| Головна » Історія України |
Оцінювання навчальних досягнень учнів за темою “ Україна в роки Другої світової війна (1939 -1945 рр.). Велика Вітчизняна війна (1941-1945 рр.)”. 11 клас Варіант 1. Завдання уроку: Узагальнити знання учнів з теми. Розвивати вміння користуватися науковими джерелами, висловлювати власну думку. Розвивати логічне та історичне мислення. Виховувати почуття гордості до історичного минулого України. Тип уроку: повторювально-узагальнюючий Методи: практичні Обладнання: карта “Україна в роки Другої світової війни”, атласи, документи і матеріали, додаткова література, атласи, тестові завдання Хід уроку І. Організаційний момент. Повідомлення теми і мети уроку. 1 варіант повторювально-узагальнюючого уроку передбачає право вибору учнями питань чотирьох рівнів складності (диференційований підхід до оцінювання). Самостійну роботу учнів виконують на протязі на 20-30 хвилин. Після цього проводиться підсумковий захист учнями-консультантами. Кращі учні виступають перед класом з повідомленнями. Тестові завдання 4 рівнів складності і вміщені в конверти різного кольору. Тестові завдання І і ІІ рівні вміщені в конверти жовтого кольору і оцінюються 4-6 балами, тестові завдання ІІІ рівня вміщені в конверти синього кольору і оцінюються 7-9 балами, тестові завдання ІV рівня вміщені в конвертах зеленого кольору і оцінюються 10-12 балами. Учні самостійно вибирають конверти і готуються до захисту перед учнями-консультантами. Тестові завдання1 та ІІ рівні (4-6 бали) 1. Вкажіть назву країни та число, місяць і рік: « Друга світова війна почалася нападом фашистської Німеччини на …. року». 2. Доповніть текст: «Приєднання Західної України та Західної Білорусії до СРСР розпочалося після вступу Червоної армії на територію Польщі …..вересня 19.. року». 3.Напередодні Другої світової війни доля західноукраїнських земель, що входили до складу Польщі, а також Північної Буковини і Придунайських українських земель, була вирішена: а) в протоколах до радянсько-німецького пакту про ненапад ( “пакт Молотова – Ріббентропа’’) 23 серпня 1939 року; б) Мюнхенською угодою 1938 року між Німеччиною, з одного боку, та Англією і Францією – з іншого; в) англо-французьким договором 1940 р. 4. Закон про включення Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з Українською РСР було прийнято: а) Верховними Радами СРСР та УРСР у листопаді 1939 р.; б) Народними зборами Західної України у жовтні 1939 р.; в) Верховною Радою УРСР у вересні 1939 р. 5. Північна Буковина та Придунайські українські землі увійшли до складу УРСР у: а) вересні 1939 р.; г) грудні 1940 р.; б) грудні 1939 р.; д) червні 1941 р. в) червні 1940 р.; 6. Політика “ радянізації “ західноукраїнських земель передбачала: а) виселення поляків, яким належала земля та підприємства в регіоні. Майно, що належало полякам, переходило у власність українського населення; б) докорінну зміну політичних та соціально – економічних відносин, перебудову їх на більшовицьких засадах. Встановлення однопартійної диктатури, націоналізацію промисловості, колективізацію сільського господарства, культурну революцію, масові репресії щодо класових ворогів; в) невтручання СРСР у внутрішні справи Західної України, надання цим територіям автономії в складі УРСР та створення сприятливих умов для соціально-економічного розвитку. 7.Скомпануйте речення, вибравши правильний варіант. У результаті анексії СРСР у 1939-1940 рр. окремих територій Польщі та Румунії: а) більшість українських територій увійшли до складу Радянського Союзу, лише Закарпаття залишилося у складі Угорщини; б) вперше в новітній історії всі українські землі були об’єднані в одній державі – УРСР; в) поряд з УРСР було створено ще дві нові радянські республіки – Карпатська Україна та Західноукраїнська Народна Республіка. 8. Назвіть результати радянсько-фінської війни. 9. Розмістіть у хронологічній послідовності назви країн, які були захоплені Німеччиною після капітуляції Польщі: а) Данія; г) Голландія; б) Франція; д) Норвегія. в) Бельгія; 10. Війська нацистської Німеччини напали на СРСР: а) 1 вересня 1939 р.; г) 22 червня 1941 р.; б) 15 грудня 1939 р.; д) 7 грудня 1941 р. в) 16 червня 1940 р.; 11. Розкрийте основний зміст поняття ’’ німецький окупаційний режим ( “новий порядок “) в Україні. 12. Чи відповідають історичній дійсності наступні твердження: а) Колабораціонізм ( співробітництво з окупаційною владою) став поширеним явищем серед населення України і носив масовий характер: 1) так; 2) ні. б) Український центральний комітет ( УЦК) на чолі з В. Кубійовичем було створено в 1940 році у Кракові з метою забезпечення соціальних потреб українського населення; його діяльність не носив політичного характеру: 1) так; 2) ні. в) УЦК у 1941-1942 рр. сприяв визволенню українських військово - полонених з німецьких концтаборів, врятував від голодної смерті 25 тис. дітей Підкарпаття: 1) так; 2) ні. 13. Причиною виникнення в українському русі Опору двох течій було(и): а) ставлення їх учасників до окупаційних військ: одні погоджувалися на співпрацю з ними, а інші – ні; б) розбіжності в поглядах на методи боротьби: перші виступали за пасивні методи боротьби – саботаж, невиходи на роботу тощо, другі – віддавали перевагу збройній боротьбі; в) погляди щодо державного статусу України після закінчення війни: чи залишиться Україна у складі СРСР, чи стане незалежною національною державою. 14. Чи відповідають історичній дійсності наступні твердження?: а) Датою народження УПА вважають день 14 жовтня 1942 року, проголошений УГВР святом українського війська;: 1) так; 2) ні. в) Восени 1943 р. було утворено керівний центр українського повстанського руху – Головну команду і Головний військовий штаб. Командуючим УПА став Р. Шухевич: 1) так; 2) ні. ІІІ рівень (7-9 балів) 15. Які територіальні зміни відбулися у Східній Європі після Мюнхенської угоди 1938 року? 16. Які наслідки для Східної України, в тому числі для України, мав пакт ’’ Молотова – Ріббентропа? 17. Визначте основні напрямки фашистської агресії у 1940-1941 рр. Обґрунтуйте зроблений висновок. 18. Охарактеризуйте політику СРСР на землях України в 1939 -1941 рр. 19. Розкрийте ставлення різних верств українського суспільства до німецького окупаційного режиму. 20. Які події історики називають “переломними” в ході Другої світової війни і чому? 21. Розкрийте внесок українського народу в розгром нацистської Німеччини та її союзників. ІV рівень (10-12 балів) 22. Дайте свою власну оцінку діяльності ОУН і УПА за часів війни. 23. Скласти портрет видатного героя війни. 24. Порівняйте різні точки зору, що існують в історичній науці відносно подій та етапів Другої світової та Великої Вітчизняної війн. 25. Порівняйте діяльність національного та партизанського антифашистських рухів. Домашнє завдання: 1. Повторити тему « Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр. Велика Вітчизняна війна (1941-1945рр.» 2. Підготувати повідомлення «Ставлення до війни різних верств населення та політичних сил в українських землях». Урок повторювально-узагальнюючий за темою “Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.). Велика Вітчизняна війна (1941-1945 рр.)» Варіант 2. Очікувані результати: Повторити, закріпити, узагальнити знання з теми; Удосконалювати уміння аналізувати і узагальнювати історичні події 1939-1945 рр.; Розвивати вміння, навички використовувати історичні джерела, давати їм власну оцінку; Розвивати вміння давати характеристику історичним особам. Тип уроку: закріплення знань, умінь та навичок, урок-гра. Методи: гра « Золота піраміда », групова робота, самостійна робота. Обладнання: «Золота піраміда», підручник, збірники документів, атласи, карта “Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)”, збірник завдань для проведення тематичного оцінювання, конверти із завданнями. Структура уроку І етап. Організаційний. Повідомлення теми, плану і завдань даного уроку. Учитель обирає експертів з числа кращих учнів, які отримали оцінки на 3-4 уроках з даної теми оцінки в журнал. Перед уроком учні жеребкуванням діляться на 4 групи, за ними закріплюються учні-експерти. Групи отримують орієнтований перелік питань, що будуть використані на ІІ етапі уроку – грі «Золота піраміда» Учні-експерти роздають групам завдання, які учні мають виконати на протязі 20 хвилин і перевіряють правильність виконання завдань. Група, яка швидше і правильно відповіла на запитання отримує «золоту піраміду» (виконана з жовтого паперу). Ця група отримує право першою захищати свої завдання. ІІ етап. Групова робота. Завдання 1 групи Дайте визначення слова “колабораціонізм”. 4. Лідером ОУН (б) був обраний: А О.Сабуров Б А. Мельник В С. Бандера Г Я. Стецько 5. Якого року сталася подія, про яку йдеться в уривку? “… А.Гітлер сподівався, що Дніпро з його високим правим берегом стане нездоланним рубежем нової лінії оборони. Він заявляв, що “ швидше Дніпро потече назад, ніж росіяни подолають його – цю потужну водну перепону у 700- 900 м. завширшки, правий берег якої являє собою ланцюг безперервних дотів, природну неприступну фортецю”. Завдання 2 групи 1.Які наслідки мали масові репресії в Червоній армії напередодні війни? 2. До складу УРСР у 1939-1940 рр. увійшли: а) Галичина, Волинь, Закерзоння; б) Східна Галичина, Західна Волинь, Буковина; в) Галичина, Північна Буковина, Волинь, Полісся; г) Східна Галичина, Західна Волинь, Північна Буковина, частина Бессарабії. 3. Коли було остаточно звільнено Київ? 4. На території України окупаційним режимом було утворено: а) Галицько - Буковинське генерал – губернаторство; б) дистрикт “Галичина “; в) рейхскомісаріат “Україна “; г) Трансільванію; д) Трансністрію. 5. Кого в Червоній армії називали «чорною» піхотою і чому? Завдання 3 групи Коли було створено УПА? А. березні 1943 р. Б. червні 1943 р. В. жовтні 1943 р. Г. грудні 1943 р. 1) Кох; 2) Кейтель; 3) Йодль; 4) Геринг; 5) Геббельс. 4. Український штаб партизанського руху очолив: А) С.Ковпак В) Т.Строкач Б) О.Сабуров Г) М.Наумов 5. Розташуйте події в. хронологічній послідовності А) оборона Одеси В) битва в районі Луцьк-Броди-Рівне Б) створення УПА Г) завершення визволення Закарпаття Завдання 4 групи Коли було укладено договір про дружбу і кордони між Німеччиною та СРСР? А) створення Державного Комітету Оборони на чолі з Й.Сталіним Б) затвердження А.Гітлером плану “Барбаросса” В) Кримська наступальна операція Г) визволення Києва 4. Українець, льотчик, тричі Герой Радянського Союзу: А) Л.Павличко; Б) І.Конєв; В) Р. Малиновський; Г) І Кожедуб; Д. Т. Строкач 5. Масове винищення єврейського населення в Києві відбулося у: А) Сирецькому таборі; Б) Бабиному Яру; В) Дарницькому таборі; Г) Хорольському таборі; ІІІ етап. Кожен учень повинен правильно відповісти на всі задані запитання. Учні експерти перевіряють завдання кожної групи і оголошують групу-переможницю. Група отримує право виступати першою. Експерти записують прізвища всіх учасників групи і навпроти кожного виставляють бали (9-12). ІV етап. Підсумки уроку. Вчитель вручає «золоту піраміду» кращій групі класу і виставляє оцінки в журнал. У етап. Домашнє завдання: Повторити вивчений матеріал, дати, події. Написати твір – есе,, Чи була для українців війна 1941-1945 років Великою Вітчизняною війною? Обґрунтуйте свою точку зору. Нетрадиційний урок: “Історичний бумеранг ’’ (резервний урок) з теми: «Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). Велика Вітчизняна війна (1941-1945 рр.)» Варіант 3. Очікувані результати: - Закріпити знання учнів з даної теми; - Оцінити роль України і українського народу у Другій світовій війні; - Виховувати почуття гордості до героїв - українців Другої світової війни, людей які віддали найдорожче – свої життя за визволення нашої України. І. Організаційний момент. Перевірка готовності до уроку. Поділ учнів класу на команди. Повідомлення про подальші дії на уроці. Хід уроку І-ий етап. Розминка. Завдання І команди Назвіть роки Другої світової війни. Завдання ІІ команди Назвіть причини поразки Червоної армії на першому етапі війни. Максимальна кількість 10 балів. ІІ етап. “Знавці історії України” Запитання І команди Вкажіть назву країни та число, місяць, і рік. Друга світова війна почалася нападом фашистської Німеччини на …. ( вкажіть назву країни,рік, число). 2. Коли було утворено УПА? 3. В якому році було остаточно звільнено Україну? 4. Якими були наслідки гітлерівської окупації для української культури? Запитання для ІІ команди Вкажіть рік, місяць, число підписання пакту про ненапад Молотова – Ріббентропа. Максимальна оцінка 12 балів ІІІ етап ’’ Хронологічний ’’ Завдання І команди Поставте події у хронологічній послідовності: Битва за Дніпро; Радянська армія звільнила від німецьких окупантів а) Київ 1) 27 липня 1944 р.; б) Харків 2) 6 листопада 1943 р.; в) Запоріжжя 3) 23 серпня 1943 р.; г) Львів 4) 14 жовтня 1943 р.; д) Севастополь 5) 9 травня 1944 р.; Завдання ІІ команди Встановіть відповідність: а) 15 квітня 1945 р. 1) капітуляція Берлінського гарнізону; б ) 23 квітня 1945 р. 2) зустріч радянських та американських військ на військ на р. Ельба; в) 2 травня 1945 р. 3) початок Берлінської операції; г) 8 травня 1945 р. 4) визволення Праги; 5) відкриття установчої конференції ООН у Сан-Франциско. 2.Поставте події у хронологічній послідовності Битва за Дніпро Максимальна оцінка 20 балів ІУ етап. “Фактографи” Співвіднесіть дати з подіями: Завдання І команди А. Листопад 1939 р. 1. Партизанські з’єднання під командуванням С.Ковпака та О. Сабурова здійснили рейд Правобережною Україною; Б. Липень 1942 р. 2. Західну Україну включено до складу УРСР; В. Жовтень 1942 р. 3. Визволення Києва від окупантів; Г. Листопад 1943 р. 4. Територія України повністю окупована німцями; 5. Акт відновлення Української держави; Завдання ІІ команди Установіть відповідність між зонами окупації України та територіями, які їм підпорядковувалися: А. Румунська провінція 1. Львівська, Дрогобицька, “ Трансністрія ’’ Станіславська та Тернопільська Області УРСР; Б. Дистрикт ’’ Галичина ’’ 2. Донбас, Чернігівська, Сумська, Харківські області В. Рейхскомісаріат “ Україна’’ 3. Чернівецька та Ізмайлівська обл. УРСР, а також землі між Бугом і Дністром; Г. Прифронтові райони, підпорядковані 4. Більша частина українських військовому командуванню земель ( окрім прифронтових), Крим, Орловська область Росії, деякі райони Білорусії. Максимальна кількість 30 балів У етап. “Кейс завдання” Завдання І команди Які наслідки для Східної Європи, в тому числі для України, мав “ пакт Ріббентропа - Молотова? ’’. Завдання ІІ команди Охарактеризуйте “ новий порядок ’’, запроваджений фашистами в Європі. Максимальна кількість 50 балів ІІ. Підсумки уроку – гри. Підрахування балів. Відзначення кращих учнів. Нагородження кращих учнів грамотами “Кращий знавець історії Другої світової війни” Інформаційні матеріали у підготовці до тематичного оцінювання до теми №1 Документ 1 Договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом Уряд СРСР і уряд Німеччини Керуючись бажанням зміцнення миру між СРСР і Німеччиною та виходячи з основ положень договору про нейтралітет, укладеного між СРСР і Німеччиною у квітні 1926 року, дійшли згоди про таке: Стаття 1. Обидві Договірні сторони зобов’язуються утримуватися від будь-якого насильства, від будь-якої агресивної дії та будь-якого нападу стосовно одна одної як окремо, так і разом з іншими державами. Стаття ІІ. У випадку, коли одна з Договірних сторін стане об’єктом воєнних дій з боку третьої держави, друга Договірна Сторона не підтримуватиме жодним чином цю державу. Стаття ІІІ. Уряди обох Договірних Сторін і надалі контактуватимуть одна з одною для консультації, щоб інформувати одна одну про питання, що торкаються їхніх спільних інтересів. Стаття ІУ. Жодна з Договірних Сторін не братиме участі в будь-якому угрупуванні держав, що безпосередньо або опосередковано спрямоване проти другої сторони. Стаття У. У випадку виникнення суперечок або конфліктів між Договірними Сторонами щодо різноманітних питань, обидві сторони розв’язуватимуть ці суперечки або конфлікти виключно мирним шляхом у порядку дружнього обміну думками або в потрібних випадках шляхом створення комісій для врегулювання конфлікту. Стаття УІ. Договір укладається терміном на десять років з тим, що, якщо одна з сторін не денонсує його за рік до закінчення терміну, термін чинності договору автоматично вважатиметься продовженим на наступні п’ять років. Стаття УІІ. Цей договір підлягає ратифікації в найстисліший термін. Обмін ратифікаційними грамотами має відбутися в Берліні. Договір набуває чинності негайно після його підписання. Укладено у двох оригіналах, німецькою та російською мовою, у Москві, 23 серпня 1939 року. За уповноваженням Уряду СРСР В. Молотов. За урядом Німеччини І. Ріббентроп. Договір ратифікували Верховна Рада СРСР і Рейхстаг Німеччини 31 серпня 1939 р. Обмін ратифікаційними грамотами здійснено в Берліні 24 вересня 1939 р. Документ 2 Витяг з плану “ Барбаросса’’ 18.12 1940. Ставка фюрера Цілком таємно. Тільки для командування. Німецькі збройні сили повинні бути розбити Радянську Росію у ході короткочасної кампанії ще до того, як буде завершена війна проти Англії… Головні сили радянських сухопутних військ, що знаходяться в Західній Росії, повинні бути знищені в сміливих операціях завдяки глибокому, швидкому просуванню танкових груп. Кінцевою метою операції є створення загороджувального бар’єру проти азіатської Росії по загальній лінії Волга – Архангельськ. Театр воєнних дій розділяється Прип’ятськими болотами на південну й північну частину. Напрямок головного удару повинен бути підготовлений північніше Прип’ятських боліт… Групі армій, що діє південніше Прип’ятських боліт, належить з допомогою концентрованих ударів, тримаючи головні сили на фалангах, знищити російські війська, що перебувають в Україні, ще до виходу останніх до Дніпра. Із цією метою головний удар завдаються з району Любліна в загальному напрямку на Київ. Одночасно війська, що перебувають у Румунії, форсують р. Прут у нижній течії та здійснюють глибоке охоплення противника. На долю румунської армії припадає сковувати російські сили… Документ 3 Позиція Й.Сталіна щодо початку Другої світової війни висловлена ним під час бесіди з керівниками Комінтерну ( 7 вересня 1939 р.) …війна йде між двома групами капіталістичних країн (бідні й багаті стосовно колоній, сировини та ін.) за переділ світу, за панування у світі! Ми не проти, щоб вони добряче побилися і послабили один одного. Непогано, якщо руками Німеччини буде розхитано найбагатші капіталістичні країни ( особливо Англію). Гітлер, сам цього не розуміючи і не бажаючи, розладнує, підриває капіталістичну систему…Ми можемо маневрувати, підштовхувати одна одну проти іншої, щоб краще втягнути в бійку. Пакт про ненапад у деякій мірі допомагає Німеччині. Наступний момент – підштовхувати іншу сторону… ….знищення цієї держави ( Польщі) в теперішніх умовах означає, що одною буржуазною фашистською державою буде менше! Що було б поганого, якби в результаті розгрому Польщі ми поширили б соціалістичну систему на нові території і населення. Документ 4 З ноти Й.Сталіна про перехід кордону Червоною армією Радянський уряд не може …байдуже ставитися до того, що єдинокровні брати – українці і білоруси, які проживають на території Польщі, кинуті напризволяще, залишилися беззахисними. Унаслідок таких обставин радянський уряд дав розпорядження головному командуванню Червоної армії дати наказ перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно населення Західної України та Західної Білорусії. Документ 5 24 вересня 1939 р. відбулася зустріч української делегації ( допомоговий комітет) під проводом д-ра К. Левицького ( до якої входили професор К. Студинський, д-р Р. Перфецький, адвокати Л. Петрушевич, С. Магаляс, З. Пеленський, д- р С.Баран, інженер Ган ) з радянським комендантом Львова генералом Івановим й уповноваженим Міщенком. К. Левицький, який упродовж піввіку був оборонцем українства перед чужими режимами в Західній Україні, виголосив промову, у якій, між іншим, сказав: західні українці не знають нової влади, але просять, аби не було репресій за минуле, дозволялося і далі організовувати культурне і економічне життя, щоб було збережено газету ’’Діло’’, не переслідувалося духовенство тощо. У відповідь радянські представники відповіли: що було до тепер, пускається в небуття, а радянська влада вимагає від своїх громадян лише лояльності й разом з визволенням приносить західним українцям багато благ. Але вже за кілька днів газету “ Діло ’’ було закрито, а у приміщені її редакції розміщено редакцію газети “ Радянська Україна ’’. К. Левицький та інші діячі українського руху кінця ХІХ – 30-х рр.. ХХ ст.. були заарештовані й відправлені до Москви. Документ 6 Територіальні зміни України в 1939 -1940 рр. 1939 рік – Закарпаття ( Карпатська Україна ) – окупація і приєднання Угорщиною. - Східна Галичина, Західна Волинь – “ входження ’’ до складу УРСР. - Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина - встановлення німецької окупаційної влади ( увійшли до складу Польського генерал-губернаторства. 1940 рік – Північна Буковина, Хотинщина, Придунайський край – “ входження ’’ до складу УРСР. Документ 7 Акт відновлення Української Держави. Львів, 30 червня 1941 р. Волею Українського народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України. 3. Відновлена Українська держава буде тісно спів діяти з Націонал – Соціалістичною Великонімеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі та допомагає українському народові визволитися з-під московської окупації. Українська Німецька Революційна Армія, що творитиметься на українській землі, боротиметься далі спільно з союзною німецькою армією проти московської окупації за Суверенну Соборну Українську Державу і новий справедливий лад у цілому світі! Документ 8 Розпорядження уряду генерал-губернаторства ’’ Про організацію адміністрації в дистрикті Галичина ’’ З 1 серпня 1941 р. о 12.00, на основі декретів фюрера від 17 і 22 липня 1941 р., цивільну адміністрацію на землях Галичини, що раніш належали до Польщі, приєднано до адміністрації генерального губернаторства і мною прийнято. Землі Галичини, що раніш належали Польщі, згідно з цим, стають складовою частиною генерального губернаторства. 1.1) Землі, приєднані на основі декретів фюрера від 17 і 22 липня 1941 до адміністрації генерал-губернаторства, складаються з колишніх польських воєводств Львівського, Тернопільського і Станіславського, оскільки вони не були за декретом фюрера від 12 жовтня 1939 р., складовою частиною генерального губернаторства. 2) Згадані в п. 1 землі утворюють один дистрикт відповідно п.4 першого розпорядження про організацію адміністрації з 26 жовтня 1939 р. 2. 1) На чолі дистрикту Галичина стоїть губернатор. Губернатор має своє постійне місце перебування у Львові. 2) Губернатором дистрикту призначено шефа дистрикту доктора Ляша. 3. Дистрикт Галичина ділиться на окружні староства ( крайсгауптманшафти) та виділені міста ( крайсфрайштадти). На чолі окружного староства стоїть окружний староста ( крайсгауптман), на чолі виділеного міста – міський староста ( штадтгауптман). 4. Урядовою мовою в області Галичини є німецька мова. Українська і польська мова є допущені. 5. Постанови та інші законодавчі акти оголошуються німецькою, українською та польськими мовами… 6. Діючі до цього часу закони і права втрачають свою силу, оскільки вони суперечать адміністрації німецького уряду. Це розпорядження вступає в силу з 1 серпня 1941 р. з 12.00 год. Львів, 1 серпня 1941р. Генерал-губернатор Франк Документ 9 Негативні прояви встановлення радянської влади стали все більше проявлятися в другій половині 1940 р. Як наслідок відбувається активізація діяльності ОУН. За другу половину року вона провела 30 терористичних актів, а за два місяці 1941р. -17. Активно налагоджувалося співробітництво з німецькою розвідкою – Абвером. Відбувалася підготовка до антирадянського повстання на випадок початку війни між Німеччиною та СРСР. Документ 10 З виступу рейхскомісара України Еріха Коха на нараді в Рівному ( серпень 1942 р.) …Немає ніякої вільної України. Мета нашої роботи полягає в тому, що українці повинні працювати на Німеччину, що ми тут не для того, щоб ощасливити цей народ. Україна може дати те, чого не вистачає Німеччині. Це завдання повинне бути виконане, незважаючи на втрати. Фюрер наказав вивезти з України в Німеччину 3 млн. т. зерна й ми мусимо це зробити… Документ 11 Відозва! Усю зброю, амуніцію та інше військове спорядження, а також і радіоприймачі треба негайно здати, якщо вони ще здані. Здати треба їх на таку адресу: Брест-Литовське шосе ч.66 ( фабрика скла). Хто не здасть згадані речі, буде покараний. Комендант міста. Документ 12 Накази німецького коменданта м. Києва Всі голуби, що є в Києві та в передмістях, повинні негайно бути знищені. Хто після 26 жовтня тримати ще голубів, той буде розстріляний за саботаж. Документ 13 З листа дівчини Ніни з Білоцерківщини Я поки що жива… Напишу вам, як кормлять нас. У вас дома свині краще їдять, ніж тут нам дають. Варять нам суп, а який той суп, щоб ви знали: із якоїсь брукви і червоних буряків і тухлою мукою ледь заправлений. А який то суп на смак, щоб ви знали? Від нього рвеш: як з’їси три ложки, то зразу схватишся за живіт і лежиш 2 чи три дні, але лежати не можна. Хоч слабий, але повинен іти. Стоїш біля станка, голова крутиться…Як дочекаєшся неділі, то так цілий день плачеш і згадуєш усіх, кого знаєш, і згадуєш, що вдома борщ варять і кашу, а ми якійсь брукві й то раді, тільки щоб наїстися…Згадую, як гуляли та ходили, а тут я рабиня: на роботу йдемо з поліцаєм, на волю не пускають. Сидимо в бараці за гратами…немов когось вбив, або зарізав, сидиш як засуджений. Зима підходить, взутися нема в що… Будемо ходити в кайданах. Ганя Киселевичева ( односельчанка Ніни.- Авт.) також написала нам листа ( з Німеччини.- Авт. ) й пише, що таке ж у неї життя, як і в нас. Мамочко –голубочко, нащо ж мені таке життя сумне-невеселе, нащо ж наші роки молоді так зря пропадають? Плачемо вдень і вночі: ні поїсти, ні попити, ні сісти відпочити. Нащо ж нам життя таке? Документ 14 Відомості про діяльність підпільної комсомольської організації м. Полтави ( жовтень 1941- травень 1942 рр.) …За час існування підпільної організації написано й розповсюджено понад 2 тисячі листівок… Через Убийвовк організація підтримувала зв’язок з партизанськими загонами Жарова. Члени організації, керованої Убийвовк, зривали мобілізацію молоді до Німеччини, звільняли військовополонених. Готуючись до збройного опору, за допомогою робітників заводу “ Метал’’ ремонтували та виготовляли зброю… Список літератури Білас І. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953. У 2 кн.- К., 1994. В боротьбі за Українську державу. – Вінніпег, 1990. Волкогонов Д.А. Тріумф і трагедія. Т.1-2. К., 1989, 1990. Голубенко І. Коли ми вмирали, нам дзвони не грали: ОУН- УПА в боротьбі за державність України (1942-1953 рр. ) // Дзвін.- 1993.- № 2-9. Гунчак Т. У мундирах ворога. К.,1993. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. - К., 1997. Довженко О. Україна в огні. К., 1990. Дмитрук К. Безбатченки.- Львів: Каменяр, 1972. Історія Львова в документах і матеріалах – К.: Наукова думка, 1986. Ковалюк В.Р. Західна Україна на початку другої світової війни // Сторінки історії України: ХХ століття. К., 1992.- С.105-120. Ковалюк В.Р. Культурологічні та духовні аспекти ’’ радянізації ’’ Західної України ( вересень 1939 р. – червень 1941 р.) // Український історичний журнал.- 1993.- № 2-3.- С.3-17. Коваль М.В. Нацистський геноцид щодо євреїв та українського населення (1941-1944 ) // Український історичний журнал.- 1992.- № 5.- С.15-28. Коваль М.В. Друга світова і Велика Вітчизняна війна та сьогодення. Роздуми історика // Український історичний журнал.- 1995.- № 3.- С.3-12. Коваль М. ОУН - УПА: між ’’ третім рейхом ’’ і сталінським тоталітаризм // Українським історичний журнал.- 1994.- № 2 -3 – С.94-101. Коваль М.В. Трагедія і подвиг народу у війна 1941-1945 рр. // Сторінки історії України: ХХ століття. К., 1992.- С.120-147. Коваль М.В. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії.- К., 1995. Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні.- Париж- Нью-Йорк- Львів, 1993. Кузьменко Є.Р., Марушкіна І.І., Пастушенко Р.Я., Полулях В.І.Історія України. Всесвітня історія. Збірник різнорівневих завдань. 11 клас.- Львів: ВНТЛ, 2002. Кучер В.І., Чернега П.М. Україна у Другій світовій війні (1939-1945).- К.. 2004. Лебедь М. УПА. Кн.. 1. Дрогобич, 1993. Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність. Українці на фронтах Другої світової війни.- К., 1996. Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади. Кн. 1. Львів, 1993. Львівщина у Великій Вітчизняній війні.- Львів: Каменяр, 1968. Марушкіна І.І. Контрольні запитання та тестові завдання з історії ХХ ст. – Львів, 1999. Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942-1945. Документи і матеріали. Мюнхен, 1953. ОУН і УПА у Другій світовій війні // Український історичний журнал.- 1994.- № 2-6; 1995.- № 1,2. Паньківський К. Від держави до комітету. Літо 1941 у Львові.- Львів – Нью-Йорк – Торонто, 1957. Патриляк І.К., Боровик М.А. Україна в роки Другої світової війни: спроби нового концептуального погляду/ І.К.Патриляк, М.А.Боровик).- Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М.,2010. Потічний П. УПА та німецька адміністрація // Сучасність.- 1993.- Ч.12.- С.67-77. Соколов Н. Сила наших атак.- Львів: Каменяр, 1980. Субтельний О. Україна. Історія.- К., 1993. Сватко Я., Якимович Б. Українська Повстанська Армія: Причини виникнення і ґенеза // Золоті ворота.-1992.- Ч.2.- С.159-179. Стахів Є. Крізь тюрми, підпілля й кордони. К., 1995. Струкевич О.К., Романюк І.М., Дровозюк С.І. Історія України: Підручн. для 11 кл. загальноосвітн. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень).- К.: Грамота, 2011. Тарнавський З. Дорога на Високий Замок.- Торонто, 1964. Трубайчук А. Брудершафт двох диктаторів.- К., 1993. Трубайчук А. Друга світова війна.- К., 1995, 2005. Трубайчук А. Україна у Другій світовій війні.- К.,1996. Рожик Є.М., Ерстенюк М.І., Пасічник М.С. та інші. Всесвітня історія. Новітні часи. 1914-1945 рр.: Підручник для 10 кл. серед. шк. – К., 1996. Рудницька М. Західна Україна під большевиками 1939-1941.- Нью-Йорк, 1958. Турченко Ф.Р. Новітня історія України. Частина перша. 1917-1945 рр. 10 клас: Підручник для серед. загальноосвіт. шк. – К., 1998. Турченко Ф.Р., Панченко П.П., Тимченко С.М. Новітня історія України.Частина друга (1945-1998 рр.): Підручник для 11 класу серед. шк. – К., 1998. Українське державотворення. Акт 30 червня 1941 р. ( Документи і матеріали).- Львів-Київ, 2001. Українська Головна Визвольна Рада. Документи і матеріали. Л., 1995. Україна і український народ у Другій світовій війні: Дискусії. Випуск 3/ Упорядники Л. Герасименко, Р. Пилявець.- К.: Видавництво імені Олени Те ліги, 2009. Шаповал Ю.І. Невигадані історії. - К., 2004. Хмель С.Ф. Українська партизанка.- Львів,1994.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |