| Головна » Історія України |
Мета:Використовуючи різні форми роботи, вміння і навички, здобуті на попередніх уроках, учні повинні сформувати знання про голодомор, його передумови, хід та наслідки. Провести з допомогою вчителя науковий аналіз документів і в кінці уроку вказати на його головні причини, дати визначення поняття ─ голодомор. Форма уроку: Урок ─ пам`яті, присвячений всім загиблим від голодомору жителям України. Обладнання: Документи, схеми, таблиці.
Хід уроку Організаційний момент. IV. Вивчення нового матеріалу за планом. VII. Домашнє завдання.
I. Організаційний момент II. Вступне слово вчителя Тема сьогоднішнього уроку «Голодомор 1932 ─ 1933 рр.» Присвячена одній з найстрашніших сторінок у багатостраждальній історії України. Більш ніж сімдесят років тому на Україні розгорнулась жахлива трагедія ─ голод, який уніс життя мільйонів українців. Тому наш урок буде уроком пам`яті, присвяченим всім загиблим від голодомору жителям України. Головним завданням нашого уроку буде вшанування пам`яті жертв голодомору. А це не можливо без здобуття знань про голодомор, про його передумови, хід та наслідки, без визначення його головних причин. Сформувати знання про голодомор ми зможемо, використовуючи різні форми роботи, різні вміння і навички, здобуті на попередніх уроках. Вивчення будь-якої теми з історії так чи інакше виховує людину. Сьогоднішня тема допоможе виховати повагу до історії свого народу, небайдужість до минулого, співчуття безвинним жертвам голодомору, усвідомлення відповідальності за сьогодення і майбутнє.
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.
Питання учням В історії України неодноразово відбувався голод. Чому ж таку увагу ми приділяємо самк голоду 1932-1933р., називаючи його голодомором? У чому неординарність цього явища? Відповідь учнів Неординарність і феноменальність цього явища в тому, що голодомор 1932 –1933р. не був викликаний стихійними лихами, не мав природнього пожодження. Він був штучно організований радянською державою і особисто її керівником Сталіном.
Питання учням Дійсно, голодомор був викликаний не природою, а політикою радянської держави? Це явище навіть називають зараз таким терміном, як геноцид. Пригадайте, що таке геноцид? Відповідь учнів Геноцид ─ це сукупність актів, що здійснюються з метою знищення повністю або частково національної, етнічної, расової, релігійної або соціальної групи. Вчитель Дійсно. Сьогодні ми знаємо правду про голод і можемо її говорити, але були такі часи, коли сам факт голодомору приховувався та заперечувався. Про голодомор багато вже сказано, правдива інформація вражає, але і зараз є люди, які не відмовляються від комуністичної ідеології, без якої і голодомор, і інші жахливі явища часів комуністичної диктатури були б не можливі. Вони кажуть, що влада не винна в голодоморі, що Сталін взагалі не знав про масовий голод. Тому, знову звертаючись до цієї теми, ми повинні в ході історичного дослідження відповісти на одне головне проблемне питання: "Голодомор 1932-1933 рр.: штучно організований злочин (геноцид) проти українського народу чи випадковий збіг обставин? " Відповідь на це питання потрібна нам, нашим сучасникам, щоб ніколи нічого подібного не повторилось в Україні: це потрібно в ім'я тих мільйонів жертв, які зникли, як останні осінні квіти під мертвим снігом небуття. Це потрібно і мертвим, і живим, і ненародженим.
IV. Вивчення нового матеріалу за планом 1. Передумови голодомору. Засоби хлібозаготівельної політики і початок голодомору. Вчитель. А зараз ми переходимо до інформативної частини нашого уроку; визначимо, які обставини сприяли виникненню голодомору і як він починався. - ( Для цього дивимося презентацію).
Доповідь учня. 1. Передумови голодомору. 1928-1929 рр. визначились значними змінами у житті радянської держави в різних сферах, у тому числі і в економіці. Для сільського господарства ці зміни втілились в такі поняття, як хлібозаготівельна криза та колективізація. Хлібозаготівлі перетворились у відбирання хліба у селян, і для цього селянські господарства об'єднувались у колгоспи. Вільні виробники ставали залежними від держави колгоспниками. У 1929р. колективізація стала суцільною, відбувся так званий "великий перелом". Ці події викликали незадоволення селян, яке перетворювалось інколи у повстання. В боротьбі з селянами влада застосовувала різні засоби, і найпоширеніший, звичайний для цієї влади ─ насильство, терор. До кінця 1932р. 70% селянських господарств, які володіли 80% посівної площі, були об'єднані у колгоспи. Але саме тоді на Україні і ще в деяких частинах СРСР почався голод.
Вчитель. Які ж результати мала колективізація для сільського господарства? Учень. Це насамперед некомпетентність керівництва колгоспів, бюрократизація, незацікавленість селян в ефективній праці, низька якість техніки, розкуркулення - ліквідовано 200 тисяч господарств, репресії проти селян. А також відбулось скорочення посівних площ з 1931р. по 1932р. до 20%. У 1932р. засіяно половину запланованих посівних площ, втрати врожаю становили 40%. (Наслідки колективізації- це перший крок до голодомору.) Вчитель. Довгий час в історичній науці панувало твердження про те, що голоду 1932-1933рр. як масового явища не було, а були деякі труднощі; їх пов'язували з посухою, що охопила у 1931р. деякі райони України. Але це не могло викликати голод. У 1934р. трапилась інша спустошлива посуха, але тоді голоду не було. Врожай зерна у 1932р. був лише на 12% меншим середнього показника 1926-1930рр. Тому цей факт не зміг значно вплинути на ситуацію. Вилучення зерна у селян пов'язують також з необхідністю створення потужної індустріальної бази. Державі для цього потрібні були кошти, і одним з джерел фінансування індустріалізації стало пограбування селян. Зерно, що вилучалось у них, йшло на експорт. У 1932-1933р. було вивезено відповідно 18,1 млн. і 10 млн. центнерів зерна. Хоча деякі статті експорту давали значно більше коштів, до того ж під час світової кризи, що охопила тоді багато країн, ціни на зерно знизились. Крім того, безглузда політика щодо зернозаготівель не давала змоги реально збільшити експорт зерна. Є згадки, що під час голоду зерно навіть знищувалось, воно лежало у сховищах, а навколо голодали люди. Витоки початку голоду треба шукати у засобах хлібозаготівельної політики держави, яка проводилась з неухильною жорстокістю. Розглянемо це питання крізь конкретні дії вищого керівництва держави.
Доповідь учня. Звернемось до рішень керівництва державою, отже: 2. Хлібозаготівлі на Україні та їх виконання. 6 травня 1932р. РНКСРСР і ЦК ВКП(б) ухвалив постанову про план
Серпень 1932р.- партійні активісти отримали право конфісковувати зерно в особистих селянських господарствах. 7 серпня 1932р.- постанова ЦВК і РНКСРСР про охорону майна
(соціалістичної) власності, "закон про п'ять колосків". За крадіжку До початку 1933р. за цією постановою було засуджено 54645 осіб, з них 2110 до страти. Листопад 1932р.- початок діяльності в Україні надзвичайної комісії по хлібозаготівлі (на чолі─ В. Молотов) З 1 листопада 1932р. по 1 лютого 1933р. ця комісія додатково вилучила з України 104,6 млн. пудів зерна. Всього з врожаю 1932р. державою було вилучено 260,7 млн. пудів. Листопад 1932р.- постанова ЦККП(б)У "Про заходи з посилення хлібозаготівель" (про повернення незаконно розданого колгоспникам хліба, вводились натуральні штрафи для боржників по хлібозаготівлях). Грудень 1932р.- постанова ЦККП(б)У про занесення на "Чорну допису" сіл, які мають заборгованість по хлібозаготівлях ( на початку грудня 1932р. повністю хлібозаготівлю по республіках було виконано в 16 районах з майже 400). Грудень 1932р.- постанова ЦККП(б)У про заборону завезення й продажу промислових товарів у районах, де заготівля хліба залишилась незадовільною (82 райони). Грудень 1932р.- постанова ЦККП(б)У про введення єдиної паспортної системи в УСРР (селяни паспортів не отримали.). Вчитель. Державна влада приймала постанови, але за сухими словами документів приховувалась велика трагедія, і чим більш жорстокою ставали заходи владних органів, тим більше насувався голод на Україну, тим більше приреченими ставали селяни. Виконання плану по хлібозаготівлях перетворилось на відбирання у селян будь-яких продуктів. Наприкінці грудня 1932р. на Україну прибув посланець Сталіна ─ Каганович, який привіз вказівку відбирати у селян навіть насіннєвий фонд. Держава жорстоко карала неслухняних селян.
Звернемось до документів того часу. (Учні читають документи №1, 2, З і роблять висновки щодо них.) Документ №1 Партійне керівництво на місцях заперечує масовість голоду, визнає лише окремі випадки і всю провину перекладає на самих селян. Документ №2 і №3. З документів видно, що керівництво держави ставить селян України в умови, коли вони приречеш на голодну смерть. Особливо це стосується тих регіонів, які не здали тієї кількості зерна, якої з них вимагали. Голод посилювався і охоплював все більше сіл. Селяни намагались тікати у міста за межі України, але їх повертали назад помирати у своїх селищах. Голод набув найстрашнішої сили на початку 1933р., а з березня 1933р. став масовим явищем. Люди божеволіли від страждань. Великої кількості набули випадки канібалізму. Як правило жертвами цього жахливого явища ставали діти.
V. Закріплення нових знань і умінь учнів
Причини голодомору: Антинародна політика радянської держави в умовах панування VI. Підсумок уроку. Визначивши причини голодомору, розглянувши його хід та наслідки можна відповісти на проблемне питання нашого уроку: Що ж таке голодомор? Учень. Голодомор 1932-1933р.р. - штучно організований злочин проти українського народу, геноцид, спрямований на підрив корінь української нації, безкровна війна, метою якої було вирішити селянське, а отже національне питання на Україні. Цей злочин організувала радянська держава і особисто Сталін. Витоки голодомору у сутності антилюдської тоталітарної комуністичної системи.
Вчитель. Отже ми розглянули тему нашого уроку: наприкінці треба згадати, що зараз ми дійсно вшановуємо пам'ять жертв голодомору, на Україні є пам'ятники загиблим від голоду, виходять книги про голодомор, по всій Україні проходять дні жалоби за мільйонами загиблих у ті страшні роки. Кожен тиждень загиблі від голоду поминаються на службах у храмах. VII. Домашнє завдання. Прочитати та вивчити: § 56 ─ стор. 279 – 284. Підручник: Турченко Ф.Г. “Новітня історія України”. Частина перша 1914 – 1933рр.; Підручник для 10-го кл. – К. Генеза, 2002 – 352с.
Публікації офіційних документів та архівних матеріалів Колективізація і голод на Україні, 1929-1933: 36. док. і матеріалів / АН України. Ін- Книги та брошури Візир М. Голод на Донбасі // Голод 1933 року в Україні: Свідчення про відродження України: Тез. доп. і повідомл. 5-ї Всеукр. конф. ~ К.; Кам'янець-Подільський, 1991. -- С. 308-310. Куромія Г. Свобода і терор у Донбасі:Українсько-російське прикордоння, 1870- Журнальні та газетні публікації Алфьоров М. Голод // Світлиця. ~ 2002. ~ 29 берез. ~ Дод. до газ. "Донеччина".
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |