| Головна » Правознавство |
Мета заняття: - усвідомлення найважливіших понять і термінів: громада, самоврядування, навчально-виховний процес; - формування вміння добровільної, внутрішньомотивованої участі особистості у громадській політиці, навичок суспільного обговорення громадянами спільних проблем; - сприяння формуванню демократичних цінностей та активної громадянської позиції; формування і розвиток ключових компетенцій: соціокультурної, інформаційної, комунікативної,розвиток елементів громадянської компетентності, а саме: навчальної,дослідницької, компетентність,компетентності соціального вибору, компетентності соціальної дії. - виховання суспільноактивних громадян для підтримки та зміцнення самоврядування як основи участі у справах конкретної спільноти, громади, спрямований на набуття навиків громадського самоуправління; Завдання: - з’ясувати рівень обізнаності учнів про учасників навчально-виховного процесу, школу як громаду; - визначити права та обов'язки членів шкільної громади, їх роль у створенні школи успіху. Обладнання: аркуші паперу, плакати, фломастери, маркери, різнокольорові аркуші липкого паперу, мультимедійна презентація, тематичні плакати. Ти навчишся: • критично оцінювати дійсність; • знаходити шляхи вирішення суспільних проблем; • чітко й аргументовано висловлювати свої думки; • впливати на рішення владних структур. Хід заняття. І. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності. Учитель: Доброго дня, факультативне заняття розпочнемо методом «Барометр настрою», який стимулюватиме вас до роботи та налаштує на урок і його зміст. Петро Чайковський казав: «Натхнення – це гість, який не любить відвідувати лінивих» Бажаю усім, щоб до кожного з вас Завітало натхнення сьогодні у клас І збудило бажання отримати знання, Щоб потім в житті ви не йшли навмання, Щоб вам захотілось новеньке пізнать, Самим научитись і інших навчать. Тож я побажаю, щоб лінь ви прогнали Й натхнення, щоб кожного дня зустрічали. Вправа «Прийняття правил» Мета: навчити учасників розробляти та приймати правила роботи групи, формувати відповідальне ставлення до власної поведінки. Хід вправи Учитель: Правила є важливими в житті людини і суспільства. Вони допомагають регулювати взаємовідносини людей. Для продуктивної праці на факультативному занятті, щоб кожен із вас почувався комфортно і міг діяти ефективно, потрібно знати правила його проведення. Зачитає їх Трутень Анна. - Вдумуватися у сказане. - Поважати точку зору однокласника. - Бути позитивним, - Говорити від свого імені, - Не критикувати, - Бути активним, - «піднята рука», «стоп». Слово вчителя. Факультативне заняття пропоную провести у незвичайній формі – формі будівництва, адже сьогодні ми виступимо у ролі творців і тема його – «Школа як громада». Отож давайте перед кропіткою справою проведемо вправу «Звук класу» (1 хв.), мета якої налаштувати на роботу за темою, сприяти згуртованості класу. Хід вправи - Прошу стати в коло, заплющити очі і задумати який-небудь звук, який ви зможете відтворити, але кожен промовлятиме його лише тоді, коли відчує мій дотик. (Учитель, тихенько проходячи між учнями, торкається кожного, а ті відтворюють задумані звуки так, щоб їх могли почути всі в класі. Коли діти відтворили свої звуки, вчитель пропонує їм, не розплющуючи очей, відтворити звуки разом.) Дякую. Це і є звук нашого класу. Сьогодні звучатиме особиста думка кожного, але в кінцевому результаті ми повинні вийти на єдиний висновок – що таке школа як громада. Щоб правильно розв’язати це питання, давайте разом сформулюємо мету факультативного заняття: Виведення мети разом із класом. (Очікувані відповіді) - ознайомлення з громадянськими навичками і цінностями; - вчитися брати участь у громадських справах; - готуватися до взаємодії з соціальним середовищем; - приймати ефективну участь у житті громади; - набути навички громадського самоуправління; - формування вміння суспільного обговорення громадянами спільних проблем. «Джерело термінів» Учитель: На факультативному занятті ви ознайомитеся із відповідними поняттями, тож нап’ємося знань із «Джерела термінів», їх огляд підготував Нестеров Олександр. Учень: Щоб краще орієнтуватися у темі «Школа як громада» слід знати, що означають наступні терміни: Громада — форма соціальної (колективної) організації людей, натовп дружніх людей, місцева спільнота, місцева організація та частина суспільства; характерна майже для всіх народів (Матеріали вікіпедії). - Самоврядування - розвиток відповідальності людини, що досягається за допомогою самоактивізації, організованого саморегулювання. Результатом розвитку самоврядування є взаємна відповідальність членів колективу й керівництва за результати діяльності освітньої установи.(Педагогічний енциклопедичний словник) Навчально-виховний процес - це спільна діяльність учителів, дітей, батьків та інших осіб по створенню умов та забезпеченню необхідного суспільству рівня освітніх знань, компетентностей та вихованості. У навчальному процесі приймають участь насамперед учні, вчителі, а також батьки учнів. (ЗАКОН УКРАЇНИ Про освіту (ст.41) Учитель: Отож, до справи. Ще з давніх-давен у народі існував звичай будувати житло тільки на тій території, де гарно ростуть трави, дерева, тече річка. І наше творіння розпочнемо на правовому полі, адже саме у його межах діють закони, які необхідні для школи як громади. До речі, на ньому вже виросло конституційне дерево, на якому розміщено яблука, що являють собою плід праці юристів, народних депутатів щодо створення законів. Яким головним законом ми будемо керуватися під час факультативного заняття? Учні: Законом України про освіту. Учитель: Так, але сьогодні нам будуть потрібні лише деякі його статті, а які саме, розкаже Шелепа Дмитро, а прокоментує Чабан Каріна. «Конституційне дерево». Учень: Вирішити питання «Що таке школа як громада» нам допоможуть наступні статті Закону України «Про загальну середню освіту»: - Стаття 6. Здобуття повної загальної середньої освіти. Громадянам України, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти (...). - Стаття 8. Загальноосвітній навчальний заклад. Загальноосвітній навчальний заклад — навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту. Стаття 19. Учасники навчально-виховного процесу. Учасниками навчально-виховного процесу в загальноосвітніх закладах є учні (вихованці), керівники, педагогічні працівники, психологи, бібліотекарі, інші спеціалісти, батьки або особи, які їх заміняють. Стаття 39. Управління та громадське самоврядування загальноосвітнього навчального закладу. Керівництво загальноосвітнім навчальним закладом здійснює директор. - Стаття 20. Учень (вихованець) Учень (вихованець) — особа, яка навчається й виховується в одному із загальноосвітніх навчальних закладів. Зарахування учнів до загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється, як правило, з 6 років. Учитель. Школа як громада. Як і всі слова, слово «громада» є сукупністю букв. Тому ми спробуємо охарактеризувати значення цього терміна з огляду на те, які явища та поняття входять до нього. Г - громадяни Р- розвиток О - оптимізм М - майбуття А - актуальність Д - державність А - активність Учитель: Розглянемо більш детальніше питання, хто є учасниками навчально-виховного процесу у школі шляхом створення будівлі школи. Учні заповнюють стилізовану під будинок школи таблицю: - учні; - учителі; - батьки; - адміністрація; - інші спеціалісти. Хто належить до категорії «інші спеціалісти»? Назвіть цих працівників школи. - медична сестра; - завгосп; - технічні працівники; - водій; - кочегари; - сторожа. Учитель: Учні, вчителі, батьки… як часто під час навчально-виховного процесу між ними виникають кумедні ситуації. Пропоную відпочити шляхом показу свого варіанту дитячого гумористичного журналу «Єралаш». Фізкульхвилинка. Журнал «Єралаш»( звучить заставка до відомого журналу, під її супровід учні виносять титри, назва фрагменту, автор сценарію, виконавці ролей). - «Повезло»; До класу входить учитель: - Доброго дня, діти. - Доброго дня. -Сідайте. До дошки піде…до дошки піде… Петренко! Петренко з неохотою йде до дошки. Учитель: - Ну що, Петренко, таблицю множення вчив? Учень чухає потилицю: - Та вчив. - Будь ласка, таблиця множення на дев’ять. Вибачте, я на хвилинку вийду. Вчитель виходить. Петренко розмірковує: - Т-а-а-к. Один помножити на дев’ять буде дев’ять. Десять помножити на дев’ять я теж знаю, буде дев’яносто. А скільки ж прикладів я не знаю: один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім – ого! Вісім прикладів не знаю. А може менше, треба перерахувати: один два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім, о-о-ох! До класу входить вчитель: - Ну що, Петренко, розв’язав? - Та розв’язав. Вчитель здивовано дивиться на правильно розв’язані приклади: - Сам розв’язав? - Та сам. Вчитель тисне руку Петренкові, обидва здивовані та радісні. (В основі розв’язання лежить математична несподіванка). Обов’язки і права. Вчитель: Після невеличкого відпочинку продовжимо будувати школу як громаду. Ви правильно вказали всіх учасників навчально-виховного процесу, вказали що насамперед це учні, вчителі, а також батьки учнів. Розглянемо, якими є права та обов’язки учнів, учителів і батьків у навчальному процесі?Для цього об’єднайтеся у три групи та складіть три опорно-логічні схеми «Учні, вчителі, батьки: права та обов’язки». (Учні йдуть працювати) Соціологічне опитування: Вчитель: Наш час - час постійних соціологічних опитувань, ми також вирішили спробувати, проведе опитування Харьков Андрій. Учень: Шановні вчителі, прошу вас дати відповідь на запитання «Хто головний у шкільній громаді: учні, вчителі чи батьки?» (Учень роздає вчителям бланки та потім збирає їх і йде опрацьовувати.) Вчитель: Ось уже й готові опорно-логічні схеми, тож давайте подивимося, чи не переплутали восьмикласники права із обов’язками. Слово першій групі. Учні мають право: - обирати форму, профіль навчання, індивідуальні програми; - брати участь у науковій роботі, предметних олімпіадах, конкурсах, турнірах; - обирати та бути обраними до органів шкільного самоврядування; - користуватися навчальними кабінетами, спортивними залами та майданчиками, майстернями, лабораторіями, бібліотекою, побутовою базою навчального закладу; - залучатися до роботи самодіяльних об’єднань (товариств, клубів тощо), а також створювати їх. Учні зобов’язані: - виконувати правила внутрішнього розпорядку навчального закладу, Статуту школи, правила для учнів; - систематично й глибоко опановувати знання, практичні навички та вміння; - дотримуватися моральних та естетичних норм, дбайливо ставитися до шкільного майна. Вчитель: Друга група познайомить нас із правами та обов’язками вчителів. Учителі мають право на: - пошану і захист професійної честі та гідності; - підвищення кваліфікації та перепідготовку; - вільний вибір форм, методів та засобів навчання; - участь у роботі органів громадського самоврядування навчального закладу. На вчителів покладаються обов’язки: - дотримуватися вимог Закону України «Про освіту» та виконувати Статут школи, правила внутрішнього розпорядку навчального закладу; - захищати учнів від будь-яких форм фізичного та психічного насильства; - дотримуватися педагогічної етики; - забезпечувати умови для засвоєння учнями навчальних програм, підвищувати свій професійний рівень. Третя група працювала над визначенням прав та обов’язків батьків. Прошу. Батьки мають право: - обирати навчальний заклад і форми навчання для неповнолітніх дітей; - брати участь у роботі шкільних органів самоврядування. Батьки зобов’язані: - виховувати дитину в дусі пошани до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім’ї, народу, Батьківщини; - піклуватися про здоров’я своєї дитини, її фізичний, моральний і духовний розвиток; - забезпечити здобуття дитиною загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; - поважати права дитини, її честь і гідність. Учитель. Послухаємо результати соцопитування «Хто головний у шкільній громаді: учні, вчителі чи батьки?». Слово учню-соціологу. Учень: У соціальному опитуванні взяли участь 12 восьмикласників Червонопартизанської школи та ___ вчителів району. Всі вони повинні були відповісти на питання «Хто головний у шкільнй громаді: учні, вчителі чи батьки». За результатами опитування учителі ставлять - на перше місце -______________________ - на друге місце - ______________________ - на третє місце - ______________________ Учні віддають - перше місце -______________________ - друге місце - ______________________ - третє місце - ______________________ Таким чином, соціологічне опитування довело,що думки вчителів та учнів співпадають / не співпадають,повністю, або по окремим рисам конкретно. Учитель: Дякую всім учасникам соцопитування, адже його результати допомогли виявити, хто грає першу скрипку у громаді школи. Нині суспільству потрібен не виконавець, а творець. Адже людське життя виступає як проблема творчого життя особистості, побудова якого твориться на базі її творчого потенціалу, її духовного світу, світогляду, мети й сенсу життя. Життєтворчість відбувається тоді, коли творча продуктивність особистості здійснюється не лише через мистецтво і науку, а й у матеріалі особистого життя, свого життєвого процесу. Звичайно, у кожній школі нашого району школа діє не тільки як навчальний заклад, а й як громада. Пропоную вашій увазі перегляд мультимедійної презентації, яку прокоментує староста класу Височин Артем. (Перегляд мультимедійної презентації «Школа як громада»). Перегляд мультимедійної презентації «Школа як громада». Учень: Самоврядування на сучасному етапі — це взаємодія учнівського, педагогічного, батьківського колективів, передача досвіду відповідальності від старших до молодших, організація вчителями і батьками досвіду самореалізації школяра, яка передбачає силу волі людини, прогнозування своєї поведінки в житті, здатність до саморегуляції, самовиховання, самовдосконалення. Основним принципом цього процесу є ініціатива самих учнів: «Самі вирішили, самі зробили, самі відповідаємо». Цінність організації учнівського самоврядування в школі полягає в тому, що учні глибоко і всебічно проникають у суть своїх прав та обов'язків. Для цього створюються Ради класів, прес-центри, клуби за інтересами, з огляду на традиції, потреби школи, інтереси і запити школярів. Громадські доручення, з яких починається будь-яка спільна справа, — це основна форма залучення до системи самоврядування та її багатогранної діяльності. Коментування слайдів. Вчитель: Вибори Президента школи: кропіткий та дуже важливий процес. Ось послухайте, як описує відомий український письменник Леонід Глібов у байці «Громада» вибори старшини. ЛЕОНІД ГЛІБОВ «ГРОМАДА» Одваживсь Вовк у Лева попросити, Щоб старшиною до Овець Наставили його служити... Лукавий молодець! Попереду він кинувсь до Лисиці, Щоб тая нищечком у Львиці Поворожила про його. Лисичка здатна до сього: Крутнула хвостиком — і помоглося, — Все до ладу й прийшлося. Став думать Лев, що, може б, і не слід, Бо препоганий Вовчий рід, — Та треба ж іноді і жінці догодити... Тут як би владить так, Щоб який-небудь неборак Не здумав шелесту зробити: Скрутив, мов, як хотів... І Лев звелів Кликнуть громаду на пораду. Ну, чи громаду, то й громаду... Зійшлись... Ніхто нічого не сказав... І Вовчик старшиною став. А Вівці ж що? Хіба ж вони поснули. На раді стоячи? Про їх же діло йшло?.. От те ж то й лишенько! Овечок не було, Бо не покликали — забули... А слід побуть їм там! Панове громадяни! Ся байка вам В пригоді, може, стане... Вчитель: Яку пораду дає Леонід Глібов для тих, хто обирає собі старшину? (Відповіді учнів). Ось таке багатогранне життя шкільної громади. Звичайно виконуючи так багато функцій її учасники зустрічають на своєму шляху проблеми. Давайте зараз спробуємо вирішити їх. Обговорюємо Уявіть ситуацію. Ви приходите вранці до школи і на дошці оголошень, біля розкладу, читаєте: «Перелік проблем, які потрібно вирішити в школі найближчим часом». У цьому переліку: - поповнення шкільної бібліотеки цікавою та потрібною літературою; - організація гарячих сніданків; - довіз учнів вранці до школи; - ремонт вікон та вхідних дверей; - оновлення зовнішнього вигляду шкільних коридорів; - допомога невстигаючим учням; - допомога учням, що не можуть тимчасово відвідувати школу через хвороби; - створення нових квітників на пришкільній території; - насаджування молодих дерев та квітучих кущів; - створення живого куточка. Завдання 1. Кому з утворених груп учасників навчально-виховного процесу ви б адресували ці проблеми? 2. Яка із груп може виконати їх самостійно, а якій потрібна допомога іншої групи? Хто може ще долучитися до вирішення цих проблем? 3. До вирішення яких проблем могли б долучитися ви? (Відповіді учнів) Загальновідомо, що більшість справ вирішуються колективно. Про що свідчить той факт, що шкільні справи потребують об'єднання зусиль багатьох учасників навчально-виховного процесу? - Про те, що шкільні справи великі за об’ємом та стосуються кожного у шкільній громаді А тепер пропоную виконати наступне завдання: заповніть пропущені місця в тексті. «Наша школа розташована в …. Тут навчаються та працюють … Усіх їх об'єднує одна мета … Шкільний колектив складають: Кожен з учасників навчально-виховного процесу виконує такі завдання: - учні — - учителі —; - директор та завучі школи — - технічні працівники - бібліотекар — - батьки — Тільки разом усі вони можуть зробити школу кращою. Учитель: Що означає вислів «успішна школа»?Можливо, це школа, у якій всі учні отримують тільки добрі оцінки? Що ви думаєте про це? Що ще, окрім гарних оцінок, робить школу успішною? Запрошую Чабан Каріну на основі сказаного скласти схему «Успішна школа». Складання опорно логічної схеми «Успішна школа» - сонечко із промінцями. Підсумок заняття. Використовуючи метод «Прес», аргументуйте свою думку. Схема відповіді.: - позиція: «Я вважаю, що …» ( школа є громадою) - обґрунтування: «Тому, що …», вкажіть на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції; ( до неї входять учні, батьки, діти, адміністрація,техпрацівники, які разом творять справи та вирішують проблеми) - приклад: «Наприклад…» і наведіть факти, які підтверджують вашу позицію (у школі працює президентська республіка, кожен клас бере участь у суспільно-корисних справах); - висновки: «Тому я вважаю …», узагальніть вашу думку.( що школа є громадою і відіграє позитивну роль у житті громади) Учитель: староста класу зробить поетичний висновок заняття шляхом виразного читання поезії Ігоря Кушнірчука, учасника Суспільної акції школярів України «Громадянин». Учень: Я зрозумів, що не один Існую я в людському морі, В громаді, наче в добрім хорі, Почесне місце є для всіх І для дорослих, і малих, І для жінок, й чоловіків, Для бідняків і багачів У світі є закон один: Людина — це громадянин. Ігор Кушнірчук, учасник Суспільної акції школярів України «Громадянин»
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |