| Головна » Історія України |
Тип уроку: урок засвоєння нового навчального матеріалу (2 год.) Форма уроку: урок викладення матеріалу вчителем з повідомленнями учнів Мета уроку: 1. Познайомити учнів з основними подіями революції періоду липня –жовтня 1917 року. З’ясувати та вивчити причини наростання й основні прояви політичної боротьби в Україні в цей час. Допомогти учням усвідомити мету та особливості наступу антиукраїнських сил. 2. Продовжити формувати і розвивати в учнів уміння й навички і на їх основі відповідні предметні компетентності: - працювати самостійно з підручником, історичними документами, електронними носіями інформації та мультимедійними засобами навчання; - виконувати випереджаючі й пошукові завдання, готувати повідом-лення та представляти їх на уроці у ролі учнів-консультантів; - удосконалювати навички словникової роботи, з’ясовувати значення понять і термінів, давати дефініції; - аналізувати й критично оцінювати факти, події, діяльність політичних осіб на основі отриманих знань та альтернативних поглядів на історичні проблеми; - лаконічно й аргументовано висловлювати свою думку, бути толерантним під час дискусії, чітко формулювати правильні висновки. 3. Виховувати в учнів почуття патріотизму, гордості за приналежність до своєї Батьківщини – незалежної України, поваги і любові до українського народу, його минулого, незважаючи на всю складність історичних процесів того часу. Очікувані результати Після уроку учні зможуть: Аналізувати й правильно оцінювати історичні умови та обставини періоду липня – жовтня 1917 р. в Україні, визначати причини, мету і конкретні цілі наступу антиукраїнських сил, корніловського заколоту, встановлювати фактори, які сприяли розгрому заколотників, та визначати основні наслідки, що впливали на подальший розвиток подій. для обох сторін. Давати визначення ряду нових понять і термінів, розуміти їх зміст.
Обладнання: урок проводиться в мультимедійному кабінеті (електронні носії інформації: дискети, диски, флешки – комп’ютер (ноутбук) – проектор – екран);
Н А П Е Р Е Д О Д Н І У ч и т е л ь під час інструктажу з домашнього завдання: - повідомляє про тему наступного заняття – уроку засвоєння нового навчального матеріалу у формі викладення матеріалу вчителем з повідомленнями учнів; - роздає окремим учням випереджаючі завдання, виконання яких передбачає представлення ними на наступному уроці власних повідомлень як учнів-консультантів (випереджаючі завдання № 1 – 5); - дає завдання учням, які будуть виконувати словникову роботу, з’ясувати дефініції й дати визначення ряду історичних понять (пошукові завдання № 1 і № 2); - називає та окреслює проблемне питання наступного уроку. У ч н і: - під час підготовки до наступного уроку: повторюють матеріал попереднього уроку;
Х і д у р о к у
I. Організаційний момент: ( 1 хв. ) II. Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів ( 5 – 7 хв. ) (підготовка до сприйняття нової теми) У ч и т е л ь: - готує учнів до сприйняття нового навчального матеріалу через встановлення логічно-послідовних зв’язків із темою попереднього уроку шляхом актуалізуючої бесіди. Питання бесіди 1. Назвіть принципові відмінності в умовах (обставинах) проголошення та змісті I і II Універсалів Центральної Ради. 2. Якими були причини і перші наслідки липневої політичної кризи в Росії та Україні? 3. Проти кого (чого) був направлений і чому зазнав поразки збройний виступ самостійників? 4. Як керівництво Центральної Ради ставилося до створення регулярної української армії? 5. Якою була позиція Центральної Ради щодо можливості скликання Установчих зборів в Україні на той момент? У ч н і: - відповідають за бажанням; - виправляють помилки та доповнюють один одного; - пригадують матеріал попереднього уроку; - налаштовуються на сприйняття нового навчального матеріалу.
III. Мотивація навчальної діяльності учнів ( 2 хв. ) У ч и т е л ь: налаштовує учнів на ефективний процес пізнання, пояснюючи їм, що і для чого вони зараз будуть робити на уроці; Вивчаючи тему “Українська революція”, ми з вами на попередніх уроках з’ясували причини, умови та значення проголошення автономії України. Сьогодні ми познайомимося з подальшим ходом революції та особливостями розвитку історичних подій в Україні в липні – жовтні 1917 року. Одним із найважливіших етапів революції є проголошення Української Народної Республіки III Універсалом Центральної Ради. Але цьому передували важливі і досить драматичні події. Отож, з’ясування причин наростання й розвитку політичної боротьби у липні – жовтні 1917 року та особливостей наступу антиукраїнських сил допоможе нам правильно визначити і зрозуміти історичні передумови проголошення УНР. готує учнів до сприйняття нового навчального матеріалу, фокусуючи їх увагу на проблемному питанні уроку з метою викликати інтерес до обговорюваної теми (слайд № 2 “Проблемне питання уроку” (додаток 2)). Саме уважний розгляд та вивчення цих подій дадуть можливість знайти відповідь і на проблемне питання сьогоднішнього уроку, яке ми з вами сформулювали ще на попередньому занятті під час аналізу умов і причин проголошення та змісту II Універсалу Центральної Ради (слайд № 2).
!?! Проблемне питання уроку II Універсал – це політичний компроміс, що свідчив про виважену і мудру політику Центральної Ради, чи втрата історичного шансу отримати повноцінну українську державність?
учитель створює проблемну ситуацію на урок IV. Оголошення, представлення теми та завдань уроку ( 3 хв. ) У ч и т е л ь: чітко формулює тему уроку й визначає її місце в загальній темі “Українська революція” (слайд №1 “Тема та завдання уроку” (додаток 1)); Тема: Наростання політичної боротьби в Україні у липні – жовтні 1917р. Наступ антиукраїнських сил - оголошує конкретні завдання, які потрібно вирішити учням на уроці, щоб досягти поставленої мети та очікуваних навчальних результатів (слайд № 1, додаток 1); З а в д а н н я 1. Проаналізувати історичні умови та обставини, розглянути конкретні прояви політичної боротьби в Україні в липні 1917 р., визначити й усвідомити мету наступу антиукраїнських сил. 2. Вивчити основний зміст “Тимчасової інструкції…”, порівняти її з II Універсалом ЦР, проаналізувати обидва документи, зробити висновок про їх вплив і значення для впровадження автономії в Україні. 3. З’ясувати причини й мету корніловського заколоту, розглянути його прояви в Україні, встановити фактори, що сприяли розгрому заколотників, та визначити основні наслідки, які вплинули на подальший розвиток подій. 4. Розглянути події вересня – жовтня 1917 р., визначити причини нового загострення конфлікту між ЦР і ТУ, з’ясувати й усвідомити мету, цілі та можливі насліди протистояння для обох сторін. 5. Дати визначення (дефініції) ряду нових понять, усвідомити їх зміст. 6. Знайти правильну відповідь на проблемне питання уроку, лаконічно аргументувати її, зробити узагальнення та висновки.
V. Вивчення (первинне сприйняття та усвідомлення) учнями нового матеріалу ( 55 – 60 хв. ) 1. Перехід антиукраїнських сил у наступ (липень 1917 р.). 2. “Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріату Тимчасового уряду на Україні” – новий удар по автономії України з боку Тимчасового уряду. 3. Корніловський заколот і Україна. Більшовизація рад (середина серпня –початок вересня 1917 р.). 4. Загострення конфлікту Центральної Ради з Тимчасовим урядом (вересень – жовтень 1917 р.): а) з’їзд народів Росії у Києві (8 – 15 вересня 1917 р.) – важливий крок на шляху до впровадження автономії України, початок нового конфлікту Центральної Ради з Тимчасовим урядом; б) Демократична нарада в Петрограді (14 –22 вересня 1917 р.) та позиція Центральної Ради на ній – черговий крок у загостренні конфлікту; в) 3-й всеукраїнський військовий з’їзд, з’їзд Вільного козацтва в Чигирині – курс на проголошення України демократичною республікою (жовтень 1917 р.). У ч и т е л ь: - переходить до розгляду навчальних питань згідно плану шляхом розповіді вчителя та періодичного представлення і заслуховування повідомлень учнів-консультантів, які виконували випереджаючі й пошукові завдання.
1. Перехід антиукраїнських сил у наступ ( липень 1917 р. ) У ч и т е л ь: - спочатку подає матеріал у формі розповіді; основні тези розповіді: липнева політична криза в Росії, зміни в розстановці політичних сил, завершення мирного розвитку революції, курс на збройне повстання (Ленін, більшовики), перехід Тимчасового уряду від політики пошуку компромісів у відносинах із ЦР до політики конфронтації; та роззброїти війська ЦР. - періодично надає слово учням-консультантам для повідомлень. У ч н і: - слухають розповідь учителя, роблять записи та помітки в конспектах; - періодично виступають із повідомленнями учні-консультанти, які отримали випереджаючі завдання: повідомлення учня-консультанта, завдання № 1: 1-й всеукраїнський робітничий з’їзд у Києві (11 – 14 липня 1917 р.), всеукраїнський з’їзд залізничників (Харків, липень 1917 р.) про визнання й підтримку ЦР та зміни в її складі (слайд учня); У ч и т е л ь: - завершує виклад першого питання уроку; основні тези розповіді: провал переговорів у Петрограді делегації Генерального Секретаріату ЦР (В. Винниченко, М. Барановський і М. Рафес) з ТУ щодо повноважень ГС як крайового органу влади та території, на яку поширювалася автономія; - пропонує учням зробити висновок як результат завершення розгляду та усвідомлення ними першого питання уроку. У ч н і: - наводять власні варіанти висновків за бажанням. Висновок (передбачуваний): у липні 1917 року в наслідок політичної кризи та змін в політичній обстановці антиукраїнські сили як в Україні, так і в Росії (Тимчасовий уряд) перейшли в наступ з метою значно обмежити українську автономію. Загострення ситуації дійшло аж до збройних сутичок. Центральна Рада допустила ряд помилок, йшла на поступки, але отримала визнання і підтримку делегатів робітничого з’їзду й з’їзду залізничників, поповнила склад та зміцнила свій статус як орган національно-територіального управління.
2. “Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріату Тимчасового уряду на Україні” – новий удар по автономії України з боку Тимчасового уряду У ч и те л ь: - подає матеріал у формі розповіді з використанням порівняльної таблиці, що проектується на екран (слайд № 4 “Розбіжності змісту “Тимчасової інструкції…” та положень II Універсалу ЦР” ( додаток 4)); основні тези розповіді: ТУ переглядає обіцянки дані ЦР, відкидає «Статут ГС», розроблений ЦР на основі II Універсалу, і представлений йому для затвердження; У ч н і: - слухають розповідь учителя, роблять записи та помітки в конспектах; - для з’ясування нових понять епізодично виступають із повідомленнями 2 учні-консультанти, які отримали пошукове завдання № 1 зі словникової роботи, і пропонують свої (альтернативні) варіанти дефініцій (визначень понять), проектуючи їх на екран: статут, закон, декрет, інструкція, тимчасова інструкція, місцеве самоврядування (слайди учнів). У ч и т е л ь: - завершує виклад другого питання уроку; основні тези розповіді: більшість членів ЦР була незадоволена діями ТУ, 9 серпня взяла цей документ до відома, але відносини між ЦР і ТУ не нормалізувалися; - пропонує учням зробити висновок до другого питання уроку. У ч н і: - узагальнюють первинне сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу власними варіантами висновків. Висновок (передбачуваний): Скориставшись сприятливим моментом, викликаним черговою політичною кризою, Тимчасовий уряд в односторонньому порядку переглянув свої домовленості з Центральною Радою, чим фактично зрадив її, проігнорував та став на шлях суттєвого обмеження автономії України, підміни її «місцевим врядуванням». Його “Тимчасова інструкція…” була кроком, а то і двома, назад порівняно з I Універсалом Центральної Ради. Корніловський заколот і Україна. Більшовизація рад ( середина серпня – початок вересня 1917 р. ) У ч и т е л ь: - пропонує розпочати розгляд даного питання повідомленням учня-консультанта, який виконував випереджаюче завданням № 3; У ч н і: - слухають повідомлення учня-консультанта, який представляє, демонстру-ючи на екрані, випереджаюче завданням № 3: Державна нарада 12 серпня 1917 р. у Москві – курс на встановлення військової диктатури в Росії. Ставлення до неї Центральної Ради (слайд учня); - роблять записи та помітки в конспектах. У ч и т е л ь: - подає навчальний матеріал у формі розповіді; основні тези розповіді: 25 серпня новопризначений Верховний головнокомандувач генерал Л. Корнілов висунув вимогу до ТУ про передачу йому всієї повноти влади в Росії; засудження дій заколотників ТУ та Керинським, наказ про усунення Корнілова з поста головнокомандувача поставив його поза законом; арешти у Бердичеві 28 серпня 1917 р. Денікіна та начальника штабу фронту генерала Маркова, групи офіцерів та генералів у Житомирі, начальника штабу округу генерала Оболєшева і відомого монархіста-чорносотенця Шульгіна у Києві; провал серпневого заколоту військових (Корнілова) завдяки єдності дій усіх лівих сил і народу; прискорення формування більшовиками загонів Червоної гвардії в Україні (жовтень – 15 тис. червоногвардійців, із них 3 тис. – у Києві); У ч н і: - слухають розповідь учителя, роблять записи та помітки в конспектах; - на прохання вчителя епізодично виступають із повідомленнями 2 учні-консультанти, які отримали пошукове завдання № 2 зі словникової роботи, пропонують свої альтернативні варіанти дефініцій (визначень понять) проектуючи їх на екран: державна нарада, державний переворот, військовий заколот, військова диктатура, комітет порятунку революції, ревком, Червона гвардія, “більшовизація рад” (слайди учнів). У ч и т е л ь: - пропонує учням зробити висновок до третього питання уроку. У ч н і: - наводять власні варіанти висновків за бажанням. Висновок (передбачуваний): Завдяки єдності та рішучості дій усіх лівих політичних партій, свідомості й героїзму трудового народу, переходу більшості солдатських мас на його сторону вдалося розгромити корніловський заколот та зберегти завоювання революції. Більшовики посилили свій вплив серед робітників і в армії. Користуючись моментом, вони більшовизували ради, прискорили формування Червоної гвардії, розпочали підготовку до збройного захоплення влади, що несло нову загрозу Україні.
Загострення конфлікту Центральної Ради з Тимчасовим урядом (вересень – жовтень 1917 р.) з’їзд народів Росії у Києві (8 – 15 вересня 1917 р.) – важливий крок на шляху до впровадження автономії України, початок нового конфлікту Центральної Ради з Тимчасовим урядом У ч и т е л ь: - подає навчальний матеріал у формі розповіді; - розповідає про з’їзд народів Росії у Києві та його рішення, використо-вуючи слайд № 5 (додаток 5); основні тези розповіді: був скликаний за ініціативою ЦР і проходив з 8 по 15 вересня в Києві; держави на федерацію демократичних республік; р і ш е н н я з ’ ї з д у: закликав до перебудови Росії на принципах федерації; розвитку з урахуванням місцевої специфіки; проголосив, що скликання всеросійських Установчих зборів не повинно перешкоджати скликанню крайових Установчих зборів, які повинні розробити форми внутрішньої організації автономних установ кожного народу або краю; утворив нову громадську організацію – Раду народів із перебуванням у Києві (головою ради обрали М. Грушевського); історичне значення з’їзду; звертає увагу на негативну реакцію на з’їзд і його рішення з боку Тимчасового уряду, що поклала початок новому загостренню відносин між ЦР і ТУ; 22 вересня ЦР одностайно ухвалила скликати Установчі збори України 8 жовтня 1917 р. У відповідь міністр юстиції ТУ порушив слідчу справу проти ЦР. До Петрограда були викликані члени ГС ЦР нібито для переговорів. Готувався арешт українського уряду. Секретарів врятувало падіння ТУ у наслідок більшовицького перевороту; як наслідок, конфлікт між ЦР та ТУ досягнув свого найвищого рівня. У ч н і: - слухають розповідь учителя; - роблять записи та помітки в конспектах; - ставлять уточнюючі запитання вчителю.
б) Демократична нарада в Петрограді (14 - 22 вересня 1917 р.) та позиція Центральної Ради на ній – черговий крок у загостренні конфлікту У ч и т е л ь: - подає матеріал у формі розповіді з використанням мультимедійних засобів навчання – проектує на екран слайд № 6 “Демократична нарада в Петрограді (14 – 22 вересня 1917 р.) та позиція Центральної Ради” (додаток 6); основні тези розповіді: наприкінці вересня в Петрограді за участю ТУ і широких кіл російських демократичних сил було скликано Демократичну нараду, завдяки якій ТУ сподівався заручитися підтримкою цих сил, а значить і народу, відновити авторитет та отримати підґрунтя й опору для зміцнення своєї влади; визнання за всіма націями права на самовизначення; відання земельних комітетів; введення державного і крайового контролю над продукцією та її розподілом; оподаткування великого капіталу й майна та конфіскація воєнних прибутків на користь окремих країв і всієї держави; на такі прогресивні й рішучі кроки Демократична нарада, на якій переважали російські демократи та вплив ТУ, не погодилась; ЦР навпаки, продовжила самочинно ще сміливіше й рішучіше братися за практичну реалізацію автономії, спираючись на підтримку народу України; як наслідок, ситуація в суспільстві дедалі більше загострювалася. У ч н і: - слухають розповідь учителя; - роблять записи та помітки в конспектах; - ставлять уточнюючі запитання вчителю.
в) 3-й всеукраїнський військовий з’їзд, з’їзд Вільного козацтва в Чигирині – курс на проголошення України демократичною республікою (жовтень 1917 р.) У ч и т е л ь: - наголошує, що дане питання розглядається і вивчається без розповіді вчителя, а лише за допомогою повідомлень учнів-консультантів, які виконували випереджаючі завдання № 4 та № 5; - пропонує учням заслухати ці повідомлення. У ч н і: - представляють свої повідомлення класу, використовуючи мультимедійні засоби навчання: повідомлення учня-консультанта, завдання № 4: 3-й всеукраїнський військовий з’їзд (7 жовтня 1917 р.) – заклик і вимога до ЦР про негайне проголошення України демократичною республікою (слайд учня); в Чигирині (жовтень 1917 р.) – пропозиція і реальна можливість ЦР заручитися боєздатною і вірною їй військовою силою для захисту автономії України (слайд учня); - слухають повідомлення, роблять записи та помітки в конспектах. У ч и т е л ь: - акцентує увагу учнів на найважливішому; ключові моменти: 3-й всеукраїнський військовий з’їзд висловив підтримку ЦР; України демократичною республікою; на з’їзді Вільного козацтва в Чигирині було утворено Генеральну раду, яку очолив генерал П. Скоропадський, ставши почесним отаманом Вільного козацтва. пропонує учням зробити попередній висновок до всього четвертого питання уроку. У ч н і: - узагальнюють первинне сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу власними варіантами висновків. Висновок (передбачуваний): У вересні – жовтні 1917 р. ряд політичних кроків ЦР, що мали широку підтримку народних мас і були спрямовані на обґрунтування та практичне впровадження повноцінної автономії в Україні, призвів до нового конфлікту з ТУ, який будь-якою ціною прагнув не допустити такого розвитку подій, а згодом і до його найвищого загострення. Напередодні більшовицького перевороту в Петрограді ЦР перебувала за один крок від проголошення УНР, але цього так і не зробила.
VI - VII. Осмислення й попереднє узагальнення нових знань ( 5 хв. ) відбувається шляхом короткої узагальнюючої бесіди з метою знаходження відповіді на проблемне питання уроку поставлене на початку заняття. У ч и т е л ь: - пропонує учням повернутися до розгляду проблемного питання, завдяки якому він створив проблемну ситуацію на весь урок (слайд № 2);
!?! Проблемне питання уроку II Універсал – це політичний компроміс, що свідчив про виважену і мудру політику Центральної Ради, чи втрата історичного шансу отримати повноцінну українську державність?
- на основі прослуханої розповіді вчителя, повідомлень учнів-консультантів та ряду попередніх узагальнень і висновків пропонує разом знайти найбільш правильну відповідь на нього. У ч н і: - висловлюють за бажанням свої думки (варіанти можливих відповідей) у формі аргументованих висновків; - після короткого обговорення (можливо й у формі дискусії) один – два учні узагальнюють усі запропоновані відповіді на проблемне питання уроку, що фактично є одним із головних висновків усього уроку. Висновок (передбачуваний): II Універсал ЦР спочатку сприймався більшістю політичних сил в Україні як вдалий компроміс і породжував надії на легке і мирне досягнення справжньої автономії, але, як переконливо засвідчив розвиток подій у липні – жовтні 1917 р., нерішучість і поступливість ЦР під час переговорів з ТУ не мала нічого спільного з виваженою і мудрою національною політикою. Вона привела до ряду негативних наслідків у державотворчому процесі в Україні і можливо до втрати історичного шансу здобути повноцінну державність ще в той час. У ч и т е л ь: - готує учнів до сприйняття теми наступного заняття через встановлення логічно-послідовних зв’язків із темою даного уроку, акцентуючи їх увагу ще на одному ключовому моменті: спроби ЦР, як відповідь на обман зі сторони ТУ (“Тимчасова інструкція…”) й наростаючі вимоги українського народу, у вересні 1917р. активізувати вирішення питань з федеративного устрою Росії та прискорення впровадження повноцінної автономії України привели до конфлікту й загострення відносин з ТУ, але жовтневі події в Петрограді змінили плани обох сторін.
VIIІ. Підведення підсумків уроку ( 2 – 3 хв. ) У ч и т е л ь: - визначає рівень досягнення мети, завдань та очікуваних результатів уроку; - оголошує оцінки та визначає кращі відповіді учнів-консультантів; - відзначає найактивніших учнів, які приймали участь у формуванні висновків та знаходженні правильної відповіді на проблемне питання уроку (оголошує оцінки); - називає недоліки й прорахунки, на які потрібно звернути увагу при підготовці до наступного уроку; - дає рекомендації щодо покращення та вдосконалення роботи учнів на уроках.
ІХ. Інструктаж із домашнього завдання ( 1 – 2 хв. ) У ч и т е л ь: - пропонує учням доопрацювати навчальний матеріал, розглянутий та вивчений на уроці за підручником та в конспектах (Ф. Турченко, ст. 62 – 71); - пропонує продовжити складати хронологічну таблицю революційних подій в Україні, розпочату на попередніх уроках; - повідомляє тему наступного заняття: Проголошення Української Народної Республіки; - роздає випереджаючі завдання учням-консультантам до наступного уроку: завдання № 1: Більшовицьке збройне повстання 25 жовтня 1917 р. в Петрограді та його наслідки (підготувати повідомлення);
Л І Т Е Р А Т У Р А Г і с е м О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 10 клас: Розробки уроків. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2007. – 387 с. – (Майстер-клас).
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |