| Головна » Українська література |
Мета навчальна: продовжити опрацювання ідейно-художнього змісту «Слова...», охарактеризувати символічно-міфологічні образи та з’ясувати їх значення, дослідити фольклорні мотиви у творі, роль пейзажу в розгортанні сюжету, з’ясувати особливості зображення картин природи; розвивальна: розвивати вміння характеризувати образи, при цьому грамотно висловлювати свої думки, спостереження; формувати кругозір школярів; виховна: виховувати в учнів почуття патріотизму, повагу до героїчного минулого рідного краю, відповідальності щодо дорученої справи; прищеплювати інтерес до читання художніх творів. практична: удосконалювати вміння учнів працювати з художнім текстом, користуватися різноманітними джерелами для отримання інформації; рефлексувати власну діяльність. Тип уроку: засвоєння нових знань Обладнання: мультимедійна дошка та проектор, ноутбуки, ППЗ «Українська література, 8 клас» ДП «Інститут педагогічних програмних засобів навчання»,. Наочність: текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), репродукції картин І.Глазунова, М.Реріха. Міжпредметні зв’язки: [*] українська мова (формування мовленнєвих умінь для зв'язного мовлення); [*] історія України (історична основа «Слова…»: славетний похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича проти половців у квітні 1185 року); [*] художня культура (збагачення емоційно-естетичного досвіду під час сприймання та інтерпретації творів мистецтва); [*] образотворче мистецтво (розвиток асоціативно-образного та просторового мислення, художнього смаку) [*] інформатика (вміння працювати з педагогічними програмними засобами).
Теорія літератури: символ, міф, фольклор, тавтологія. ХІД УРОКУ: І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Привітання з учнями, побажання гарного настрою, позитивного спілкування, активної роботи, повідомлення про організацію роботи на уроці.
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Людину створює земля. Без неї він ніщо, але й землю створює людина. Від людини залежить збереженість її багатств, мир на землі. Саме людина створює умови, за яких будуть зберігатися, рости, множитися культурні цінності, коли всі люди будуть інтелектуально багатими і здоровими. Цінуючи прекрасне в минулому, захищаючи його, ми тим самим захищаємо культуру рідного народу. Діти, сьогодні ми знову перенесемося у XII століття, в дні правління Новгород-Сіверського князя Ігоря, продовжимо опрацювання ідейно-художнього змісту «Слова…», визначимо значення символічно-міфологічних образів у творі, з’ясуємо особливості зображення картин природи.
Повідомлення епіграфа уроку: «Слово про похід Ігорів» – не оповідання, це роздуми над долею рідної землі. ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Евристична бесіда - Дайте визначення поняттям «символ», «міф», «фольклор». Як вони між собою пов’язані? Символ (від гр. symbolon) — знак, за допомогою якого в літературі й мистецтві здійснюється заміна думок чи понять, що мають прихований зміст. Міф (гр. mythos — слово, мовлення, переказ) — вид фольклору: оповідь, що передає вірування й уявлення давніх людей про походження світу й життя людей на землі, про явища природи, богів і казкових персонажів. Фолькло́р (англ. folklore), народна творчість — художня колективна творча діяльність народу, що відображає його життя, погляди, ідеали. 2. Проблемне питання: «З якою метою, на вашу думку, автор «Слова» у творі застосовує символічно-міфологічні образи? Яким чином дані образи впливають на загальне осмислення ідейно-художнього змісту твору?
IY. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Вступне слово вчителя Уявлення про те, як людина середніх віків сприймала природу, сучасний читач отримує з пейзажів «Слова…». Образи-символи, значення яких в стародавній літературі дуже велике, теж відтворюють картину світу середньовічної людини. Для автора «Слова о похід Ігорів» сонце, річки, птахи, трави - це безпосередні учасники подій. Без них для письменника XII століття неможливий правдивий, переконливий виклад історичних подій. Наприклад, відомо, що образ-символ сонця був широко поширений в давньоруській літературі та мистецтві. На самому початку Ігорового походу ця символіка використовується, щоб засудити князя Саме з цією метою автор показує сонячне затемнення. Відомо, що сонячне затемнення дійсно було на початку травня 1185 року, проте, за літописом, Ігор побачив його не в тому місці. Автор навмисне змінив час сонячного затемнення. Художня та світоглядна логіка цього символу досить прозора: з самого початку автор засуджує цей похід. У поемі сонце згадується багато разів. Воно то світле, то темрявою перегороджує шлях воїнам, то меркне його світло. Це сама природа живе турботами людей, сумує і радіє разом з ними, будучи символом життя. Крім цього, сонце - символ князівської влади; в «Слові» йдеться про небезпеку, коли під загрозою «чотири сонця» - Ігор, Всеволод, син Ігоря Володимир і племінник Ігоря Святослав - або коли «два сонця померкли... Олег і Святослав». Природа Київської Русі виступає як складова частина Руської землі. Наприклад, Дінець розмовляє з Іршем, допомагає йому, гойдає на хвилях, одягає теплою млою під тінню зеленого дерева, стереже його на воді. Вчитель пропонує дітям назвати інші символічні образи «Слова…». Учні зачитують уривки поеми та роблять висновок, що ворони, орли, лисиці, вовки – це символи зла, таємниці, небезпеки, що підстерігає Ігоря. У кінці «Слова…» згадуються солов’ї – символ перемоги добра над злом. «Сонце йому тьмою путь заступило: «Ніч, стогнучи йому грозою, птиць збудила. Дятли стукотом путь до ріки вказують, солов’ї веселими піснями світ провіщають. сонце світиться на небесах – Ігор князь в Руській землі…
Поняття «Руська Земля» вжито у «Слові…» 20 разів. Це свідчить про те, що автор мав на увазі не окремий шматок землі, а всі східнослов’янські землі, весь державний простір київської землі. Y. РОБОТА НАД ТЕКСТОМ ПОЕМИ «Слова про похід Ігорів». (Робота з педагогічним програмним засобом) Вчитель: зв’язок «Слова...» з фольклором виявляється передусім у його народності. Провідні ідеї твору співзвучні думкам, прагненням і настроям народних мас, він сповнений закликів до захисту країни, до єдності, до мирної праці, і все це іде від народу, від його гуманізму і патріотизму. Автор зумів творчо використати поетичну образність, фольклор в оцінці тих чи інших подій і явищ. В поемі відчувається використання двох фольклорних жанрів: «плачу» і пісенних прославлянь — «слав».
1. На мультимедійну дошку проектується слайд-завдання «Фольклорні мотиви у творі» Завдання: виразно прочитати та прокоментувати афористичні вилови з «Слова…»:: «Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути» «О, руська земле, уже за горами єси! » «Хоть і тяжко тій голові бути без пліч – зле тілу без голови» «Ні хитрому, Ні скритному, Ні чаклуну спритному – Суда Божого не минути» Які мотиви присутні у цих рядках? «Не буря соколів занесла через поля широкії – стадами галки біжать до Дону великого»
«Уже на своїх милих лад ні мислію помислити ні думою здумати ні очима огледіти а золота і срібла того не мало загубити» (- фольклорні)
Що спільного у «Слові…» з народною піснею? (відповідь підтвердіть цитатами з твору), наприклад:
«Слово про похід Ігорів» Українська народна пісня Чорна земля під копитами кістьми була засіяна, а кров’ю полита, тугою зійшов (цей посів) на Руській землі Чорна земля заорана І кулями засіяна Білим тілом зволочена І кров’ю сполощена
Давньоруська поема стала джерелом крилатим слів. Наприклад: «Були віки Трояна» – йде мова про дуже давні часи; «Напитися шоломом з Дону» - образна назва походу на половців, «військові походи» «Руська земле, уже за шеломянем єси» - туга за рідним краєм. Літературний словничок На мультимедійну дошку проектується слайд «Словничок». Учні записують у зошити визначення поняття «тавтологія» та знаходять приклади вживання тавтології у тексті «Слова …». Наприклад, «О руська земля, уже ти за горою» «А Ігорового хороброго полку не воскресити!» «Ярославна рано плаче в Путивлі на забралі, примовляючи…»
Робота з ілюстраціями Учні розглядають репродукції картин В. Васнецова «Після побоїща Ігоря Святославовича з половцями» та М Реріха «Похід князя Ігоря». Фронтальна бесіда за картинами. Які враження викликають у вас ці картини?
YI. ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ ( Індивідуальна творча робота на ноутбуках) Завдання: поєднати художні засоби поеми «Слово..» з їх назвами Ярославна рано плаче в Путивлі, на забралі, примовляючи
Символи Сміливий, хоробрий, благородний Повтори По чистому полю, чорний ворон, сизим орлом… Звертання Ворон – символ горя, сокіл – доброго молодця…Символи Синоніми Браття, о Руськая земле, віщий Бояне… Епітети
YII. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ Рефлексія. Прийом «Телеграма» Завдання: скласти текст телеграми, яку б міг відправити з полону князь Ігор. Цифровий диктант (На екрані проектуються твердження. Якщо учень погоджується з твердженням – ставить 1, ні - 0 ) Автор слова відомий (0) Взаємоперевірка диктантів за кодом 01110001101 YIII . Підсумок уроку ІХ. Оголошення результатів навчальної діяльності Х. Домашнє завдання
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |