| Головна » Правознавство |
Право. Система права Підготувала: учениця 10 кл. Чорнобаєва Олена Право — це система загальних загальнообов`язкових, формально-визначених правил поведінки, які встановлюються, охороняються і гарантуються державою з метою врегулювання найважливіших суспільних відносин. Джерела права : - Правовий звичай; - Релігійно-правові норми; - Правовий прецедент; - Нормативно-правовий акт; - Нормативний договір; - Міжнародно-правовий акт. Форми права: - нормативно-правовий акт ; - правовий прецедент ; - правовий санкціонований (узаконений) звичай ; - нормативний договір ; - індивідуальний правовий акт ; - правова доктрина . Нормативно-правовий акт — це офіційний письмовий документ, виданий уповноваженим органом у встановленій формі, який містить правові норми, що врегульовують певну групу однорідних суспільних відносин. Правовий прецедент — це перше рішення суду або адміністративного органу з конкретної справи, яке стало обов'язковим правилом для розв'язання подальших аналогічних випадків. Правовий санкціонований (узаконений) звичай — це звичай, який у практиці суспільних відносин існував як неписане правило незалежно від волі держави, але з часом був санкціонований (узаконений) державою і став офіційним правилом. Нормативний договір — це договір, у якому висловлена узгоджена воля кількох суб'єктів правовідносин, що передбачає встановлення прав і обов'язків, що забезпечуються державою. Індивідуальний правовий акт — це індивідуальний правовий припис, що виступає засобом реалізації нормативних актів уповноваженими органами у конкретних випадках правовідносин. Правова доктрина — це ідеї чи принципи, розроблені вченими з метою удосконалення правового регулювання суспільних відносин і визнані державою як обов'язкові. Принципи права: - принцип свободи; - принцип справедливості; - принцип рівності; - принцип гуманізму; - принцип демократизму; - принцип законності. Функції права — це основні напрями впливу права на свідомість і поведінку суб'єктів суспільних відносин з метою розв'язання конкретних завдань. За сферою правового впливу розрізняють такі функції: - економічна; - політична; - ідеологічна; - екологічна; - культурно-виховна. За характером впливу на свідомість і поведінку суб'єктів суспільних відносин: - нормативно-регулююча; - інформаційна; - комунікативна; - орієнтаційна; - виховна; - захисна. За характером впливу: - статична; - динамічна; - установча; - інтегративна; - охоронна; - запобіжна. За сферою на яку поширюються функції права: - загальноправова; - міжгалузева; - галузева; - правовий інститут; - норма права. Система права – це обумовлена характером суспільних відносин внутрішня будова (структура) права що полягає в об’єднанні правових норм в інститути, підгалузі та галузі права. Ознаки системи права: - цілісне структурне утворення; - розкриває внутрішню умову організації системи права; - має об’єктивних характер, Галузь права — це система правових норм, які властивими їм методами врегульовують відносини у певній сфері суспільного життя. В Україні існують такі галузі права: - Цивільне право; - Сімейне право; - Кримінальне право; - Земельне право; - Міжнародне право; - Господарське право; - Фінансове право тощо. Галузь права може включати в себе підгалузі, наприклад: - корпоративне право - підгалузь господарського права; - право інтелектуальної власності - підгалузь цивільного права; - банківське право та бюджетне право - підгалузі фінансового права; тощо. Правові норми поділяють на норми публічного та норми приватного права. Публічне право — це система правових норм, що врегульовують відносини між державними органами, а також між державою та особою і суспільством, які складаються в процесі організації та здійснення державної влади. Приватне право — це система правових норм, що врегульовують відносини між фізичними та юридичними особами.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |