| Головна » Історія України |
МЕТА: на матеріалі уроку довести учням, що постать Володимира Великого – непересічна особистість в історії нашої держави; показати, що справою життя Володимира стало хрещення Русі у 988 році, визначити історичне значення цієї події; Сприяти вихованню почуття національної гідності, патріотизму, формувати прагнення наслідувати кращі зразки історичного минулого. ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ усний журнал з елементами рольової гри СТОРІНКИ ЖУРНАЛУ І Таємниця походження ІІ Від робо бича до Великого (977-1015рр) ІІІ Великий хреститель Русі ІУ Ім′я Володимира Великого у мистецтві УЧАСНИКИ ГРИ: Нестор – літописець, Володимир Великий, етнограф, посол, хроніст
Період князювання Володимира Великого на Київському столі є час найбільшого розквіту Київської держави. Б.Греков. Київська Русь
… І злились в одну родину Українські племена. О. Олесь. «Княжа Україна» ЕТНОГРАФ. Поява на світ Божий Володимира була подією незвичайною, яка внесла певне сум’яття у великокнязівську родину. Тому і ім’ям нарекли незвичайним – Володимир, що означає «володар світу». Легенда народна переказує, що після розправи з деревлянами Ольга взяла до свого двору полонянку Малушу, і та вірно слугувала своїй господині при князівському палаці. Одного разу красуню Малушу помітив юний князь Святослав і закохався. Малуша відповіла взаємністю. Але сувора мати - княгиня Ольга заборонила синові одружуватись з полонянкою – рабинею, хоча і знатного роду.. Незабаром у Малуші народився син. Нарекли його Володимиром. Сина у Малуші було відібрано, а її саму відправлено геть з князівської резиденції. ВОЛОДИМИР. А князем – робо бичем називали мене у великокнязівській родині та серед бояр, бо матір′ю моєю була знатна полонянка – дочка древлянського князя Мала, що служила у моєї бабусі ключницею. Першою моєю вихователькою була княгиня Ольга. ХРОНІСТ. У підлітковому віці княжича було віддано на виховання його дядькові, брату матері, дружиннику Добрині. ЕТНОГРАФ. Після смерті Святослава батьком княжичу став по званню та правові, його рідний дядько, брат Малуші, Добриня. Людина мужня, кмітлива, талановита, привітна. Це він увійшов до циклу київських билин «славним Добринею Микитичем». НЕСТОР - ЛІТОПИСЕЦЬ. Року 970 Святослав посадив свого сина Ярополка в Києві, а Олега у древлян. Тоді ж прийшли люди Новгородські і просили собі князя. Відмовилися Ярополк і Олег. Озвався тут Добриня: «Просіть Володимира…» і взяли до себе Новгородці Володимира, і поїхав він з дядьком своїм Добринею у Новгород…». ЕТНОГРАФ. Вперше ми зустрічаємо Володимира та його дядька Добриню у літописному повідомленні про розподіл князем Святославом княжінь серед своїх синів. На прохання новгородців, за підказкою Добрині, князем до Новгорода було направлено Володимира – підлітка.. Сім років пробув у Новгороді Володимир, де від його імені правив Новгородським Князівством Добриня. ХРОНІСТ. Після смерті Святослава, який не залишив заповіту, між його синами розгорілась міжусобна боротьба. Лише здобувши перемогу над братами, 11 червня 978 року Володимир став княжити у Києві одноосібно. Князю дісталась тяжка спадщина. Країна була розорена постійними війнами, наростала загроза з боку печенігів, що стояли фактично біля стін Києва, варяги вимагали платню за допомогу у боротьбі проти Ярополка. Одним з головних завдань Володимира було утримати величезну територію держави під владою Києва, об’єднавши 20 різних племен і народів. ВОЛОДИМИР. Кордони моєї держави простяглися від Карпат до Волги, від Балтики до Чорного та Азовського морів. НЕСТОР – ЛІТОПИСЕЦЬ. «… і жив у мирі із сусідами – князями: з Болеславом Хоробрим, Стефаном Угорським, Андроніком Чеським…». ХРОНІСТ. Зміцнивши міжнародне становище держави, князь розпочав впорядкування внутрішнього життя.
Квітне Київська держава, Всі з’єднавши племена. Від стрімких Карпат до Дону Розіссалася вона. О.Олесь УЧИТЕЛЬ. Для зміцнення держави Володимир провів ряд реформ: Адміністративну: ліквідував племені княжіння, поділив усю країну на 8 округів, округи на волості, на чолі яких поставив довірених осіб або своїх синів. Результатом титанічної діяльності Володимира стала поява у Європі міцної великої держави, яка швидко зростала. Але на шляху її становлення треба було зробити ще один вирішальний крок.
Йдуть по вулиці з Почайни, Ллються тисячі киян, Б’ється радісно в їх грудях Серце перших християн. О.Олесь. УЧИТЕЛЬ. Найважливішим ділом князя Володимира стало запровадження християнства на Русі. Спочатку Володимир дотримувався язичницьких вірувань. НЕСТОР – ЛІТОПИСЕЦЬ. « …поставив ідолів на горбі над двором терем ним: Перуна дерев’яного, а голова його срібна, а вус золотий,і Хорса, І Дажбога, І Стрибога, І Сімарга, і Мокош…» ВОЛОДИМИР. Приходили до мене болгари, хвалили закон свій. Після них приходили жиди, а потім греки і багато говорили вони. Тож виберемо мужів славних і доручимо їм розізнати та розвідати службу божу у греків, німців та болгар. УЧИТЕЛЬ. Володимир відправляє посольства до різних країн з метою ознайомлення з релігійними віруваннями. Непростий вибір треба було зробити князю. Посли мандрували довго по різних країнах, а як повернулися до Києва, оповіли про все Володимиру. Найбільше сподобались їм грецькі богослужби. І скликає Володимир На нараду мудреців… І послав він їх пізнати Кожну віру і богів. І до кожної країни Їдуть княжі посланці… Роздивились, все пізнали І вернулись мудреці. ПОСОЛ. «Прибули ми до греків і повели вони нас туди, де служать Богові своєму, і ми не знаємо чи на небі, чи на землі ми були - бо немає ж на землі такого виду чи такої краси – не вміємо сказати…» І сказали: « Ми пізнали віру кожної землі, Та найліпша віра – грецька, Не забути нам її» ХРОНІСТ. За легендою, року 988 Володимир віддає розпорядження… ВОЛОДИМИР «Поскидати кумирів. Перуна кинути до Дніпра. А жителям Києва наступного дня з’явитися до річки Почайни. Хто не зайде в річку багатий чи убогий, буде моїм ворогом» І поплив по річці ідол, І, безвладний, зник у млі, Вчора ще великий, гнівний, Найстрашніший бог землі. Йдуть по вулиці з Почайни, Ллються тисячі киян Б’ється радісно у грудях Серце перших християн. УЧИТЕЛЬ. Небагато найшлося таких,хто ослухався князя. У 988 році кияни прийняли хрещення. Обряд хрещення пройшов у всіх селах та містах держави. Після введення християнства як державної релігії, розпочинається широке церковне будівництво. Найбільшу церкву було збудовано у Києві на честь Богородиці і назвали її Десятинною, бо на її утримання князь виділив десяту частину свого майна.. У центральних районах держави християнство поширювалося досить швидко, проте на околицях держави, особливо у сільській місцевості, люди ще довго трималися старої віри. Навіть, охрестившись, потай продовжували молитися своїм богам. ХРОНІСТ. Прийняття християнства як державної релігії мало величезний вплив на подальший розвиток держави: Воно зміцнило владу великого князя УЧИТЕЛЬ. Змінився характер самого Володимира. Князь старанно почав жертвувати убогим, повністю скасував смертну кару, регулярно будував церкви. Щонеділі виїжджає Валка з княжого двора З хлібом, салом, м’ясом, медом Повна всякого добра. Хто убогий, хто каліка, Хто сьогодні ще не їв, Йдіть, нещасні, поспішайте, Приступайте до возів!» І пішли каліки, вбогі, На руках дітей несли, із возів, що треба, брали, Їли хліб і мед пили. ХРОНІСТ. Помер Володимир 15 липня 1015 року. По старовинному обряду перевезли його тіло саньми, хоч було літо, і похоронили у мармуровому саркофазі Десятинної церкви. Народ згадував князя довгі часи і звав його Красне Сонечко. В історії Володимир дістав ім′я Великого, бо звершив такі великі справи, як ніхто з попередніх князів. І народ за серце й розум Свого князя шанував. «Красним сонцем України» Володимира прозвав. І Великий Володимир Ще і досі не умер: За його думки великі Люди борються тепер. Ще і досі на Вкраїні Кров′ю скроплені поля Ще і досі українська Розшматована земля УЧИТЕЛЬ. Володимир дійсно Великий. Результатом його діяльності стало існування наймогутнішої та найбільшої держави в Європі, площею 800 тис км2 з єдиним законом, армією, високим рівнем економіки та духовної культури. У великій кількості міст було сконцентровано церкви, бібліотеки, школи. Діяльність Володимира Великого мала високу оцінку. З 1242 року Володимира канонізовано Святим та рівноапостольним. Його портрет – перший у грошовій системі нашої держави. Діяльність Володимира Великого як державного діяча може бути прикладом для наслідування. Звав тебе народ ласкавим, Називав теж Сонцем Ясним, Бо зробив ти край великим, А свій люд багатим, щасним. Ти зібрав всі руські землі Від Кавказу по Карпати І від моря аж по Волгу Став Великий панувати. Ти віддав в громаді владу Всім найстаршим громадянам, Сам став зверхнім судією Й опікуном всім підданим. Християнську вніс ти віру У народ – мов цвіт обнови Щоб красив нам нашу землю Світлом правди і любові. І побивши печенігів - Жив з сусідами у згоді: Лад поширював в державі, І добробут у народі. Тож за твого князювання Край розцвів, як квітка рожі. І за те ти в нас Великий, А святий у церкві божій! Ю. Шкрумеляк.
Повідомлення учнів про твори літератури, мистецтва, присвячені життю та діяльності Володимира Великого. Наприклад, роман В. Скляренка «Володимир», що є частиною дилогії видатного українського письменника, роман Б.Васильєва «Князь Володимир», друга книга трилогії «Князі Руські», поема О.Олеся «Княжа Україна», пам’ятник Володимиру Великому на Володимирській гірці у Києві та інші. (За наявності матеріалу теми добираються довільно)
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |