| Головна » Історія України |
Мета уроку: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького, визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського; розвивати в учнів уміння працювати з картою, аналізувати текстові та візуальні історичні джерела і на основі їх робити певні висновки та узагальнення, давати характеристику історичним діячам формувати компетентностний підхід учнів у відстеженні причино-наслідкових зв’язків й уміння самостійно здобувати знання; виховувати історичну самосвідомість учнів, повагу до історичного минулого нашого народу.
Тип уроку: урок вивчення нових знань
Форма уроку: урок-дослідження, з використанням інтерактивних технологій Обладнання: портрет І.Виговського, карта Гетьманщини XVII ст., атласи, підручники, ілюстрації, аркуші, фломастери.
Основні дати: 1658 р.- Гадяцька угода
Хід уроку:
І. Організаційний момент ІІ. Установчо-мотиваційний етап Перш ніж ми перейдемо до вивчення нової теми давайте спробуємо пригадати деякі події із попереднього розділу. Евристична бесіда (слайд 1) 1. Назвіть хронологічні рамки Національно-визвольної війни( 1648-1657рр). 2. Національно-визвольну війну очолив... Б.Хмельницький. 3. Національно-визвольна війна українського народу була проти Польщі. 4. З якою державою Б. Хмельницький уклав договір у 1654р. Москва 5. У якому місті проходило укладення договору 1654р. Березневі статті. У ч и т е л ь. Політична та економічна ситуація в Україні, що склалася по смерті Б. Хмельницького, була досить складною. Вона визначалася такими факторами: (слайд 2) 1. Царський уряд ігнорував інтереси Української держави. 2. Зазнала невдач українсько-трансільванська воєнна кампанія 1657 р. у Польщі. 3. У ході війни не відбулося об’єднання всіх українських земель. 4. Посилилося соціальне напруження в суспільстві. 5. Погіршилося матеріальне становище козацтва. У розореної війною держави не було коштів на платню козакам за службу. Козацька ж старшина тим часом збагачувалася за рахунок прибутків з оренди. 6. На новообраного гетьмана, який повинен був обійняти цю посаду після смерті Хмельницького, покладалося важливе завдання —ліквідувати соціальне напруження в українському суспільстві й продовжити боротьбу за національне визволення українських земель та об’єднання їх в одній державі. Хто став гетьманом після смерті Б.Хмельницького; (слайд 3) Ще за життя Б.Хмельницького старшинська рада винесла ухвалу про пердачу влади після смерті гетьмана його 16-річному синові Юрію. Однак після смерті Б Хмельницького ситуація змінилася. 26 серпня 1657р в Чигирині відбулася рада, на якій геьманом до повноліття Ю.Хмельницького було обрано генерального писаря Івана Виговського. ( демонстрація портрета І.Виговського) (слайд 4) Тому, тема уроку сьогодні, запишіть у робочі зошити - Україна в роки правління І.Виговського. (слайд5) Мета: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького, визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського; (слайд 6)
План вивчення нового матеріалу. (слайд 7) 1.Обрання гетьманом Івана Виговського. 2.Внутрішня і зовнішня політика І. Виговського. 3.Україно – московська війна 1658 – 1659 рр. 4. Кінець гетьманування Виговського 1.Обрання гетьманом Івана Виговського. Зараз я пропоную вам уважно прослухати і переглянути відео в якому розповідається про обрання Івана Виговського гетьманом,а після перегляду опрацювати текст підручника на ст. 170 і на основі цього ви повинні скласти характеристику про гетьмана за планом який пізніше ви побачите на дошці. 1. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча: (слайд 8) а) де і коли він народився?; б) де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?; в) як формувалися його погляди? 2. Діяльність історичного діяча: а) схарактеризуйте основні справи його життя; б) які успіхи й невдачі були в його справах; в) які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому; г) якими були наслідки його діяльності; Іван Виговський (р.н невід.-1664р) • Походив зі старовинного шляхетського роду, закінчив Києво-Могилянський колегіум, служив у державних установах. • У роки Визвольної війни був одним із найближчих соратників Хмельницького, генеральним писарем Війська Запорозького. • По смерті Хмельницького був наказним гетьманом при Юрії Хмельницькому, а потім 26 серпня 1657 рік - м. Чигирин Старшинська рада обрала до повноліття Юрія гетьманом І.Виговського. • Проводив антимосковську політику, розгромив промосковське повстання козаків у 1658 р., а також російські війська під Конотопом у 1659 р. • Уклав у Гадячі угоду з Річчю Посполитою. -Гетьман орієнтувався на інтереси старшинської верхівки та української покозаченої шляхти. Щедрі дарунки земельних наділів і привілеї можновладцям спричинили невдоволення незаможного селянства і козацтва. • У жовтні 1569 року на Чорній раді був усунений від влади і повернув гетьманську булаву Юрію Хмельницькому. • Після цього перебував на польській державній службі. За наказом Павла Тетері був заарештований і розстріляний у1664р. У ч и т е л ь. Становище Гетьманщини було складним ще й тому, що серед козаків у цей час поглибилися розбіжності між прихильниками зовнішньополітичних орієнтацій. Частина з них орієнтувалася на Польщу (правобережні полки), а друга частина на Москву (лівобережні полки). Ситуація в Україні ускладнювалася ще й тим, що російський уряд розпочав свій наступ на українську незалежність. За таких складних зовнішньополітичних та внутрішньополітичних умов гетьманську булаву, як ми вже з’ясували, отримав Іван Виговський. 2.Внутрішня і зовнішня політика І. Виговського. Учитель.У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, основне прагнення І.Виговського полягало втому, щоб запевнити Україні самостійність. Для розгляду цього питання я пропоную вам об’єднатися в дві групи уважно переглянути відео та опрацювати текст підручника: (ст.171-172)та визначити внутрішню та зовнішню політику Івана Виговського.Перша група працює над зовнішньою політикою а друга над внутрішньою політикою Івана Виговського. Своїми результатами заповнюєте схему яку отримала кожна їз груп і пізніше хтось один із групи презентує свою роботу. Робота у групах 1-ша група Зовнішня політика. (слайд 9) 2-га грпа Внутрішня політика. (слайд 10) Зовнішня політика Івана Виговського Розповідь учителя. Звичайно, Гадяцька угода не вирішувала багатьох соціально-економічних і політичних проблем або й просто ігнорувала їх. Особливо це - стосується становища селянсько-козацьких мас, їх інтересів, зрештою, політичної - орієнтації. Однак очевидним є те, що в разі вступу в силу гадяцьких «пактів» (в даній редакції) Україна досягла б якісно нового рівня державності, остаточно прилучившись до європейської цивілізації. 16 вересня 1658 р. - підписаний Гадяцький договір між Україною і Річчю Посполитою
Умови договору: Україна входила до складу Річі Посполитої під назвою Великого князівства Руського (три воєводства - Київське, Чернігівське, Брацлавське) як третя складова федерації - поряд з Польським королівством і Великим князівством Литовським. 3. Виконавча влада - гетьман, якого обирали довічно і затверджував король. Визнавалися усі вільності і традиційні права Війська Запорозького, і щорічно за рекомендацією гетьмана 100 козаків приймали в шляхту. Гадяцький договір був більш виваженим і чітким, ніж договір 1654 р. Та, на жаль, не судилося втілити в життя, тим паче, що Польща не збиралася дотримуватися його умов. Внутрішня політика Івана Виговського 3.Україно – московська війна 1658 – 1659 рр. Конотопська битва. У ч и т е л ь Гадяцька угода спричинила погіршення українсько-російських відносин. Для розгляду цього питання ви повинні опрацювати документ і заповнити таблицю (слайд 11) 4.Кінець гетьманування Виговського. Випереджальне завдання Підготувати повідомлення «Кінець гетьманування Виговського і його смерть». ІІІ. Закріплення нових знань учнів. Тести. (слайд 14) 1.Після смерті Б.Хмельницького гетьманом став: а) Юрій Хмельницький; б) Іван Виговський. 2. Початок правління І.Виговського: а)1657 р; б)1658 р. 3. Іван Виговський орієнтувався на інтереси: а)народних мас; б) вищих верств населення. 4.Конотопська битва відбулася 28 червня: а) 1657 р. б) 1659р. 5.Між якими державами було укладено Гадяцький трактат? а) між Москвою та Україною; б) між Польщею таУкраїною. 6.Гадяцький договір був підписаний: а)6 вересня 1658р;б)6 вересня 1657р. 7. За Гадяцьким договором українського гетьмана мав затверджувати: а) польський король; б) московський цар. 8. Яку посаду обіймав І.Виговський за гетьманування Б.Хмельницького: а) Генеральний писар; б) Генеральний суддя. 9.Позначте період гетьманування І.Виговського: а) 1663-1668рр; б) 1669-1672рр; в) 1657-1659рр. 10.Позначте період московсько-української війни: а) 1658-1659рр. б)1657-1659 рр. в)1659-1660рр. 11.У якому році у Переяславі відбулася рада, яка підтвердила обрання І.Виговського гетьманом: а) лютий 1658р; 5 квітня 1657р. 12.У 1664 році був страчений поляками наказом полковника: а) Тетері; б)М.Пушкара. IV. Підсумки уроку. У період гетьманства І. Виговського через внутрішні і зовнішні конфлікти починається період громадянських воїн. І в історії українських земель настає страшний, безжалісний період поневірянь і розрухи - який історики охрестили як період - Руїни. Проте історична особистість гетьмана І. Виговського ще раз змогла нам продемонструвати стійкість духу українського народу в боротьбі за свою свободу. Домашнє завдання. Опрацювати § 23, с. 169 – 175. Скласти кросворд по даній темі. (слайд 15)
Додаток 1 Документ Основною причиною українсько-російської війни 1658-1659 рр. була несумісність підходів гетьманського та царського урядів щодо подальшого розвитку двосторонніх відносин. Гадяцький договір прискорив військове московсько – українське протистояння. Іван Виговський війни не хотів, але вимушений був відповісти на агресію зі сторони Московщини і розірвати стосунки з Москвою. Було розроблено план військових дій щодо розгрому царських військ та опозиції. Оскільки царський уряд став на сторону опозиції, то громадянська війна переросла у війну з Московською державою. Бойові дії почалися на різних фронтах у грудні 1658 року. Московський цар оголосив І. Виговського зрадником і закликав українців не підпорядковуватися гетьману. Частина Лівобережних полків перейшла на сторону московського царя. Виговський, в свою чергу, розіслав до європейських дворів звернення, у якому сповіщав про розрив із Москвою та про причину цього розриву. Росія, прагнучи стати наймогутнішою потугою на сході Європи та у православному світі в цілому, бажала загарбати Україну, а Україна - навпаки, прагнула зміцнити свою власну державність під захистом Москви, але без реального включення в російський владний простір. Основні події московсько-української війни 1658-1659 рр. розгортались навесні-влітку 1659 р. Наприкінці березня 1659 р. понад 100-тисячна російська армія на чолі з князем О.Трубецьким рушила на Україну. 20 квітня її було зупинено під Конотопом, який боронили козаки Чернігівського і Ніжинського полку під командуванням ніжинського полковника Григорія Гуляницького. Майже два місяці козаки тримали облогу. Виговський протягом цього часу готувався до вирішального бою. Гетьман домовився з кримським ханом про допомогу 40-тисячної орди і загалом мав близько 60 тис. вояків. Незабаром союзницьке військо виступило на допомогу оточеним. Головна битва відбулася 28 червня 1659 р. в районі с. Соснівки під Конотопом. Вона закінчилася нищівною поразкою московського війська. ( Гучна перемога під Конотопом не поклала край розбратові в Україні. Поміж українців не було єдності щодо подальшої долі Батьківщини. Незалежну Україну кожне угрупування розуміло по-своєму, обстоюючи передусім власні інтереси.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |