| Головна » Хімія |
Побутові хімічні засоби та здоров’я людини Негативний вплив людини на своє власне здоров’я величезний. Різноманітність засобів, якими вона руйнує своє здоров’я й генофонд, не може не вражати: отрутохімікати й побутова хімія, важкі метали й пластмаси і таке інше. Різноманітні органічні розчинники, лаки й фарби, дезодоранти й аерозолі мають слабкі та середні канцерогенні властивості, здатні викликати алергічні реакції, подразнення слизових оболонок, захворювання дихальних шляхів, печінки й нирок, нервові розлади (особливо це стосується метиленхлориду й тетрахлоретилену, що входять до складу деяких розчинників і зволожувачів повітря). Навіть із хлорованої гарячої води в невеликих кількостях виділяється канцероген хлороформ, а з пластмасових виробів і штучних килимових покриттів – токсичні для внутрішніх органів сирени. Тому дедалі популярнішими стають будівельні матеріали й побутові вироби та речовини, виготовлені не з синтетики, а з природної сировини. Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму. Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкідливі речовини, потрапивши в організм, розподіляються в ньому нерівномірно. Найбільша кількість свинцю накопичується в кістках, фтору – в зубах, марганцю – в печінці. Такі речовини мають властивість утворювати в організмі так зване “депо” і затримуватись в ньому тривалий час. Високі концентрації нітратів у питній воді чи продуктах харчування можуть привести до гострих отруєнь людей. Відомо, що нітрати з тонкої кишки швидко потрапляють у кров і відновляються в нітрити. Отруєння виникає в наслідок впливу комбінацій нітратів і нітритів. Чим більше утворюється нітритів, тим сильнішою є токсична дія. Нітрити взаємодіють з оксигемоглобіном, утворюється метгемоглобін, який не має змоги зв’язувати та приносити до тканин кисень. Смерть може настати вже після прийняття всередину 3,5 г нітрату натрію. [4]. У більшості країн Європи нинішні рівні найбільш поширених хімічних забруднювачів як в окремих харчових продуктах, так і в загальному раціоні, як правило, відповідають розробленим ВООЗ рекомендаціям щодо граничних рівнів експозиції забруднювачів у людини. За винятком країн, розташованих у центральних та східних регіонах Європи (або, принаймні, більшості з них), відзначається загальна тенденція до зниження цих рівнів, оскільки застосування стійких пестицидів та інших токсичних хімічних речовин, які забруднюють навколишнє середовище, скорочується. [7]. У той же час у деяких ситуаціях окремі групи населення можуть зазнавати впливу дуже великих рівнів тих чи інших шкідливих речовин. Усе ще трапляються випадки забруднення харчових продуктів. Так, виявляють присутність хлорорганічних пестицидів у молоці жінок, які годують груддю, присутність ртуті в рибі, свинцю – в консервованих продуктах, афлатоксинів – у горіхах та зернових культурах тощо. Значне хімічне та радіоактивне забруднення спричинила аварія на Чорнобильській атомній електростанції. За останні декілька років підвищилась поширеність харчових токсикоз токсикоінфекцій, а в деяких країнах вона досягла ендемічних масштабів. Найчастіше такі інфекції зумовлюють різні штами сальмонел. Частота захворювань на ці інфекції складає зараз 1200 випадків на 1 000 000 мешканців у Європі, що в 3 рази перевищує відповідний показник 1984 р. [9].
Проблеми озонового шару Проблеми озонового шару – глобальні проблеми надзвичайної ваги, оскільки вони визначають можливість існування людства та життя на Землі. Озон – це молекулярна формула кисню О3. Його використовують у побутових озонаторах (для оздоровлення та дезодорації житлових та виробничих приміщень), а також для знезаражування питної води, стічних вод, відходів хімічної промисловості. Діяльність людини, а саме використання побутової хімії, завдає значної шкоди озоновому шару. Озоновий шар являє собою начебто екран, який захищає живі організми від шкідливого впливу ультрафіолетового випромінювання. Коли стабільні хлоровані та фторовані вуглеводні та галогени антропогенного походження потрапляють до стратосфери, вони вступають у реакцію з О3, виснажуючи озоновий шар. Виснаження озонового шару призводить до підвищення рівня ультрафіолетового випромінювання, що досягає поверхні Землі, і може призводити до розвитку таких патологій, як рак шкіри, меланома, приниження імунної системи та катаракта. Великі концентрації озону в повітрі спричиняють отруєння людини (втома, роздратованість, задушливий кашель, запаморочення, відчуття стискання в грудях, головний біль, у важких випадках – набряк легень). [6]. Найбільш шкідливі компоненти побутової хімії для озонового шару – це хлорофторовуглеці (ХФВ), або фреони. Колись фреони розглядалися як ідеальні для практичного застосування хімічні речовини, оскільки вони дуже стабільні й неактивні, а виходить, не токсичні. Як це не парадоксально, але саме інертність цих сполук робить їх небезпечними для атмосферного озону. ХФВ не розпадаються швидко в тропосфері (нижньому шарі атмосфери, що простирається від поверхні землі до висоти 10 км), як це відбувається, наприклад, зі здебільшого окислів азоту, і зрештою проникають у стратосферу, верхня границя якої розташовується на висоті близько 50 км. Коли молекули ХФВ піднімаються до висоти приблизно 25 км, де концентрація озону максимальна, вони піддаються інтенсивному впливу ультрафіолетового випромінювання, що не проникає на менші висоти через екрануючу дію озону. Ультрафіолет руйнує стійкі у звичайних умовах молекули фреонів, які розпадаються на компоненти, що мають високу реакційну здатність, зокрема, атомний хлор. Таким чином, ХФВ переносить хлор з поверхні землі через тропосферу й нижні шари атмосфери, де менш інертні сполуки хлору руйнуються, у стратосферу, до шару з найбільшою концентрацією озону. Дуже важливо, що хлор при руйнуванні озону діє подібно каталізатору: у ході хімічного процесу його кількість не зменшується. Внаслідок цього один атом хлору може зруйнувати до 100 000 молекул озону перш ніж буде дезактивований або повернеться в тропосферу. Зараз викид фреонів в атмосферу обчислюється мільйонами тонн, але варто помітити, що навіть у гіпотетичному випадку повного припинення виробництва й використання ХФВ негайного результату досягти не вдасться: дія фреонів, які вже потрапили в атмосферу, буде тривати кілька десятиліть. Вважається, що час життя в атмосфері для двох найбільш широко використовуваних ХФВ: фреон-11 (CFCl3) і фреон-12 (CF2Cl2) становить 75 і 100 років відповідно.
Екологічно безпечні замінники Екологічно безпечних замінників засобів побутової хімії існує досить багато. (ДОДАТОК ) Харчова сода (NaHCO3) – натуральний безпечний миючий засіб, за допомогою якого посуд можна довести до блиску. Сода допоможе ефективно боротися із плямами, чистити й полірувати алюмінієві, хромовані, срібні, сталеві, пластикові поверхні, а також коштовності. Її можна використовувати для очищення й дезодорування холодильників, сильно забруднених килимів, оббивних матеріалів на меблях. Сода також пом'якшує тканини й видаляє деякі види плям. Харчова сода пом'якшує воду, поліпшуючи миючі властивості. Єдиний недолік – абразивні часточки дряпають поверхню. Лимонний сік можна використовувати для видалення плям іржі з посуду, а також полірування столового срібла. Лимонний сік може використовуватися при митті скла й видалення плям з алюмінію, одягу й порцеляни, може відбілювати під впливом сонячного світла. Лимонна кислота використовується для видалення накипу в електрочайниках та пральних машинах. До речі, один з найдешевших засобів для видалення накипу складається практично на сто відсотків з лимонної кислоти. Оцет ефективно видаляє воскові плями й плями від усіляких смол, добре дезінфікує (чистий оцет можна використовувати для обробки туалету), очищає плитку, кахель (тільки потім треба як слід провітрити приміщення), видаляє накип (наливається невеликою кількістю в чайник разом з водою). Крім того, з оцту можна приготувати ефективну й безпечну "рідину для миття скла", яка прекрасно чистить і не залишає розводів. Для цього потрібно лише розбавити дві чайні ложки оцту в 1 л води. За допомогою оцту можна також чистити цеглу й камінь. Останнім часом на ринку з'являється велика кількість засобів з оцтом і, як правило, оцту не шкодують. До речі, концентрована (льодова) оцтова кислота – подразнює слизові оболонки, а потрапивши на шкіру, може викликати подразнення і опік. Натуральні природні олії та есенції (лимон, евкаліпт, ялина, апельсин, лаванда). Для того, щоб освіжити повітря в приміщенні, можна використовувати спеціальні ароматичні лампи, які включають максимум на 20 хвилин, закапав туди попередньо лише трохи ароматичної есенції. Існують різні хитрощі аромотерапії, коли, наприклад, на газовий пальник або електронагрівач кидають декілька кристаликів ванілі чи чорного перцю. Бура – це природний мінерал, розчинний у воді. Бура перешкоджає утворюванню борошнистої роси й цвілі, поліпшує мийні якості мила, видаляє плями, а якщо її змішати із цукром, то можна боротися з тарганами. Тетраборат натрію десятиводний (Na2B4O7 · 10 H2O) утворює великі безбарвні призматичні кристали, у воді гідролізується, розчин має лужну реакцію середовища (як і сода, і мило). Звичайну буру отримують з борної кислоти, з тинкаля, керні та інших мінералів шляхом їх перекристалізації, а також з води соляних озер фракціонованою кристалізацією. Буру широко застосовують при готуванні емалей, глазурей, у виробництві оптичного і кольорового скла, при зварюванні, різанні й пайці металів, у металургії, гальванотехніці, фарбувальній справі, паперовому, фармацевтичному, шкіряному виробництвах як дезінфікуючий засіб і консервант. Майцена (кукурудзяний крохмаль) може використовуватися для чищення вікон, полірування меблів, чищення килимів. Звичайне господарське мило на 100% натуральне, що повністю органічно переробляється (тому, що складається із природних жирів), яке, до того ж, ще й очищує, видаляє бактерії, миє. Ще одним гарним безпечним замінником є соняшникова олія. Існують домашні рецепти засобів догляду за меблями. Для цього змішують рафіновану олію зі звичайним етиловим спиртом. Таким засобом можна видалити білі плями, що залишають на полірованій поверхні гарячі чашки з чаєм. Масло доволі успішно виводить чорнильні плями. Тільки потім треба не забути негайно видалити пляму від самого масла за допомогою теплої води та звичайного мила. [10].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Бачинський Т.О. Соціоекологія. – К.: Вища школа, 1995. – С. 148–163.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |