| Головна » Правознавство |
Презентацію підготувала: Учениця 10-А класу Шевчик Яна Законність і правопорядок. Правопорушення і юридична відповідальність Законність — це багатоаспектне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, що характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах. Аспекти законності: принцип діяльності суб'єктів права. метод державного управління суспільством. режим реально діючого права, стан (атмосфера) відповідності суспільних відносин законам і підзаконним нормативно-правовим актам, які, у свою чергу, покликані відображати принципи свободи і справедливості, закладені в праві. єдність, тобто однаковість розуміння і застосування законів та підзаконних нормативно-правових актів на всій території їхньої дії та щодо однойменних суб'єктів; верховенство закону, тобто регулювання всіх найважливіших аспектів суспільного та державного життя законами та відповідність всіх підзаконних нормативно-правових актів Конституції та законам; контроль за законністю, тобто наявність дійового механізму недопущення та усунення будь-яких порушень законності з боку будь-яких суб'єктів права; неминучість відповідальності за порушення вимог закону, тобто кожен випадок порушення закону з боку будь-якого суб'єкта права повинен тягнути за собою відповідне реагування з боку держави, відповідних органів. Принципи законності: Правова поведінка — це соціальна поведінка особи (дія або бездіяльність) свідомо вольового характеру, яка є врегульованою нормами права і спричиняє юридичні наслідки. Поведінка людей надзвичайно різноманітна. Вона має різні форми вираження, інтенсивність,мотиви , цілі , наслідки. Властиво, будь-яка поведінка виступає об'єктом моральної й правової оцінки. З позиції права поведінка людини може бути оцінена по-різному. Окремі відносини людей перебувають поза сферою правового регулювання, а тому взагалі не можуть бути оцінені правом (відносини кохання, дружби та ін.). Вони піддаються лише моральній оцінці. Інші відносини не регулюються правом, юридично байдужі й не вимагають правового опосередковування (наприклад, захоплення мистецтвом, музикою, спортивними іграми). Правова поведінка Правомірну поведінку Протиправну поведінку Зловживання правом Серед видів правової поведінки розрізняють: Правомірна поведінка — це суспільно корисна правова поведінка особи (дія або бездіяльність), яка відповідає розпорядженням юридичних норм і охороняється державою. В основі правомірної поведінки лежить розуміння справедливості і корисності розпоряджень правових норм, відповідальності перед суспільством і державою за вчинки, що є показником соціальної зрілості і юридичної грамотності особи. Ознаки правомірної поведінки: Є суспільне корисною соціальною поведінкою, забезпечує організованість і гармонійність громадського життя, стійкий правопорядок, є найважливішим чинником вирішення завдань і функцій держави і суспільства, задоволення інтересів суб'єктів права; Втілена в юридичну форму — відповідає нормам і принципам права; Має свідомо вольовий характер, який виражається зовні у вигляді дії або бездіяльності, здійснюється у формах реалізації норм права — додержання, виконання, використання (громадянами), правозастосування (посадовими особами), спричиняє юридичні наслідки — юридичні акти, юридичні вчинки; Гарантується, охороняється державою. Правомірна поведінка З суб'єктивної сторони протиправне поведінка свідчить про байдуже ставлення особи до суспільних норм, правових приписами держави, або про свідоме і цілеспрямоване їх порушенні, що висловлює антисоціальні схильності суб'єкта, його психологічно негативну оцінку правил життя людей, їх прав і свобод. Наслідками протиправної поведінки є руйнування соціальних цінностей суспільства, а саме: рівноправного ставлення людей один до одного, поваги прав і свобод людини, її гідності, недоторканності особи, власності. Чим більше правопорушень, тим сильніше розриваються і порушуються соціальні зв'язки, в суспільстві розвивається нестабільність відносин, яка може призвести до повної анархії, свавілля і влади грубої сили. Протиправна поведінка Зловживання правом є ненормальним (марним, незвичайним, шкідливим, аморальним) здійсненням права, що виражається в недозволених конкретних діях, які завдають шкоди іншій особі або загрожують чужому праву. Наприклад, зловживанням правом є свідомі дії громадянина, якому належить будинок на праві приватної власності, спрямовані на погіршення житлових умов, з метою виселення наймача. Або інший приклад: член сім'ї наймача жилого приміщення без будь-яких причин не дає згоди на обмін. Зловживаючи своїм правом, він обмежує права інших членів сім'ї. Зловживання правом Правопорушення — це протиправне, винне, суспільно небезпечне або шкідливе діяння (дія або бездіяльність) делікто-спроможного суб'єкта, яке спричиняє шкоду інтересам суспільства, держави або особи. Правопорушення класифікуються за: ступенем суспільної небезпеки — на злочини і провини; належністю норм права, які порушуються, до відповідних галузей права: кримінальні, цивільні, адміністративні, правопорушення у сфері трудового законодавства і інші); колом осіб — особові і колективні; характером правових приписів — нормативно-правові і дисциплінарні; в залежності від характеру цивільно-правового порушення — договірні і позадоговірні правопорушення; правопорушення у сфері суспільного життя (в сфері соціально-економічних відносин, в суспільно-політичній сфері, в сфері побуту і дозвілля). Поняття правопорушення: Адміністративне Дисциплінарне Цивільно-правове Матеріальне Конституційне Міжнародне Злочин Види правопорушення: Адміністративне правопорушення Дисциплінарне правопорушення Цивільно-правове правопорушення Злочин Юридична відповідальність — різновид соціальної відповідальності, який закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов'язок правопорушника пізнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належать. Іншими словами, це застосування до винної особи примусових заходів за вчинене правопорушення. Поняття юридичної відповідальності Цілі (функції) юридичної відповідальності — превентивна і карна. Превентивна пов'язана з загальним попередженням правопорушень і виховним упливом на особистість ( загальна превенція). Карна полягає у несприятливих наслідках застосування санкцій правових норм для конкретного суб'єкта ( спеціальна превенція). Виділяють, також, охоронну, правовідновну, профілактичну, виховну, штрафну, регулятивну функції. Цілі юридичної відповідальності: Адміністративна Дисциплінарна Цивільно-правова Матеріальна Кримінальна Конституційна Кримінально-процесуальна Міжнародно-правова Види юридичної відповідальності: Дякую за увагу!
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |