| Головна » Історія України |
Мета: - враховуючи знання учнями попередньої теми №4, ще раз стисло проаналізувати основні події, які пережила Україна в другій половині XVII століття; показати настільки складним, важким і суперечливим було політичне, економічне і культурне життя України в цей період і цим самим поступово підвести учнів до розуміння особливостей внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана І. Мазепи; звернути увагу учнів на намагання І. Мазепи в цих мовах зберегти українську державу, не допустити розколу в українських землях; - формувати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події; бачити причинно-наслідкові зв'язки різних подій і явищ; - давати стислу та розгорнуту характеристику історичним особам, визначати їх місце і роль в історичному процесі; - розвивати в учнів уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації, готувати коротенькі доповіді, повідомлення і виступати перед однокласниками; - виховувати в учнів повагу до історичних діячів свого народу, а також бажання вчити і знати історію свого народу. Тип уроку – урок вивчення нового матеріалу. Обладнання уроку: історична карта (атласи на кожного учня), портретне зображення Івана Мазепи. Фрагменти з книги «Мазепа» Ю. О. Івченка. Матеріали з книги «Історичні постаті України» та книги В. Січинського «Чужинці про Україну». Основні терміни та поняття: Українська державність, «Коломацькі статі», автономія України, освіта. Історичні постаті: Іван Мазепа – (1639-1709) Семен Палій (Гурко) – (1640-1710) Хід уроку I. Організаційний момент. II. Актуалізація опорних знань учнів. Дати характеристику підсумків діяльності українських гетьманів з 1657-по 1687 р. за таблицею: (Робота ведеться в групах, груп 3 - залежно від кількості учнів у класі). Зміст таблиці Кожна група виконує своє завдання і знайомить із ним решту груп. Залишається тільки остання графа таблиці, які учні заповнять після вивчення даної теми. Звертаю увагу учнів на роки правління різних гетьманів - Мазепа гетьманував 21 рік - найдовше - прошу це запам'ятати. ІІ група запитань вирішується шляхом «мозкового штурму». 1) Коли стався політичний розкол України? 2) Дати характеристику соціальної структури населення Лівобережної Гетьманщини і Слобідської України. 3) Охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій Лівобережної Гетьманщини і Слобідської України. 4) Як відбувалося підпорядкування Української православної церкви Московському Патріархатові? III. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети, завдання уроку. План вивчення нового матеріалу 1. Гетьман І.Мазепа: людина і політик. 2. Коломацькі статі 1687р. 3. Зовнішня та внутрішня політика. 4. Культурно-освітні заходи І.Мазепи. 5. Другий кримський похід. Відродження козацького устрою на Правобережній Україні. 6. Семен Палій. Національно-визвольне повстання 1702-1704рр. Робота над вивченням першого питання. Пропоную розглянути учням кілька портретних зображень гетьмана. І. Мазепи - різних періодів його життя, потім зачитуємо документи різних авторів із збірника «Мазепи», зокрема, В. Готвальд «Мазепа» - сторінка 17-19; І. Борщак «Мазепа - людина й історичний діяч» (сторінка 156; сторінка 159; сторінка 161) Поезія І.Мазепи - ст.219-222. Один з учнів ознайомить всіх із наперед опрацьованим «Маніфестом до українського війська і народу» - І.Мазепи. Потім учні під керівництвом вчителя читають п.І §21 -посібника В.Власова «Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII – на початку XVIII століття» і на основі цих історичних джерел складають історичний портрет гетьмана як людини, державного і військового діяча, дипломата. 2. Коломацькі статті 1687р. І варіант. Вчитель розповідає зміст цих статей, а перед учнями ставить завдання: «Де, коли і в якому документі вони вже чули зміст статей, зовсім подібних до Коломацьких, або таких самих» і пропонується скласти порівняльну таблицю. Повторюють сімнадцять Коломацьких статей із двадцяти двох Глухівських. Висновок. В Коломацьких статтях автономія України обмежується ще більше. Пропонується офіційно відмовитись від назви Гетьманщина і замість неї пропонується термін «Малоросія». II варіант. Учні самостійно опрацьовують п. 2 посібника В.Власова ст. 185-186. Але до висновків вони повинні дійти тих же самих, що і в першому варіанті. 3. Зовнішня і внутрішня політика І. Мазепи. І варіант. Дане питання учнів опрацьовують самостійно і складають таблицю: Можна провести дану роботу в групах. Потім одна з груп, на розсуд вчителя, звітує про виконане завдання. Інші дві групи стежать за цим і доповнюють відповіді своїх товаришів, обов'язково аргументуючи свої доповнення. II варіант. Учитель розповідає дане питання, а учні отримують завдання: скласти розгорнутий план розповіді учителя. А потім представники груп знайомлять по черзі з ним товаришів. Можна запропонувати, щоб кожна група визначила по одному рецензенту для аналізу відповідей своїх товаришів. 4. Культурно-освітні заходи І. Мазепи. Вивчити ці питання пропоную учням самостійно, вдома, за посібником В.Власова ст. 187-189, або за посібником І. Коляди ст.37. 5. Другий кримський похід. Відродження козацького устрою на Правобережній Україні. Питання висвітлює вчитель, а учні показують на карті території, які були розділені між Туреччиною і Польщею, і ті землі, які були зовсім спустошеними та обезлюдніли. Вчитель підводить учнів до висновку про причини відродження козацтва на Правобережній Україні. (Обов’язково проводиться детальне вивчення історичної карти посібника В.Власова ст.190). 7. Семен Палій. Національно-визвольне повстання 1702-1704 рр. Вивчення 6-го питання логічно випливає з 5-го питання. Бо вже тут учні знайомляться з діяльністю Семена Палія (Гурка), який дуже багато зробив для відродження Правобережжя. Учитель коротко розповідає про життя Семена Палія, а далі переходить до розповіді про національно-визвольне повстання 1702-1704 рр., на мою думку, слід обов'язково підкреслити якою тут була позиція російського царя й І. Мазепи. можна перед учнями поставити таке проблемне питання: «Чому національно-визвольне повстання 1702-1704 рр. сучасники назвали «Друга Хмельниччина на Правобережжі?». II варіант. Учні можуть опрацювати це питання самостійно, використовуючи методичну пам'ятку «Загальна схема аналізу історичної події (процесу), або за пам'яткою «Схема вивчення селянських повстань». Під час даної роботи вони можуть заповнити таку таблицю: Причини повстання Рушійні сили Основні дати Події Результати і наслідки
Обов’язково звертаю учнів на те, що і Мазепа і Палій - патріоти України бажають їй добра, але йдуть до цього різними шляхами, ось в чому і складність і трагедія того часу. Закріплення знань учнів продовжу за запитаннями посібника Власова ст. 192. Домашнє завдання: §21 посібник В. Власова; посібник І. Коляди ст.36-38; Довідник з історії України «А-я» ст.551-552.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |