| Головна » Всесвітня історія |
Окупаційний режим та Рух Опору на окупованих територіях. 1) познайомити одинадцятикласників з окупаційним режимом і Рухом Опору на окупованих територіях нацистсько-фашистськими окупаційними військами; 2) продовжувати розвивати в учнів вміння та навички працювати з текстовими схемами і таблицями, історичними джерелами, в парах і групах, виступати перед аудиторією, уяву, пам’ять; 3) виховувати в учнів любов до людей, які захищали свою Батьківщину від нацистських окупантів в лавах Червоної армії та Руху Опору; сприяти збереженню в учнів пам’яті про загиблих у таборах смерті, мирного населення від рук окупаційної адміністрації та під час Голокосту єврейського і циганського населення; 4) сприяти збереженню здоров’я учнів під час уроку. Очікувані результати – після цього уроку учні зможуть: 1) аналізувати головні складові риси окупаційного режиму і Рух Опору на окупованих територіях під час Другої Світової війни; 2) називати історичні терміни та поняття з вивченої теми «окупаційний режим», «окупаційна адміністрація», «Новий порядок», «Голокост», Рух Опору, концтабір, гетто, антисемітизм, колабораціонізм, 3) показувати на карті історико-географічні об’єкти на прикладі таборів смерті; 4) характеризувати процес знищення єврейського населення на окупованих землях по матеріалам відеофільму; 5) розповідати про Рух Опору на окупованих територіях. Урок вивчення нових знань. Підручник (Щупак И.Я. Всемирная история. Новейший период (1939-2011 гг.): учеб. для 11 кл. общеобразоват. Учеб. заведений. – Запорожье: Премьер, 2011); історична настінна карта та історичний атлас; тексти історичних джерел; тексти карток для роботи в групах; електронна презентація; нетбук; уривок відеофільму. Словесні методи – усний виклад, робота з підручником і текстами історичних джерел, підготовка індивідуальних повідомлень, метод аналізу, синтезу, дедукції та індукції. Методи пізнавальної діяльності – проблемне викладання. Інтерактивні методи – «Асоціативний кущ», «Незакінчене речення», «Прес-конференція», «Ланцюжок», «Подвійне кільце Сократа». Наочні методи – ілюстрація фотокарток та демонстрація кінофрагменту. Методи контролю і самоконтролю – усний та письмовий. Прийоми – «Однохвилинне ессе»; культура слухання, запам’ятовування, зосередження уваги. І. Організаційний момент (1 хв.) ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (7 хв.) ІІІ. Оголошення теми і змісту уроку (1 хв.) ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів (1 хв.) V. Вивчення нового матеріалу (25 хв.) VІ. Первинне закріплення вивченого матеріалу (4 хв.) VІІ. Підсумок уроку (5 хв.) VІІІ. Домашнє завдання (1 хв.) Поетичне вітання вчителя. Нумо, панство, підведіться! Всі приємно посміхніться. Продзвенів уже дзвінок, Починаємо урок! Слайд 1 Письмова диференційована перевірка домашнього завдання: Середній рівень (за технологією «Асоціативний кущ»): Достатній рівень (питання за технологією «Незакінчене речення»): 1. План нападу нацистської Німеччини на СРСР у 1941 році мав назву … 2. Групи німецьких армій здійснювали наступ на територію СРСР … 3. Головною причиною поразки Червоної армії на першому етапі радянсько-німецької війни була … 4. В 1941 році на території України відбувалася оборона … 5. Вихід до Ладожського озера мало місто … 6. Рішенням Вашингтонської конференції 1 січня 1942 року було … 7. Битва 1941 року, в ході якої німецька група армій «Центр» зазнала значної поразки і відома в історії як … 8. Напад японського флоту на американську військово-морську базу «Перл-Харбор» відбувся … 9. Офіційною датою оголошення США війни Японії вважається … 10. Битва під Ель-Аламейном відбулася в … 11. Е. Роммель – це … 12. Б. Монтгомері − це … Високий рівень (розв’язання кросворду): По вертикалі: 1. Кодова назва плану нападу Німеччини на СРСР в 1941 році. 3. Назва держави, яка мала бути розгромлена в ході «блискавичної війни» протягом 7-8 тижнів. 5. Прізвище німецького військового діяча, командира експедиційного корпусу в Північній Африці у 1941-1942 рр. 7. Місто, яке мало бути захоплено німецькою группою армій «Центр» та знищити радянські армії Західного фронту. По горизонталі: 2. Назва країни, яка мала військово-морську базу «Перл-Харбор». 4. Фортеця в Північній Африці, за яку вели активні військові дії анлійські війська проти експедиційного корпусу Е. Роммеля. 6. Інша назва «блискавичної війни» проти СРСР. 8. Місяць, коли відбувся напад Німеччини на СРСР. 9. Прізвище англійського генерала, який командував 8-ою армією в битві біля Ель-Аламейном у 1942 році. 10. Місто, де відбувся військовий парад радянських військ 7 листопада з метою морального підйому духу в радянських солдат. 11. Місто, оборона якого тривала 900 днів. 12. Місто, де відбулася конференція 1 січня 1942 року за участі представників СРСР, США, Великобританії та Китаю. Відповіді: По вертикалі: 1. Барбаросса. 3. СРСР. 5. Роммель. 7. Смоленськ. По горизонталі: 2. США. 4. Тобрук. 6. Бліцкриг. 8. Червень. 9. Монтгомері. 10. Москва. 11. Ленінград. 12. Вашингтон. Окупаційний режим та Рух Опору на окупованих територіях. Слайд 1 План вивчення нового матеріалу: «Нацистський «Новий порядок» в Європі. Проблемне питання: «Чи можна вважати німецький окупаційний режим в країнах Європи «Геноцидом?» (обґрунтовану відповідь учні нададуть наприкінці уроку). Слайд 2 Виступ науковця-історика з індивідуальним повідомленням на тему «Нацистський «Новий порядок» в Європі» у формі електронної презентації: *завдання класу – учні мають уважно слухати і письмово скласти три запитання виступаючому. Форма перевірки – проведення гри «Прес-конференція» шляхом фронтального опитування. Слайд 3 2) Розповідь вчителя «Коллабораціонізм в роки Другої світової війни»: *Робота в парах – інтерактивна вправа «Навчаючись-учусь» - після почутої інформації учні мають скласти в усній формі «Однохвилинне ессе». Форма перевірки – виступ перших трьох пар, які першими виконали завдання. 3) Робота з історичним атласом «Місця таборів смерті в Європі»: * учням дається записана на дошці текстова схема «Табори смерті в Європі». Учні мають за картою визначити географічне місце положення кожного табору смерті в роки Другої Світової війни. [Скругленный прямоугольник: «Осве́нцім»;] [Скругленный прямоугольник: «Треблінка»;] Текстова таблиця для письмової роботи в зошиті: Назва табору смерті в Європі: Географічне місце положення (назва країни): «Освенцім»; «Треблінка»; «Дахау»; «Заксенгаузен»; «Сосібор»; «Бухенвальд»; «Маутгаузен»; «Майданек»; «Флоссенбюрг»; Форма перевірки – самоперевірка учнями письмових записів із комп’ютерним слайдом. 4) Перегляд уривку відеофільму «Знищення єврейського населення на окупованих землях»: *завдання класу – учні мають уважно слухати і записати на їх думку головні ідеї за допомогою інтерактивного методу «Ланцюжок» біля дошки. 5) Робота в групах - «Рух Опору на окупованих територіях»: 1-ша група «Рух Опору у Франції»; 2-га група «Рух Опору в Італії»; 3-тя група «Рух Опору у Польщі»; 4-та група «Рух Опору в Югославії»; 5-та група «Рух Опору в Греції». Текстова таблиця для роботи в групах: Назва сили та назва країни, яку представляла: Мета Руху Опору: Хронологічні межі Руху Опору: Територіальні межі Руху Опору: Учасники Руху Опору: Висновок: * Форма перевірки – презентація матеріалу спікерами. 6) Робота з текстами історичних джерел - «Спогади вцілілих-очевидців масового знищення єврейського населення німцями під час подій 1941-1945 рр.». 1-ий ряд: «41-го Ааронові Залмановичу було лише 4 роки. Тоді його сім’я ледь устигла врятуватися від масового винищення євреїв. Виїхали в товарних вагонах до Уралу. Аарон Вульфсон, урятувався від Голокосту: Мы успели на последнем ешелоне от завода «Спартак», был у нас на Ленинградской такой завод «Спартак». Та лихо таки торкнулося його родини – від рук нацистів загинули двоюрідні брати й бабуся. Нині чоловік прийшов на виставку «Голокост від куль», аби вшанувати пам’ять про них». 2-ий ряд: «Аріх Коретз був хлопчиком у той час. У своєму щоденнику він записував жорстокість, що відбувалась у таборі Берген Белсен (Bergen Belsen). Тільки після 1992 року він вирішив опублікувати свої записи. «Кількість голодуючих у таборі збільшувалася... Важко описати те, що відбувалося, коли один з ув'язнених помирав чи все ще вмирав. Ті, хто стояв чи сидів поруч із ним, вели себе як голодні вовки. Вони знімали з нього одяг і шукали в його речах їжу або якісь цінності», — говорить Коретз. Вижити у таборах смерті було вкрай складно. Тільки сильні могли це зробити. «Всю ніч по всьому табору можна було чути несамовиті крики і голосіння. Слабких, вмираючих або хворих вбивали... Потім я бачив тіла, на яких було видно сліди людоїдства. Цю картину я ніколи не забуду», — продовжує свідок. 5 квітня 1945 за п'ять днів до звільнення концтабору Берген Белсен, Аріха Коретза посадили на один із трьох поїздів — останній, який залишив територію табору. Але поїзд незабаром загубився. Два тижні він подорожував у важких умовах, поки не зупинився біля зруйнованого мосту неподалік від міста Тробітз в Німеччині. За цей час багато хто загинув. «Група людей брала мертвих і масово закопувала їх», — розповідає Коретз. Пасажири поїзда записували деталі того, що відбувається. Один із них був колишній доктор на ім'я Швейзер. «У його маленькому зошиті він писав імена померлих людей, їхнє походження і дату смерті. Він також записував, біля якого каменю їх поховали», — говорить він». 3-ій ряд: «Одного разу ввечері, два стрільці розстріляли півтори тисячі євреїв. Два стрільці і три штовхача. Штовхачі були німці в рукавичках до плечей. Вони штовхали поранених людей. Адже в липні 1941 року вони встановили закон: не витрачати більше однієї кулі на єврея. Один єврей — одна куля, одна куля — один єврей. Таким чином, це означало, що поранених євреїв ховали живцем», — розповідає священик Десбоіс. Знайдені німецькі кулі вказують на те, що це робили нацисти. На відміну від Західної Європи, східноєвропейських євреїв не відправляли до концтаборів, а вбивали протягом кількох годин. «Дуже важко слухати жахливі факти. Наприклад, одна жінка розповіла мені, що її примушували пересувати трупи перед кожним наступним розстрілом, щоб очистити місце в загальній могилі. Вона сказала, що їй було важко це робити, тому що тіла ворушилися. Дуже важко, пізнаючи правду, залишатися спокійним», — каже священик». *учні мають прочитати текст історичного джерела, виділивши головні ідеї. Форма перевірки – гра «Симпозіум» (по декілька представників від ряду презентують власні точки зору про масове знищення єврейського населення в роки Другої світової війни). 1) Закріплення вивченого матеріалу інтерактивною технологією «Подвійне кільце Сократа» проблеми «Окупаційний режим на окупованих територіях: «за» і «проти». * «Подвійне кільце Сократа» проводиться у формі діалогу, для якого обирається група учнів з класу. Інші виступають глядачами. Під час виступу учасники можуть мінятися місцями, наприклад, якщо в глядача з’являється потреба висловитися, він займає місце учасника діалогу, який на даний час не має чого сказати. Рефлексія: 1. Що ви знали з цієї теми? 2. Що нового дізналися? 3. Що вас найбільше зацікавило? 4. Про що ви б хотіли дізнатися більше? 5. Що ви сьогодні приймали важко? 6. Як ви будете використовувати ті знання, які одержали сьогодні на уроці? Слайд 4 Розв’язання проблемного питання - «Чи можна вважати німецький окупаційний режим в країнах Європи «Геноцидом?». Слайд 5 1. прочитати текст § 3 за підручником (Щупак И.Я. Всемирная история. Новейший период (1939-2011 гг.): учеб. для 11 кл. общеобразоват. Учеб. заведений. – Запорожье: Премьер, 2011); опрацювати тему «Окупаційний режим» в історичному атласі. Диференційовані завдання: Середній рівень: 1. Відповісти письмово в зошиті на питання І рівня С. 42. Достатній рівень: 1. Скласти план з теми «Окупаційний режим в європейських країнах» та «Рух Опору в країнах Європи». Високий рівень: 1. Підготувати статистичні дані про кількість знищених осіб в різних країнах від рук нацистсько-фашистської окупаційної адміністрації в роки Другої світової війни. 2. Підготувати статистичні дані про кількість знищених осіб єврейської національності та циганського народу в різних країнах від рук нацистсько-фашистської окупаційної адміністрації в роки Другої світової війни під час політики Голокосту. Слайд 6 ДОДАТОК 1 ДОДАТОК 2 «РУХ ОПОРУ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ» 1-ша група «Рух Опору у Франції»: Зовнішній рух Опору: «Вільна Франція», «Франція, що бореться», їх наступник – Французький комітет національного визволення (ФКНВ, 1943р.). Внутрішній рух Опору: «Таємна армія» (1942 р.), Національна рада опору (НРО,1943 р.), Французькі внутрішні збройні сили (ФФІ, 1944 р.). Всі учасники руху Опору визнавали загальне керівництво ФКНВ на чолі з Ш.де Голлем. Збройні підрозділи зовнішнього опору приймали участь у бойових діях проти німецьких та італійських військ у Північній Африці та Західній Європі у складі військ союзників. Внутрішній опір використовував всі методи боротьби з окупантами від підпільної боротьби до партизанських дій (макі). 15 березня 1944 р. НРО прийняла програму руху: зройне повалення окупаційного режиму і створення тимчасового уряду. Після висадки військ союзників у Нормандії макі активізували дії по всій території Франції. Найбільше повстання спалахнуло в районі Гренобля (південь Франції). 18 серпня 1944 р. у Парижі спалахнуло антифашистське повстання. Через 4 дні місто було повністю в руках повсталих. 2-га група «Рух Опору в Італії»: Комітет національного визволення. Партизанські загони гарібальдійців (утворили ліві і центриські партії). У вересні 1943 р. король і маршал Бодальо зміщають Муссоліні. З осені 1943 р. розгортання масового партизанського руху на Півночі Італії проти німецької окупації і держави Сало на чолі з Муссоліні. Створення «партизанських республік». Захоплення і страта партизанами Муссоліні та його коханки Карли Петаччі (28 квітня 1945 р.). 3-тя група «Рух Опору у Польщі»: Сили зовнішнього опору: збройні формування на території СРСР Армія В.Андерса (у 1942 р. з СРСР була перекинута у Північну Африку), Войсько польське (вело боротьбу разом з радянською армією). Сили внутрішнього опору: Армія Крайова (утворена в 1939 р. представниками правих і націоналістичних сил, підпорядковувалась емігрантському уряду). Гвардія Людова утворена комуністами. Батальйони хлопські. Польський комітет національного визволення (1944 р.) займав прорадянські позиції. Участь у бойових діях разом з союзниками (Північній Африці, Західному і Східному фронтах Другої світової війни). Участь у штурмі Берліна (Войсько польське). Сили внутрішнього опору застосовували всі методи боротьби. Серпень 1944 р. антифашистське повстання у Варшаві організоване АК (командуючий генерал Бур-Комаровський) було придушене після місячних боїв. У 1943 р. у варшавському гетто відбулось антифашистське повстання євреїв, яке було жорстоко придушене. 4-та група «Рух Опору в Югославії»: Четніки («Королівська армія Югославії на батьківщині» під командуванням Драголюба-Дража Михайловича, утворена влітку 1941 р.), переважно сербська. Народно-визвольна армія Югославії (НОАЮ), під керівництвом комуністів на чолі з Броз Тіто. Визнана союзниками Антифашистське повстання влітку 1941 р. у Сербії та Черногорії. Придушене. Створення партизанських армії, розгортання масової боротьби. До початку 1943 р. НОАЮ, яка нараховувала 320 тис. бійців, звільнила 2/5 території країни. Вирішальна битва в долині р. Неретви. Німецькі війська не змогли розгромити НОАЮ. У 1943 р. було створено уряд нової Югославії – Національний комітет визволення Югославії на чолі з Й.Броз Tiто, на засіданні Антифашистського віче народного визволення Югославії, який було визнано країнами союзниками антигітлерівської коаліції. 5-та група «Рух Опору в Греції»: У 1941 р. Комуністична партія Греція на чолі з Д.Сатьясом створила широкий Фронт опору (ЕАМ) зі своєю підпільною партизанською армією (ЕЛАС, командуючий генерал С.Сарафіс) – найбільш чисельна і боєздатна (40 тис. чол.). До пиходу англійських військ (січень 1944 р. ЕЛАС звільнила територію Греції від німецьких військ і спробував встановити свою владу. У 1944 р. розгорнулись бої між ЕЛАС і англійськими військами (введені за угодою між Черчіллем і Сталіним), які завдали їй поразки.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |