| Головна » Історія України |
Мета: розкрити суть домовленостей, досягнутих між Росією та Україною в січні-березні 1654 р.; з’ясувати їх наслідки для України; розвивати вміння учнів правдиво і кваліфіковано аналізувати складні історичні факти та події; давати свою оцінку історичним подіям, користуючись документальною базою; залучати учнів до пошуку інформаційних ресурсів через мережу Інтернет; розвивати навички роботи за технологією Intel; виховувати в учнів патріотичні почуття; шанобливе ставлення до історичних постатей української історії. Обладнання: підручник Струкевич О.К. «Історія України», 8 клас; роздатковий матеріал; карта «Національно-визвольна війна 1648-1654 рр.»; портрет Б.Хмельницького; ілюстрований матеріал до теми; поняття до теми (надруковані); учнівські проекти (презентації Power Point). Основні поняття: Переяславська Рада; Березневі статті; протекторат. Очікувані результати: учні зможуть дати власну оцінку договору 1654 р. між Україною та Московією; характеризувати діяльність історичної особи. Тип уроку: урок з елементами технології розвитку критичного мислення. Хід уроку І.Вступне слово вчителя - Чи можна в європейській історії знайти країну, яка б пройшла більш страдницький шлях до створення власної держави, аніж Україна? Зараз ми зробимо спробу перенестися в драматичні часи національно – визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького. 1. Актуалізація опорних знань «Займи позицію» — Нагадаю, що після подій під Збаражем та Зборовим (див. карту) 1648 р. Хмельницький повертається і, на зразок римських імператорів з тріумфальним маршем в’їжджаючи до Києва, будує плани розбудови власної держави. Запитання. Як ви оцінюєте значення козацької держави, створеної Б.Хмельницьким? Яка її назва? Варіанти відповідей. 1. На мою думку, утворення Гетьманщини – козацької держави – це чи не найбільший феномен в практиці державотворення з XIV по XVII ст. на українських землях. А Б.Хмельницький явив своєму часові зразок справжнього військового та політичного генія, який зумів об’єднати під своїм прапором досить просте українське суспільство. 2. Феноменом козацької держави були її демократичні засади (вищими органами влади в державі були загальна козацька рада (Генеральна)); виборна посада гетьмана. 3. За часів Хмельницького територія Української держави простягалася майже на 200 тис. км2. На цих землях проживало понад 3 млн. осіб. За кількістю населення Гетьманщину можна порівняти сьогодні з Албанією, Латвією, Литвою. 4. За гетьманства Б.Хмельницького українська земля вперше стала широко відомою у світі, а до його резиденції в Чигирині звертали погляди володарі багатьох країн. Досить сказати, що під Замковою Горою там постійно перебувало 14 посольств іноземних держав. Маючи на постої багатотисячне козацьке військо, Чигирин за кількістю населення удвічі перебільшував тодішній Київ. У місті сяяли золотом 27 куполів православних храмів і монастирів. 5. Козацьку державу було визнано деякими країнами. Намітився процес економічної інтеграції українських земель, розпочався рух суспільства шляхом капіталістичного розвитку. Вчитель. Ваші аргументи на користь існування Гетьманської держави допоможуть нам визначитися з досить суперечливим на сьогоднішній день у вітчизняній історії питанням: україно-московський договір 1654 р. або відома в історії Переяславська Рада. 2. Формування вмінь та навичок на основі випереджальних знань. Запитання. Чому на предмет україно-московського договору 1654 р. існують різні точки зору? (відповіді учнів) Учитель. Так, фахівці оцінюють цей договір як «возз’єднання», «приєднання», «протекторат», персональну унію, військовий союз, конфедерацію, федерацію тощо. З’ясуємо очікувані результати. На кінець уроку ви повинні будете зробити свій вибір або сформувати свою оцінку, чим же насправді є договір 1654 р. І завершимо нашу з вами роботу презентацією ваших робіт по даній темі, над якими ви працювати в домашніх групах. План роботи (на дошці) Відносини з Росією. 1. Відносини з Росією Бесіда. Чому у зовнішній політиці Б.Хмельницького виразною була проросійська орієнтація? (Кримське ханство виявилося ненадійним союзником; Туреччина – чужа віра; Московія – найближчий східний сусід однієї віри) Надамо слово «експертові» Експерт 1. Російський історик Ключевський так характеризує політику Москви щодо України: «Вона протягом 6 років приглядалася з нерухомою цікавістю, як справа Хмельницького, попсована татарами під Зборовом і Берестечком, хилилася до у падку. Як Україна пустошилася союзниками – татарами і люто – нелюдською уособицею, і нарешті, коли Україна вже знищилася до решти, її прийняли під свою високу руку». Проблемне запитання. Чому союз з Україною був потрібний московській державі? Метод «Прес» Відповіді: Починаючи з 1648 р., Москва не хотіла розриву з Польщею (угода 1634) і тому зайняла очікувану позицію. Однак були причини, які підштовхнули російського царя прийняти вагомі рішення: бажання Москви розширити сферу свого впливу; Вчитель. У червні 1653 р. Б.Хмельницький дав зрозуміти цареві: якщо той і надалі зволікатиме з розв’язанням українського питання, то Україна укладе союз із Туреччиною. До того ж гетьман наголосив на досить неприємних наслідках такого союзу для Московії. Тому цар після деяких вагань, в «ім’я спасіння віри православної» погодився «…все військо Запорізьке з містами їх і з землями прийняту під свою государеву високу руку…» (Зверніть увагу на сторінки Земського указу) Прослухайте виступ «експерта» і проаналізуйте відношення російської сторони до укладення україно-російського союзу. Експерт 2. Через 8 днів, не підготувавши жодних інструкцій, навіть вірчих грамот для російського посольства до гетьмана (їх відправляли навздогін), керівник місії боярин Бутурлін із дипломатами, охороною та багатими подарунками для гетьмана і полковників вирушив у дорогу. Подорож тривала досить довго, майже 3 місяці. Заважало бездоріжжя, безлад: довелося виготовляти новий царський прапор і текст промови В. Бутурліна. З призначеної гетьману булави зникло кілька коштовних камінців, тому їх треба було відновити. Потім посольство ще тиждень чекало приїзду Б. Хмельницького, який затримався в Чигирині на похороні старшого сина Тимоша, а потім не міг переправитися через Дніпро, бо крига була ще не досить міцною. Дістався він до Переяслава пізно ввечері 6 січня 1654 р. 7 січня 1654 р. відбулася неофіційна зустріч Б. Хмельницького, генерального писаря І. Виговського та переяславського полковника П. Тетері з боярином Бутурліним. На ній узгодили процедуру проголошення переходу гетьманату під протекцію московського царя. Вчитель. – Як ви розцінюєте відношення російської сторони до укладення україно-російського союзу? (Відсутність чіткої організації, відповідальності – все це свідчило про відношення з боку Росії до України не як до рівноправного партнера, а як до підданого, з яким не обов’язково рахуватися.) 2. Переяславська рада Вчитель. А зараз ми включаємо прямий репортаж з Переяслава, де проходила історично відома Переяславська рада. З нами на зв’язку наші журналісти, які детально познайомлять нас з цією подією. Репортаж з місця подій Вчитель. Доброго дня,…(ім’я учня)! Журналіст 1. Переяслав на зв’язку! Сьогодні 8 січня 1654 року. Тут, на Переяславському майдані гетьман призначив загальну раду. Вже на світанку, на початку 7-ої години ранку довбиші ударили в литаври, і переяславський майдан став наповнюватись. Тим часом у гетьмана відбулася таємна рада з генеральною старшиною. До Переяслава було запрошено на цей час всіх полкових старшин і багато знатних козаків. Зараз 11 година. Я бачу, як гетьман виходить на майдан, одягнутий парадно і під бунчуком, за ним йде вся українська старшина. Генеральний осавул звелів мовчати; народ на вулиці, на дахах будинків слухає промову свого повелителя. Б. Хмельницький закликає народ український зробити правильний вибір на користь царя православної Великої Русі, так як і росіяни, і українці одного сповідання. Я вже чую голоси з натовпу: - Воліємо під царя східного! Краще нам в нашій благочестивій вірі померти, аніж дістатися … поганину! На майдані відбувається справжнє єднання із закликами: - Боже, утверди! Боже, укріпи, щоб ми довіку всі єдині були! На цьому все, я передаю мікрофон своєму колезі. … На все добре! Журналіст 2. Я …,(ім’я учня) продовжую репортаж з Переяслава. Зараз гетьман та вся українська старшина направляються до Успенського собору, сюди прямують і московські посли. Саме тут відбудеться найголовніша частина сьогоднішньої події – складання присяги. Виявляється, що Бутурлін очікує, аби присягнули лише українці. Гетьман наполягає, аби не порушувати європейської традиції, присягнути Бутурліну від імені московського царя. Боярин відмовляється, пояснюючи тим, що самодержець підданим не присягає. Перемовини затягуються. І ось накінець після довгожданих хвилин очікування українська старшина погодилася. Гетьман та Військо Запорізьке урочисто присягають на вірність російському государеві. Присяга складена і Бутурлін передає Хмельницькому царські дари: знамена, булаву та шапку, а слідом були роздані подарунки військовій старшині. На цьому все. З вами був … Вчитель. – Про яку позицію Хмельницького свідчить його вимога до російської сторони присягнути йому на вірність? – Чому, на вашу думку, гетьман та козацька старшина погодилися на односторонню присягу? (Складні міжнародні обставини змушували Україну прийняти союзника – Росію, навіть в односторонньому порядку.) 3. Березневі статті Вчитель. Для вироблення конкретних умов договору в березні 1654 р. до Москви було направлено посольство на чолі з полковником Тетерею і генеральним суддею Зарудним. Переговори тривали 2 тижні і результатом їх було прийняття документу, який увійшов в історію під назвою Березневі статті (14 березня 1654 р.) Робота з роздатковий матеріалом Головні умови прийняття Україною царської протекції за Березневими статтями 1654 р. Визнання суверенітету Української держави Обмеження суверенітету Української держави Збереження державної території, територіально-адміністративного поділу. Збір податків з українського населення здійснювався під контролем російської сторони. Вчитель. Ознайомтеся зі змістом статей і зробіть висновок про зміст і значення Березневих статей. (Цей документ вперше відокремлював Україну від Польщі; узаконював Українську козацьку державу; дане об’єднання нагадувало конфедерацію) Висновок вчителя. Ці статті підбивали підсумки україно-російських переговорів в січні-березні 1654 р. Україна ввійшла під протекторат Росії на широких правах автономії: економічної, політичної, культурної. Уклавши цей договір, Україна здобувала собі сильного союзника в боротьбі з Річчю Посполитою. Робота з термінами Вчитель. Опрацюйте поняття протекторат (с. 134, підручника), конфедерація – (спілка, об’єднання) союз самостійних держав, створений з певною метою, здебільшого зовнішньополітичною. 4. Наукова оцінка україно-російського договору Вчитель. Однак оцінка змісту та історичного значення україно-російського союзу серед істориків залишається неоднозначною. - З якими оцінками вам вдалося познайомитися? 1. Академік М. Дьяконов, а за ним академік Попов гадають, що Україна з’єдналася з Москвою на основі реальної унії. 2. Професор Сергеєвич має це з’єднання за персональну унію. 3. Професор Коркунов і Мяготкін висловлюються за те, що договір 1654 р. встановлює тільки васальну залежність України від Москви. Таку думку розділяє і академік М. Грушевський. 4. Оригінальний погляд на правовий аспект договору 1654 р. висловив В’ячеслав Липинський. Вчений стверджує, що мова йде лише про військовий союз, де Москва забезпечує протекторат. Дослідник пояснює, що угода Хмельницького з Москвою була випадковим союзом проти Польщі і заключним для визволення України з-під Польщі, яким були його попередні союзи з Кримом, і, перш за все, з Туреччиною. Хмельницький і його старшина вважали Переяславський договір лише міліарним союзом проти Польщі і Криму. 5. До концепції васальної залежності схилялись професор М. Грушевський і навіть професор Яковлєв. Суть: сильніша сторона – суверен-протектор бере під свою опіку слабшу, а слабша – васал – зобов’язана платити трибут. Грушевський намагався заперечити, що сюзерену присягається одноосібно васал, а не народ. Ставши протектором України, московський цар мав дістати певну грошову данину та мав дати мілітарну поміч проти Польщі. Вчитель. – До якої оцінки схиляєтеся ви? Вчитель. Так, можна погодитися з думкою, що Хмельницький дивився на договір як на звичайний договір протекції, який вже не раз заключав. Але, оскільки Україна була ослаблена на 1654 р. і значно поступалася перед Росією, цей союз набрав ознак васалітету-протекції (сплата данини, наявність військових, залог, обмеження зовнішньої політики). Оригінал договору 1654 р. був знищений. Чому? Напевно, комусь було вигідно, щоб українці ще довгий час залишались без власної держави. Суперечка навколо україно-московських угод зачіплює не лише історичне минуле, а і сьогоднішні складні питання внутрішньо політичних відносин та міжнародних векторів незалежної України. Презентація проектів. Робота в домашніх групах І група «Культурологи» Завдання Створити рекламний ролик-запрошення відвідати пам’ятки нашого краю, пов’язані з життям та діяльністю Б. Хмельницького. ІІ група «Біографи» Завдання Використовуючи мережу Internet, випустити сторінку газети про участь Б. Хмельницького в договорі 1654 р. ІІІ група «Мистецтвознавці» Завдання Використовуючи мережу Internet, дослідити в яких творах мистецтва висвітлена тема українсько-московського договору 1654 р. ІV група «Політологи» Завдання Написати лист-звернення Б. Хмельницького до народу після договору 1654 р. Домашнє завдання: Опрацювати документ (с. 125, підручник Історія України, 8 клас, Власов В. 2) Плотнікова Олена Володимирівна, вчитель історії Смілянської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №5 Черкаської обл.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |