії? Аналізуючи відповіді учнів, учитель відзначає, що на початку 1917 р. Російська імперія була охоплена глибокою економічною, соціальною та політичною кризою, яка загрожувала вибухом. Активізувалась діяльність революціонерів і лібералів. Проти монархії виступали майже всі суспільні верстви. Особливого розмаху набув конфлікт царя з Державною думою та урядом. У Державній Думі сформувався прогресивний блок (кадети, октябристи, прогресисти). Цар вже не міг, як раніше, правити країною. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Слово вчителя. Завдяки Лютневій революції Росія опинилася на перехресті історичних доріг, здобувши можливість вибудовувати демократичну державу. Однак Росія не змогла скористатися наданим історичним шансом. Чинна влада не отримала підтримки з боку провідних політичних партій. Вона опинилась під прямим ударом крайніх лівих сил – більшовиків. Громадянська війна, яка стала наслідком політики більшовиків, сприяла розколу суспільства, привела до існування класової системи моральних норм і цінностей. ІV. Вивчення нового матеріалу. Причини та основні події Лютневої революції 1917 в Росії. Учні разом з учителем розкриває основні причини Лютневої революції Невирішеність аграрного питання, злиденність і малоземелля селян. Відсутність справедливого робочого законодавства Політика царського уряду Криза самодержавства Втома народу від війни Розповідь вчителя про початок революції (слайд 3,4,5,6,7,8,9,10) В ході розповіді, учні складають таблицю Зразок таблиці «Основні події революції» Слайд № 11,12 (фото слайду Тимчасового уряду) з коментарем. Запитання Як ви вважаєте, чиї інтереси міг виражати цей уряд? Слово вчителя. В 1917 році були здійснені спроби переходу від старого самодержавного режиму до нового демократичного шляхом реформування основних політичних і соціальних галузей країни, в умовах кризи та воєнної разрухи. Всі намагання Тимчасового уряду, привести країну до нового устрою, були формальними або слабо реалізуємими. Проблемне завдання учням. Чи вдалось тимчасовому уряду в ході проведення своїх перших указів створити демократичну державу? Пропонується заслухати повідомлення учнів про основні заходи політики Тимчасового уряду.(Випереджальне завдання) Короткий зміст виступу Березень – вересень 1917 р. проголошення республіканської форми правління. Відміна політичної цензури Проголошення свободи друку, совісті, союзів, зібрань. Правова реформа. Зміни в судовій системі. Розроблено закон про вибори до Установчих зборів на основі загального виборчого права та пропорційного представництва. Реформа органів місцевого самоврядування. Скасування смертної казні. Перевірка проблемного завдання. Вчитель підводить учнів до висновку що курс ТУ був спрямований на створення буржуазно-демократичного устрою. Вчитель відзначає політичні підсумки лютневої революції: а) відбувалося повалення монархії. б) виникла перспектива демократичного розвитку Росії в) вирішенням питання про владу стало виникнення двовладдя; г) активізувався національно-визвольний, демократичний рух народів Росії. д) відбувся розпад Російської імперії. Запитання Як ви думаєте, що могло перешкодити розвитку демократичного етапу революції а) Жовтневий переворот, прихід до влади більшовиків. Учням пропонується дати оцінку подій Жовтневої революції, використовуючи вислови сучасників подій та істориків. Робота з роздавальним матеріалом (Додаток№1) Який, на вашу думку, міг бути подальший сценарій розвитку Росії після захоплення влади більшовиками? Учні пропонують свої сценарії розвитку подій у Росії. 2. Громадянська війна: причини; учасники, головної події. Вчитель: Тема війни, актуальна і зараз нажаль війни відбуваються в наш час. Ще страшніше коли, це громадянська війна. Метод «Жива смуга» Спробуйте дати визначення поняття «громадянська війна» використовуючи будь який спосіб передачі інформації. Можливі варіанти відповіді Громадянська війна – збройна боротьба за владу ГВ – це війна між громадянами однієї держави. ГВ – це братовбивство ГВ – (можливе визначення на рівні асоціацій) Вчитель у вигляді міні – лекції розкриває причини Громадянської війни, учні записують їх до зошитів. Орієнтовні відповіді учнів. Громадянська війна – це організована збройна боротьба між різними соціальними групами за державну владу, найбільш гостра форма соціальної боротьби всередині між різними соціальними групами за державну владу, найбільш гостра форма соціальної боротьби всередині даної держави. Особливістю громадської війни стала іноземна інтервенція. Інтервенція – насильницьке втручання однієї або декількох держав у справи іншої держави, вторгнення з метою захоплення території, придушення революційного або національного визвольного руху. Причини війни Захоплення влади більшовиками нелегітимним шляхом, розвал демократичної альтернативи розвитку країни після розгону Установчих зборів; антинародна політика більшовиків на селі весною – літом 1918 р: намагання іноземних держав розпалити громадянську війну. Слово вчителя. Виходячи з причини ГВ спробуємо визначити склад учасників ГВ. Відповіді учнів узагальнюються вчителем. Слово вчителя. В (ГВ) в Росії три основні сили: білі, червоні, селяни. Але не можна спрощувати реальний розкол народу. Дуже важко розібратися у виборі позиції тих, хто боровся за Росію. Робота в групах. Клас ділиться на 3 групи. 1 група – «білі»; 2 група – «червоні»; 3 група – «селяни». Слайд (13,14,15) На дошці або на ватмані написані питання, на які відповідають групи, працюючи з історичними документами (Додаток №2) .Завдання до документів Опрацювати документи і дати відповіді на запитання. Соціальна база руху. Програмні вимоги руху. Сила, слабкість руху. Причини перемоги червоних у Громадянській війні. Причини поразки білих у Громадянській війні. Чому селяни воювали на боці і білих, і червоних і виступали як самостійна політична сила? Далі проходить презентація груп Учні з кожної групи готують повідомлення про лідерів руху. Мета — визначити роль особи в історії. (Учні отримали випереджальне завдання при підготовці повідомлень про лідерів руху.) Слайд (15,16,17,18,19,20) На екрані можна вивести портрети діячів, про яких розповідатимуть учні. Учитель підбиває підсумки даного етапу уроку. Слово вчителя Метод який використовували протиборчі сили один – терор – особлива форма політичного насильства, яка характеризується ціленаправленостю та жорстокістю. Ми не будемо ідеалізувати ні большивиків, ні їх противників. Обидві сторони розпалювали багаття братовбивчої війни. При цьому вважали себе цілком правими. Білі претендували на роль представників загальнонаціональної справи, воювали та помирали за велику Росію та її інтереси. В свою чергу «червоні» були впевнені, що вони є (представниками) інтересів всіх трудящихся, борцями проти гніту та експлуатації, за визволення не тільки свого народу, але і всього світу. Наслідки Громадянської війни в Росії (показ слайдів ) Таблиця «Втрати в війні» (Слай № 21) Жертви террора (Слайд 22,23,24,25) Слово вчителя ГВ обернулась трагедією для народів Росії До 1921 р. Росія буквально лежала в руїнах. Від колишньої Російської імперії відійшли території Польщі, Фінляндії, Латвії, Естонії, Західної України, Білорусії, Бессарабії, Карпатської області. Чисельність населення на залишившихся територіях сягала до 135 млн.чол.. Втрати на усіх територіях в результаті війни, епідемій, еміграції, зниження рівня народження сягали з 1914 р. не менше 25 млн.чол. В часи воєнних дій особливо постраждали Донбас,, Урал, Сибір, були зруйновані шахти та рудники. Через нестачу палива зупинились заводи. Робітники змушені були переселятися в село. В загалом рівень промисловості скоротилась в 5 разів. Сільське господарство скоротилось на 40 %. Більша частина імператорської інтелігенції була знищена, інші емігрували. В ході ГВ від голоду, захворювань, терору та в боях загинуло (за різними даними) від 8 до 13 млн. чол.. Різко збільшилась кількість безпритульних дітей за (різними даними в 1921 р. нарахувалось 4,5 млн.; в 1922 р. – 7 млн. безпритульних.) Втрати народного господарства склали близько 50 млрд. золотих карбованців, промисловість впала до рівня 1913 р. до 4 – 20%. Бесіда 1. Що у війні об’єднало «білих» і «червоних» 2.Яку роль відіграло селянство для перемоги більшовиків в війні? 3.Яку подію ви вважаєте закінченням ГВ. Коли вона відбувалась? 4.Яким були наслідки ГВ для Росії? 4. Політика «воєнного комунізму» Під час ГВ більшовики почали впроваджувати політику «воєнного комунізму» Головною метою якої було: збереження радянської влади в надзвичайних умовах і підготовки включення Росії в суспільство всесвітнього комунізма. Політика являла собою систему заходів управління економікою. Складовима частинами «воєнного комунізму» були: Націоналізація промисловості; Скасування товарно-грошових відносин; Запроваджена продрозкладки, тобто насильницьке вилучення в селян надлишків продовольства. Продовольчу норму визначала держава, а так звані «надлишки» вилучали продовольчі загони. Запровадження загальної трудової повинності, принципу «хто не працює, той не їсть» Мінталізація праці Рівна оплата праці Скасування комунальних платежів, безкоштовний проїзд у транспорті, безплатна пошта. Бюрократизація державного апарату. Така політика викликала різке невдоволення практично всього суспільства, тому що методом її проведення став «червоний терор». Із цією метою було створено каральні органи влади – Всеросійську надзвичайну комісію на чолі з Ф.Дзержинським. Продрозкладка викликали запеклий опір селян. Країною пройшла хвиля виступів, які нещадно придушувалися більшовицькою владою. Вчитель наводить цитату з книги історика С.Мельгунова «Червоний терор у Росії 1918 - 1923» Бесіда 1. На ваш погляд, політика «воєнного комунізму» була надзвичайним заходом періоду громадянської війни чи реалізацією більшовиками певної соціально-економічної програми? 2. У чому полягала приреченість цієї політики 5. Діяльність Комінтерну Слайд № 27 Бесіда. Пригадайте 1.Скільки Інтернаціоналів і коли було створено? 2.Яке питання стало причиною остаточного розриву більшовиків з ІІ Інтернаціоналом? Слово вчителя: Спочатку перемога в революції представлялася більшовикам лише першим кроком до світової революції. В 1919 р. вирішено було створити штаб цієї світової революції – Комуністичний Інтернаціон (Комінтери). Поняття записується у зошити. Комінтери, комуністичний Інтернаціонал, ІІІ Інтернаціонал – міжнародна організація, яка об’єднувала комуністичні партії різних країн. Заснована 4 березня 1919 р. з ініціативи РКП (б) та особисто В.Леніна для розвитку і розповсюдження ідей революційного інтернаціонального соціалізму. Заслухуються повідомлення учнів про діяльність Комінтерну.(Випереджальне завдання) Бесіда. 1.Колии був заснований Комінтерн? 2.Хто вважається його засновником та ідеологом? 3.Назвіть керівників організації. 4.З якою метою була створена? (Закріплення нових знань івмінь проводилося на кожному етапі вивчення нового матеріалу, тому як окремий вид роботи його можна не виділяти) V. Підсумки уроку. Узагальнюються відповіді учнів, підведення підсумків уроку, виставлення оцінок VI. Домашне завдання. Опрацювати парграф підручника. ДОДАТОК №1 А. І. Денікін. «Нариси російської смути» «Влада падала зі слабких рук Тимчасового уряду, та в усій країні не опинилося, окрім більшовиків, жодної дієвої організації, яка могла б пред'явити свої права на тяжку спадщину у всеозброєнні реальної сили. Цим фактом у жовтні 1917 року був виголошений вирок країні, народу та революції». Д. Рід. З додатків до книги «Десять днів, які вразили світ» «Ні! Ці люди — не змовники. Вони не конспіруються. Навпаки, вони діють сміливо, відкрито, без пом'якшувальних слів, без маскування намірів; вони всіма силами ведуть відкриту агітацію, посилюють її пропагандою на заводі, у казармах, на фронті, у країні — всюди. Вони наперед відкрито призначають день збройного повстання, день захоплення влади. Вони — змовники? Ніколи!» Р. Пайпс. «Непомічена революція» «Це був переворот, путч. Революцію ж запланувати не можна, вона завжди спонтанна, стихійна. Лютий 1917 р.— ніхто передбачити не міг — і це була революція. А Жовтень — добре підготовлений класичний путч. Люди навіть і не зрозуміли, що відбувся переворот. Біль-4 шовиків вважали утопістами, фантазерами, не здатними утриматися при владі більше двох місяців. Цікаво, що навіть біржа не відреагу-вала на «революцію». А потім було занадто пізно».' П. Волобуєв, В. Булдакдв. «Жовтнева революція: нові підходи до вивчення» «Ми розглядатимемо і революції 1917 року, і громадянську війну 1917—1922 рр. як частину системної кризи імперії. Криза імперії назрівала вельми довго, непомітно, а виявилася надзвичайно різко. Насправді, вирішальне значення мали не політичні конфлікти у «верхівках», а соціальна боротьба низів за виживання. Центр тяжіння в аналізі подій революції треба перенести на ментальність і..., особливо, психологію мас — саме вони дозволяли «впасти» або «утриматися» тій або іншій політичній верхівці. ...Поведінка більшовиків у цей період просякнута прагненням «злитися з масою» (вираз Леніна), а потім очолити її, заохочуючи найрадикальніші її дії...». Питання для бесіди Як автори визначають причини приходу до влади більшовиків? Проаналізувавши вислови очевидців та істориків, поясніть, Жовтнева революція — це переворот, путч чи закономірний хід історії? ДОДАТОК №2 1-а група. «Білі» Документ 1. А. І. Денікін. Із наказу Особливій нараді. «Наказую Особливій нараді прийняти за основу своєї діяльності такі положення: Єдина, велика, неподільна Росія. Захист віри. Встановлення порядку. Боротьба з більшовизмом до кінця. Військова диктатура. Будь-яку протидію — справа і зліва — карати. Питання про форму правління — справа майбутнього. Російський народ обере верховну владу без тиску та без нав'язування. Зовнішня політика — тільки національно російська. За допомогу—ні грама російської землі. Продовжити розробку аграрного й робітничого закону. Оздоровити фронт і військовий тил роботою особливо призначених генералів з великими повноваженнями, складом польового суду і застосуванням крайніх репресій». Документ 2. З газети «У дорозі», 7 жовтня 1918 р. «Зі штабу бригади N... (Південний фронт) надійшла така телеграма: «Доношу, що делегатами Нського полку знайдено покинутими, покритими соломою убитих червоногвардійців у кількості 31 чол. Особи убитих встановити виявилося неможливим, оскільки трупи абсолютно знівечені: голови майже у всіх пробиті, очі виколоті, вуха відрізані». Документ 3. З наказу губернатора Єнісейської частини губернії Іркутська генерала С. Н. Розанова, 27 березня 1919 р. «1. При захопленні селищ від полонених розбійників вимагати в дачі їх ватажків; якщо цього і вдається — розстрілювати кожного десятого. Селища, населення яких зустт. не урядові війська зі зброєю спалювати; доросле чоловіче населення розстрілювати поголовно майно... вилучати на користь казни. ...За добровільне постачай? розбійникам не лише зброї, й продовольства, одяг та іншi винні селища будуть спалять а майно вилучатиметься на користь казни. Серед населення брати заручників; у разі дій односельців, спрямованих проти урядових військ заручників розстрілювати нещадно». Документ 4. З листа білогвардійського офіцера Р. Литвиненка. 0\ ський вокзал, 19—25 квітня 1919 р. «Я повертаюся з фронту у відпустку імені спало на думку поділитис з вами фактами з фронтового жита Ви знаєте, що у цій війні білих з чер воними ми, білі, маємо одну пере вагу — на нашій стороні співчутг переважної більшості населенн і, зокрема, всього або майже всього селянства. У цьому немає жодног перебільшення, і це співчуття на стільки могутній наш союзник, щ без нього ми давно б були розбиті Наші полки на початку своїх по ходів були щодо мирного населення майже ідеальним військом: надзвичайно уважно ставилися д всіх проблем і потреб селян, ніколи нічого не брали задарма і, справді були для селян справжніми рятівниками. Війська неначе підкреслювали протилежність свою червоноармійській розгнузданій банді. Але з часом ми почали втрачати всі ці рятівні якості. Тут діяло багаті причин — і перебільшена упевненість офіцерства у надійності військ, а також переконання, що населенню ми потрібні як рятівники головне — цілковита зневага командного складу до цього найважливішого питання поточного моменту Випороти селянина стало звичай .і через нікчемний неладно сказану Л ставлення до полонених., ідуть добровільно до нас у полон..., віддають натовпу наших солдатів, які їх обирають, ображають та б'ють. Ми риємо собі могилу, настрій селян і ставлення до нас міняється. Все те, що сказано мною вище, стало масовим явищем, стало злом. Масовим згубним злом, з яким треба боротися всіма силами... червоні дотепер небезуспішно користуються тією зброєю, якою ми повністю нехтуємо, — словом, пропагандою. А ми неначе поставили собі за мету діяти виключно силою. Чи знаєте ви... наші втрати? Коли ми виїхали з Барнаула, у ротах було по 18—20 офіцерів, а зараз залишилося по два, по три і через місяць-два не залишиться жодного офіцера тих, що виїхали на фронт». 2-а група. « Червоні» Документ 1. З програми РКП (б). Прийнята VIII з'їздом партії у березні 1919 р. «Жовтнева революція 25 жовтня (7 листопада) 1917 р. у Росії здійснила диктатуру пролетаріату, який почав за підтримки найбіднішого селянства чи напівпролетаріату творити основи комуністичного суспільства... Розпочалася ера всесвітньої пролетарської революції, комуністичної революції. Тільки пролетарська, комуністична революція може вивести людство з глухого кута, створеного імперіалізмом й імперіалістичними війнами. У галузі загальнополітичній. Задача партії пролетаріату полягає у тому, шоб, здійснюючи неухильне придушення опору експлуататорів та ідейно борючись із... забобонами щодо безумовного характеру буржуазних прав та будь-яких обмежень свободи, які необхідні виключно як -,'<.'-. ві заходи боротьби зі спробами експлуататорів, відстояти або винсв,'ти свої привілеї. У галузі економічній... Максималь- -V планом; найбільша центражзашя виробництва у значенні об'єднання його за окремими галузями тз групами галузей. Поголовна мобілізація всього працездатного населення радвладою... повинна бути використана незрівнянно ширше і більш систематично, ніж це робилося дотепер...» Документ 2. Голова РВСР і нарком-воєнмор Л. Д. Троцький. З наказу № 64 по всіх військах Південного фронту, 24 листопада 1918 р. «Наказую всім командуючим, начальникам частин, комісарам дуже суворо спостерігати за тим, щоб мобілізовані Красновим селяни і трудові козаки — у разі переходу на нашу сторону — не піддавалися жодним покаранням. Кожен козак, кожен селянин, який оговтається і складе зброю, повинен бути прийнятий не як ворог, а як друг. Під страхом дуже суворого покарання забороняю розстріли полонених рядових козаків і ворожих солдатів». Документ 3. З акта розслідування у справах про лиходійства більшовиків у 1919 р. ум. Новочеркаську та інших місцевостях Донської області. Складено 20 травня 1919 р. Єка-теринодар. «12 лютого 1918 р., після самогубства обраного у революційний час Донського військового отамана генерала Каледіна, до м. Новочеркаська вступили більшовицькі козачі частини під командою військового старшини Голубова, а слідом за ним червоноармійці та матроси. У місті почалися обшуки та арешти. Під час цих обшуків, часто повторних, викрадалися різні речі, пере- важно золоті, а також гроші, а іноді квартири піддавалися цілковитому розгрому. Політику терору здійснювали створені більшовиками у Новочеркаську установи — Рада п'яти та залізничний військово-революційний трибунал. Рада п'яти замінила собою міську міліцію, обрану населенням вже під час революції, й виконувала, крім того, функції суду. Ця Рада, керуючись... «революційною совістю», але не законами,виносилаухва-ли про арешти та розстріли жителів і сама ж виконувала свої вироки. Суд революційної совісті перетворився на суцільний самосуд натовпу або окремих матроських і червоно-армійських банд. ...Перш за все знищували своїх бойових супротивників, хоча б ті складали зброю і безпорадно лежали на лікарняних ліжках. Пот™ винищували багатих і просто забезпечених людей як «буржуїв», священиків за їхню незгоду з розбійним більшовизмом і за духовний сан, просто ін-телігентнихлюдей за їхню інтелігентність і за доносами як «контрреволюціонерів». Іноді страчували за необережне слово, за носіння погон, за службу в поліції в дореволюційний час та з інших випадкових і часом безглуздих приводів». 3-я група. «Селяни» Документ 1. З революції з'їзду голів від 72 волостей Олександрівського, Маріупольського, Бердянського, Бахмутівського і Павлоградського повітів і від фронтових частин. 10 квітня 1918 р., село Гуляй-Поле, Олександрівського повіту (збережена орфографія джерела. — Т. К.). Беручи до уваги... справжнє становище на Україні та у Великороси влади політичної партії «комуністів-більшовиків, що не зупиняється ні перед якими заходами для переконання і закріплення за собою державної влади..., з'їзд ухвалив: 1) ...Ми, приїжджі селяни, робочі і повстанці, ще раз гаряче протестуємо проти подібного насильства. І ми завжди готові до захисту своїх народних прав. Надзвичайні комісії, призначені для боротьби зі справжньою контрреволюцією і бандитизмом, перетворилися в руках більшовицької влади на зброю для придушення волі трудящих. Вимагаємо всі ці чудово озброєні реальні сили, відправити на фронт. Ми вимагаємо негайного видалення всіх призначених на можливі військові і цивільні відповідальні пости. Ми вимагаємо проведення правильних і вільних виборів. Ми вимагаємо соціалізації землі, фабрик, заводів. Ми вимагаємо докорінних змін продовольчої політики, заміни ліквідаційного загону правильною системою товарообміну між містом і селом і впровадженням широкої мережі товариств споживачів і кооператорів і повного скасування приватної торгівлі. Ми вимагаємо повної свободи слова, друку, зборів всім політичним лівим течіям. Диктатуру жодної з партій категорично не визнаємо. Лівим соціалістичним партіям надаємо свободу існувати тільки як проповідники різних шляхів до соціалізму, але право вибору шляхів залишаємо за собою. Геть комісароутримання! Геть надзвичайки, сучасні охранки!... Геть однобокі більшовицькі Ради! Так здоровим вільно обраним Радам трудящих, селян і робітників! Документ 2.3 листа генерала С. Н. Розанова військовому міністру уряду Сибіру генералу Н. А. Степанову. Іркутськ, 16 березня 1919 р. «До Великодня очікується, за перехопленими документами, широке повстання у районі Іркутська. У районі переважання енергії, підйом духу на стороні більшовиків; всі донесення вказують і на тактичну перевагу супротивника. Наші — міхрютки, що пруть стадом, не вміють стріляти..., а у них партизани, що підпускають без пострілу на 20 кроків і потім б'ють на вибір. Наші пруть тільки дорогами, а там тайговики-лижники, що йдуть цілиною та діють обхватами і засідками». Документ 3. Генерал Майковський. Наказ № 564 від 30 вересня 1919 р.«Про розправу над повсталими проти Колчака селами». «І., У кожному селі району повстання всіх детально обшукувати. Захоплених зі зброєю у руках, як ворогів, розстрілювати на місці. Арештовувати за свідченнями місцевих жителів всіх агітаторів, членів совдепів, що допомагали повстанню, дезертирів, посібників і переховувачів і передавати військово-польовому суду. Ненадійний і порочний елемент висилати до Березовського та Нерчінського краю, передаючи їх міліції. Місцеву владу, яка не чинила належного опору бандитам, виконуючи їхні розпорядження, та не вжила заходів щодо ліквідації червоних власними силами, передавати військово-польовому суду, покарання збільшувати до смертної кари включно. Повсталі знов села ліквідовувати з подвійною суворістю, аж до знищення всього села».
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |